![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Вороняк М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Шурко Н. О. Препарати фактора згортання крові VIII та способи їх отримання [Електронний ресурс] / Н. О. Шурко, М. І. Вороняк, Т. В. Даниш // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 197-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_1_19 З метою корекції дефіциту фактора або для запобігання кровотеч у пацієнтів з гемофілією А проводять замісну терапію, яка полягає у введенні плазмових або рекомбінантних препаратів фактора VIII. Для лікування гемофілії в Україні використовують низку препаратів фактора, як плазмового так і рекомбінантного походження. Залежно від ступеня очищення, відрізняють плазмові препарати проміжного ступеня очищення, одержані за допомогою традиційних методів осадження/адсорбції, та високоочищені препарати, виділені за допомогою методів іонообмінної або афінної хроматографії. З кінця 1980-х років у клінічній практиці почали використовувати рекомбінантні препарати фактора. Вони одержані за допомогою методів генної інженерії з лінії клітин яєчника китайського хом'яка або нирки новонародженого хом'яка. Рекомбінантні фактори поділяють на покоління залежно від вмісту домішкового білка людини чи тварини в кінцевому продукті. Проведено аналіз основних плазмових і рекомбінантних препаратів фактора VIII, зареєстрованих в Україні. Описано їх основні властивості, способи одержання та методи вірусної інактивації. Узагальнено переваги та недоліки плазмових і рекомбінантних препаратів фактора згортання крові.
| 2. |
Вороняк М. І. Застосування противовірусної обробки при одержанні препаратів плазми крові [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2010. - т. 11, № 2. - С. 164-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2010_11_2_44
| 3. |
Вороняк М. І. Проблеми проведення полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) та шляхи їх розв’язання [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк, М. В. Кокоруз, С. С. Тераз // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_9
| 4. |
Вороняк М. І. Використання методу електрофорезу для контролю якості препаратів з донорської крові людини [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк, Н. Ф. Мосінг, Г. О. Потьомкіна, І. М. Паробецька // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 271-273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_40
| 5. |
Новак В. Л. Використання синергічного ефекту вірусінактивуючих агентів у сучасних технологіях одержання факторів згортання крові та фібринолізу [Електронний ресурс] / В. Л. Новак, М. І. Вороняк, Т. В. Даниш, Н. А. Дульцева, С. Є. Мадич, Л. В. Орлова, Н. О. Шурко // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 312-316. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_45
| 6. |
Шурко Н. О. Дослідження впливу вірусінактивуючих агентів на активність факторів згортання крові [Електронний ресурс] / Н. О. Шурко, М. І. Вороняк, Т. В. Даниш, Н. А. Дульцева, С. Є. Мадич // Гематологія і переливання крові. - 2014. - Вип. 37. - С. 364-369. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2014_37_53
| 7. |
Лозинський Р. Ю. Інформативність поєднання молекулярно-ґенетичних і цитоґенетичних методів діаґностики мієлофіброзу [Електронний ресурс] / Р. Ю. Лозинський, М. І. Вороняк, Л. О. Полубень, І. В. Дмитренко, М. Р. Лозинська, Я. І. Виговська, З. В. Масляк // Львівський клінічний вісник. - 2016. - № 1. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2016_1_6
| 8. |
Шурко Н. О. Застосування барвник-лігандної хроматографії для очищення фактора VIII зсідання крові [Електронний ресурс] / Н. О. Шурко, Т. В. Даниш, М. І. Вороняк // Біологічні студії. - 2017. - Т. 11, № 1. - С. 67-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2017_11_1_9 Проблема переробки плазми донорської крові з метою створення ефективних лікарських препаратів є актуальною. На сьогоднішній день створено велику кількість методів фракціонування плазми крові, виділення і очищення її компонентів, зокрема, факторів зсідання крові та фібринолізу. Особливо привабливими з точки зору ефективності є методи біоспецифічної хроматографії. Хроматографічне очищення фактора VIII вважається одним із технологічно найважчих процесів через потенційний ризик його активації та нестабільність за наявності протеаз плазми крові. Для одержання очищених препаратів фактора VIII широко використовують аніонообмінну, гель-проникну й афінну хроматографії. Cинтетичні тріазинові барвники мають низку переваг як ліганди, досліджено можливість використання барвник-лігандної афінної хроматографії на макропористих кремнеземних носіях для виділення й очищення фактора VIII зсідання крові. Описано сорбцію цього фактора з різними хроматографічними сорбентами та запропоновано спосіб його очищення із кріопреципітату за допомогою методу зв'язування нецільових білків на діасорб амінопропіловому з іммобілізованими тріазиновими барвниками. У результаті проведеної роботи було відібрано групу сорбентів, яка найкраще надається для процесу очищення фактора VIII зсідання крові: діасорб-активний пурпуровий 4ЖТ, діасорб-procion gelb M4R, діасорб-procion blue HB, діасорб-procion blue MXR та діасорб-активний яскраво-голубий К. Очищення фактора VIII відбувалося завдяки явищу негативної афінної хроматографії. Питома активність цього фактора зростала приблизно на порядок.
| 9. |
Вороняк М. І. Визначення мутації V617F гена JAK2 при хронічних мієлопроліферативних захворюваннях [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк, М. В. Кокоруз, І. М. Юрчишак, С. П. Міляшкевич // Гематологія і переливання крові. - 2017. - Вип. 39. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2017_39_6
| 10. |
Вороняк М. І. Кількісна полімеразно-ланцюгова реакція у моніторингу пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк, М. В. Кокоруз, С. С. Худзій, І. М. Юрчишак, С. П. Міляшкевич, Н. В. Шелеп // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 47-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_6
| 11. |
Котлярчук К. Б. Понатиніб у лікуванні резистентної хронічної мієлоїдної лейкемії: досвід одного центру [Електронний ресурс] / К. Б. Котлярчук, М. І. Сімонова, О. І. Бойко, Ю. С. Кароль, О. М. Цяпка, А. С. Лук’янова, М. І. Вороняк, З. В. Масляк // Гематологія і переливання крові. - 2019. - Вип. 40. - С. 139-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2019_40_14
| 12. |
Вороняк М. І. Механізми виникнення тромботичних явищ при мієлопроліферативних неоплазіях [Електронний ресурс] / М. І. Вороняк, М. В. Кокоруз, С. С. Худзій, В. Л. Новак // Гематологія і переливання крові. - 2023. - Вип. 42. - С. 267-283. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gipk_2023_42_23
|
|
|