Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (13)Журнали та продовжувані видання (2)Реферативна база даних (49)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Возняк Д$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 51
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Возняк Д. К. 
Обоснование генетического типа минеральных включений в кристаллах эндогенного алмаза [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, В. Н. Квасница // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 2. - С. 49-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_2_6
В критическом аспекте рассмотрен вопрос о сингенетичности минеральных включений в кристаллах алмаза из кимберлитов. На основании собственных исследований и обзора публикаций сделан вывод, что сингенетические включения в минералах различаются между собой типом огранки участка свободного роста. Во многих минералах она имеет форму, присущую веществу минерала-включения, а в кристаллах алмаза - алмазную огранку, т. е. минерала-хозяина. Такое различие в форме участка свободного роста сингенетических включений поясняется разными значениями свободной энергии граней минерала-включения и минерала-хозяина в минералообразующем флюиде. Алмазная форма присуща также включениям без типичных признаков совместного роста. На сингенетичность минеральных включений в кристаллах алмаза указывают лишь типичные признаки: наличие индукционных граней и ребер, псевдоребер и псевдограней. В алмазе из кимберлитов минеральные включения представлены преимущественно протогенетическим типом. Поэтому утверждение о кристаллизации алмаза из силикатной магмы перидотитового, пироксенитового и эклогитового состава ставится под сомнение, поскольку оно лишается доказательной базы: наличия соответствующих парагенетических ассоциаций минералов-включений, сингенетичных алмазу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.564 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Бельський В. М. 
Хімічний склад аланіту як індикатор флюїдного режиму формування Анадольської "дайки" (Приазовський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / В. М. Бельський, Г. О. Кульчицька, Д. К. Возняк, О. Є. Гречановська // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 1. - С. 50-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_1_7
Проаналізовано склад головних і другорядних компонентів в аланіті (ортиті) - рідкісноземельному силікаті з групи епідоту, який є головним рудним і породоутворювальним мінералом у потужній рудоносній жилі, розвіданій у Східному Приазов'ї та відомій як Анадольська аланітова "дайка". Аланіт з неї, так само як деякі інші знахідки аланіту в Приазов'ї, характеризується нестабільним вмістом головних елементів у межах одного рудопрояву, що відрізняє їх від рудопроявів Японської острівної дуги та ін. Особливо нестабільним є співвідношення Fe<^>2+/Fe<^>3+ як наслідок мінливої фугітивності кисню. Широкими варіаціями вмісту H2O, CO2, H2, CO, N2 відзначається склад летких продуктів піролізу анадольського аланіту. Виділені 2 генерації мінералу - рання та пізня - відрізняються за вмістом летких домішок. Від ранньої до пізньої генерації зростає кількість води в продуктах піролізу, зменшується кількість CO2, збільшується величина співвідношень H2O/H2 і CO2/CO. У складі продуктів піролізу пізньої генерації зафіксований NO, вперше виявлений серед високотемпературних продуктів піролізу мінералів. За величиною H2O/H2 і CO2/CO жильна порода "дайки" та аланіт належать до максимально окиснених і не мають аналогів на Українському щиті. Зроблено висновок, що формування Анадольської рудоносної жили відбувалося на тлі значного зниження температури від більше 850 (рання генерація аланіту) до менше 450 (пізня генерація) і 170 - 140 градусів за Цельсієм (кварц), а також помірного зниження флюїдного тиску. Високий потенціал оксигену у середовищі мінералоутворення зумовлений малою глибиною формування "дайки" та лужною специфікою материнського флюїду.
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.106 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Возняк Д. К. 
Особливості формування Дібровського REE-U-Th [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, О. О. Крамар, В. М. Бельський, В. О. Сьомка, С. М. Бондаренко, О. А. Вишневський // Мінералогічний журнал. - 2013. - Т. 35, № 4. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2013_35_4_7
Генезис Дібровського REE-U-Th родовища - показовий приклад формування гідротермальної системи мінералоутворення в результаті прогріву тріщинних вод рідкими CO2-флюїдами. Фаза рідкого CO2-флюїду в мінералоутворювальній системі існувала протягом тривалого часу формування родовища і від високотермобаричних потоків (орієнтовно <$Esymbol У (1000~-~1100)~symbol Р roman C> і <$Esymbol У> (720 - 760) МПа) до гетерогенної системи "водний розчин + рідкий CO2-флюїд" (до <$E230~-~245~symbol Р roman C> і ~ 110 МПа й нижче). Серед флюїдних включень, сформованих за участю CO2-флюїд важлива роль належить включенням з "шапочкою", виявленим у кварці метасоматично утворених кварцитів. Такі включення утворилися внаслідок проникнення силікатного розплаву в кварц за участю проміжної мінеральної фази ("шапочки"). Вони є лише третьою знахідкою подібних утворень на планеті. Локальні прояви розплаву й утворення таких включень спричинені високотермобаричними потоками рідкого CO2-флюїду, що надходили зі значної глибини (<$Esymbol У>(36 - 38) км). Його дія була короткочасною, оскільки силікатний розплав за допомогою "шапочок" проникав у кварц на глибину лише до 0,1 мм. Утворення з "шапочкою" мають трубкоподібну форму. Їх довжина переважно <$Esymbol Г> (50 - 100) мкм, а у перетині зазвичай від 2 - 5 до 10, іноді до 20 мкм. Товщина "шапочок" від 1 - 5 до 10 мкм. Трубкоподібні утворення з "шапочкою" заповнені прозорим, безбарвним, переважно оптично ізотропним, імовірно, слабкорозкристалізованим склом. Воно складається переважно лише з SiO2 (53,59 - 67,55) і Al2O3 (32,45 - 46,41) (у відсотках від маси, 21 аналіз). "Шапочки" представлені піротином, галенітом, халькопіритом і продуктами його зміни. Під впливом гарячих водних розчинів у зоні тріщиноватості порід Девладівського глибинного розлому відбувається мобілізація та перевідкладання рідкісноземельних елементів, торію, урану. Цьому процесу сприяла гетерогенна мінералоутворювальна система "водний розчин + CO2-флюїд".
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.026 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Брик А. Б. 
Химические элементы-примеси и парамагнитные центры в кварце как индикаторы РТ-условий образования [Електронний ресурс] / А. Б. Брик, Д. К. Возняк, И. А. Калиниченко, А. М. Калиниченко, Н. Н. Багмут // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.569 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Возняк Д. 
Нове про способи утворення флюїдних мікровключень у мінералах [Електронний ресурс] / Д. Возняк, Г. Кульчицька, С. Остапенко // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 228.759 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Кульчицька Г. 
Піролітична газова хроматографія мінералів: здобутки і перспектива [Електронний ресурс] / Г. Кульчицька, Д. Возняк, С. Остапенко // Геохімія та рудоутворення. - 2009. - № 27. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2009_27_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 179.514 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Возняк Д. К. 
Апатит з габроїдів Давидківського масиву (Український щит): аспекти мінералогії і генези [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, С. Г. Кривдік, Ю. А. Галабурда, О. В. Дубина, С. С. Остапенко // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 118-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_17
Попередній перегляд:   Завантажити - 355.36 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Возняк Д. К. 
Фізико-хімічні умови завершального етапу становлення пегматитів Волині за даними термобарометрії та інфрачервоної [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, В. М. Хоменко, Г. Франц, М. Віденбек // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 2. - С. 26-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_2_5
Флюїдні включення у периферійних частинах кристалів берилу з камерних пегматитів Волині досліджено з використанням комплексу методів термобарометрії у комбінації з локальною інфрачервоною (ІЧ) спектроскопією in situ. Виділено генерації первинних, ранньовторинних та перенаповнених первинних включень, що фіксують різні епізоди завершального етапу становлення пегматитів. Наповнення первинних включень засвідчує ріст периферійних зон берилу із гетерогенного флюїду (водний розчин + фаза CO2) за умов гідродинамічно відкритої системи за температури 190 - 200 <$E symbol Р>C та тиску 10 - 13 МПа, що відповідає глибині 1,0 - 1,3 км. Термо- і кріометричні дослідження ранньовторинних включень дозволяють встановити значення флюїдного тиску - 15 - 20 МПа та температури 233 - 255 <$E symbol Р>C. За інтенсивністю смуг у ІЧ-спектрах визначено, що склад їх газової фази відповідає 87 % CO2 + 13 % CH4. Захоплення цих включень відбувалось під час нетривалого зростання температури внаслідок надходження нової порції високотемпературного CO2-флюїду. Перенаповнене первинне включення характеризується різним складом флюїду в розділених перегородкою з перевідкладеного берилу частинах, що свідчить про двостадійну зміну його форми і наповнення. Температура гомогенізації більш раннього CO2-флюїду центральної частини у газову фазу дорівнює +18 <$E symbol Р>C, а густина CO2-розчину складає 0,176 г/см<^>3. Пізніше у прилеглу до тріщини частину включення потрапив збагачений вуглеводневими сполуками водний розчин. За даними ІЧ-спектрів встановлено, що речовина перегородки та зубчастих наростів на стінках перенаповненого включення відповідає лужному берилу, збагаченому водою II типу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 414.063 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Возняк Д. К. 
Внесок професора В. А. Калюжного у розвиток науки про флюїдні включення у мінералах (до 90-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 184.958 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Возняк Д. К. 
Індикаторне значення вторинних включень з проміжною фазою у кварці [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, В. М. Бельський, С. С. Остапенко // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 4. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 301.7 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Щербак М. П. 
Ігорю Михайловичу НАУМКУ - 60 [Електронний ресурс] / М. П. Щербак, Е. В. Соботович, О. М. Пономаренко, Е. Я. Жовинський, В. М. Квасниця, Д. К. Возняк // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 3. - С. 100-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_3_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 427.204 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Зінченко О. В. 
Сильвін у пержанських гранітах Коростенського плутону [Електронний ресурс] / О. В. Зінченко, О. В. Андреєв, Д. К. Возняк, О. В. Грущинська // Мінералогічний журнал. - 2011. - Т. 33, № 2. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2011_33_2_5
Сильвін уперше виявлено у пізніх кварц-флюорит-алюмофторидних виокремленнях і прожилках, що кристалізуються на завершальних стадіях формування рудних метасоматитів у пержанських гранітах (північна частина Коростенського плутону). За даними електронно-мікроскопічних досліджень виділено три морфологічні типи утворень сильвіну у метасоматитах: тонка (1 - 5 мкм) вкрапленість сильвіну в альбіті, іноді в асоціації з галітом; поодинокі відносно великі (до 0,015 мм) кубічні кристали сильвіну у кварці; дендритоподібні зростки кристалів сильвіну у багатофазових включеннях у кварці. В одному з таких включень діагностовано додатково сульфат калію, імовірно, арканіт. За результатами мікрозондового аналізу сильвін, вкраплений у кварці, складений чистим КСl, а у сильвіні з багатофазових включень зафіксовано натрій. Питання про форму знаходження останнього у досліджених сильвінах залишається відкритим, оскільки не виключено імовірність захоплення натрію під час зондування із газово-рідинної речовини включень, що містить його надлишок. Наведено дані з розподілу хлору в мінералах флюорит-алюмофторидних агрегатів. Встановлено збагачення хлором (до 2,77 %) ральстонітів з коломорфних ділянок останніх.
Попередній перегляд:   Завантажити - 335.445 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Возняк Д. К. 
Вміст цирконію і рідкісних земель у природно й експериментально загартованих стеклах первинних магматичних включень у цирконі рудної зони Азовського Zr-REE родовища (Приазовський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, В. Б. Соболєв, Г. О. Кульчицька, В. М. Бельський, Ю. А. Галабурда // Доповiдi Національної академії наук України. - 2012. - № 3. - С. 110-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2012_3_20
Зазначено, що кристалізація циркону відбувалася на магматичному етапі становлення Азовського родовища. Дві групи стекол магматичних включень з різною кількістю SiO2 (перша - 34 - 50, друга - 56 - 66 %) істотно відрізняються за вмістом Zr, Y, REE. Підвищені концентрації ZrO2 до <$E (3,30~-~3,35)~symbol С~0,21> % є характерними для стекол першої групи як природно, так і експериментально загартованих. Крім того, підвищені кількості ZrO2 до <$E (1,38~symbol С~0,13)> і <$E (2,12~symbol С~0,18)> % зазвичай притаманні й стеклам другої групи, що містять фтор.
Попередній перегляд:   Завантажити - 314.731 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Возняк Д. К. 
Наукова конференція "Стан і перспективи сучасної геологічної освіти та науки" [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, Ю. А. Галабурда, Є. М. Сливко // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_4_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 133.347 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Возняк Д. К. 
Про ефект проникнення мінералоутворювального флюїду в кристал за участю фази каталізатора [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, С. С. Остапенко, О. А. Вишневський, С. М. Бондаренко // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 4. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_4_21
У кварці Майського родовища золота і апоскарнового кварциту літієвого родовища "Надія" (Український щит) виявлено незвичні утворення. Вони представлені тонкими (від 2 до 50 мкм) видовженими (до 120 - 180 мкм) індивідами силікатного скла та кальциту (одна знахідка), вершини яких завжди покриті тонкими (1 - 4 мкм) пластинками або самородного золота, або самородного вісмуту, або сульфіду заліза (FeS1,65) (один випадок). Проникнення силікатного та карбонатного розплавів у кварц відбувалося за участю вищезазначених фаз, що виконували роль каталізаторів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 279.216 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Кривдік С. Г. 
Мінерали лужних порід України [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, Д. К. Возняк, В. В. Шаригін, О. В. Дубина // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2012. - Т. 9. - С. 7-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2012_9_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 686.473 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Возняк Д. К. 
Академік Євген Костянтинович Лазаренко і відділ регіональної та генетичної мінералогії [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2012. - Т. 9. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2012_9_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 661.706 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Возняк Д. К. 
Фізико-хімічні умови формування та особливості локалізації заноришових пегматитів Волині (Український щит) [Електронний ресурс] / Д. К. Возняк, В. І. Павлишин // Мінералогічний журнал. - 2008. - Т. 30, № 1. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2008_30_1_3
Розглянуто заноришові пегматити Волині у коростенських гранітах приурочені до зони, по якій до камер вільного росту кристалів (заноришів) тривалий час надходили продукти дегазації магми кислого й основного складу. Той факт, що ця зона розташована поблизу контакту з основними породами району, є, певною мірою, випадковим. Натомість має значення те, що по західному контакту основних порід із гранітами проходить Володарськ-Волинський глибинний розлом, по якому передбачається надходження магми коростенського граніту, а в подальшому - продуктів дегазації магми. Генетичний зв'язок між джерелом тривалого надходження летких флюїдів і розташуванням заноришових пегматитів є необхідною передумовою росту в них великих кристалів кварцу, топазу, берилу не лише для Волині, але й, імовірно, інших місць планети.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.691 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Кульчицкая А. А. 
Сопоставление результатов извлечения метана из минералов механическим и термическим [Електронний ресурс] / А. А. Кульчицкая, В. А. Нивин, А. А. Аведисян, Д. К. Возняк, Ю. В. Васюта // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 1. - С. 84-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_1_10
Газохроматографически определено количество метана, извлекаемого в результате дробления и нагревания образцов пород и минералов, отобранных из щелочных массивов Балтийского и Украинского щитов (соответственно, 28 и 12 образцов). В образцах из массивов Балтийского щита установлено в среднем в 100 раз больше CH4, находящегося здесь преимущественно в виде флюидных микровключений, практически отсутствующих в украинских образцах. В последних анализируемый метан образуется при пиролизе за счет углеводородных групп, химически связанных с атомами минерала. Содержание метана определяли в трех лабораториях - Апатитов, Киева и Москвы, использующих несколько различные методики извлечения и определения газов. Сопоставление результатов показало, что при доминировании метана во флюидных включениях результаты дробления и нагревания почти совпадают, если продукты нагревания сразу выносятся за пределы горячей зоны. В противном случае, при повышенной температуре и возросшем давлении в закрытом реакторе происходят реакции взаимодействия между продуктами пиролиза с образованием дополнительного количества метана. Если в минерале флюидные включения занимают подчиненное положение, на первый план выходят продукты десорбции химически связанных углеводородных групп. В таком случае результаты нагревания могут превышать результаты дробления на несколько порядков.
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.624 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Кульчицька Г. О. 
Закономірності зміни вмісту та розподілу летких компонентів у мінералах [Електронний ресурс] / Г. О. Кульчицька, Д. К. Возняк, С. С. Остапенко // Мінералогічний журнал. - 2009. - Т. 31, № 2. - С. 48-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2009_31_2_7
Зазначено, що гази і леткі рідини, що утримуються у відкритих і закритих порах, а також продукти дисоціації й конденсації гідроксильної, карбонатної та інших хімічних груп у мінералі формують газопіролітичний спектр даного мінералу, що утворився за певних термодинамічних умов. Спектр характеризує динаміку виділення дискретних порцій летких компонентів з підвищенням температури - від адсорбованих газів до хімічно зв'язаних груп, залежно від сили їх утримування в мінералі. Найпоширеніші серед них - H2, H2O, CO, CO2 і CH4. Всі частини спектра взаємопов'язані. Флюїдні компоненти включень - це лише один з фрагментів цілісного газопіролітичного спектра. Спектри для мінеральних парагенезисів більш інформативні, ніж для окремих мінералів. Порівняння кількох тисяч спектрів мінералів і мінеральних парагенезисів дозволило виявити головні закономірності зміни спектрів залежно від умов мінералоутворення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 294.054 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського