Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (43) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бєлих Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 19 Представлено документи з 1 до 19 |
|||
| 1. | 
Бєлих Н. А. Дефіцит мікронутрієнтів (йоду та заліза) у дітей грудного віку [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 163-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_1_30 Мета дослідження - оцінити забезпеченість йодом та залізом дітей грудного віку та визначити чинники, що сприяють формуванню дефіциту цих мікронутрієнтів. Проаналізовано медичну документацію та результати неонатального скринінгу щодо вродженого гіпотиреозу 948-ми дітей, з них 456 (48,1 %) хлопчиків та 492 (51,9 %) дівчат. Концентрацію гемоглобіну крові визначено у всіх дітей у 9-місячному віці. Концентрацію йоду в сечі з розрахунком медіани визначено у 138-ми дітей грудного віку (середній вік - <$E5,2~symbol С~1,1> міс., 73 хлопчики, 65 дівчаток), з яких 61 дитина перебувала на виключно грудному вигодовуванні, 77 одержували адаптовані молочні суміші, збагачені йодом (60 - 100 мкг/л), та у 81-ї матері-годувальниці (середній вік <$E26,2~symbol С~2,2> року). Функцію гіпофізарно-тиреоїдної системи дітей (n = 138) оцінено за рівнем тиреотропіну та вільного тироксину за імунохемілюмінесцентним методом з використанням стандартних тест-наборів "Immulite 1000". Транспортний фонд організму оцінено у 60-ти дітей грудного віку за рівнем сироваткового заліза, загальної залізозв'язувальної здатності сироватки та розрахованим коефіцієнтом насиченості трансферину. Стан депо заліза визначено за рівнем сироваткового феритину за хемілюмінесцентним методом з використанням тест-системи "FER Immulite 2000". Встановлено, що у другому півріччі життя більшість дітей мають латентний дефіцит заліза (52,6 %), а кожна третя дитина має залізодефіцитну анемію (34,9 %). Діти, які перебувають на виключно грудному вигодовуванні, споживають недостатню кількість йоду (медіана йодурії - 82,9 мкг/л). Чинниками, які сприяють розвитку дефіциту заліза на першому | ||
| 2. |
Бєлих Н. А. Порівняння ефективності препаратів місцевої дії в лікуванні гострого фарингіту у дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Н. А. Плугатаренко, І. В. Губіна, В. В. Головін // Современная педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_2_18 Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт (ГФ). У 64 дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з ГФ, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором діти були розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, яка одержувала препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар при лікуванні ГФ у дітей характеризувався більш вираженим анальгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 балу, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 балу. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар у ході лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезивний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які вживали Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні.Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. У 64-х дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з гострим фарингітом, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором дітей було розподілено на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, які одержували препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей характеризується більш вираженим аналгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 бала, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінюванням батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезувальний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні. | ||
| 3. | 
Бєлих Н. А. Стан йодної забезпеченості дітей грудного віку залежно від виду вигодовування [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_9 Мета роботи - визначити вміст йоду в грудному молоці та оцінити забезпеченість йодом дітей грудного віку залежно від виду вигодовування і застосування лактаційної та групової йодної профілактики. В межах регіонального епідеміологічного дослідження поширеності анте- та постнатального дефіциту мікронутрієнтів у дітей досліджено екскрецію йоду з сечею у 138 дітей грудного віку (середній вік - 5 міс., 73 хлопчики, 65 дівчат), з яких 61 дитина перебувала на виключно грудному вигодовуванні, 77 одержували адаптовані молочні суміші, збагачені йодом (60 - 100 мкг/л). Визначено йодурію у 81 матері-годувальниці (середній вік - 26,2 року). Групи були рівнозначними за віком та паритетом пологів. Вміст йоду в сечі визначено в умовах лабораторії Державної установи "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка" НАМН України. Концентрацію йоду в грудному молоці (n = 61) визначено церій-арсенітовим методом після попередньої обробки зразків в умовах Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Результати опрацьовано за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та за розрахунком параметричних і непараметричних критеріїв. Встановлено, що діти грудного віку, які перебувають на грудному вигодовуванні, за відсутності лактаційної йодної профілактики одержують недостатню кількість йоду (Me йодурії - 81,5 мкг/л) внаслідок низького вмісту мікронутрієнту у грудному молоці (Me = 56,1 мкг/л), а діти, які одержують адаптовані молочні суміші, збагачені йодом, мають задовільне йодне забезпечення (Me йодурії - 282,0 мкг/л). Доведено необхідність проводити йодну профілактику серед дітей, які перебувають на грудному вигодовуванні. | ||
