Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Булик Р$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 44
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Булик Р. Є. Характеристика циркадіанних перебудов екскреторної функції нирок за умови блокади синтезу ниркових простагландинів на тлі гіпофункції епіфіза [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_3_31
| 2. |
Булик Р. Є. Характеристика ефектів мелатоніну й епіталону на стан гена ранньої функціональної активності с-fos у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса стресованих світлом щурів [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, В. П. Пішак, Н. В. Черновська, Ю. В. Ломакіна, В. Г. Висоцька, О. І. Сметанюк, М. І. Кривчанська, В. Л. Волошин // Морфологія. - 2011. - Т. 5, № 2. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2011_5_2_6 Проаналізовано добову експресію гена ранньої функціональної активності c-fos у латеральних великоклітинних суб'ядрах паравентрикулярного ядра (лвПВЯ) гіпоталамуса. Відмічено її вірогідне зростання у денні години. У щурів, які перебували за умов світлового стресу, денний показник індексу вмісту c-Fos на 33,0 % нижчий, а в нічний - наближався до контрольних величин. Ін'єкції мелатоніну (0,5 мг/кг маси) тваринам, стресованим світлом, відобразилися о 14.00 год перевищенням індексу вмісту білка c-Fos у суб'ядрах лвПВЯ майже вдвічі у порівнянні з даними експерименту на стресованих тваринах без уведення гормону, а також нормалізацією циркадіанної динаміки експресії досліджуваного гена. У разі застосування тетрапептиду епіталону (0,5 мкг/кг маси) зростає індекс концентрації білка c-Fos у структурі вночі відносно особин з епіфізарною гіпофункцією без проведення експериментальної терапії епіталоном. Удень такого ефекту препарату не зафіксовано.
| 3. |
Булик Р. Є. Корекція стрес-індукованих змін активності гена "надранньої відповіді” c-fos у латеральних великоклітинних суб’ядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик // Морфологія. - 2009. - Т. 3, № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2009_3_1_7
| 4. |
Тимофій О. В. Стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб’ядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів в умовах модифікації фотоперіоду [Електронний ресурс] / О. В. Тимофій, Р. Є. Булик // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 4. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_4_42 Досліджено вплив модифікацій нормальної фотоперіодики на стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб'ядрах паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса шурів у різні проміжки доби (вдень і вночі). Експресія продукту цього гена - білка c-Fos - у тварин, котрі утримувалися за нормальних умов чергування освітлення та темряви, демонструвала досить чіткий циркадіанний характер. Водночас зміна тривалості циклу світло - темрява призводить до вираженого десинхронозу. Визначальними чинниками, які вплинули на індекс інтегральної щільності c-Fos у досліджених структурах ПВЯ гіпоталамуса щурів були зміни концентрації даного білка та індексу вмісту c-Fos у суб'ядрах нейронів.
| 5. |
Булик Р. Є. Характеристика ефектів мелатоніну й епіталону на стан гена ранньої функціональної активності с-fos у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса стресованих світлом щурів [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, В. П. Пішак, Н. В. Черновська, Ю. В. Ломакіна, В. Г. Висоцька, О. І. Сметанюк, М. І. Кривчанська, В. Л. Волошин // Український морфологічний альманах. - 2011. - Т. 9, № 3. - С. 51-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2011_9_3_20 Проаналізовано добову експресію гена ранньої функціональної активності c-fos у латеральних великоклітинних суб'ядрах паравентрикулярного ядра (лвПВЯ) гіпоталамуса. Відмічено її вірогідне зростання у денні години. У щурів, які перебували за умов світлового стресу, денний показник індексу вмісту c-Fos на 33,0 % нижчий, а в нічний - наближався до контрольних величин. Ін'єкції мелатоніну (0,5 мг/кг маси) тваринам, стресованим світлом, відобразилися о 14.00 год перевищенням індексу вмісту білка c-Fos у суб'ядрах лвПВЯ майже вдвічі у порівнянні з даними експерименту на стресованих тваринах без уведення гормону, а також нормалізацією циркадіанної динаміки експресії досліджуваного гена. У разі застосування тетрапептиду епіталону (0,5 мкг/кг маси) зростає індекс концентрації білка c-Fos у структурі вночі відносно особин з епіфізарною гіпофункцією без проведення експериментальної терапії епіталоном. Удень такого ефекту препарату не зафіксовано.
| 6. |
Булик Р. Є. ЧасовА організаціЯ фізіологічних функцій у ссавців. Участь структур головного мозку [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, І. В. Геруш, В. П. Пішак, Ю. Є. Роговий // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 144-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_39 Викладено результати п'ятирічного наукового пошуку щодо механізмів забезпечення циркадіанних ритмів фізіологічних функцій органів, зокрема, нирок. За допомогою світлооптичних, електронно-мікроскопічних, біохімічних, імуногістохімічних методів доведено, що структури досліджених органів та їх функції чітко підпорядковані тривалості фотоперіоду. Пригнічення активності шишкоподібної залози (цілодобове освітлення) спричиняє десинхроноз структури нейронів супрахіазматичного ядра (СХЯ) та синтезу білка c-Fos. Порушення добового ритму пейсмекера (СХЯ) і синтезу мелатоніну зумовлено зміною ритму активності секретоутворювальних клітин шишкоподібної залози. Фотоперіодична дезінтеграція супроводжується поширенням процесу, крім СХЯ та шишкоподібної залози, і на нейрони гіпокампа.
| 7. |
Пішак В. П. Молекулярно-генетичні механізми часової організації фізіологічних функцій у ссавців (огляд літератури та власні дані) [Електронний ресурс] / В. П. Пішак, Р. Є. Булик, К. В. Власова // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 172-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_46 Наведено сучасні дані про перебіг фізіологічних процесів, що контролюються системою циркадіанного годинника. Порушення роботи цих механізмів може спричинювати розлади у функціонуванні сигнальних каскадів у клітинах і призводити до виникнення патологічних процесів.
| 8. |
Пішак В. П. Минуле, сьогодення і майбутнє кафедри медичної біології Буковинського державного медичного університету (до 70-річного ювілею кафедри) [Електронний ресурс] / В. П. Пішак, Р. Є. Булик, О. І. Захарчук, Н. В. Черновська // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 194-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_2_52 Проаналізовано роботу кафедри медичної біології Буковинського державного медичного університету за 70 років. Охарактеризовано основні напрямки навчально-методичної, наукової та виховної роботи на стику двох віків.
| 9. |
Булик Р. Є. Ультрацитоархітектоніка нейронів гіпокампу щурів за різної тривалості фотоперіоду [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2008. - Вип. 34. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2008_34_4
| 10. |
Булик Р. Є. Вплив зруйнування супрахіазматичних ядер гіпоталамуса на циркадіанну щільність рецепторів мелатоніну 1А у нейронах гіпокампа щурів [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 1. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_1_12 Изучена плотность мелатониновых рецепторов 1А в нейронах гиппокампа крыс в условиях разрушения супрахиазматических ядер переднего гипоталамуса. Иммуногистохимически выявлена десинхронизация циркадианных ритмов плотности мелатониновых рецепторов 1А нейронов гиппокампа с прекращением суточных колебаний в средних тенденциях, а также с усилением вариации индивидуальной реакции животных на моделирование выключения функции супрахиазматических ядер. Это указывает на обеспечение анатомическими образованиями последних ритмического функционирования центрального отдела лимбической системы головного мозга - гиппокампа.
| 11. |
Пішак В. П. Характеристика медіального дрібноклітинного субядра паравентикулярного ядра гіпоталамуса при світловому стресі [Електронний ресурс] / В. П. Пішак, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_126
| 12. |
Булик Р. Є. Роль і місце самостійної роботи в навчальній діяльності студента [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, Н. В. Черновська // Медична освіта. - 2014. - № 3(дод.). - С. 36-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_3(dod
| 13. |
Тимофій О. В. Ефекти мелатоніну на експресію гена c-Fos у нейронах медіального дрібноклітинного суб’ядра паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів при зміненому фотоперіоді [Електронний ресурс] / О. В. Тимофій, Р. Є. Булик, Ю. В. Ломакіна // Світ медицини та біології. - 2015. - № 2. - С. 188-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2015_2_51
| 14. |
Булик Р. Є. Важливість оцінки зв'язків між конституціональними параметрами організму та показниками гемодинаміки в нормі та при різних патологічних станах [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, С. В. Прокопенко, В. В. Семенченко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 536-540. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2015_19_2_65
| 15. |
Давиденко І. С. Аналіз щільності мелатонінових рецепторів у нейронах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів за модифікацій фотоперіоду та уведення мелатоніну [Електронний ресурс] / І. С. Давиденко, Р. Є. Булик, О. В. Тимофій // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_4_22 Шляхом імуногістохімічного аналізу охарактеризовано щільність мелатонінових рецепторів 1а типу в медіальних дрібноклітинних суб'ядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса щурів і встановлено її чіткий циркадіанний ритм. У середньому найвища щільність рецепторів відмічається о 02.00 год доби, а о 14.00 год вона суттєво знижується. Модифікація фотоперіоду спричиняє виражений десинхроноз добових коливань щільності досліджуваних структур. У разі застосування мелатоніну на тлі тривалого освітлення спостерігали вірогідне зростання показника щодо такого у тварин, яким на тлі світлового стресу препарат не уводили, з тенденцію до його нормалізації.
| 16. |
Булик Р. Є. Вплив тривалого освітлення на субмікроскопічні зміни супрахіазматичних ядер гіпоталамуса [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, А. І. Бурачик // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 4. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_4_23 Досліджено субмікроскопічну організацію пейсмекерних клітин вентролатерального відділу супрахіазматичних ядер переднього гіпоталамуса щурів. За стандартного режиму освітлення (12.00С:12.00Т) ультраструктура пейсмекерних нейронів свідчить про зниження їх функціональної активності у світловий і зростання у темновий період доби. Тривалий світловий стрес (24.00C:00T) призводить до суттєвого десинхронозу циркадіанного пейсмекера та пригнічення його активності впродовж періоду спостереження. Моделювання гіпофункції шишкоподібної залози спричиняє деструктивні зміни компонентів досліджуваних структур, які більш виражені о 02.00 год.
| 17. |
Пішак В. П. Основні фізіологічні властивості мелатоніну [Електронний ресурс] / В. П. Пішак, Р. Є. Булик, М. І. Кривчанська, О. О. Громик, О. В. Пішак // Інтегративна антропологія. - 2015. - № 1. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ia_2015_1_6
| 18. |
Булик Р. Є. Оцінка динаміки морфофункціонального стану нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за тривалої світлової експозиції [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик, К. В. Власова, А. І. Бурачик // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_4_9 Розглянуто результати досліджень морфофункціонального стану нейронів вентролатеральної зони супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів за умов різної тривалості світлового режиму. Встановлено, що у тварин, які зазнали тривалої експозиції світлом, суттєво порушувався добовий ритм морфофункціональної активності нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса. Більшу їх активність, на відміну від щурів, які перебували за звичайного освітлення, реєстрували в денний період спостереження.
| 19. |
Булик Р. Є. Вплив мелатоніну на активність гена "Надранньої відповіді" c-fos у субядрах паравентрикулярного ядра гіпоталамуса в умовах стресу [Електронний ресурс] / Р. Є. Булик // Галицький лікарський вісник. - 2012. - Т. 19, число 4. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2012_19_4_6 Досліджено вплив мелатоніну на стан гена ранньої функціональної активності c-fos у суб'ядрах паравентрикулярного ядра (ПВЯ) гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби (вдень і вночі). Експресія продукту цього гена - білка c-Fos - у тварин, котрі утримувалися за нормальних умов чергування освітлення та темряви, демонструвала досить чіткий циркадіанний характер. Світловий стрес призводить до вираженого десинхронозу. Ін'єкції мелатоніну на тлі постійного освітлення нормалізували добовий ритм показника площі матеріалу, імунореактивного до c-Fos у суб'ядрах ПВЯ гіпоталамуса щурів.
| 20. |
Бурачик А. І. Ефекти мелатоніну на ультраструктуру супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів при світловій стимуляції [Електронний ресурс] / А. І. Бурачик, Р. Є. Булик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_1_12
| | |
|
|