Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бурлука В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Панасенко С. І. Методологічні парадокси на тлі зміни паридигми хірургічної тактики при травматичній нестабільності груднинно-ребрового каркасу [Електронний ресурс] / С. І. Панасенко, В. Д. Шейко, С. О. Гур'єв, В. В. Бурлука, Н. М. Барамія // Клінічна хірургія. - 2013. - № 8. - С. 54-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_8_15 Проаналізовано джерела наукової інформації щодо хірургічної тактики за травматичної нестабільності груднинно-ребрового каркасу. Дослідження показало, що за такого виду травми доцільне застосування мінімально інвазивного остеосинтезу. Запропоновано оригінальний метод остеосинтезу ребер і груднини з використанням апарата зовнішньої фіксації, впровадження якого у клінічну практику суттєво покращило наслідки хірургічного лікування постраждалих. | ||
| 2. | 
Анкін М. Л. Аналіз причин летальних наслідків серед постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі [Електронний ресурс] / М. Л. Анкін, В. В. Бурлука, М. А. Максименко, О. В. Пастушков // Травма. - 2014. - Т. 15, № 2. - С. 78-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2014_15_2_19 Проведений аналіз лікування та висновків судово-медичних експертиз 384 постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі (ISS - 17 балів), які померли у МК ЛШМД (м. Київ) за період 2000 - 2012 рр. Пошкодження таза типу В мали місце у 232 (60,4 %), типу С - у 152 (39,6 %) постраждалих. Середній вік пацієнтів становив 41,8 року, чоловіків було 249 (64,8 %), жінок - 135 (35,2 %). У 68,8 % смертельних випадків поряд із нестабільними пошкодженнями таза були травмовані 3 або 4 анатомічні ділянки. У першу добу після госпіталізації померли 242 (63 %) пацієнти, 142 (37 %) - у строки понад добу. Аналіз висновків судово-медичних експертиз показав, що у 24 (6,3 %) випадках виявлена невідповідність між більш легким пошкодженням таза клініко-рентгенологічно і більш тяжким на розтині; у 8 (5,8 %) пацієнтів, які прожили понад добу, не було встановлено пошкоджень кісток таза. На догоспітальному етапі у 47,2 % померлих від масивної крововтрати інтенсивна терапія не проводилась зовсім. Серед постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі, які прожили понад добу, протягом 2 - 5 годин після надходження апарат зовнішньої фіксації накладений у 36 (45,6 %), рама Ганца - у 8 (42,1 %), у 5 - виконана екстраперитонеальна тампонада таза. На рівень летальності на догоспітальному етапі значною мірою впливає якість інтенсивної терапії, час доставки до стаціонару, на госпітальному - кількість і тяжкість пошкоджень інших анатомічних ділянок, тип нестабільності тазового кільця, вік постраждалого, якість діагностики і швидкість операційних втручань із метою зупинки внутрішньочерепної, внутрішньоплевральної, внутрішньочеревної та внутрішньотазової кровотечі. | ||
| 3. | 
Анкін М. Л. Характер та структура ушкоджень тазової ділянки в постраждалих із політравмою і нестабільним тазовим кільцем [Електронний ресурс] / М. Л. Анкін, Л. М. Анкін, В. В. Бурлука, А. Є. Ткаченко, В. В. Саламащак // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_1_3 Цель работы - исследовать характер и структуру повреждений тазовой области (ПТО) у пострадавших с тяжелой сочетанной травмой и нестабильным тазовым кольцом. Проанализированы истории болезней 406-ти пострадавших (157 выживших, 249 умерших) с нестабильным повреждением таза при политравме. Тяжесть травмы оценивали по интегральным шкалам ISS, PTS, ATS. У умерших изучены заключения судебно-медицинских экспертиз. По видам травматизма преобладали ДТП (245; 60,3 %) и бытовые травмы (136; 33,5 %), по травматогенезу - кататравма (150; 36,9 %). Нестабильные повреждения таза при политравме встречались более чем у 1/2 пострадавших с ПТО с преобладанием ротационно-нестабильных переломов (тип B) - 307 (75,6 %). Вертикально-нестабильные повреждения (тип C) отмечены в 99-ти (24,4 %) случаях. Сопутствующие переломы вертлужной впадины отмечены у 11,8 % больных, повреждения тазовых органов (ТО) - у 24,1 %. Среди ТО в 48-ми (11,8 %) случаях выявлены разрывы мочевого пузыря, в 27 (6,7 %) - уретры, в 5 (1,2 %) - прямой кишки, в 3 (0,7 %) - матки и яичников, в 5 (1,2 %) - магистральных сосудов, в 10-ти (2,5 %) - нескольких ТО. Тяжесть повреждений отдельных анатомических областей (АО) по шкалам ISS, PTS, ATS в группе выживших и умерших достоверно не отличалась (p >> 0,05), а по общей тяжести травмы различия в группах были значимыми (p << 0,05). Летальных случаев зафиксировано 249 (61,3 %). Наибольшее количество пострадавших умерло в 1 - 3-и сутки после травмы - 185 (74,3 %), в 4 - 10-е - 42 (16,9 %), через 10 и более - 22 (8,8 %). В 72-х (28,9 %) случаях заключения судебно-медицинской экспертизы не совпадали с заключительным диагнозом относительно тяжести повреждения тазового кольца. Выводы: нестабильные повреждения таза (тип B, C) у пострадавших с политравмой отмечены в 51,9 % случаев, при этом ротационно-нестабильные переломы (тип B) - в 2/3. Вертикально-нестабильный перелом (тип C) увеличивает риск летального исхода почти в 2 раза. Решающее значение для прогноза выживаемости при политравме имеет количество поврежденных АО из-за развития синдрома взаимного отягощения. | ||
| 4. | 
Бурлука В. В. Современные подходы к хирургическому лечению повреждений тазовой области у пострадавших с политравмой [Електронний ресурс] / В. В. Бурлука // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 175-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_32 | ||
| 5. |
Скобенко О. Є. Диференційована хірургічна тактика при лікуванні переломів довгих кісток у постраждалих з політравмою [Електронний ресурс] / О. Є. Скобенко, О. В. Пастушков, С. М. Остапенко, С. О. Король, В. В. Бурлука, Я. О. Голод, В. В. Петкау // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 253-259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_44 | ||
| 6. |
Анкін Л. М. Аналіз проблем хірургічного лікування постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі [Електронний ресурс] / Л. М. Анкін, В. В. Бурлука, О. В. Пастушков, С. О. Король, О. Є. Скобенко, М. А. Максименко, П. О. Шкляревич, В. С. Шутович, А. Ю. Титинюк // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 179-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_33 | ||
| 7. |
Король С. О. Сучасні підходи до хірургічного лікування бойової травми кисті на етапах медичної евакуації [Електронний ресурс] / С. О. Король, Б. В. Матвійчук, В. В. Бурлука // Травма. - 2017. - Т. 18, № 1. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_1_6 Мета дослідження - проаналізувати методики операційних втручань на етапах медичної евакуації (ЕМЕ) під час антитерористичної операції (АТО) з 2014 по 2015 рр. Клінічну групу становили 25 поранених із вогнепальними переломами (ВПП) та мінно-вибуховими пораненнями кисті під час проведення антитерористичної операції з 2014 по 2015 рр. Серед всіх поранень кисті переломи та відриви під час АТО становили 21,67 %. Із них вогнепальні переломи спостерігались у 98,67 % поранених, відриви кисті (ВК) - у 1,33 %. Всі поранені були чоловіками, 91,23 % - військовослужбовцями ЗСУ. У поранених із ВПП кісток та ВК на базовому та першому рівні медичної допомоги необхідні тимчасова зупинка кровотечі, раннє накладання асептичної пов'язки, знеболювання, іммобілізація підручними засобами та термінова евакуація. На ЕМЕ другого рівня переважно виконуються повторна хірургічна обробка (ПХО) рани (93,32 %) та фасціотомія (33,33 %). Важливим протишоковим заходом другого рівня є стабільне накладання стрижневого АЗФ (26,67 %), а також введення антибіотиків та правцевого анатоксину. На ЕМЕ третього та четвертого рівнів переважну більшість операційних втручань становили ПХО ран та реконструктивно-відновні операції. Висновки: надання допомоги пораненим з ВПП кісток та ВК під час АТО призвело до 58 % добрих, 38 % задовільних та 4 % незадовільних функціональних результатів через 1 - 2 роки після поранення. | ||
| 8. |
Анкін М. Л. Аналіз летальності серед постраждалих з нестабільними ушкодженнями таза при політравмі [Електронний ресурс] / М. Л. Анкін, В. В. Бурлука // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2013. - Вип. 38(2). - С. З-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2013_38(2)__3 | ||
| 9. |
Бурлука В. В. Варіанти екстреної зовнішньої фіксації у постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі [Електронний ресурс] / В. В. Бурлука // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2016. - Вип. 46. - С. 251-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2016_46_43 | ||
| 10. | 
Анкін М. Л. Прогнозована тактика хірургічного лікування нестабільних ушкоджень таза при політравмі [Електронний ресурс] / М. Л. Анкін, Я. Л. Заруцький, В. В. Бурлука, В. М. Дорош, О. В. Пастушков, В. А. Яловенко, О. Я. Мусенко // Одеський медичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 78-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2017_3_19 | ||
| 11. | 
Бурлука В. В. Диференційна хірургічна тактика лікування постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі в гострий період травматичної хвороби [Електронний ресурс] / В. В. Бурлука, М. Л. Анкін, В. М. Коваленко, В. М. Дорош, М. А. Максименко // Хірургія України. - 2017. - № 4. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_4_13 Мета роботи - вдосконалити систему надання хірургічної допомоги постраждалим з нестабільними пошкодженнями таза у разі політравми (НПТП) у гострий період травматичної хвороби (ТХ) з урахуванням тяжкості травми і прогнозу клінічного перебігу. Проведено аналіз лікування 406 постраждалих із НПТП, які перебували на стаціонарному лікуванні в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 до 2014 рр. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: основну - 137 (33,74 %) постраждалих, у яких застосували диференційовану хірургічну тактику лікування з урахуванням визначення тяжкості травми, прогнозу клінічного перебігу ТХ залежно від її періоду, а також сучасні методи діагностики й лікування пошкоджень таза та інших анатомічних ділянок, і контрольну - 269 (66,26 %) хворих, у яких застосували хірургічну тактику згідно зі стандартами стаціонарної допомоги дорослому населенню. Кількісну оцінку тяжкості анатомічних пошкоджень і анатомо-функціональних змін проводили за шкалами ATS і FTS. У гострий період травми зовнішню фіксацію таза за госпіталізації виконано у 54,74 % постраждалих основної групи і у 21,93 % - контрольної. Тампонаду порожнини таза з метою гемостазу проведено у 5 (3,65 %) постраждалих основної групи. У 8 (9,31 %) пацієнтів основної групи проведено торакотомію, у 6 з них - за невідкладними показаннями, у постраждалих контрольної групи були розширені показання до торакотомії - у 34 (19,21 %) випадках. Тампонаду живота за масивної крововтрати провели у 6 (10,34 %) постраждалих основної групи і у 1 (1,09 %) - контрольної. За невідкладними показаннями у 30,91 % хворих основної групи і 11,98 % контрольної виконали іммобілізацію переломів довгих кісток апаратом зовнішньої фіксації. У гострий період ТХ летальність становила 74,30 %, в основній групі - 63,93 %, у контрольній - 77,66 %. Висновки: обсяг, тривалість і пріоритетність виконання операційних втручань у постраждалих з НПТП у гострий період ТХ мають визначатися тяжкістю травми, прогнозом перебігу ТХ і типом нестабільності тазового кільця. | ||
| 12. |
Бурлука В. В. Хірургічні методи гемостазу у постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі в гострому періоді травматичної хвороби [Електронний ресурс] / В. В. Бурлука // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(2). - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(2)__6 | ||
| 13. | 
Бурлука В. В. Порівняльний аналіз ускладнень у постраждалих із нестабільними пошкодженнями таза при політравмі [Електронний ресурс] / В. В. Бурлука, М. Л. Анкін, М. А. Максименко, В. М. Дорош, К. П. Трофімова // Екстрена медицина: від науки до практики. - 2017. - № 4. - С. 71-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekctrenam_2017_4_9 | ||
| 14. |
Заруцький Я. Л. Удосконалена система хірургічного лікування постраждалих з пошкодженнями таза та тазових органів при політравмі [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. В. Бурлука, О. Ф. Савицький, С. А. Асланян, П. П. Форостяний // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 9. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_9_8 Мета роботи - оцінити ефективність удосконаленої системи хірургічного лікування постраждалих з пошкодженнями таза та тазових органів при політравмі. В основу дослідження покладено клінічні спостереження 406 постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза (НПТ) при політравмі (оцінка тяжкості за шкалою ISS 17 балів і вище). НПТ у 98 (24,1 %) постраждалих з політравмою були поєднані з пошкодженнями тазових органів. Сформовано дві клінічні групи: основну - 137 (33,7 %) постраждалих, із них у 37 (27,0 %) НПТ були поєднані з пошкодженнями тазових органів, і контрольну - 269 (66,3 %) постраждалих, із них у 61 (22,7 %) постраждалого НПТ були поєднані з пошкодженнями тазових органів. У постраждалих основної групи застосована диференційована хірургічна тактика лікування, яка базувалась на оцінці тяжкості травми, прогнозі перебігу травматичної хвороби (ТХ) у залежності від її періодів, а також запропонованих сучасних методах діагностики і лікування пошкоджень таза й інших анатомічних ділянок (АД). Для лікування пацієнтів контрольної групи застосовували хірургічну тактику згідно з тимчасовими галузевими уніфікованими стандартами медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України, затвердженими наказом МОЗ України N 226 від 27 липня 1998 р. При травмі сечового міхура у 47 (83,9 %) постраждалих зашили розрив стінки міхура з епіцистостомією і катетеризацією міхура катетером Фолея. При травмі уретри епіцистостомію поєднували з шинуванням уретри катетером у 27 (81,8 %) хворих. У 3 пацієнтів основної групи використали первинний шов уретри в гострому періоді ТХ. У всіх пацієнтів з пошкодженнями прямої кишки накладали дводульну сигмостому. Операції на внутрішніх статевих органах виконані 3 (3,2 %) постраждалим. Усього на тазових органах у гострому періоді ТХ виконано 94 оперативних втручання різної складності. Висновки: при політравмі переломи кісток таза були поєднані з травмою тазових органів у 24,1 % постраждалих. Поєднане пошкодження тазових органів (за винятком пошкоджень прямої кишки) не є протипоказанням до виконання внутрішнього або комбінованого металоостеосинтезу нестабільного тазового кільця у постраждалих з політравмою в ранньому та пізньому періодах ТХ. | ||
| 15. | 
Анкін М. Л. Аналіз сучасних методів діагностики у постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза і тазових органів при політравмі в гострому періоді травматичної хвороби [Електронний ресурс] / М. Л. Анкін, В. В. Бурлука, С. О. Король // ScienceRise. Medical science. - 2017. - № 2. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/texcsrm_2017_2_4 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |