Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (15) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (85) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гищак Т$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 80 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Марушко Ю. В. Вміст магнію, характеристика астенічних проявів та нічного сну в дітей із різними формами первинної артеріальної гіпертензії [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_18 | |||
| 2. | 
Марушко Ю. В. Досвід застосування препарату "Xолосас" при функціональних розладах біліарного тракту [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Современная педиатрия. - 2013. - № 4. - С. 125-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_4_27 | |||
| 3. |
Марушко Ю. В. Eфективність застосування Mагне-B6 при астенічному синдромі і порушеннях нічного сну у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Современная педиатрия. - 2013. - № 5. - С. 37-44 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_5_9 | |||
| 4. | 
Марушко Ю. В. Застосування фітокомплексу № 2.1 при лікуванні дисфункцій жовчовивідних шляхів у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Марушко, Т. В. Гищак // Фітотерапія. - 2009. - № 2. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2009_2_8 | |||
| 5. | 
Гищак Т. В. Характеристика епіфізарної секреції мелатоніну у дітей з первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. В. Гищак, Ю. В. Марушко, А. С. Злобинець, О. В. Лисовець // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 159-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__23 Наведено результати дослідження екскреції мелатоніну із сечею у дітей із різними формами первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ). Мета роботи - дослідити особливості мелатонінутворювальної функції епіфізу у разі ПАГ у дітей з різним профілем добового артеріального тиску. Обстежено 108 дітей віком 8 - 17 років з різними формами ПАГ за даними добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ). Всім дітям визначалася концентрація 6-сульфатоксимелатоніну (6-СОМТ) в денній, нічній, добовій сечі. У дітей із лабільною ПАГ денна концентрація 6-СОМТ в сечі була в межах <$E29,28~symbol С~4,84> ng/ml, нічна - <$E30,68~symbol С~4,76> ng/ml, що різнилося у порівнянні із контрольною групою (денна концентрація - <$E15,15~symbol С~1,74> ng/ml, нічна - <$E43,57~symbol С~3,06> ng/ml). У дітей зі стабільною ПАГ денна екскреція 6-СОМТ дорівнювала <$E29,77~symbol С~2,73> ng/ml, нічна - <$E52,02~symbol С~2,70> ng/ml. У дітей з варіантами "Dipper" і "Over-dipper" нічного зниження артеріального тиску нічна концентрація 6-СОМТ в сечі перевищувала денну в <$E4,28~symbol С~0,96> раза, у дітей із варіантами "Non-dipper" і "Night-peaker" - в <$E2,10~symbol С~0,23> раза (p << 0,05). Висновки: ПАГ у дітей супроводжується розладами мелатонінпродукуючої функції епіфізу - збільшенням денної екскреції 6-сульфатоксимелатоніну із сечею, зменшенням його нічної екскреції у дітей із лабільною ПАГ і збільшенням нічної екскреції у дітей зі стабільною ПАГ. Зменшення співвідношення нічної секреції мелатоніну до денної є одним з факторів формування недостатнього нічного зниження АТ у дітей з ПАГ. | |||
| 6. | 
Гищак Т. В. Патогенетична роль мелатоніну і кортизолу у формуванні первинною артеріальної гіпертензії в дитячому віці [Електронний ресурс] / Т. В. Гищак // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2014. - № 1. - С. 67-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2014_1_20 | |||
| 7. |
Марушко Ю. В. Особливості клінічних проявів у дітей з поєднаною патологією гастродуоденальної зони та первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, А. С. Злобинець, М. Ю. Мика // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 318-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__49 Наведено результати дослідження особливостей клінічних проявів у дітей з поєднаною патологією гастродуоденальної зони (ПГДЗ) та первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Мета роботи - вивчити особливості клінічного перебігу поєднаної ПГДЗ та ПАГ у дітей шляхом порівняння скарг, даних об'єктивного дослідження, ФЕГДС і PH-метрії у дітей з ізольованою ПАГ, ПГДЗ та у разі їх поєднання. Обстежено 228 дитини, із них 109 дітей мали ізольовану ПАГ (I група), 64 дітей - поєднаний перебіг ПАГ та ПГДЗ (II група), 55 дітей - ізольовану ПГДЗ (III група). Більшість дітей всіх груп скаржилися на головний біль (<$E62,4~symbol С~4,6~%> дітей I групи, <$E84,4~symbol