Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гродзинський Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 27
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Гродзинський Д. Перспективи використання та утримання радіаційно уражених земель [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук // Вісник Національної академії наук України. - 2003. - № 4. - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2003_4_5 Проаналізовано стан уражених земель за 17 років після Чорнобильської катастрофи, наведено вагомі результати досліджень науковців за цей період. Визначено дієві заходи щодо зменшення радіоактивного навантаження на такі землі та окреслено перспективи їх раціонального використання й утримання залежно від ступеня забрудненості та заселення.
| 2. |
Гродзинський Д. Еколого-генетичні пріоритети інтенсифікації рослинництва : А. А. Жученко. Экологическая генетика культурных растений и проблемы агросферы (теория и практика). В двух томах. - М.: ООО "Издательство Агрорус", 2004. - 1156 с. [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, В. Глазко // Вісник Національної академії наук України. - 2005. - № 9. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2005_9_8
| 3. |
Гродзинський Д. Дослідження з генетичної інженерії в установах НАН України [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, Р. Рудий // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 8. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_8_1 Проаналізовано дослідження в галузі генетичної інженерії та її молекулярно-біологічного підгрунтя, об'єднані двома програмами НАН України, в яких фундаментальні розробки органічно поєднані з потребами практичних знань. Особливу увагу приділено дослідженням структурно-функціональної організації геномів у зв'язку з розробкою методів генної діагностики спадкових захворювань і ранніх стадій канцерогенезу у людини. Окреслено коло науково-технічних й організаційних проблем, які гальмують розвиток нових напрямів біотехнології в Україні.
| 4. |
Гродзинський Д. Обрії вітчизняної біоенергетики : внесок учених НАН України в розв'язання проблем виробництва рідкого біопалива [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук // Вісник Національної академії наук України. - 2008. - № 1. - С. 22-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2008_1_4
| 5. |
Гродзинський Д. Екологічні аспекти наукових досліджень [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, В. Бойко // Вісник Національної академії наук України. - 2009. - № 9. - С. 24-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2009_9_3 Засновник Української академії наук академік В. І. Вернадський висловив ідею про перетворення біосфери в ноосферу через антропогенний вплив, сила якого вже співмірна з геологічними явищами. Ідея ноосфери стала підгрунтям розвитку екологічних досліджень в установах НАН України. Ці дослідження охоплюють широке коло екологічних проблем - від з'ясування природи біорізноманіття континентальних і водних екосистем до оцінення екологічних ризиків, зумовлених забрудненням довкілля. Велику увагу приділено розробленню методів екологічного моніторингу, поліпшенню екологічної якості середовища і відновленню біорізноманіття як основи стійкого розвитку.
| 6. |
Гродзинський Д. Проблеми біорізноманіття на тлі глобальних процесів [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, Ф. Пацюк // Вісник Національної академії наук України. - 2010. - № 12. - С. 13-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2010_12_2 Належну увагу проблемі біорізноманіття вчені Національної академії наук України надавали від початку формування Академії. Активізувавши вивчення флори вищих і нижчих рослин, мікофлори, фауни, бактерій, які виступають основою характеристики біорізноманіття, вітчизняні науковці з часом розгорнули дослідження варіабельності живих організмів з усіх джерел: наземних, морських, інших водних екосистем і екологічних комплексів. При цьому вони вивчають різноманітність у межах видів, таксонів, екосистем. Обгрунтовано низку концепцій охорони рослинного і тваринного світу, а також оптимальної організації заповідного фонду й екологічних коридорів країни. Розвиток досліджень у галузі біорізноманіття зумовив формування нових наукових напрямів, а їхні результати узагальнено в методичних рекомендаціях, монографіях, атласах, зокрема Національному атласі України.
| 7. |
Гродзинський Д. Радіоекологія прісноводних екосистем Зони відчуження ЧАЕС [Електронний ресурс] / Д. Гродзинський, Ю. Кутлахмедов. // Вісник Національної академії наук України. - 2011. - № 9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2011_9_11
| 8. |
Гродзинський Д. М. Радіобіологічні та радіоекологічні дослідження Чорнобильської катастрофи вченими НАН України [Електронний ресурс] / Д. М. Гродзинський, О. Ф. Дембновецький, О. М. Левчук, Ф. Н. Пацюк // Вісник Національної академії наук України. - 2012. - № 6. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2012_6_6 За 26 років, що минули з дня аварії на Чорнобильській АЕС, учені НАН України провели численні всебічні дослідження біологічних наслідків радіонуклідного забруднення екосистем, зокрема впливу на біоту хронічного опромінення іонізувальною радіацією, зумовленого радіоактивним розпадом продуктів поділу урану. Встановлено радіобіологічні ефекти на різних рівнях організації біологічних систем від молекулярного й субклітинного до популяційного. Розкриття закономірностей розвитку радіаційних ушкоджень біосистем та процесів їх післярадіаційного відновлення зумовило розроблення широкого кола практичних заходів, що сприяють пом'якшенню негативних для людини і біоти в цілому наслідків хронічного опромінення і окреслюють можливості використання нових технологій природокористування на забруднених радіонуклідами територіях.
| 9. |
Гродзинський Д. М. Ідеологія майбутнього України. Рецензія на монографію М. А. Хвесика, І. К. Бистрякова, Л. В. Левковської, В. В. Пилипіва "Сталий розвиток: світоглядна ідеологія майбутнього". - К., 2012. — 465 с. [Електронний ресурс] / Д. М. Гродзинський // Вісник Національної академії наук України. - 2013. - № 1. - С. 89-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2013_1_14
| 10. |
Бубряк О. А. Пошук молекулярних маркерів для оптимізації передпосівної обробки (праймування) насіння [Електронний ресурс] / О. А. Бубряк, Т. В. Акімкіна, О. П. Дмитрієв, Д. М. Гродзинський, І. І. Бубряк // Вісник Харківського національного аграрного університету. Сер. : Біологія. - 2013. - Вип. 2. - С. 47-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2013_2_7 Найбільш ефективною технологією підвищення життєздатності насіння є його передпосівна обробка осмотиками - праймування. Показано, що праймування індукує репараційні процеси в клітинах зародків, після завершення яких відбувається запуск клітинного циклу. Проаналізовано зміни вмісту ДНК в ядрах клітин зародків цукрового, кормового буряку та цибулі при різних обробках. Виявлено значні відмінності в кількості клітин, які досягли G2 фази наприкінці обробки, що призводить до істотного варіювання життєздатності праймованого насіння під час зберігання. Встановлено, що за оптимальних рівнів праймування цукрового та кормового буряку кількість клітин в G2 фазі з 4С вмістом ДНК не повинна перевищувати 10 % у кормового та 15 % у цукрового буряку. Відсоток клітин в G2 фазі, хоча і корелює з рівнем праймування, не є зручним як молекулярний маркер праймування, оскільки його "оптимальні" значення істотно відрізняються навіть для різних гібридів одного виду.
| 11. |
Ємельянов В. І. Модельна система для вивчення механізмів світлопровідності вищих рослин [Електронний ресурс] / В. І. Ємельянов, В. А. Соломаха, В. І. Григорук, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 1. - С. 135-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_1_25 Розроблено модельну систему для вивчення механізмів світлопровідності вищих рослин. Підібрано оптимальне джерело світла. Зібрано металеву конструкцію, яка дозволяє змінювати кут нахилу та інтенсивність освітлення рослин. На базі приладу ХЛМЦ-1С створено систему кювет із світлофільтрами, яка дозволяє виділяти вузькі спектральні смуги світла, що проходить через рослину. Визначено співвідношення інтенсивності джерела освітлення та показників ФЕП-130.
