Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Герцев В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Герцев В. М. Роль селену у розвитку цереброваскулярних та кардіоваскулярних захворювань [Електронний ресурс] / В. М. Герцев, О. М. Макаренко, О. М. Стоянов, О. П. Лебідь, О. В. Хрущ, А. С. Сон // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 134-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_6_17 | ||
| 2. | 
Селедкин А. А. Особенности экспериментальной оценки пусковых характеристик дизельных двигателей в условиях климатической камеры [Електронний ресурс] / А. А. Селедкин, В. В. Герцев, К. В. Роднов // Авиационно-космическая техника и технология. - 2009. - № 8. - С. 159–163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aktit_2009_8_34 | ||
| 3. | 
Сон А. С. Показатели качества жизни у пациентов с аневризматическим интракраниальным кровоизлиянием в отдаленном периоде заболевания [Електронний ресурс] / А. С. Сон, В. Н. Герцев // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 3. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_3_5 | ||
| 4. |
Сон А. С. Интраоперационные разрывы артериальных аневризм головного мозга и их прогнозирование [Електронний ресурс] / А. С. Сон, А. В. Хрущ, В. Я. Гуменюк, В. Н. Герцев // Український нейрохірургічний журнал. - 2006. - № 1. - С. 49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2006_1_87 | ||
| 5. |
Герцев В. Н. Нейропсихологическая оценка качества жизни в отдаленном периоде аневризматических интракраниальных кровоизлияний [Електронний ресурс] / В. Н. Герцев, А. С. Сон // Український нейрохірургічний журнал. - 2007. - № 3. - С. 23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2007_3_44 | ||
| 6. | 
Горанский Ю. И. Терапия когнитивных нарушений при цереброваскулярных заболеваниях [Електронний ресурс] / Ю. И. Горанский, В. Н. Герцев // Український вісник психоневрології. - 2008. - Т. 16, вип. 4. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2008_16_4_4 | ||
| 7. |
Сон А. С. Можливості інтелектуального аналізу структурованих баз даних у клінічній нейрохірургії [Електронний ресурс] / А. С. Сон, В. М. Герцев // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 3. - С. 139-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2012_20_3_172 | ||
| 8. |
Горанский Ю. И. Астенический синдром при черепно-мозговой травме как отражение вегетативной дисфункции [Електронний ресурс] / Ю. И. Горанский, В. Н. Герцев // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_4_11 Астенический синдром встречается в значительной части случаев при легкой закрытой черепно-мозговой травме как в ее остром периоде, так и в отдаленном. В результате у пациентов значительно снижается зависимое от здоровья качество жизни. Рассмотрены результаты собственных исследований и литературные данные об эффективности фенилпирацетама (в виде препарата Энтроп) для лечения астенического синдрома. | ||
| 9. | 
Дзигал О. Ф. Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало, В. М. Герцев, Т. Л. Годлевська // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 8. - С. 18-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_8_7 Мета роботи - визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8 %) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3 %) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3 %), задовільний - у 4 (19,0 %), незадовільний - у 2 (9,5 %). Померли 7 (33,3 %) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4 %), задовільний - у 7 (25,9 %), незадовільний - у 3 (11,1 %). Померли 3 (11,1 %) хворих. Висновки: ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання. | ||
| 10. |
Герцев В. Н. Новые патогенетические аспекты взаимосвязи некоторых факторов риска цереброваскулярных заболеваний и болезни Паркинсона [Електронний ресурс] / В. Н. Герцев, А. Н. Стоянов, С. С. Мащенко, С. А. Антоненко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - № 7. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2019_7_8 Взаимосвязь нарушений вегетативной нервной системы с развитием цереброваскулярных заболеваний и идиопатической болезни Паркинсона до сих пор является недостаточно изученной. В ряде работ выявлено, что диабет, курение в анамнезе, высокое артериальное давление, повышение уровня глюкозы, холестерина и триглицеридов в крови значительно реже наблюдаются у пациентов с идиопатической болезнью Паркинсона. Сообщено о снижении риска развития инсульта у пациентов с болезнью Паркинсона. В то же время в других работах обнаружено, что риск развития инсульта у пациентов с болезнью Паркинсона повышается, а диабет и артериальная гипертензия связаны с повышенным риском развития