С~4,5~%> дітей II групи та <$E67,3~symbol С~6,3~% III групи). Діти II групи частіше мали скарги на біль в ділянці серця (<$E76,6~symbol С~5,3~%> у порівнянні з <$E39,4~symbol С~4,7~%> I групи та <$E41,8~symbol С~6,7~%> III групи), відчуття прискореного серцебиття (<$E43,8~symbol С~6,2~%> у порівнянні з <$E28,4~symbol С~4,3~%> I групи та <$E36,4~symbol С~6,5~% III групи). У дітей II групи частіше відмічалась нудота та відрижка (<$E68,8~symbol С~5,8~%> та <$E75~symbol С~5,4~%> проти <$E36,4~symbol С~6,5~%> та <$E49,1~symbol С~6,7~%> в III групі). Больовий абдомінальний синдром виявлено у 100 % дітей III групи і у <$E48,4~symbol С~6,2~%> дітей II групи. У більшості дітей виявлено нормацидний стан шлунку і порушення його кислотнейтралізуючої функції. За результатами ФЕГДС серед дітей II групи дуоденогастральний рефлюкс виявлено у <$E21,8~symbol С~5,6~%> дітей, серед дітей III групи - у <$E39,1~symbol С~6,1~%> (p << 0,05). Висновки: у дітей з коморбідною патологією ПАГ і ПГДЗ частіше у порівнянні з ізольованим перебігом цих захворювань виникають цефалгії та кардіалгії. На тлі ПАГ абдомінальний больовий синдром за гастриту та гастродуоденіту має меншу інтенсивність і зустрічається рідше у порівнянні із дітьми з ПГДЗ і нормальним артеріальним тиском (АТ). В той час як диспепсичний синдром, навпаки, спостерігається частіше у дітей з коморбідною патологією у порівнянні з ізольованою ПГДЗ. | |||
| 8. | 
Марушко Ю. В. Особливості перебігу артеріальної гіпертензії в дітей з ожирінням [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_28 Одержані дані вказують на більшу активність стресактиваційних систем і виразнішу затримку рідини (може підтримувати вищу за норму масу тіла) у хлопчиків з ожирінням. Враховуючи достовірно нижчі рівні денної екскреції мелатоніну у хлопчиків I групи ((<$E24,41~symbol С~1,24>) нг/мл) у порівнянні з дівчатками з ожирінням ((<$E35,63~symbol С~4,55>) нг/мл) і з нормальною масою тіла ((<$E38,37~symbol С~5,18>) нг/мл), можна припустити вищу активність стреслімітаційних систем у дівчаток у порівнянні із хлопчиками. Жіночі статеві гормони виступають одним із важливих компонентів стреслімітаційної системи, що може пояснити легший перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) у дівчаток у порівнянні з хлопчиками. Водночас на тлі ожиріння розвивається більший дисбаланс між стресактиваційною і стреслімітаційною системами організму, що впливає на перебіг АГ. | |||
| 9. |
Марушко Ю. В. Вивчення ефективності комплексного рослинного препарату в монотерапії гострого неускладненого бронхіту у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Лисовець, М. Ю. Мика // Современная педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_4_21 Мета дослідження - вивчення ефективності застосування фітопрепарату бронхипрет у монотерапії гострого неускладненого бронхіту у педіатричній практиці. Під спостереженням знаходились 50 дітей віком 6 - 12 років з гострим простим бронхітом, що були госпіталізовані не пізніше 3-го дня від початку захворювання. Усім хворим проводилося загальноклінічне (за необхідності і рентгенологічне) обстеження. Лікування проводили згідно з протоколом, як відхаркувальний засіб призначався бронхипрет у віковому дозуванні. Стан дітей оцінювали на момент госпіталізації та у динаміці лікування на 3, 5, 7 та 10 дні. Включення препарату бронхипрет у комплексне лікування гострого простого бронхіту призвело до розрідження бронхіального секрету та полегшення його відходження вже на 3-й день від початку терапії, що проявлялося зменшенням інтенсивності кашлю, збільшенням його продуктивності та переходом сухих хрипів у вологі під час аускультації легень. У більшості дітей під впливом лікування кашель зникав до 7 - 10-го дня терапії. На тлі лікування бронхипретом у жодному випадку не було відмічено розвитку ускладнень гострого простого бронхіту. Препарат показав добрий профіль безпеки. Висновки: висока ефективність та безпечність надають змогу рекомендувати бронхипрет до застосування у педіатричній практиці. | |||
| 10. |
Марушко Ю. В. Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології у дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, Г. Г. Шеф // Современная педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_4_24 Мета дослідження - вивчення ефективності, профілю безпеки та прихильності хворих до терапії у разі використання цефподоксиму проксетилу у лікуванні гострого простого бактеріального бронхіту у дітей віком 2 - 7 років. Під спостереженням знаходилися 32 дитини. У 18 (56,3 %) хворих клінічні ознаки бронхіту з'явилися одночасно із захворюваннями ЛОР-органів або протягом доби після їх виникнення; у решти 14 (43,7 %) хворих фебрильна лихоманка та клінічні ознаки бронхіту виникли на третій - п'ятий день перебігу гострої респіраторної вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів. Лікування бронхіту та супутніх захворювань проводили відповідно до протоколів. Цефподоксиму проксетил (Цефодокс) призначався у формі суспензії у 2 прийоми курсом 7 днів. Оцінка динаміки симптомів проводилася до призначення лікування, на 3-й та 8-й дні антибіотикотерапії. Вивчалися інтенсивність інтоксикаційного синдрому, частота і продуктивність кашлю, кількість хрипів під час аускультації легень, комплаєнтність за даними опитування батьків. На тлі застосування цефподоксиму проксетилу вже на 3-й день терапії у всіх хворих зникли прояви інтоксикаційного синдрому та лихоманки; після 7-ми днів лікування у всіх хворих нормалізувалися лабораторні показники крові, у понад 1/2 хворих зникли клінічні прояви бронхіту; на 10-й день клінічні ознаки хвороби не спостерігалися. Встановлено високу прихильність до лікування, відсутність алергічних реакцій. Висновки: препарат цефподоксиму проксетил ефективний у терапії гострого простого бактеріального бронхіту, асоціюється з віковим ступенем комплаєнсу та низькою частотою виникнення побічних ефектів.Призначення цефподоксиму проксетилу в комплексній терапії дітей із гострим простим бактеріальним бронхітом є високоефективним та асоціюється з віковим ступенем комплайєнсу та низькою частотою виникнення побічних ефектів. | |||
| 11. |
Марушко Ю. В. Проблема діагностики і корекції зниженої толерантності до фізичного навантаження у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Современная педиатрия. - 2014. - № 7. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_7_10 Мета роботи - покращити результати діагностики та реабілітаційних заходів у дітей шкільного віку зі зниженою толерантністю до фізичного навантаження. Обстежено 155 дітей віком 7 - 17 років з функціональними розладами шлунково-кишкового тракту, вегето-судинними дисфункціями, вторинними кардіоміопатіями. Проведено загальноклінічне обстеження, пробу Руф'є, велоергометричну пробу. У 58,1 % обстежених виявлено низький і нижчий за середній рівень функціонального резерву серця (ФРС) за пробою Руф'є. Відносне максимальне споживання кисню було найвищим (<$E52,40~symbol С~0,80> мл/хв/кг) у дітей із середнім рівнем ФРС. У дітей з низьким ФРС виявлено найменші значення PWC | |||
| 12. |
Марушко Ю. В. Цефподоксиму проксетил у лікуванні гострих бронхітів бактеріальної етіології в дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, Г. Г. Шеф // Здоровье ребенка. - 2014. - № 5. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_5_6 Мета дослідження - вивчення ефективності, профілю безпеки та прихильності хворих до терапії у разі використання цефподоксиму проксетилу у лікуванні гострого простого бактеріального бронхіту у дітей віком 2 - 7 років. Під спостереженням знаходилися 32 дитини. У 18 (56,3 %) хворих клінічні ознаки бронхіту з'явилися одночасно із захворюваннями ЛОР-органів або протягом доби після їх виникнення; у решти 14 (43,7 %) хворих фебрильна лихоманка та клінічні ознаки бронхіту виникли на третій - п'ятий день перебігу гострої респіраторної вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів. Лікування бронхіту та супутніх захворювань проводили відповідно до протоколів. Цефподоксиму проксетил (Цефодокс) призначався у формі суспензії у 2 прийоми курсом 7 днів. Оцінка динаміки симптомів проводилася до призначення лікування, на 3-й та 8-й дні антибіотикотерапії. Вивчалися інтенсивність інтоксикаційного синдрому, частота і продуктивність кашлю, кількість хрипів під час аускультації легень, комплаєнтність за даними опитування батьків. На тлі застосування цефподоксиму проксетилу вже на 3-й день терапії у всіх хворих зникли прояви інтоксикаційного синдрому та лихоманки; після 7-ми днів лікування у всіх хворих нормалізувалися лабораторні показники крові, у понад 1/2 хворих зникли клінічні прояви бронхіту; на 10-й день клінічні ознаки хвороби не спостерігалися. Встановлено високу прихильність до лікування, відсутність алергічних реакцій. Висновки: препарат цефподоксиму проксетил ефективний у терапії гострого простого бактеріального бронхіту, асоціюється з віковим ступенем комплаєнсу та низькою частотою виникнення побічних ефектів.Призначення цефподоксиму проксетилу в комплексній терапії дітей із гострим простим бактеріальним бронхітом є високоефективним та асоціюється з віковим ступенем комплайєнсу та низькою частотою виникнення побічних ефектів. | |||
| 13. |
Марушко Ю. В. Досвід застосування імуномодулюючої терапії в комплексному лікуванні хронічного тонзиліту в дітей [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Лисовець, Є. Ю. Марушко // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_10 Імуномодулювальна терапія є важливою складовою лікування хворих на хронічний тонзиліт, викликаний b-гемолітичним стрептококом групи A, на фоні антибіотикотерапії вона надає змогу досягти більш ефективної елімінації збудника. Призначення препарату імупрет у комплексному лікуванні загострення хронічного тонзиліту стрептококової етіології сприяє швидкому зникненню клінічних проявів захворювання, збільшує частоту елімінації збудника, зменшує частоту загострень хронічного тонзиліту. | |||
| 14. | 
Марушко Ю. В. Досвід застосування препарату Пектолван® Стоп у дітей із гострими респіраторними захворюваннями, що супроводжуються непродуктивним кашлем [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Лисовець, М. Ю. Мика, Є. Ю. Марушко // Практикуючий лікар. - 2015. - № 1. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2015_1_19 | |||
| 15. |
Гищак Т. В. Стан толерантності серцево-судинної системи до фізичного навантаження та характеристика міокардіальних резервів за результатами велоергометричної проби в дітей з первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. В. Гищак // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 1. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_1_6 | |||
| 16. |
Гищак Т. В. Клінічне значення n-термінального мозкового натрійуретичного пептиду у дітей із первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Т. В. Гищак // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 259-268. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__44 Зважаючи на важливу роль NT-proBNP в регуляції об'єму крові та судинного тонусу, дослідження його рівня у дітей з первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) є актуальним на сьогоднішній день. Мета роботи - дослідити рівень NT-proBNP у сироватці крові у дітей з різними формами ПАГ і його прогностичну значимість щодо розвитку дисфункції міокарду у дітей залежно від форми ПАГ. Обстежено 71 дитину віком 9 - 17 років, серед яких - 53 з ПАГ і 18 - з нормальним артеріальним тиском (АТ). Всім дітям проведено загальноклінічне обстеження, ДМАТ, ЕХОКГ, визначення рівня NT-proBNP в сироватці крові за методом ІФА. У дітей з ПАГ II ст. вміст NT-proBNP в сироватці крові складав <$E31,23~symbol С~9,32> fmol/ml, з ПАГ I ст. - <$E59,48~symbol С~20,73> fmol/ml, що було вище, ніж в контрольній групі (<$E12,48~symbol С~2,18> fmol/ml, <$Eroman p~<<~0,05>). Хлопчики характеризувалися більшим (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з дівчатками вмістом NT-proBNP у разі стабільної ПАГ I ст. (<$E79,11~symbol С~29,06> fmol/ml <$E15,3~symbol С~5,16> fmol/ml відповідно). У разі лабільної ПАГ рівень NT-proBNP склав <$E5,98~symbol С~1,51> fmol/ml, що було меншим (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з контрольною групою. Серед 7-ми дітей з ФВ менше 55 % тільки у однієї дитини NT-proBNP був вищим за 300 fmol/ml у інших - не перевищував 28 fmol/ml. Гіпертрофію ЛШ було виявлено у <$E22,6~symbol С~7,5~%> дітей зі стабільною ПАГ і у <$E4,5~symbol С~4,4~%> дітей із лабільною ПАГ. Концентричне ремоделювання міокарду ЛШ відмічалося у <$E32,3~symbol С~8,4~%> дітей зі стабільною ПАГ і у <$E22,7~symbol С~8,9~%> з лабільною. Висновки: виявлено, що стабілізація ПАГ у дітей супроводжується підвищенням активності гормональних адаптивних систем серця та пов'язана з формуванням ремоделювання і концентричної гіпертрофії міокарда, а лабільна ПАГ характеризується зниженням рівня NT-proBNP: у дівчаток підвищення NT-proBNP в сироватці крові відбувається на стадії стабільної ПАГ II ст.б у хлопчиків - раніше, на стадії стабільної ПАГ I ст.: систолічна дисфункції міокарду у дітей з ПАГ зустрічається рідко та супроводжується підвищенням рівня NT-proBNP вище 300 fmol/ml. | |||
| 17. |