| 4. |
Бєлих Н. А. Порівняння ефективності препаратів місцевої дії в лікуванні гострого фарингіту у дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Н. А. Плугатаренко, І. В. Губіна, В. В. Головін // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_13 Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт (ГФ). У 64 дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з ГФ, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором діти були розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, яка одержувала препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар при лікуванні ГФ у дітей характеризувався більш вираженим анальгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 балу, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 балу. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар у ході лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезивний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які вживали Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні.Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. У 64-х дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з гострим фарингітом, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором дітей було розподілено на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, які одержували препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей характеризується більш вираженим аналгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 бала, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінюванням батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезувальний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні. | ||
| 5. | 
Бєлих Н. А. Стан йодної забезпеченості вагітних і новонароджених на сході України [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, О. А. Валієв, О. Я. Сапельников, Л. Я. Сапельникова, О. О. Білошицький, М. М. Коваленко // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 2. - С. 65-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_2_13 | ||
| 6. |
Бєлих Н. А. Вплив йодного дефіциту на териоїдний гормоногенез матері та плода [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2012. - № 1. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2012_1_9 Проаналізовано дані неонатального скринінгу на природжений гіпотиреоз (n = 46 579), епідеміологічного дослідження з анкетуванням, визначенням медіани йодурії та ультразвуковим дослідженням щитовидної залози 1052 вагітних, вивченням показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи 252 матерів та народжених ними дітей. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи з формуванням гестаційної гіпотироксинемії та неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності застосування заходів преконцепційної та антенатальної індивідуальної йодної профілактики. | ||
| 7. | 
Бєлих Н. А. Психомоторний розвиток дітей раннього віку в регіоні легкого йодного дефіциту [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Український журнал дитячої ендокринології. - 2014. - № 2. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2014_2_9 Мета роботи - оцінити психомоторний розвиток дітей раннього віку в регіоні легкого йодного дефіциту та ефективність різних способів анте- і постнатальної йодної профілактики (ЙП). Оцінку психомоторного розвитку дітей проведено за шкалою Бейлі (n = 672). Функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи визначено у 252 вагітних у 3-му триместрі за даними вмісту тиреотропіну (ТТГ) та вільного тироксину. Рівень ТТГ у новонароджених визначено за результатами скринінгу на вроджений гіпотиреоз. Ефективність анте- і постнатальної ЙП оцінено у групах дітей, матері яких одержували препарати калію йодиду (200 мкг/добу), вживали йодовану сіль та не застосовували ЙП. З'ясовано, що на динаміку показників психомоторного розвитку (за шкалою Бейлі) дітей у ранньому віці не впливають стать дитини, тривалість грудного вигодовування, наявність у матері під час вагітності зоба та показники йодурії вагітної (p >> 0,05). Встановлено негативний вплив гестаційної гіпотироксинемії, що супроводжувалася зростанням вмісту ТТГ у вагітної, та неонатальної гіпертиреотропінемії на психомоторний розвиток дітей (p << 0,05). Проведене дослідження довело, що найефективнішим засобом антенатальної ЙП є прийом матір'ю протягом усієї гестації препаратів калію йодиду (200 мкг/добу) у порівнянні із вживанням йодованої солі (p << 0,05). Застосування матір'ю індивідуальної ЙП лише під час лактації сприяє покращанню показників психомоторного розвитку дитини. Висновки: застосування адекватної індивідуальної ЙП протягом усієї вагітності та лактації найбільш позитивно впливає на показники психомоторного розвитку дітей раннього віку. | ||
| 8. |
Бєлих Н. А. Прогнозування ризику формування гіпофізарно-тиреоїдної дизадаптації у новонароджених в регіоні помірного йодного дефіциту [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2014_4_15 Мета роботи - визначити прогностично значущі фактори ризику формування гіпофізарно-тиреоїдної дизадаптації у новонароджених у регіоні помірного йодного дефіциту. У межах 30-кластерного регіонального епідеміологічного дослідження поширеності анте- та постнатального дефіциту йоду та заліза у дітей проведено анкетування 1052-х вагітних з визначенням об'єму щитовидної залози, йодурії. Проаналізовано результати неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз 948-ми дітей, народжених обстеженими матерями. У 252-х вагітних оцінювали функцію гіпофізарно-тиреоїдної системи за рівнем тиреотропіну (ТТГ), fT4, fT3. Для оцінки та відбору прогностичних ознак було застосовано метод послідовного аналізу А. Вальда та індекс Кульбака. Встановлено, що найбільш вагомими прогностичними чинниками формування гіпертиреотропінемії у новонароджених є субклінічний гіпотиреоз у матері під час вагітності (ТТГ >> 4,0 мОд/мл), відносна гестаційна гіпотироксинемія, відсутність йодної профілактики під час вагітності. Протекторними прогностичними чинниками є оптимальне співвідношення fT3/fT4 у вагітної, застосування адекватної йодної профілактики, оптимальний вміст ТТГ та йодурії у матері під час вагітності. Висновки: застосування індивідуальної йодної профілактики під час вагітності запобігає формуванню гіпофізарно-тиреоїдної дизадаптації у новонародженого. | ||
| 9. | 
Бєлих Н. А. Оцінка ефективності різних способів профілактики залізодефіцитних станів у дітей грудного віку [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Н. А. Плугатаренко, М. В. Бохан, Г. В. Доброхотова // Здоровье ребенка. - 2015. - № 1. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_1_8 Йодний дефіцит під час гестації негативно впливає на функцію щитоподібної залози матері та розвиток плода, зумовлює обтяжений перебіг вагітності. Мета роботи - визначити стан йодної забезпеченості вагітних і новонароджених та оцінити ефективність різних способів антенатальної йодної профілактики. Надано результати неонатального скринінгу на вроджений гіпотиреоз (n | ||
| 10. |
Бєлих Н. А. Прогнозування ризику формування анемії у дітей грудного віку [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_1_9 Мета роботи - визначити прогностично значущі чинники ризику формування анемії у дітей грудного віку у регіоні помірного йодного дефіциту. Проведено анкетування 1052-х вагітних, визначення рівня гемоглобіну крові, аналіз результатів скринінгу на анемію 948-ми дітей у 9-місячному віці. У 252-х вагітних визначали рівень сироваткового феритину, тиреотропіну та вільних фракцій тироксину й трийодтироніну. Встановлено, що найбільш вагомими прогностичними чинниками формування анемії у дитини грудного віку є наявність субклінічного гіпотиреозу та гестаційної гіпотироксинемії у матері, матково-плацентарної дисфункції, прееклампсії, народження оперативним шляхом, проживання в неповній або багатодітній родині. Протекторними чинниками були народження дитини від першої вагітності, оптимальний вміст тиреотропіну у матері під час гестації. Висновки: у профілактиці анемії у дітей в 9-місячному віці ключове значення мають заходи з антенатальної охорони плода та своєчасна корекція патологічних станів під час вагітності. | ||
| 11. | 
Бєлих Н. А. Йодна забезпеченість вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку в Луганській області [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, М. Є. Маменко // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 273. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_7 Наведено результати дослідження стану йодної забезпеченості вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку залежно від характеру вигодовування. Продемонстровано, що в обстежених популяційних групах має місце низька медіана йодурії як результат недостатнього надходження йоду з продуктами харчування та відсутність адекватної індивідуальної йодної профілактики під час вагітності та лактації, в той час як у дітей, які одержують адаптовані молочні суміші, збагачені йодом, медіана йодурії відповідала нормальним значенням. Зроблено висновок про необхідність застосування індивідуальної та групової йодної профілактики у групах підвищеного ризику, до яких належать діти, вагітні, жінки-годувальниці. | ||
| 12. |
Маменко М. Є. Вплив функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи на нервово-психічний розвиток та неврологічний статус дітей раннього віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Г. О. Шлєєнкова, Н. А. Бєлих, К. М. Донцова // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 322-323. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_91 | ||
| 13. | 
Бєлих Н. А. Сучасні підходи до діагностики та терапії бронхообструктивного синдрому інфекційного генезу в дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Л. А. Заливна // Актуальная инфектология. - 2015. - № 1. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2015_1_19 Наведено дані наукової літератури щодо проведення диференціальної діагностики та терапії бронхообструктивного синдрому інфекційного генезу в дітей. Зроблено висновок про доцільність застосування медикаментозних засобів для надання медичної допомоги дітям із бронхообструктивним синдромом інфекційного генезу інгаляційним шляхом. Запропоновано сучасні схеми для невідкладної допомоги дітям із бронхообструктивним синдромом. | ||
| 14. | 