| 12. |
Берестяна А. М. Вікові зміни метилування ДНК сім'ядольних листків Linum usitatissimum за умови УФ-В опромінення [Електронний ресурс] / А. М. Берестяна, Д. М. Гродзинський, Г. В. Кріпка // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 7. - С. 143-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_7_27 Досліджено вікові зміни метилування ДНК сім'ядольних листків Linum usitatissimum, що зазнали впливу УФ-В опромінення в діапазоні доз 4,23 - 12,69 кДж/м<^>2. Рівень метилування визначено за допомогою рестриктного аналізу. Ознак дозової залежності не виявлено, проте встановлено зміни спектра метилування в процесі старіння сім'ядольних листків L. usitatissimum.
| 13. |
Ємельянов В. І. Здатність рослин проводити світло до ризосфери [Електронний ресурс] / В. І. Ємельянов, Н. М. Рашидов, П. О. Романенко, В. І. Сакада, Д. М. Гродзинський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 11. - С. 151-157. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_11_30 Phaseolus vulgaris plants able to provide light to rhizosphere indirectly through their ground parts and roots. The results of our investigation evidence that a half of green light arrives to rhizosphere by the unknown mechanism with the help of the transformation of light energy from a higher power level to a lower one. Red light almost doesn't get into rhizosphere in the vegetation period, but has possibility to reach it after the disappearance of underground parts. 2 hours after irradiation of higher plants by a SOS dose of 50 Gy, light transfer to rhizosphere increases by at least 5 times.
| 14. |
Бубряк О. А. Вмiст ДНК в ядрах корiнцiв зародкiв насiння як молекулярний маркер праймування насiння цукрового буряку [Електронний ресурс] / О. А. Бубряк, Т. В. Акiмкiна, О. П. Дмитрiєв, Д. М. Гродзинський, І. І. Бубряк // Доповіді Національної академії наук України. - 2012. - № 11. - С. 150-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_11_25
| 15. |
Бубряк І. І. Ефективнiсть репарацiйних систем ДНК в оптимiзацiї процесу праймування насiння цукрового та кормового буряку [Електронний ресурс] / І. І. Бубряк, О. П. Дмитрiєв, О. А. Бубряк, Д. М. Гродзинський, Т. В. Акiмкiна // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 4. - С. 139-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_4_23
| 16. |
Худолєєва Л. В. Мікроклональне розмноження для створення плантацій швидкорослих тополь для потреб альтернативної енергетики в Україні [Електронний ресурс] / Л. В. Худолєєва, Н. К. Куцоконь, О. Г. Нестеренко, В. А. Рудас, Н. М. Рашидов, Д. М. Гродзинський, О. М. Дуган, К. С. Бульботка // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2014. - Т. 12, № 2. - С. 226-233. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2014_12_2_14
| 17. |
Гродзинський Д. М. Структурно-функціональний динамізм геному. Рецензия на монографію В.А. Кунаха "Мобільні генетичні елементи і пластичність геному рослин" (Київ: Логос, 2013. – 298 с.) [Електронний ресурс] / Д. М. Гродзинський // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2014. - Т. 12, № 2. - С. 302-306. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2014_12_2_23
| 18. |
Берестяна А. М. Змiни метилування транскрибованої та сателiтної дiлянок геному в ходi старiння сiм’ядольних листкiв Linum usitatissimum, опромiненого рентгенiвською радiацiєю [Електронний ресурс] / А. М. Берестяна, Д. М. Гродзинський // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 1. - С. 138-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_1_23
| 19. |
Берестяна А. М. Динамiка хлорофiлу в процесi старiння сiм’ядольних листкiв Linum usitatissimum опромiненого рентгенiвською радiацiєю [Електронний ресурс] / А. М. Берестяна, Д. М. Гродзинський. // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_11_26
| 20. |
Берестяна А. М. Змiни рибонуклеазної активностi опромiнених УФ-В та рентгенiвською радiацiєю сiм’ядольних листкiв Linum usitatissimum у процесi старiння [Електронний ресурс] / А. М. Берестяна, Д. М. Гродзинський // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 12. - С. 142-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_12_24
| | |
|
|