Марушко Ю. В. Особливості добового моніторингу артеріального тиску та вміст заліза у дітей з артеріальною гіпотензією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Хомич // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 308-313. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__52 Актуальність проблеми артеріальної гіпотензії (АГ) зумовлена широкою поширеністю захворювання серед дітей. В останні роки активно вивчається вплив хімічних елементів на етіологію та патогенез захворювань серцево-судинної системи. Біологічна цінність заліза визначається багатогранністю його функцій в біохімічних процесах. Мета роботи - дослідити особливості результатів добового моніторингу артеріального тиску (АТ) та визначити вміст заліза у дітей з АГ. Обстежено 27 дітей - 14 з АГ та 13 практично здорових дітей у віці 9 - 17 років. Проводилося добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ), загальний аналіз крові, визначення вмісту заліза у волоссі, тест самооцінки функціонального стану. Діти з АГ мали більш знижені показники CAT, ДАТ та індекса гіпертензії САТ (<$Eroman p~<<~0,05>), проте мали високий рівень індексу гіпотензії САТ та індексу гіпотензії ДАТ (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з контрольною групою. У дітей з АГ в клінічній картині переважали скарги астенічного характеру рівень показника самопочуття був меншим (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з контрольною групою. Кореляційний аналіз показав позитивні кореляційні зв'язки між рівнем заліза та показниками CAT (r = +0,47) і ДАТ (r = +0,49). Вміст заліза у волоссі дітей з АГ вірогідно менший у порівнянні з практично здоровими дітьми. Необхідно проводити подальші дослідження для оцінки вмісту заліза та його впливу на перебіг АГ у дітей, що надасть змогу проведення відповідних лікувальних заходів. | |||
| 18. |
Марушко Ю. В. Використання левокарнітину у комплексному лікуванні дітей з поєднаною хронічною патологією гастродуоденальної зони та первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, А. С. Злобинець, М. Ю. Мика // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 313-318. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__53 Наведено результати застосування левокарнітину в лікуванні дітей з поєднаною хронічною патологією гастродуоденальної зони (ХПГДЗ) та первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ). Мета роботи - оптимізувати лікування дітей з поєднаною ХПГДЗ та ПАГ шляхом включення в схему лікування левокарнітину. Обстежено 25 дітей з поєднаною ХПГДЗ та ПАГ. I група (13 дітей) одержувала стандартне лікування. У 12-ти дітей другої групи в стандартну схему лікування був включений левокарнітин. Всім дітям крім загальноклінічного обстеження проводилось опитування за тестом диференційованої самооцінки функціонального стану (САН) та суб'єктивної оцінки якості нічного сну, а також добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ). Виявлено, що через 1 міс після початку лікування у дітей обох груп спостерігалося зниження (<$Eroman p~<<~0,05>) частоти виникнення та інтенсивності болів у животі, кардіалгії, а також тенденція до зниження інтенсивності нудоти та відрижки. Крім того, у дітей, що одержували левокарнітин, відмічалося достовірне покращання апетиту, зменшення втомлюваності й інтенсивності скарг на головний біль у порівнянні з дітьми I групи. Під час опитування за тестом САН у дітей II групи, на відміну від дітей I групи, спостерігалось збільшення активності з <$E42,25~symbol С~1,63> до <$E49,68~symbol С~1,7> балів (<$Eroman p~<<~0,05>). За даними ДМАТ в обох групах відмічалося достовірне зниження середньодобового систолічного (САТ) та пульсового (ПАТ) артеріального тиску, а також тенденція до зниження індексу гіпертензії САТ та ДАТ. На тлі прийому левокарнітину достовірно покращилися показники добового індексу САТ з <$E4,22~symbol С~1,48~%> до <$E9,08~symbol С~0,83~%> та варіабельність АТ. Висновки: включення в стандартну схему лікування левокарнітину знижує інтенсивність головного болю, серцебиття та підвищує апетит, а також покращує ступінь нічного зниження та варіабельність АТ. | |||
| 19. |
Марушко Ю. В. Bплив комбінованого препарату магнію на астенічні прояви та якість нічного сну у дітей з первинною артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Современная педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 94-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_3_20 | |||
| 20. | 
Шумилина Е. С. Функциональная активность лимфоцитов периферической крови у детей со злокачественными новообразованиями мягких тканей [Електронний ресурс] / Е. С. Шумилина, Ф. В. Фильчаков, С. Н. Кукушкина, А. Д. Лён, Ю. М. Ильченко, Г. И. Климнюк, Э. В. Шайда, Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак // Клиническая онкология. - 2012. - № 4. - С. 42-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2012_4_11 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |