Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Вовченко М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 33
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Вовченко М. Б. Особливості будови надниркових залоз щурів після внутрішньоплідного введення антигенів [Електронний ресурс] / М. Б. Вовченко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2011. - Вип. 24, № 1. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2011_24_1_11 Установлено, що після внутрішньоплідної дії антигенів на 18-ту добу антенатального періоду в новонароджених щурів відбувається прискорення інволюції фетальної кори надниркових залоз і більш швидке формування сітчастої зони. У синтезі та накопиченні вуглеводовмісних біополімерів виявлено послідовну зміну пепсинолабільних і діастазорезистентних сполук. У надниркових залозах новонароджених в усіх зонах встановлено наявність лімфоцитів і їх скупчення. Визначено, що динаміка зниження вмісту лімфоцитів та зруйованих адренокортикоцитів у надниркових залозах щурів корелює зі зменшенням фетальної кори. Для виявлення клітин, що руйнуються в фетальній корі, запропоновано використання лектину гороху (PSA), який є маркером для цієї популяції клітин.Изучены особенности морфогенеза надпочечников новорожденных крыс на протяжении первого месяца постнатальной жизни в норме и после внутриплодного введения антигенов на 18-е сутки жизни. Установлено, что после внутриплодного действия антигена происходит ускорение инволюции фетальной коры надпочечников и более быстрое формирование сетчатой зоны на фоне повышения содержания лимфоцитов. Динамика уменьшения количества лимфоцитов в надпочечниках крыс коррелирует с уменьшением фетальной коры и содержания в ней разрушенных адренокортикоцитов. Установлено, что лектин гороха (PSA) может бать маркером адренокортикоцитов фетальной коры.
| 2. |
Вовченко М. Н. Особенности клинических проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у женщин в периоде перименопаузы [Електронний ресурс] / М. Н. Вовченко // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 3(2). - С. 133-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_3(2)__40 Несмотря на то, что доказано наличие гендерных особенностей в развитии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, в литературе очень мало данных о влиянии гормонального статуса женщины на особенности клинических проявлений и диагностики этого заболевания. Исследование проведено с участием 87 пациенток, которые были разделены в зависимости от уровня фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) на две группы: в группе 1ФСГ уровень ФСГ был менее 30 МЕ/л (сохраненная эстрогенпродуцирующая функция яичников), а в группе 2ФСГ был более 30 МЕ/л (отсуствующая эстрогенпродуцирующая функция яичников). Выявлено, что у пациенток с сохраненной эстрогенпродуцирующей функцией яичников заболевание чаще проявлялось псевдокардиальными жалобами. Эзофагеальные и ротоглоточные проявления преобладали у пациенток, утративших эстрогенпродуцирующую функцию яичников. Сомнительный результат рабепрозолового теста характерен для пациенток в группе с отсутствующей эстрогенпродуцирующей функцией яичников, что требует более детального обследования таких женщин и обязательного проведения эндоскопического исследования в этой группе.
| 3. |
Волошин Н. А. Изучение безвредности (тератогенного и эмбриотоксического действия) таблеток "тиоцетам" [Електронний ресурс] / Н. А. Волошин, И. А. Мазур, Е. А. Григорьева, Л. И. Кучеренко, М. Б. Вовченко, А. А. Светлицкий // Український морфологічний альманах. - 2011. - Т. 9, № 3. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2011_9_3_24
| 4. |
Довгаль Г. В. Особенности формирования костной и нервной системы у плодов после введения ноотропного препарата [Електронний ресурс] / Г. В. Довгаль, Е. А. Григорьева, М. Б. Вовченко // Патологія. - 2012. - № 3. - С. 50-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2012_3_15 Установлено, что после введения иньекционного раствора Тиоцетам патологические изменения со стороны костной и нервной системы у плодов не отмечают.
| 5. |
Волков В. И. Особенности липидного обмена у женщин в периоде перименопаузы с низким и средним сердечнососудистым риском [Електронний ресурс] / В. И. Волков, А. С. Исаева, Т. А. Ченчик, Т. Н. Бондарь, М. Н. Вовченко, О. А. Белодед, Т. А. Струк // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 12-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_1_4 Основні й найцікавіші для кардіологів метаболічні порушення в періоді перименопаузи - підвищення атерогенних фракцій холестерину і зниження холестерину ліпопротеїнів високої щільності. Вивчено зміни ліпідного обміну в жінок, які переживають період перименопаузи, залежно від тяжкості його перебігу. У групах з важкою й середньою вираженістю симптомів клімаксу загальний холестерин був <$E5,4~symbol С~0,09> і <$E5,3~symbol С~0,16> відповідно; аполіпопротеїн B (Апо В) - <$E94,1~symbol С~4,13> і <$E94,4~symbol С~2,2> відповідно; аполіпопротеїн A - <$E132,4~symbol С~3,02> і <$E129,5~symbol С~5,2> відповідно, тобто показники в групах достовірно не відрізнялися. Водночас у пацієнток виявлено достовірні відмінності Апо В у групах до і після менопаузи. Так, у групі до менопаузи (фолікулостимулювальний гормон <$E<<~30> МО/л) Апо В склав <$E17,6~symbol С~7,6>, у групі після менопаузи (фолікулостимулювальний гормон <$E >>~30> МО/л) - <$E41,4~symbol С~3,7> (p = 0,006). Таким чином, у жінок у періоді перименопаузи з низьким і середнім серцево-судинним ризиком показники ліпідного обміну не мали зв'язку з вираженістю симптомів перименопаузи, тоді як вік і гормональний статус достовірно впливали на ці показники.
