Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Горбатюк І$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 37
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Горбатюк І. Б. Клінічна та морфологічна характеристика хронічного холециститу та холестерозу жовчного міхура у хворих на ішемічну хворобу серця та ожиріння [Електронний ресурс] / І. Б. Горбатюк, О. С. Хухліна, О. В. Руснак-Каушанська, А. А. Антонів // Український медичний альманах. - 2012. - Т. 15, № 2. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2012_15_2_12
| 2. |
Залявська О. В. Вивчення функціонального стану нирок у хворих на реактивний артрит за коморбідності з хронічною хворобою нирок [Електронний ресурс] / О. В. Залявська, І. Б. Горбатюк, О. С. Воєвідка // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 3(1). - С. 131-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_3(1)__28
| 3. |
Горбатюк І. Р. Агробактеріальна трансформація in planta пшениці озимого сорту Подолянка та ярого сорту Bobwhite [Електронний ресурс] / І. Р. Горбатюк, А. В. Бавол, Б. В. Моргун // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2014. - Т. 15. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2014_15_9
| 4. |
Колоскова О. К. До питання ранньої діагностики стрептококових тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, О. В. Бєлашова, У. І. Марусик, І. Б. Горбатюк // Актуальная инфектология. - 2014. - № 3. - С. 27-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_3_9 Актуальність проблеми діагностики та лікування гострих тонзилофарингітів зумовлена значною їх поширеністю серед дитячого населення (від 12 до 17 %). Неадекватно проліковані гострі тонзилофарингіти, особливо зумовлені бета-гемолітичним стрептококом групи А, спричиняють розвиток загрозливих для життя станів та хронізацію процесу. Тому метою роботи стало вивчення діагностичного значення загальноклінічних та параклінічних показників у верифікації стрептококових гострих тонзилофарингітів у дітей для оптимізації стартового етіотропного лікування та запобігання поліпрагмазії. Сформовано дві клінічні групи: I групу становили 10 дітей із діагнозом "гострий стрептококовий тонзилофарингіт", до II клінічної групи увійшло 16 пацієнтів із гострими тонзилофарингітами нестрептококової етіології. У результаті проведених досліджень встановлено, що на етапі ранньої діагностики гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей можна використовувати такий клінічно-параклінічний комплекс: загальна сума балів за шкалою Мак-Айзека понад 4, рівень сегментоядерних лейкоцитів крові понад 50,0 %, показники стимульованого тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест) нейтрофільних гранулоцитів крові за цитохімічним коефіцієнтом менше від 0,5 ум.од., резерв НСТ-тесту від 0,15 ум.од., що підвищує ризик виявлення даного захворювання в 4 рази.
| 5. |
Залявська О. В. Характер ураження нирок у хворих на реактивний артрит за умов коморбідності з хронічним пієлонефритом [Електронний ресурс] / О. В. Залявська, І. Б. Горбатюк // Актуальні проблеми нефрології. - 2015. - Вип. 21. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Apn_2015_21_10
| 6. |
Хухліна О. С. Патогенетичні механізми та фактори ризику взаємообтяження хронічного холециститу, холестерозу жовчного міхура із ожирінням та ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / О. С. Хухліна, І. Б. Горбатюк, М. В. Бобик, К. А. Сирота // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 267-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_63
| 7. |
Горбатюк І. Р. Позитивний вплив антибіотика тиментину на елімінацію Agrobacterium tumefaciens та регенерацію in vitro пшениці м’якої Triticum aestivum [Електронний ресурс] / І. Р. Горбатюк, І. С. Гнатюк, М. О. Банникова, Б. В. Моргун // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 17. - С. 136-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_17_30
| 8. |
Горбатюк І. Р. Вплив регуляторів росту на регенераційну здатність калюсу м'якої пшениці сорту Зимоярка [Електронний ресурс] / І. Р. Горбатюк, І. С. Гнатюк, М. О. Банникова, А. М. Тараненко, Б. В. Моргун // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 6. - С. 514-525. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_6_9 Досліджено залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці (утворення первинних меристематичних кластерів, регенерантів, коренів) від вмісту в поживному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба) та 6-бензиламінопурину (БАП). Первинними експлантатами для каллюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum aestivum. Для встановлення впливу регуляторів росту на частоту регенерації використано поживне середовище МС, доповнене різними концентраціями дикамби (0,2, 0,4, 0,6 мг/л), піклораму (0,15, 0,25, 0,5 мг/л) і БАП (0,5, 0,75, 1 мг/л). За концентрацій піклораму 0,15 мг/л і БАП 0,5 мг/л утворювалась найбільша кількість (до 70 %) калюсів з морфогенними осередками. Найефективнішим для одержання регенерантів (до 35 %) виявилося середовище МСРП4 (0,5 мг/л БАП і 0,15 мг/л піклораму). Також для одержання регенерантів ефективно поєднувати 0,2 мг/л дикамби та 1 мг/л БАП (до 15 %). Пагони, одержані з калюсу, утворювали корені in vitro й адаптувалися до нестерильних умов. Рослини-регенеранти за культивування в умовах теплиці виявляли високу життєздатність і досягали генеративної стадії розвитку.