Маменко М. Є. Ефективність антенатальної йодної профілактики в регіоні легкого йодного дефіциту [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Н. А. Бєлих // Здоровье женщины. - 2011. - № 2. - С. 179-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2011_2_39 Наведено результати регіонального дослідження, що вивчає анкетування, визначення медіани йодурії, проведення УЗД щитоподібної залози у вагітних, вивчення показників функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) жінок і народжених ними дітей. Проведено порівняльний аналіз ефективності різних видів йодної профілактики. Продемонстровано, що недостатнє надходження йоду до організму вагітної призводить до напруженого функціонування ГТС матері та плода, ускладненого перебігу перинатального періоду, високої частоти неонатальної гіпертиреотропінемії. Зроблено висновок щодо необхідності проведення антенатальної йодної профілактики з застосуванням препаратів калію йодиду в дозі 200 мкг на добу. | ||
| 15. |
Бєлих Н. А. Функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей грудного віку в умовах дефіциту мікронутрієнтів [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих // Современная педиатрия. - 2013. - № 8. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_8_24 Мета роботи - вивчити особливості функціонування гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей грудного віку за умов дефіциту мікронутрієнтів (йоду та заліза). Проведено аналіз результатів скринінгу на вроджений гіпотиреоз та анемію 948 дітей. Концентрацію гемоглобіну крові визначали у всіх дітей у 9-місячному віці. Поглиблено обстежено 138 дітей (визначали рівень ТТГ, fT | ||
| 16. | 
Бєлих Н. А. Порівняння ефективності препаратів місцевої дії в лікуванні гострого фарингіту у дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Н. А. Плугатаренко, І. В. Губіна, В. В. Головін // Семейная медицина. - 2013. - № 1. - С. 93-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_1_21 Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт (ГФ). У 64 дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з ГФ, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором діти були розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, яка одержувала препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар при лікуванні ГФ у дітей характеризувався більш вираженим анальгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 балу, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 балу. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар у ході лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезивний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які вживали Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні.Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. У 64-х дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з гострим фарингітом, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором дітей було розподілено на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, які одержували препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей характеризується більш вираженим аналгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 бала, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінюванням батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезувальний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні. | ||
| 17. |
Бєлих Н. А. Порівняння ефективності препаратів місцевої дії в лікуванні гострого фарингіту у дітей [Електронний ресурс] / Н. А. Бєлих, Н. А. Плугатаренко, І. В. Губіна, В. В. Головін // Семейная медицина. - 2013. - № 5. - С. 133-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_5_37 Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт (ГФ). У 64 дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з ГФ, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором діти були розподілені на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, яка одержувала препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар при лікуванні ГФ у дітей характеризувався більш вираженим анальгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 балу, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 балу. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар у ході лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезивний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які вживали Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні.Мета роботи - вивчити ефективність застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. У 64-х дітей віком 6 - 15 років (34 хлопчики та 30 дівчат) з гострим фарингітом, які перебували на лікуванні у вірусному боксованому відділенні Луганської міського дитячої лікарні № 4, вивчено ефективність та безпечність препаратів за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінкою батьків і самих пацієнтів. Випадковим відбором дітей було розподілено на 2 групи: до 1-ї групи увійшли 33 дитини, які одержували Терафлю Лар у таблетованому вигляді, до 2-ї групи - 31 дитина, які одержували препарат місцевої дії Декатилен. Доведено, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей характеризується більш вираженим аналгезуючим ефектом. Зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, становило мінус 18,22 бала, а в дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Висока ефективність сучасного комбінованого препарату Терафлю Лар визначається його активною антисептичною та місцевоанестезуючою дією, доброю переносністю та зручною для пацієнта формою випуску. Доцільно застосовувати цей препарат у клінічній педіатричній практиці.Наведено результати вивчення ефективності застосування препаратів Терафлю Лар та Декатилен у лікуванні дітей, хворих на гострий фарингіт. Ефективність та безпечність препаратів оцінювали за динамікою клінічної та фарингоскопічної картини, оцінюванням батьків та самих пацієнтів. Продемонстровано, що препарат Терафлю Лар під час лікування гострого фарингіту у дітей має більш виражений анальгезувальний ефект, зменшення патологічної симптоматики через 7 днів терапії у хворих, які одержували Терафлю Лар, склало мінус 18,22 бала, а у дітей, які одержували Декатилен, - мінус 15,88 бала. Обидва препарати є безпечними у застосуванні. | ||
| 18. |
Маменко М. Є. Вплив порушень функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи на нервово-психічний розвиток та неврологічний статус дітей раннього віку [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Г. О. Шлєєнкова, Н. А. Бєлих, К. М. Донцова // Современная педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 105-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2015_2_24 Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між функціональним станом гіпофізарно-тиреоїдної вісі, характером ураження нервової системи та рівнем нервово-психічного розвитку дітей раннього віку. Під спостереженням знаходилось 118 вихованців будинку дитини. Проведено оцінку неврологічного статусу та психомоторного розвитку. Для поглибленого вивчення нервово-психічного розвитку та визначення психічного статусу використовували графік нервово-психічної оцінки малюка (тест "ГНОМ"). Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи вивчали за допомогою визначення рівня тиреотропіну, вільного тироксину та вільного трийодтироніну у сироватці крові методом конкурентного твердофазового хемілюмінесцентного імуноферментного аналізу. У дітей раннього віку, позбавлених батьківського піклування, спостерігається висока частота клінічних проявів перинатальних уражень нервової системи (<$E94,1~symbol С~2,2> %). У структурі неврологічних порушень домінує синдром затримки стато-кінетичного, психічного і передмовленнєвого розвитку (<$E49,2~symbol С~4,7> %, p << 0,001). У третини обстежених дітей спостерігалося напруга у функціонуванні гіпофізарно-тиреоїдної системи, рівень ТТГ більше 4,0 мОд/л (<$E27,1~symbol С~4,1> %). Найбільш виразні зміни були у пацієнтів із синдромом затримки стато-кінетичного, психічного і передмовленнєвого розвитку (<$E32,7~symbol С~6,1> %, p << 0,05). Між рівнем тиреотропіну та значенням коефіцієнта психічного розвитку спостерігається виразний зворотний кореляційний зв'язок (<$E rho~=~-0,68>), а між рівнем вільного тироксину та КПР - прямий кореляційний зв'язок помірного ступеня (<$E rho~=~0,52>). | ||
| 19. |
Маменко М. Є. Йодний дефіцит під час лактації: чому так важлива сапліментація? [Електронний ресурс] / М. Є. Маменко, Н. А. Бєлих // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - № 7. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_7_8 Йодний дефіцит має ряд негативних наслідків для організму, які об'єднані під загальним терміном "йододефіцитні захворювання" (ЙДЗ). ЙДЗ належать до найбільш поширених аліментарно-залежних захворювань людини. Адекватне йодне забезпечення під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці сприяє дозріванню головного мозку, формуванню асоціативних зв'язків і мієлінізації нервових волокон, позитивно впливає на когнітивні функції дитини. Вживання йодованої солі (масова йодна профілактика) є ефективним методом профілактики у дітей і дорослих, але має обмеження у вагітних, матерів-годувальниць і дітей раннього віку. У цих категорій населення доцільно застосовувати сапліментацію препаратами калію йодиду: матері під час вагітності та лактації додатково до раціону 200 мкг у перерахунку на йод щодня. У другому півріччі, враховуючи зменшення частки грудного молока в раціоні дитини, рекомендоване збагачення продуктів прикорму препаратами калію йодиду у дозі 50 мкг у перерахунку на йод. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.Йодний дефіцит має ряд негативних наслідків для організму, які об'єднані під загальним терміном "йододефіцитні захворювання" (ЙДЗ). ЙДЗ належать до найбільш поширених аліментарно-залежних захворювань людини. Адекватне йодне забезпечення під час внутрішньоутробного розвитку і в ранньому віці сприяє дозріванню головного мозку, формуванню асоціативних зв'язків і мієлінізації нервових волокон, позитивно впливає на когнітивні функції дитини. Вживання йодованої солі (масова йодна профілактика) є ефективним методом профілактики у дітей і дорослих, але має обмеження у вагітних, матерів-годувальниць і дітей раннього віку. У цих категорій населення доцільно застосовувати сапліментацію препаратами калію йодиду: матері під час вагітності та лактації додатково до раціону 200 мкг у перерахунку на йод щодня. У другому півріччі, враховуючи зменшення частки грудного молока в раціоні дитини, рекомендоване збагачення продуктів прикорму препаратами калію йодиду у дозі 50 мкг у перерахунку на йод. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |