Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Гродзинська Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Гродзинська Г. Подвижник ботанічної науки : до 80-річчя від дня народження академіка А. М. Гродзинського (1926–1988) [Електронний ресурс] / Г. Гродзинська // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 12. - С. 54-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_12_16
| 2. |
Гродзинська Г. Макроміцети — біоіндикатори забруднення радіоцезієм лісових екосистем України [Електронний ресурс] / Г. Гродзинська, С. Сирчин, М. Кучма, В. Коніщук // Вісник Національної академії наук України. - 2008. - № 9. - С. 26-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2008_9_6
| 3. |
Гродзинська Г. Магічні гриби: містика та реальність [Електронний ресурс] / Г. Гродзинська, М. Молдаван, С. Сирчін // Вісник Національної академії наук України. - 2010. - № 2. - С. 18-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2010_2_4
| 4. |
Гродзинська Г. Вміст мінеральних елементів у болетальних грибах [Електронний ресурс] / Г. Гродзинська, А. Самчук, С. Сирчін // Вісник Національної академії наук України. - 2010. - № 6. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2010_6_4 Наведено дані щодо вмісту Fe, Cu, Zn, Mn, Mo, Se, Ag, Cd, Hg, Sr, As у плодових тілах 7 цінних їстівних грибів порядку Boletales. Виявлено видоспецифічність накопичення Se, Ag і Hg білим грибом і дубовиком. Акцентовано увагу на перспективності вивчення цих грибів, що традиційно входять до раціону слов'янських народів, для подальшого застосування їх у фармакології та розроблення біологічно активних харчових добавок.
| 5. |
Кучка М. Д. Накопичення 137Cs та 90Sr дикорослими та культивованими лігнотрофними макроміцетами [Електронний ресурс] / М. Д. Кучка, Г. А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. - 2004. - Т. 61, № 5. - С. 36-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2004_61_5_7
| 6. |
Ландін В. П. Акумуляція радіонуклідів макроміцетами в Українському Поліссі [Електронний ресурс] / В. П. Ландін, Г. А. Гродзинська // Агроекологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2014_4_8 Висвітлено результати досліджень накопичення <^>137Cs і <^>90Sr різними видами макроміцетів у радіоактивно забруднених лісових екосистемах Полісся. Серед досліджених трофічних груп грибів значними є рівні акумуляції цих радіонуклідів представниками симбіотрофних видів з родин Cortinariaceae, Russulaceae, Boletaceae і Paxillaceae. Коефіцієнти накопичення <^>137Cs симбіотрофними видами варіюють у межах 1,4 - 64,4, а лігнотрофними - на рівень нижчі. У гумусових сапротрофів, що зростають у зоні Полісся, цей показник є мінімальним - менше одиниці, що характеризує їстівні види макроміцетів з цих родів як доволі безпечні для вживання в їжу та з лікарською метою. Максимальну накопичувальну здатність <^>90Sr також мають симбіотрофні види - Amanita pantherina, Amanita muscaria і Amanita rubescens. Але коефіцієнти накопичення <^>90Sr макроміцетами на 1 - 2 математичних рівні нижчі від коефіцієнтів <^>137Cs. Для біологічної індикації і довгострокового моніторингу забруднення лісових екосистем Полісся <^>137Cs найпридатнішими тест-об'єктами, окрім Boletus badius, є види з високою частотою трапляння - неїстівний гірчак (Lactarius rufus) і токсична свинуха тонка (Paxillus involutus).
| 7. |
Небесний В. Б. Оцінка техногенного забруднення м. Києва за спектральними відбивними характеристиками листків Tilia cordata (Tiliaceae) [Електронний ресурс] / В. Б. Небесний, Г. А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 2. - С. 116-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_2_3 Для комплексної оцінки техногенного забруднення м. Київ використовували спектрофотометричний метод вимірювання відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. Як найбільш інформативний показник, що визначає стан рослини (за ступенем пригнічення фотосинтезу), обрано індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс). Дослідження відбивних характеристик понад 500 листків Tilia cordata з 17-ти локалітетів 7-ми адміністративних районів м. Київ надали змогу визначити тенденцію зростання індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортного потоку. На основі одержаних результатів рекомендовано застосування даного методу для екологічного моніторингу якості довкілля, оперативного оцінювання екологічних змін в урбоекосистемах.
| 8. |
Сирчін С. О. Оцінка антиоксидантної активності деяких дикорослих макроміцетів [Електронний ресурс] / С. О. Сирчін, Г. А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 3. - С. 257-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_3_10 Вивчено антиоксидантні властивості 6-ти видів їстівних і лікарських дикорослих макроміцетів. Показано, що найвищий рівень антиоксидантної активності етанольних екстрактів cухої біомаси макроміцетів, визначеної за дифініл-пікрилгідразилом (ДФПГ), спостерігався у Boletus edulis Bull. За рівнем антиоксидантної активності досліджені види грибів можна представити у вигляді такої послідовності: Boletus edulis <$Esymbol О> Suillus luteus <$Esymbol О> B. badius <$Esymbol О> Armillariella mellea <$Esymbol О> Laetiporus sulphureus <$Esymbol О> Piptoporus betulinus.
| 9. |
Небесний В. Б. Використання спектрофотометричного методу для оцінки екологічного стану урбанізованих територій міста Києва [Електронний ресурс] / В. Б. Небесний, Г. А. Гродзинська, Г. Ю. Гончар // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 8. - С. 59-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2016_8_10 Для експрес-оцінки стану урбанізованих екосистем було застосовано спектрофотометричний метод дистанційного зондування, який грунтується на вимірюванні спектральних відбивних характеристик листків біоіндикаторного виду липи серцелистої (Tilia cordata Mill.). За результатами вимірювань розраховували індекс стресу (зворотний вегетаційний індекс), як найбільш інформативний показник, що характеризує ступінь пригнічення фотосинтезу і опосередковано визначає рівень антропогенного забруднення території. За індексом стресу із застосуванням кластерного аналізу виконано групування 36 локалітетів з 10 адміністративних районів м. Києва. Визначено чітку тенденцію зростання значень індексу стресу за градієнтом інтенсивності транспортних потоків. Метод рекомендовано для екологічного моніторингу якості довкілля і оперативної оцінки екологічних змін в урбоекосистемах.
| 10. |
Гродзинська Г. Жовтневі тези, або Кілька порад до грибного сезону [Електронний ресурс] / Г. Гродзинська // Віче. - 2015. - № 19-20. - С. 56-57 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/viche_2015_19-20_35
| 11. |
Дудка І. О. Соломон Павлович Вассер (до 70-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / І. О. Дудка, В. П. Гелюта, Н. А. Бісько, Т. В. Андріанова, Г. А. Гродзинська // Український ботанічний журнал. - 2016. - Т. 73, № 4. - С. 422-424. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2016_73_4_18
| 12. |
Самчук А. І. Акумуляція макро- і мікроелементів у листках різних деревних порід в умовах Київського мегаполісу [Електронний ресурс] / А. І. Самчук, Г. А. Гродзинська, К. В. Вовк // Ecology and noospherology. - 2015. - Vol. 26, no. 1-2. - С. 34-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etn_2015_26_1-2_6
| 13. |
Корнелюк Н. М. Вміст важких металів у листках Tilia cordata Mill. та ґрунті урбоекосистем м. Черкас [Електронний ресурс] / Н. М. Корнелюк, С. М. Конякін, Г. А. Гродзинська // Агроекологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 24–32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2016_3_6 За допомогою методу атомно-абсорбційної спектроскопії досліджено вміст важких металів (Cu, Zn, Pb і Cd) у листках біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. та у грунті із 24-х місцезростань рослин м. Черкаси. За загальним вмістом у листковій біомасі та грунті з локалітетів різного ступеня техногенного забруднення важкі метали можна розташувати у такій послідовності - Zn > Cu > Pb > Cd. На території міста вміст Pb і Cd у зразках грунту був нижчим від ГДК. Забруднення Cu та Zn грунтів і листків, насамперед, спричинено шкідливими викидами хімічних підприємств, Pb - промисловими і транспортними чинниками, a Cd - наближенням до транспортних магістралей.
| 14. |
Гродзинська Г. А. Радіонуклідне забруднення макроміцетів [Електронний ресурс] / Г. А. Гродзинська // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 6. - С. 61-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2017_6_11 На основі результатів літературних та власних досліджень розглянуто проблему, пов'язану з тим, що дикорослі гриби з регіонів, забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, в разі їх харчового або лікарського застосування й дотепер становлять небезпеку для здоров'я людей. Наведено дані щодо вмісту радіонуклідів природного і техногенного походження в плодових тілах макроміцетів. Враховуючи комплексний характер радіонуклідного забруднення дикорослих макроміцетів, підкреслено необхідність довгострокового радіоекологічного моніторингу довкілля.
| 15. |
Пономаренко О. М. Особливості розподілу селену в об’єктах довкілля України [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, А. І. Самчук, Е. Я. Жовинський, Н. О. Крюченко, Г. А. Гродзинська, Т. В. Огар // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 2. - С. 94-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_2_11 Наведено результати дослідження розподілу селену у грунтах, водах, рослинності та грибах. Встановлено форми знаходження селену у різних типах грунтів. Визначено незначний вміст селену у поверхневих і підземних водах Житомирської та Київської областей (у тому числі в зоні впливу Трипільської ТЕЦ), а також вздовж Рахівсько-Тисинського розлому (Закарпаття). Під час вивчення розподілу селену у грибах встановлено, що найбільше його накопичує білий гриб.
| 16. |
Самчук А. І. Природні та штучні сорбенти як індикатори забруднення довкілля важкими металами [Електронний ресурс] / А. І. Самчук, Г. А. Гродзинська, І. В. Кураєва, К. В. Вовк, Ю. Ю. Войтюк // Пошукова та екологічна геохімія. - 2018. - № 1. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2018_1_9
| 17. |
Гродзинська Г. А. Збагачення біомаси цінних їстівних грибів сполуками германію, селену і молібдену [Електронний ресурс] / Г. А. Гродзинська, А. І. Самчук, В. Б. Небесний // Наука та інновації. - 2019. - Т. 15, № 5. - С. 75-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2019_15_5_8 На сьогодні загальновідомо, що шапинкові гриби (макроміцети) є не лише традиційним продуктом харчування, а й невичерпним джерелом речовин, які мають широкий спектр застосування у фармакології. Деякі види грибів розглядають як джерело фізіологічно важливих, так званих ессенціальних елементів, зокрема Cu, Fe, Zn, Cr, Se, Mo, Mn тощо. Проблематика. Зважаючи на те, що мінеральний склад макроміцетів є досить специфічним і їм властива певна вибірковість накопичення окремих елементів з грунтів/субстратів (видоспецифічність накопичення), актуальними і перспективними є біотехнологічні розробки, спрямовані на збагачення ессенціальними елементами мінерального складу грибної біомаси, що культивується на рідкому живильному середовищі, та плодових тіл цінних їстівних видів, які вирощують у поверхневій культурі. Збагачення мінерального складу потенційно має підвищувати лікарські властивості, біологічну активність і харчову цінність грибних добавок. Мета роботи - визначення біоакумуляційної здатності міцеліальної біомаси Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm. і P. eryngii (DC.) Quel. щодо сполук Ge, Se і Mo. Матеріали й методи. Методом мас-спектрометрії з індукційно зв'язаною плазмою (ICP-MS) досліджували вміст Ge, Se і Mo в міцеліальній біомасі трьох штамів видів роду Pleurotus при культивуванні на рідкому поживному середовищі із додаванням сполук германію, селену і молібдену у концентраціях 10, 25 і 50 мг/л відповідно. Результати. Всі досліджені штами продемонстрували високу біоакумуляційну здатність: для германію коефіцієнти акумуляції знаходилися у межах двох-трьох порядків (від 404 до 3577), селену - від одного до трьох порядків (від 19 до 2118), а молібдену - від одного до двох порядків величин (від 12 до 162). Висновки: подальші етапи розробки та впровадження збагачених ессенціальними елементами грибних добавок мають включати дослідження біодоступності та ефективності таких препаратів, медико-біологічні та клінічні випробування.
| 18. |
Небесний В. Б. Спектрометричний експрес-метод біоіндикації паркових екосистем [Електронний ресурс] / В. Б. Небесний, Г. А. Гродзинська, А. І. Самчук, С. С. Дугін, Г. Ю. Гончар // Наука та інновації. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2020_16_4_11 Паркові зони виконують природоохоронні та рекреаційні функції в урбосередовищі, що знаходиться під впливом інтенсивного техногенного навантаження. Проблематика. Глобальне зниження якості повітря, збільшення кількості токсичних викидів та відходів потребує проведення постійного моніторингу стану довкілля, орієнтованого, в першу чергу, на біотичні показники. Мета роботи - оцінка стану техногенного забруднення паркових екосистем м. Києва за спектральними характеристиками листків біоіндикаторного виду Taraxacum officinale та вмістом важких металів в них та в грунтах з місцезростань. Матеріали й методи. Метод спектрофотометрії для дослідження спектральних характеристик листків T. оfficinale; метод мас-спектрометрії з індукційно зв'язаною плазмою (ICP-MS) - для визначення вмісту Cu, Pb, Zn, Mn, Ni, Cr у листках та грунтах з локалітетів; статистичні методи. Результати. Показано середній рівень кореляційних зв'зків (0,50 - 0,69) між вегетаційними індексами R550/R485, R550/R620, R450/R735, NDVI, RESV, SI та вмістом Cu, Pb, Mn у листках й Pb і Mn - у грунтах, та високий ступінь зв'язків (0,75 - 0,87) між індексами R450/R735, NDVI, RESV, LCI та вмістом Zn і Cr у листках та грунтах. Встановлено чітку тенденцію зростання вмісту важких металів в напрямку від центральних частин паркових зон, до периферійних, що зазнають інтенсивного впливу транспортного навантаження. Найбільш забрудненим визначено Маріїнський парк. Високі рівні вмісту важких металів Cu, Pb і Cr виявлені також в грунтах і листках рослин парку Київського політехнічного інституту. Найменший рівень забруднення має парк "Феофанія". Висновки: застосовані вегетаційні індекси рекомендовано як для експрес-оцінки стану природних і міських екосистем, так і для інтерпретації супутникових зображень з метою зонування та визначення ступеню техногенного забруднення. Використання спектрофотометричного методу для біоіндикації є перспективним завдяки швидкості отримання результатів, широті охоплення територій та низької собівартості.
| 19. |
Гродзинська Г. А. Мультиелементний аналіз дикорослих макроміцетів [Електронний ресурс] / Г. А. Гродзинська, В. Б. Небесний, А. І. Самчук // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 8. - С. 49-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2022_8_9
|
|
|