| 9. |
Горбатюк І. І. Вдосконалення тектонічної структури та колориту костюма на основі вивчення симбіозу архітектурних та садово-паркових форм, крізь призму робіт Лукаса Кранахастаршого [Електронний ресурс] / І. І. Горбатюк, Т. І. Ніколаєва, Н. І. Кудрявцева // Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. Серія : Технічні науки. - 2015. - № 4. - С. 203-210. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vknutdtn_2015_4_34
| 10. |
Іванова Л. А. Окремі клініко-параклінічні показники як ранні діагностичні критерії нестрептококових тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / Л. А. Іванова, У. І. Марусик, І. Б. Горбатюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 71-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__18
| 11. |
Хухліна О. С. Патогенетичні механізми та фактори ризику взаємообтяження хронічного холециститу, холестерозу жовчного міхура з ожирінням та ішемічною хворобою серця [Електронний ресурс] / О. С. Хухліна, І. Б. Горбатюк, Ю. П. Зімич, Р. М. Купчанко, О. М. Храновська, М. Т. Угляр // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2(1). - С. 239-243. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_2(1)__53
| 12. |
Іванова Л. А. Діагностична цінність лабораторних показників у підтвердженні нестрептококової етіології гострих тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 72-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_17 З метою оптимізації лікування гострих тонзилофарингітів у дітей вивчено діагностичне значення окремих клініко-параклінічних тестів у верифікації нестрептококової етіології захворювання. Першу клінічну групу склали 66 дітей із нестрептококовою етіологією захворювання. До другої (II) клінічної групи увійшло 33 дитини з гострим стрептококовим тонзилофарингітом. Встановлено, що у дітей із гострим нестрептококовим тонзилофарингітом ГНСТФ реєструвався вірогідно вищий рівень еритроцитів та гемоглобіну в сироватці крові у порівнянні з пацієнтами II клінічної групи. У 80,7 % пацієнтів із ГНСТФ відмічалося зниження вмісту інтерлейкіну-8 у сироватці крові (менше 15,0 пг/мл), а в групі порівняння - у 61,2 % випадків (<$EP phi~<<~0,05>). Встановлено, що у разі реєстрації в сироватці крові хворих на тонзилофарингіт вміcту ІЛ-8 менше 15,0 пг/мл відносний ризик нестрептококової етіології захворювання склав - 1,7 (95 % ДІ 1,4 - 2,0), абсолютний ризик - 0,2, за співвідношення шансів 2,7 (95 % ДІ 1,3 - 5,0).
| 13. |
Гнатюк І. С. Синергічна дія антибіотиків тиментину та цефтріаксону на регенерацію in vitro пшениці м’якої Triticum aestivum [Електронний ресурс] / І. С. Гнатюк, І. Р. Горбатюк, М. О. Банникова, Б. В. Моргун // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2016. - Т. 19. - С. 102-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2016_19_23
| 14. |
Горбатюк І. Р. Отримання стійких до гербіциду фосфінотрицину трансгенних рослин пшениці сорту Зимоярка трансформацією in vitro [Електронний ресурс] / І. Р. Горбатюк, Н. Л. Щербак, М. О. Банникова, Л. Г. Великожон, М. В. Кучук, Б. В. Моргун // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 1. - С. 65-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_1_10 За допомогою двох методів генетичної трансформації одержано стійкі до фосфінотрицину рослини м'якої пшениці сорту вітчизняної селекції Зимоярка, які несуть ген bar бактерії Streptomyces hygroscopicus. Біолістичну трансформацію проводили вектором pAHC25, Agrobacterium-onoceредковану - pCB203 у штамі GV3101. Обидва вектори крім селективного гена фосфінотрицинацетилтрансферази (bar) містили репортерний ген beta-глюкуронідази (uidA) Escherichia coli. Первинними експлантатами слугували незрілі зародки. За допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) доведено перенесення трансгена bar у геноми регенерантів і відсутність зараження агробактерією. Експресію гена aidА підтверджено гістохімічним аналізом. Ефективність трансформації за біолістичним методом становила 0,5 %, Agrobacterium-опосередкованим - 1,25 %, що надало змогу відібрати відповідно 3 і 12 трансгенних ліній. Це перше повідомлення про успішне одержання в Україні трансгенної пшениці, стійкої до гербіциду фосфінотрицину, з застосуванням культури in vitro.
| 15. |
Боднарук О. О. Особливості синтезу та вирощування кристалів твердого розчину MnxHg1-xTe [Електронний ресурс] / О. О. Боднарук, І. М. Горбатюк, С. Г. Дремлюженко, О. В. Копач, І. М. Раренко, І. М. Юрійчук, О. В. Галочкін // Науковий вісник Чернівецького університету. Хімія. - 2015. - Вип. 753. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvchu_chem_2015_753_14
| 16. |
Хухліна О. С. Зміни ліпідного спектру крові та жовчі у хворих на хронічний некаменевий холецистит із супровідними ішемічною хворобою серця та гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / О. С. Хухліна, І. Б. Горбатюк, А. А. Антонів // Світ медицини та біології. - 2010. - № 2. - С. 190-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2010_2_59
| 17. |
Колоскова О. К. Показники клітинної ланки імунітету у дітей, хворих на гострий фаринготонзиліт, за різного етіологічного чинника [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, У. І. Марусик, О. В. Бєлашова, Р. Ю. Білейчук, І. Б. Горбатюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2014. - Вип. 42(1). - С. 408-414. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2014_42(1)__53
| 18. |
Колоскова О. К. Клінічна діагностика та лікувальна тактика гострих тонзилофарингітів у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 3. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_3_11
| 19. |
Хухліна О. С. Суглобовий синдром і якість життя пацієнтів з остеоартрозом за коморбідного перебігу з неалкогольним стеатогепатитом та ожирінням [Електронний ресурс] / О. С. Хухліна, О. Д. Ляхович, Л. В. Каньовська, О. В. Каушанська, І. Б. Горбатюк // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 6. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_6_8
| 20. |
Колоскова О. К. Етіологічна діагностика гострого тонзилофарингіту у дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк // Современная педиатрия. - 2019. - № 3. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_3_3 Мета роботи - вивчити етіологічну діагностику гострого тонзилофарингіту (ГТФ) у дітей і встановити діагностичну цінність загальноклінічних і параклінічних показників у верифікації тонзилофарингітів нестрептококової етіології для оптимізації лікування. Обстежено 102 дитини з ГТФ. За результами засівів із тонзилярної поверхні на бета-гемолітичний стрептокок (БГС) групи А сформовано дві клінічні групи (ГК) спостереження: першу (I) склали 68 хворих на нестрептококовий гострий тонзилофарингіт, другу (II) - 34 дитини, у яких висівався БГС групи А. Попри відсутність суттєвих відмінностей у клінічних проявах захворювання, у перший день госпіталізації вони були виразнішими у дітей зі стрептококовим ГТФ. Провідним симптомом стало підвищення температури тіла, яка у 20,9 % хворих I групи була субфебрильною та у половині (50,7 %) випадків перевищувала 38,5 <^>oC. У пацієнтів II КГ така температурна реакція відмічалася у 36,1 % (p << 0,05) тау 57,6 % спостережень (p >> 0,05). Наявність кашлю у дітей із запаленням піднебінних мигдаликів свідчила про нестрептококову етіологію запального процесу зі специфічністю тесту 70,5 % і передбачуваною цінністю позитивного результату 60,0 % (95 % ДІ 46,4 - 72,6). На початку захворювання виразність ексудативного компоненту ГТФ у обстежуваних дітей суттєво не відрізнялася і становила 2,6 - 0,17 бала у хворих I КГ і 2,9 - 0,23 бала у дітей групи порівняння (p >> 0,05). У дітей I КГ лейкоцитоз периферичної крові більше 10,0 Г/л виявлено у 29,4 % випадків, паличкоядерні нейтрофіли більше 15,0 % - у 47,1 % випадків, сегментоядерні більше 50,0 % - у 48,5 % спостережень, у хворих на стрептококовий тонзилофарингіт наведені маркери лейкограми периферичної крові визначалися відповідно у 44,1 % (p << 0,05), 38,2 % (p >> 0,05), 41,1 % (p >> 0,05) спостережень. Зроблено висновки, що у пацієнтів із нестрептококовим ГТФ вірогідно рідше визначалася фебрильна температура тіла (ВШ = 4,1) і несуттєво рідше мав місце набряк і нашарування на мигдаликах (ВШ = 1,7), збільшення та болючість шийних лімфатичних вузлів, наявність кашлю.
| | |
|
|