| 6. |
Сердобинская-Канивец Э. Н. Атеросклероз и его гендерные отличия [Електронний ресурс] / Э. Н. Сердобинская-Канивец, А. С. Исаева, В. И. Волков, М. Н. Вовченко // Український медичний альманах. - 2013. - Т. 16, № 1. - С. 196-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2013_16_1_63
| 7. |
Григорьева Е. А. Изучение тератогенного действия таблеток "Тиоцетам" [Електронний ресурс] / Е. А. Григорьева, М. Б. Вовченко, А. А. Светлицкий, А. В. Федотченко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 167-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_53 Установлено, что таблетки "Тиоцетам" при введении беременным самкам крыс с 1 по 6, с 6 по 16, с 16 по 20 день беременности в терапевтической и промежуточной дозе не оказывают тератогенного действия.
| 8. |
Вовченко М. Б. Вплив різноманітних методів навчання на успішність студентів 1 та 2 курсів при вивченні анатомії людини в ЗДМУ [Електронний ресурс] / М. Б. Вовченко // Медична освіта. - 2014. - № 1. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_1_6
| 9. |
Чугин С. В. Влияние внутриутробного введения антигена на формирование лимфоидной ткани паренхиматозных органов крыс в раннем постнатальном периоде [Електронний ресурс] / С. В. Чугин, М. С. Щербаков, М. Б. Вовченко // Український морфологічний альманах. - 2010. - Т. 8, № 2. - С. 225-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2010_8_2_75
| 10. |
Волков В. И. Особенности боли в груди у женщин в периоде перименопаузы [Електронний ресурс] / В. И. Волков, М. Н. Вовченко, А. С. Исаева, Т. А. Струк // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 6. - С. 467-476. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_6_58
| 11. |
Вовченко М. Б. Адаптація іноземних студентів 1–2 курсів у Запорізькому державному медичному університеті [Електронний ресурс] / М. Б. Вовченко // Медична освіта. - 2014. - № 3(дод.). - С. 43-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_3(dod
| 12. |
Вовченко М. М. Трансформація структури біогеографічних комплексів гідробіонтів лиманів Північного Приазов’я як результат посилення антропогенного впливу [Електронний ресурс] / М. М. Вовченко, Л. М. Зуб, О. Б. Васильківська // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2010. - Т. 18. - С. 246-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2010_18_33
| 13. |
Вовченко М. Н. Практические рекомендации Всемирной организации гастроэнтерологов по борьбе с распространенными симптомами заболеваний желудочнокишечного тракта. Глобальный взгляд на изжогу, запоры, вздутие живота и абдоминальную боль/дискомфорт (2013) [Електронний ресурс] / М. Н. Вовченко // Сучасна гастроентерологія. - 2014. - № 4. - С. 123-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2014_4_19
| 14. |
Ісаєва Г. С. Гіполіпідемічний ефект аторвастатину залежно від поліморфізму локусу XbaI гена рецепторів до естрадіолу в жінок у період пери менопаузи [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзник, М. М. Вовченко, О. А. Буряковська, О. В. Гопцій // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 32-38 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_6 Мета роботи - вивчення зв'язку між поліморфізмом гена alpha-рецепторів до естрадіолу та ефективністю гіполіпідемічної терапії аторвастатином у жінок у період перименопаузи. Обстежено 147 жінок з високим і дуже високим серцево-судинним ризиком. Визначення алелей поліморфних ділянок XbaI (rs9340799; A/G; xx/XX) гена ESR1 проводили за допомогою методу ПЛР на ампліфікаторі "Терцик" ("ДНК-технологія") з подальшим аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів за електрофоретичним методом. Ліпідний спектр крові визначали за ферментативним методом з використанням наборів реактивів Cormay (Польща). Добова доза аторвастатину залежала від наявності ішемічної хвороби серця (ІХС): пацієнтки з ІХС одержували аторвастатин у дозі 40 мг на добу, без ІХС - у дозі 20 мг на добу. Статистичну обробку одержаних даних проведено за допомогою пакета статистичних програм "SPSS 21" (IBM), Microsoft Office Exel-2003. Найбільш суттєве зниження холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) встановлено у пацієнток з генотипом GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1. Жінки, в яких встановлено поліморфний локус AG XbaI гена ESR1, також характеризувалися достатнім зниженням рівня ХС ЛПНЩ у динаміці терапії аторвастатином. У пацієнток з генотипом AA не встановлено вірогідного зниження рівня ХС ЛПНЩ в крові в динаміці терапії. Серед пацієнток з генотипом AA тільки 57,9 % досягай цільового рівня ХС ЛПНЩ, в групі з генотипом AG - 62,1 % і в групі з генотипом GG 91,6 % пацієнток досягай цільового значення ХС ЛПНЩ. Висновки: наявність генотипу GG поліморфного локусу XbaI гена ESR1 асоціюється з найбільш значним гіполіпідемічним ефектом аторвастатину.
| 15. |
Исаева А. С. Применение препарата небивалол в комбинации с гормональной заместительной терапией у женщин со стабильной стенокардией при интактных коронарных артериях [Електронний ресурс] / А. С. Исаева, М. Н. Вовченко, Л. А. Резник, А. А. Буряковская // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 2. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_19
| 16. |
Волошин М. А. Розвиток когнітивних здібностей студентів при вивченні анатомії людини [Електронний ресурс] / М. А. Волошин, М. Б. Вовченко, М. С. Щербаков, О. А. Апт // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 1(2). - С. 105-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_1(2)__45 Розвиток когнітивної сфери студентів у вищій школі пов'язаний з підвищенням ефективності професійної підготовки студентів завдяки формалізації навчального процесу з використанням комп'ютерної техніки.
| 17. |
Фадеенко Г. Д. Нутригеномика и нутригенетика: возможности практического применения [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадеенко, Е. Г. Куринная, М. Н. Вовченко // Сучасна гастроентерологія. - 2015. - № 6. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2015_6_3
| 18. |
Нікіфорова Я. В. Спосіб корекції харчової поведінки у хворих з кардіометаболічним ризиком [Електронний ресурс] / Я. В. Нікіфорова, М. М. Вовченко, О. О. Буряковська // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 6. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_6_9 Мета роботи - підвищити ефективність немедикаментозного лікування хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) з вісцеральним ожирінням на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) I - II стадії шляхом призначення оптимальних схем індивідуально розробленого на підставі нутрігенетичного дослідження раціонального харчування з урахуванням особливостей харчової поведінки (ХП), базового обміну та фізичної активності (ФА). Обстежено 84 хворих (середній вік - (53,0 +- 0,8) року) на НАЖХП з вісцеральним ожирінням на тлі ГХ I - II стадії, які перебували на лікуванні в ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Усі хворі (n = 84) мали медикаментозно контрольовану ГХ. До контрольної групи було залучено 30 практично здорових осіб, реципрокних за гендерною та віковою характеристикою. Вивчено типи ХП за опитувальником DEBQ, фактичне харчування - за допомогою розробленого опитувальника та аналізу тижневого харчового щоденника. Проведено нутрігенетичне дослідження. Хворим виконували стандартні антропометричні вимірювання, моніторинг складу тіла, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та серця, комп'ютерну томографію органів черевної порожнини та добове моніторування артеріального тиску. Розраховували індекс вісцерального ожиріння (ІВО) та індекс відношення площі вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) до площі підшкірної абдомінальної жирової тканини (ПЖТ). Оцінювали показники вуглеводного, ліпідного обміну, урикемії. Хворих було розподілено на 2 групи: 1-ша група (n = 42) одержувала стандартне немедикаментозне лікування НАЖХП згідно з наказом МОЗ України № 826 з додатковим призначенням індивідуально розробленого раціонального харчування; 2-га група - лише стандартне немедикаментозне лікування. Тривалість спостереження - 12 міс. Через 6 міс у пацієнтів 1-ї групи було відзначено статистично значущі (p << 0,05) зміни основних антропометричних показників: маса тіла знизилася на 10,8 % (10,1; 11,2), індекс маси тіла - на 10,2 % (10,0; 10,6), обвід талії - на 8,9 % (8,6; 9,1), ВЖТ - до 8,0 % (6,0; 9,0). ВЖТ/ПЖТ до 0,46 (0,40; 0,52). ІВО - до 1,7 % (1,3; 2,4). Через 12 міс усі хворі 1-ї групи досягли цільових рівнів поступового зниження маси тіла (7 - 10 %) та її стабілізації. Під час контрольного анкетування за опитувальником DEQ у хворих 1-ї групі не виявлено порушень ХП. Досягнуто 100 % комплаєнтності як до виконання рекомендацій щодо модифікації способу життя, так і до лікування в цілому. У хворих 2-ї групи через 12 міс не було виявлено статистично значущих змін відповідних показників. Висновки: досягти підвищення ефективності немедикаментозного лікування хворих на НАЖХП з вісцеральним ожирінням на тлі ГХ I - II стадії можна шляхом корекції порушень ХП та призначення оптимальних схем індивідуально розробленого на підставі нутрігенетичного дослідження раціонального харчування з урахуванням особливостей ХП, базового обміну та ФА.
| 19. |
Фадєєнко Г. Д. Нутрігенетичні особливості та харчова поведінка — вагомі складові сучасної персоналізованої медицини [Електронний ресурс] / Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова, М. М. Вовченко, О. О. Буряковська // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_2_6 Мета роботи - вивчити асоціацію між нутрігенетичними особливостями та харчовою поведінкою (ХП) хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) у поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) на тлі вісцерального ожиріння (ВО). Обстежено 26 хворих на НАЖХП у поєднанні з ГХ на тлі ВО віком (51,0 +- 2,4) року. В усіх пацієнтів вивчено особливості типу ХП (за допомогою опитувальника DEBQ) та фактичного харчування (ФХ) (за допомогою додатково розробленого для цілей цього дослідження опитувальника), проведено нутрігенетичне дослідження - визначення нуклеотидних поліморфізмів генів PPARG2 і ADRB3 за допомогою полімеразної ланцюгової реакції з використанням наборів тесту обміну речовин виробництва ТОВ НПФ "Літех". Встановлено, що серед хворих НАЖХП на тлі ГХ зустрічаються 3 типи порушення ХП з достовірним переважанням екстернального типу над емоціогенним і обмежувальним (61,5 % (n = 16), 26,9 % (n = 7) і 11,5 % (n = 3) відповідно). Усі обстежені хворі (n = 26) були носіями поліморфізму Pro12Ala і Trp64Arg. З них гомозиготами Pro/Pro (носіями алеля CC) - 73 % (n = 19), гетерозиготами Pro/Ala (носіями алеля CG) (n = 7) і гомозиготами Trp/Trp (носіями алеля TT) і 88,5 % (n = 23), гетерозиготами Trp/Arg (носіями алеля TC) - 11,5 % (n = 3). Максимальний ступінь вираженості порушень ХП мали носії алелів CC, CG і TC (для екстернального - 4,5 (4,0; 5,0) бала, 3,8 (3,2; 4,0) бала і 3,2 (3,0; 3,8) бала відповідно) (p << 0,05), для емоціогенного 4,2 (4,4; 4,8) бала, 3,6 (3,2; 4,0) бала і 2,8 бала (2,2; 3,2) відповідно (p << 0,05)). В усіх хворих виявлено порушення ФХ: зловживання "легкими" вуглеводами, насиченими жирами (у тому числі фаст-фуд), червоним м'ясом, нестача поліненасичених жирних кислот, свіжих фруктів та овочів, порушення режиму харчування (перерви між прийомом їжі більше ніж 4 год, пізня калорійна вечеря). Висновки: максимальний ступінь порушень ХП виявлено у гомозигот Pro/Pro і гетерозигот Trp/Arg, що свідчить про наявність окрім генетичної схильності до підвищеного ризику розвитку та прогресування метаболічних порушень й порушень у харчуванні, що вимагає своєчасної індивідуальної корекції з урахуванням виявлених поліморфизмів і типів ХП.
| 20. |
Ісаєва Г. С. Ефективність контролю факторів кардіоваскулярного ризику на амбулаторному етапі [Електронний ресурс] / Г. С. Ісаєва, Л. А. Рєзнік, М. М. Вовченко, О. О. Буряковська // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_2_10 Мета роботи - визначення ефективності контролю артеріального тиску, показників вуглеводного та ліпідного обміну на амбулаторному етапі у хворих високого і дуже високого артеріального тиску, що пройшли стаціонарне лікування в клініці ДУ "Національний інститут терапії імені Л. Т. Малої НАМН України". Було обстежено 43 пацієнти, медіана віку яких склала 63,3 роки. Переважна більшість пацієнтів мали надмірну масу тіла або ожиріння I - III ступеня. Встановлено, що на тлі тривалої амбулаторної терапії 53 % хворих не досягали цільових рівнів артеріального тиску. Показники холестерину ліпопротеїдів низької щільності були оптимальними у 51 % хворих. Висновки: переважна кількість пацієнтів на амбулаторному етапі не досягають цільових показників артеріального тиску і холестерину ліпопротеїдів низької щільності.
| | |
|
|