заболевания. Установлено также, что болезнь Паркинсона и сердечно-сосудистые факторы риска являются независимыми факторами развития когнитивных нарушений. Противоречивыми являются результаты работ о влиянии приема статинов на возникновение и течение болезни Паркинсона. Обнаруженные противоречия отчасти могут быть объяснены возможным влиянием грибковой флоры, которая широко представлена у пациентов с болезнью Паркинсона. Известно, что статины являются продуктами жизнедеятельности грибковых микроорганизмов. Существенный вклад в патогенез болезни Паркинсона вносят изменения микробиоты кишечника; дисфункция желудочно-кишечного тракта при болезни Паркинсона является одним из первых немоторных проявлений заболевания, возникающим за несколько лет до развития типичной клинической картины. При этом малый кишечный дисбактериоз у большей части пациентов связан с нарушением всасывания из-за высокой бактериальной плотности. Таким образом, анализируя приведенное выше, можно допустить, что микробиота кишечника и кожных покровов у части пациентов продуцирует природные статины, а применение противопаркинсонических и других препаратов влияет на эту функцию, поэтому столь противоречивы полученные результаты исследований. Изучение этиопатогенеза такого рода взаимоотношений требует дальнейших масштабных интердисциплинарных исследований на базе доказательной медицины. Перспективным направлением в изучении этиологии и патогенеза болезни Паркинсона является углубленная оценка роли грибковой микрофлоры в ее развитии. Изучение взаимоотношений, приведенных выше, позволит определить новые биомаркеры и лекарственные мишени для разработки болезнь-модифицирующих методов терапии. | ||
| 11. | 
Герцев В. М. Етіологічні, патогенетичні й клінічні аспекти ураження шкіри у хворих на хворобу Паркінсона [Електронний ресурс] / В. М. Герцев, О. М. Стоянов, Т. М. Муратова, Р. С. Васт’янов // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2018. - Т. 6, № 1. - С. 81-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2018_1_13 | ||
| 12. |
Герцев В. М. Вплив протиепілептичних препаратів на фертильність у чоловіків [Електронний ресурс] / В. М. Герцев, Ю. І. Горанський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 23-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_6_5 Для вивчення світового досвіду впливу протиепілептичних препаратів на статеві функції і фертильність у чоловіків і відбору медикаментів з найменшим негативним впливом на ці функції проведений пошук статей та резюме у базах даних ресурсів MedLine, The Cochrane Library, Scopus, Google scholar з використанням таких ключових слів, як fertility, male fertility, men fertility, antiepileptic drugs, epilepsy, sex hormones, sperm parameters, sexual and reproductive health, sexual function. У результаті аналізу отриманих даних встановлено, що існує відносна недостатність інформації щодо впливу протиепілептичних препаратів на фертильність у чоловіків, що обумовлює необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на вивчення впливу цих препаратів саме на фертильність чоловіків, а не тільки жінок. При призначенні протиепілептичних засобів, у свою чергу, бажано надавати перевагу препаратам з найменшим негативним впливом на статеві функції і фертильність на зразок леветирацетаму, ламотриджину й окскарбазепіну. | ||
| 13. |
Горанський Ю. І. Протиепілептичні препарати з ноотропним ефектом — оптимальний вибір за необхідності комплексної терапії коморбідних розладів [Електронний ресурс] / Ю. І. Горанський, В. М. Герцев, М. Ю. Сергєєва // Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 7. - С. 27-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2021_17_7_7 Наведено результати огляду, присвяченого пошуку оптимальних методів лікування пацієнтів з епілепсією, які мають супутні когнітивні порушення. Встановлено, що протиепілептичні препарати з ноотропним ефектом є найбільш оптимальним вибором у плані комплаєнсу терапії, а також зменшення частоти побічних ефектів у разі монотерапії порівняно з комбінованим застосуванням ноотропів і протиепілептичних препаратів. Одним з препаратів вибору, позитивний вплив якого на когнітивні функції в пацієнтів з епілепсією доведено, є леветирацетам. Завдяки високому профілю безпеки він може бути рекомендований до застосування в літніх пацієнтів з епілепсією, у тому числі для усунення в них епілептичного статусу, а також може використовуватися при поєднанні хвороби Альцгеймера з епілепсією. Перспективним напрямом подальших до сліджень є вивчення можливостей застосування леветирацетаму при травматичних ушкодженнях нервової системи. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |