Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Грибанов А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Авраменко Т. В. Нові підходи до раннього прогнозування важкості перебігу прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу: вивчення можливості застосування генетичних маркерів [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_10_7 Загалом під спостереженням знаходилися 60 вагітних з цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1): у 30 із них вагітність ускладнилась прееклампсією легкого (n = 15), середнього (n = 11) або важкого (n = 4) ступеня (основна група), а у решти 30 пацієнток - перебігала без неї (група порівняння). Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, у кожної пацієнтки також проведено молекулярно-генетичне дослідження з вивченням наступних поліморфних варіантів генів: A1166C-AT2R1; C108T-PON1; Thr83Ala- та T138C-MGP; 4b/4a- та G894T-eNOS; а також I/D-ACE. У результаті дослідження на підставі вивчення клінічних показників і поліморфних варіантів генів розроблено диференційовані моделі прогнозування ступеня важкості прееклампсії у вагітних з ЦД1. Найбільш вагомими прогностичними факторами розвитку середньо-важких форм прееклампсії є наступні: наявність діабетичних ускладнень (нефропатії та ангіопатії нижніх кінцівок), а також їх комбінацій (нефропатія + ретинопатія; нефропатія + ангіопатія нижніх кінцівок) на момент настання вагітності; за відсутності судинних ускладнень - ІМТ << 23,7 кг/м<^>2 | ||
| 2. | 
Авраменко Т. В. Прогнозування ризику розвитку прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу та супутньою діабетичною нефропатією: роль генетичних факторів [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, З. І. Россоха // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 8. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_8_5 Систематичними оглядами встановлено, що, коли є діабетична нефропатія (ДН), імовірність несприятливих наслідків для плода зростає удвічі, а для матері - у 5 разів. Більшість ускладнень у пацієнток із ДН опосередковується через розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). До 45 % матерів із ДН потребують розродження в терміни до 34-х тижнів вагітності через розвиток прееклампсії. Навіть за I стадії хронічної хвороби нирок виникнення/наявність АГ збільшує ризик передчасних пологів у 3,40 - 7,24 разу. Прогнозування розвитку гіпертензивних розладів у вагітних жінок із ДН надасть змогу своєчасно застосувати відповідні профілактичні заходи, установити більш ретельний моніторинг та в результаті сприятиме покращанню материнських і перинатальних наслідків вагітності в зазначеній групі жінок. Мета дослідження: на підставі вивчення клініко-лабораторних показників, профілю носійства поліморфних варіантів генів, а також характеру міжгенних та генно-середовищних взаємодій визначити сприятливі фактори та їх поєднання, що б надали змогу спрогнозувати ризик прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу та супутньою ДН. Основну групу становили 30 пацієнток із ЦД 1-го типу та прееклампсією (із них 23 - із ДН), групу порівняння - 30 пацієнток із ЦД, вагітність яких перебігала без прееклампсії (13 - із ДН). У всіх пацієнток вивчалися 7 поліморфних варіантів 5 генів: А1166С_AT2R1; C108T_PON1; Thr83Ala_ та T138C_MGP; 4b/4a_ та G894T_eNOS; I/D_ACE. Якщо є ДН, розвиток прееклампсії асоціювався з такими факторами: тривалим стажем ЦД (>> 14 років); наявністю діабетичної ретинопатії; генотипом 108СТ за геном PON1, а також ID- и DD-генотипом за геном АСЕ. Значущими комбінаціями генів були ACE + PON1, а також MGP (Thr83Ala) + eNOS. Висновки: у пацієнток із ЦД 1-го типу та супутньою ДН без АГ можна рекомендувати вивчення зазначених поліморфних варіантів генів для визначення ризику розвитку прееклампсії. | ||
| 3. | 
Грибанов А. Н. Ремонт старых покрытий, продление срока службы антикоррозионных систем и восстановление бетонных поверхностей [Електронний ресурс] / А. Н. Грибанов // Строительные материалы и изделия. - 2016. - № 2-3. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smii_2016_2-3_30 | ||
| 4. | 
Рощина С. И. Исследование напряженно-деформированного состояния древесины, армированной стеклотканью с включением унт, при скалывании вдоль волокон [Електронний ресурс] / С. И. Рощина, Е. А. Смирнов, М. С. Лисятников, А. С. Грибанов // Современные строительные конструкции из металла и древесины. - 2014. - № 18. - С. 178-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sskmd_2014_18_32 | ||
| 5. |
Рощина С. И. Расчет прочности деревокомпозитных балок на основе численных исследований в програмном комплексе Lira 9.2 [Електронний ресурс] / С. И. Рощина, М. В. Лукин, П. Б. Шохин, А. С. Грибанов // Современные строительные конструкции из металла и древесины. - 2013. - № 17. - С. 185-19-. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sskmd_2013_17_33 | ||
| 6. |
Рощина С. И. Численные исследования работы треугольных распорных систем с верхним поясом, армированным композиционными материалами [Електронний ресурс] / С. И. Рощина, А. С. Грибанов, А. К. Модин, А. Н. Сергеева // Современные строительные конструкции из металла и древесины. - 2016. - № 20. - С. 105-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sskmd_2016_20_19 | ||
| 7. | 
Грибанов А. В. Параметри центральної гемодинаміки у вагітних з цукровим діабетом 1-го типу та прееклампсією: взаємозв'язок із поліморфними варіантами генів [Електронний ресурс] / А. В. Грибанов // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 4. - С. 19-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_4_5 Мета роботи - у групі вагітних жінок із передіснуючим цукровим діабетом 1-го типу порівняти вихідні значення параметрів центральної гемодинаміки залежно від подальшого розвитку відповідних форм прееклампсії або її відсутності; на основі одержаних даних оцінити предиктивну цінність відповідних показників у прогнозуванні розвитку прееклампсії в зазначеній популяції пацієнток; встановити взаємозв'язок між відповідними поліморфними варіантами генів та змінами показників центральної гемодинаміки в популяції таких жінок. Під спостереженням знаходилось 60 пацієнток із цукровим діабетом 1-го типу: у 30 з них (основна група) вагітність ускладнилась ранньою (n = 15) або пізньою (n = 15) прееклампсією; у решти 30 пацієнток - перебігала без прееклампсії (група порівняння). Крім стандартного загальноклінічного обстеження, у кожної з пацієнток визначались показники центральної гемодинаміки, а також проводилося молекулярно-генетичне дослідження із вивченням таких поліморфних варіантів генів: 1166С-AT2R1; C108T-PON1; Thr83Ala- і T138C-MGP; 4b/4a- і G894T-eNOS; а також I/D-ACE. Встановлено, що в популяції вагітних жінок із цукровим діабетом 1-го типу зареєстровані у ранні терміни вагітності значення показників центральної гемодинаміки на можуть бути використані як маркери прогнозування ризику розвитку прееклампсії. Тим не менш, встановлені у вищезгадані терміни вагітності підвищені значення серцевого індексу в комплексі з іншими маркерами та предикторами можуть бути використані як додаткове підтвердження високого ризику розвитку ранньої прееклампсії. Генотип DD за інсерційно-делеційним поліморфізмом гену ангіотензин-перетворюючого ферменту (АСЕ) асоціюється з мінімальними значеннями таких показників, як ударний об'єм та ударний індекс, а 83АІа/АІа генотип за Thr83Ala поліморфним варіантом гену матриксного Gla-протеїну - із мінімальними значеннями об'єму циркулюючої крові та, як наслідок, із найбільш вираженою гіповолемією. Висновки: вищезазначені поліморфні варіанти генів беруть участь у формуванні особливого патогенетично "сприятливого" профілю центральної гемодинаміки, який, своєю чергою, зумовлює розвиток прееклампсії. | ||
| 8. | 
Авраменко Т. В. Современный подход к лечению инфекций очевыделительной системы у беременных с сахарным диабетом [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, И. В. Кривущенко // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 2. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_2_8 Рассмотрены вопросы применения и эффективности препарата Афлазин (Aflazin) производства ООО "Валартин Фарма" в качестве противомикробной терапии у беременных с сахарным диабетом во II - III триместрах с неосложненной инфекцией мочевыделительной системы. В ходе исследования обследована 91 женщина в возрасте 18 - 40 лет. Пациентки были рандомизированы на 2 группы: в группу I (основную) вошло 45 женщин, в группу II (сравнения) - 46 беременных. Все женщины получали базовую антибактериальную терапию, применяемую в клинике для лечения хронических неспецифических инфекций мочевыделительных путей. Дополнительно беременные из группы сравнения получали Афлазин по 1 капсуле 2 раза в день в течение 15 дней. Характеристики клинического течения заболевания у беременных обеих групп были однородными. Основными признаками неосложненной инфекции мочевыделительной системы были частые болезненные мочеиспускания малыми порциями, боли внизу живота и в поясничной области, повышение температуры тела. В 80 % случаев при изучении бактериального посева мочи беременных выявлялись микроорганизмы в различных ассоциациях. После применения препарата Афлазин выявлены изменения в иммунологической реактивности организма за счет снижения уровня CD4+-хелперов и повышения процента фагоцитоза. Произошло изменение микробного спектра организма в сторону исчезновения патологической флоры в моче. В ходе проведенного исследования получена положительная динамика субъективного и объективного состояния обследованных женщин, отмечена хорошая переносимость и безопасность данного препарата. Комплексная терапия, дополненная препаратом Афлазин, оказала значительное положительное воздействие на общее состояние беременных. Эффективность лечения как достаточная или высокая была отмечена в 45 (97,8 %) случаев из 46 в группе сравнения и в 20 (44,4 %) случаев из 45 в основной группе. Полученные результаты позволяют рекомендовать АфлазинR для комплексного лечения неспецифических инфекций мочевыводящих путей у женщин с сахарным диабетом во II и III триместрах беременности. | ||
| 9. |
Авраменко Т. В. Генетические маркеры в прогнозировании ранних и поздних форм преэклампсии у беременных с сахарным диабетом 1-го типа [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, З. И. Россоха // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 6. - С. 56-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_6_9 Сравнен профиль полиморфных вариантов генов, детерминирующих основные звенья патогенеза преэклампсии, в группах пациенток с сахарным диабетом 1-го типа. В общей сложности под наблюдением находилось 60 пациенток. У 30 из них беременность осложнилась ранней (n = 15) или поздней (n = 15) преэклампсией (основная группа), у остальных 30 пациенток протекала без нее (группа сравнения). Помимо стандартного общеклинического обследования, каждая из пациенток подвергалась молекулярно-генетическому исследованию с изучением следующих полиморфных вариантов генов: А1166С-AT2R1, C108T-PON1, Thr83Ala- и T138C-MGP, 4b/4a- и G894T-eNOS, а также I/D-ACE. В результате исследования на основе изучения полиморфных вариантов генов и межгенных взаимодействий были разработаны дифференцированные модели прогнозирования развития ранних или поздних форм преэклампсии у беременных с сахарным диабетом 1 типа. Наиболее весомыми прогностическими факторами развития ранних форм преэклампсии (до 32 недель гестации) являются продолжительный стаж заболевания, наличие сосудистых осложнений на момент наступления беременности (в частности, диабетической нефропатии и ангиопатии нижних конечностей), а также ID-генотип по гену ACE. С развитием ранних преэклампсий ассоциируются следующие значимые комбинации, в состав которых входит ID-генотип: ACE (ID) / AT2R1 (1166АА), ACE (ID) / AT2R1 (1166АС), ACE (I/D) / eNOS (4b/4b), ACE (I/D) / eNOS (894GG). Генетический фактор в меньшей мере влияет на развитие поздних преэклампсий; только одна значимая комбинация генотипов ассоциируется с вероятностью дебюта преэклампсии после 32 недель гестации - ACE (ID) / MGP (138TC). Комбинация генотипов ACE (II) / PON1 (108CC) достоверно снижает риск развития преэклампсии на протяжении всей беременности. Выявленные нами генетические маркеры позволяют прогнозировать течение беременности у пациенток с сахарным диабетом 1-го типа еще на прегравидарном этапе. Выделение когорты беременных высокого риска по развитию ранней преэклампсии позволит применить у них соответствующие лечебно-профилактические мероприятия и осуществить более тщательный мониторинг, что в конечном итоге будет способствовать улучшению исходов беременности. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |