Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (8)Журнали та продовжувані видання (1)Реферативна база даних (26)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Бузунов В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Бузунов В. О. 
Поширеність патологічних змін судин сітківки в учасників аварійних робіт на ЧАЕС - мешканців Дніпропетровської області: аналіз даних 14-річного спостереження [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, П. А. Федірко, І. П. Кринична, Н. А. Козлова // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С. 46-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_3_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 233.13 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Бузунов В. О. 
Радіаційно індуковані ризики розвитку вестибулярної дисфункції у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, П. А. Федірко, Н. С. Міщанчук, Н. І. Стрій // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 1. - С. 98-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_1_43
3.

Базика Д. А. 
Звіт ННЦРМ за 2012 рік [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, В. О. Сушко, А. А. Чумак, В. О. Бузунов, В. В. Талько, Л. А. Янович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 12-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 536.863 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Білоник А. Б. 
Шляхи удосконалення радіаційно-гігієнічного моніторингу на радіоактивно забруднених територіях [Електронний ресурс] / А. Б. Білоник, В. О. Бузунов, В. В. Василенко, В. О. Пікта // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_6
Мета дослідження - забезпечення ефективного радіаційно-гігієнічного контролю та захисту населення від іонізуючого опромінення на пізньому етапі аварії на Чорнобильській АЕС за умов здійсненого реформування галузі. На території України радіаційно-гігієнічний моніторинг (РГМ) здійснюється в межах державного санітарно-епідеміологічного нагляду силами 158-ми радіологічних підрозділів СЕС. Структуру цих підрозділів організовано з урахуванням територіального поділу, наявності об'єктів радіологічного контролю та наслідків аварії на ЧАЕС. Сьогодні вона складається з підрозділів районного, міського, обласного рівнів, Центральних СЕС АР Крим та на транспорті. У 2012 - 2013 рр. проведено реорганізацію та реформування Держсанепідслужби України, що не завжди позитивно відбилося на здійсненні РГМ. Проведений аналіз організації радіаційно-гігієнічного нагляду та захисту населення радіоактивно забруднених територій, ефективності його функціонування надав змогу визначити та запропонувати шляхи удосконалення діючої системи РГМ на радіоактивно забруднених територіях України внаслідок аварії на ЧАЕС. Для покращання та оптимізації проведення РГМ на радіоактивно забруднених територіях життєво необхідне відновлення діяльності радіологічних підрозділів (відділів, відділень, груп або лабораторій) у структурі Держсанепідслужби, створення, належним чином узгоджених та затверджених, методичних рекомендацій по здійсненню РГМ на цих територіях.
Попередній перегляд:   Завантажити - 490.593 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Бузунов В. О. 
Смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на ЧАЕС за 1988–2010 роки спостереження залежно від доз радіаційного опромінення, статі [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. Є. Прикащикова, І. Г. Губіна, Г. В. Костюк, С. О. Терещенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_8
Епідеміологічне оцінювання рівня смертності від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на ЧАЕС проведено у післяаварійному періоді (1988 - 2010) для встановлення залежності рівня смертності від накопичених доз сумарного радіаційного опромінення за 1986 - 2010 рр. та статі постраждалих віком до 60 років на момент Чорнобильської катастрофи. Залежно від параметрів нагромаджених доз сумарного радіаційного опромінення мешканців радіоактивно забруднених територій стратифіковано на 2 когорти: особи з дозою опромінення 5,6 - 20,99 мЗв (86 787 жінок, 68 805 чоловіків) та з 21,00 - 50,99 мЗв (52 640 жінок, 46 190 чоловіків). За роки спостереження виявлено достовірно вищу смертність від хвороб системи кровообігу в осіб другої когорти у порівнянні з особами першої когорти (ID на 103 людино-років становить <$E8,08~symbol С~0,10> і <$E6,29~symbol С~0,06> відповідно). У жінок і чоловіків другої когорти смертність від хвороб серця і судин вище (ID на 103 людино-років у жінок становить <$E6,80~symbol С~0,12>, у чоловіків - <$E9,43~symbol С~0,15>), ніж у жінок і чоловіків першої когорти (ID на 103 людино-років у жінок становить <$E5,34~symbol С~0,08, у чоловіків - <$E7,37~symbol С~0,10>). У чоловіків смертність від хвороб системи кровообігу достовірно вища, ніж у жінок, незалежно від параметрів накопичених доз сумарного радіаційного опромінення. Висновки: смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій залежить від доз сумарного радіаційного опромінення та статі. Про це свідчить достовірно (p << <0,05) вищий рівень смертності у осіб з вищими дозами опромінення, ніж у осіб з меншими дозами. У чоловіків незалежно від параметрів доз сумарного радіаційного опромінення смертність достовірно вища у порівнянні зі смертністю у жінок. Основними причинами смертності від хвороб системи кровообігу у досліджуваних є ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, гіпертонічна хвороба, хвороби серця, хвороби артерій, артеріол та капілярів.Мета дослідження - дескриптивний епідеміологічний аналіз рівня смертності від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України з урахуванням рівня сумарних нагромаджених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС. Залежно від параметрів сумарних нагромаджених ефективних доз радіаційного опромінення за 1988 - 2010 рр. мешканців радіоактивно забруднених територій України розподілено на 2 когорти: особи з дозами опромінення 5,6 - 20,99 та 21,00 - 50,99 мЗв (кожна стратифікована за віковими категоріями - до 18 років, 18 - 39, 40 - 60 років). Для оцінювання смертності від хвороб системи кровообігу за 1988 - 2010 рр. визначалися показник рівня смертності (ID/103 людино-років), середня похибка (+-m) та достовірності за критерієм Стьюдента (t). За 1988 - 2010 роки спостереження виявлено достовірно вищу (ID/103 людино-років становить 8,08 +- 0,10) смертність від хвороб системи кровообігу в мешканців радіоактивно забруднених територій з нагромадженими ефективними дозами радіаційного опромінення 21,00 - 50,00 мЗв у порівнянні з мешканцями радіоактивно забруднених територій (ID/103 людино-років становить 6,29 +- 0,06) із сумарними нагромадженими ефективними дозами радіаційного опромінення 5,6 - 20,99 мЗв за той же період. У вікових категоріях мешканців (до 18 років, 18 - 39, 40 - 60) з дозами 21,00 - 50,00 мЗв рівень смертності достовірно вищий, ніж у тотожних вікових категоріях мешканців з дозами 5,6 - 20,99 мЗв (відповідно 1,31 +- 0,08 ID/103 людино-років, 8,50 +- 0,19; 48,95 +- 0,33 проти 0,75 +- 0,04; 5,00 +- 0,11; 23,52 +- 0,24). У старших вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (p << 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення: у осіб віком до 18 років ID/103 людино-років становила 1,31 +- 0,08 проти 0,75 +- 0,04; у осіб віком 18 - 39 років - 8,50 +- 0,19 проти 5,00 +- 0,11; у осіб віком 40 - 60 років - 48,95 +- 0,33 проти 23,54 +- 0,24. У мешканців з вищими дозами опромінення рівень смертності від ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних хвороб, гіпертонічної хвороби, хвороб артерій, артеріол, капілярів достовірно більший, ніж у мешканців з меншими дозами. Висновки: смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України залежить від сумарних накопичених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС. Про це свідчить достовірно вищий (p << 0,05) рівень смертності в осіб з дозами опромінення в діапазоні 21,00 - 50,00 мЗв, ніж у осіб з дозами 5,6 - 20,99 мЗв. У вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (p << 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення. Найвищий рівень смертності становив у мешканців віком 40 - 60 років, найменший рівень смертності - у осіб віком до 18 років. Можливо також припустити, що радіаційний фактор у цьому випадку є фактором прискорювання процесів старіння та розвитку патофізіологічних змін в організмі постраждалих. Основними причинами смертності від хвороб системи кровообігу у досліджуваних є ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, гіпертонічна хвороба, хвороби артерій, артеріол і капілярів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 632.87 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Красникова Л. И. 
Влияние радиационного и нерадиационных факторов на развитие цереброваскулярных заболеваний у ликвидаторов аварии на ЧАЭС. Результаты эпидемиологических исследований [Електронний ресурс] / Л. И. Красникова, В. А. Бузунов, С. И. Солонович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2013. - Вип. 18. - С. 89-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2013_18_12
Цель работы - определение рисков развития цереброваскулярной патологии (ЦВП) среди участников ликвидации аварии на ЧАЭС (УЛПА) с учетом дозы внешнего облучения всего тела, а также нерадиационных факторов (биологических, социально-гигиенических, поведенческих). По данным клинико-эпидемиологического регистра ННЦРМ проведен риск-анализ на когорте УЛПА 1986 - 1987 гг. мужского пола (8625 человек, в т.ч. 3623 человек с дозами внешнего облучения всего тела). Период наблюдения - 1992 - 2010 гг. Использовалась внутренняя контрольная группа с дозами меньше 0,05 Гр или 0,1 Гр. Установлены статистически достоверные радиационные риски развития хронических форм ЦВП при дозах от 0,5 Гр, для отдельных форм ЦВП в некоторых дозо-возрастных стратах - от 0,25 Гр. Зафиксированы статистически достоверные нерадиационные риски развития цереброваскулярных болезней с учетом возраста, психоэмоционального перенапряжения, злоупотребления алкоголем, нарушений в питании, курения, неблагоприятных условий труда и др. При оценке радиационных рисков проанализирована роль возраста как фактора смешивания; с использованием метода Мантел - Ханзела внесены определенные уточнения в оценки радиационных эффектов.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.028 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Пострелко В. М. 
Синдром залежності від алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / В. М. Пострелко, К. М. Логановський, В. О. Бузунов, О. І. Чорний, С. І. Солонович // Архів психіатрії. - 2012. - Т. 18, № 1. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2012_18_1_16
Проведено оцінку психічних і поведінкових розладів від вживання алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС. Визначено клініко-епідеміологічні закономірності виникнення і розвитку синдрому залежності від алкоголю (СЗА) внаслідок Чорнобильської катастрофи та розроблено ефективні лікувальні заходи. Досліджено вторинність зловживання алкоголем і СЗА в УЛНА після зовнішнього опромінення у дозах 0,0003 - 2,87 Гр у контексті психічної та соматоневрологічної патології за механізмом "замкненого психосоматичного кола". Виявлено СЗА у 26,8 % пацієнтів, 12,2 % перебували в стані ремісії, у 14,6 % діагностовано активну симптоматику СЗА. Визначено групу ризику щодо розвитку СЗА, до якої включено 17,2 % УЛНА, виявлено проблеми з алкоголем у 44 % УЛНА. Проаналізовано чинники ризику зловживання алкоголем і розвитку СЗА в УЛНА на ЧАЕС після впливу зовнішнього опромінення у дозах 0,0003 - 2,87 Гр, зокрема, первинна радіаційно-асоційована післяаварійна психічна та соматоневрологічна патологія, низький рівень освіти, відносно молодий (до 35-ти років) вік на момент виконання аварійних робіт, задовільний матеріальний стан, а також генетична обтяженість щодо зловживання алкоголем. Визначено діагностичні критерії зловживання алкоголем і СЗА в УЛНА на ЧАЕС після зовнішнього опромінення у дозах 0,0003 - 2,87 Гр. Розроблено ефективні та безпечні методи лікування СЗА в УЛНА на ЧАЕС із сорбційною детоксикацією у поєднанні з психотерапевтичними заходами.Проаналізовано доступні джерела інформації щодо взаємодії впливів іонізувального випромінювання й етилового алкоголю та використання спиртових напоїв у надзвичайних ситуаціях і специфічних обставинах. Наведено результати 25-річних досліджень психічних і поведінкових розладів, пов'язаних із уживанням етилового алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Визначено клініко-епідеміологічні закономірності виникнення та розвитку синдрому залежності від алкоголю внаслідок Чорнобильської катастрофи та розроблено ефективні лікувальні заходи. Встановлено вторинність виникнення зловживання алкоголем і залежності від нього у ліквідаторів після зовнішнього опромінення в дозах 0,0 003 - 2,87 Гр на тлі психічної та соматоневрологічної патології за механізмом "замкненого психосоматичного кола".
Попередній перегляд:   Завантажити - 206.603 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Бузунов В. О. 
Епідеміологічні дослідження кардіо- та цереброваскулярних захворювань в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: аналіз впливу радіаційного і нерадіаційних факторів [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, Л. І. Краснікова, Ю. С. Войчулене, Т. П. Хабарова, С. О. Терещенко, Т. Є. Домашевська // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2016. - Т. 22, № 2. - С. 153-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2016_22_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 690.815 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Базика Д. А. 
Результати роботи ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України” у 2013 році [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, В. О. Сушко, А. А. Чумак, В. О. Бузунов, В. В. Талько, Л. А. Янович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 14-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_4
Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни й епідеміології, співпраці з ВО ОЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2013 р. Основні результати досліджень включали дослідження поліморфізму генів XRCC1 та XPD у хворих на рак щитоподібної залози, генотипу GG гена CD38 як фактору ризику розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії; частоти мутацій 185delAG та 5382insC у гені BRCA1 у жінок з раком грудної залози, когнітивної функції та експресії генів TERF1, TERF2, TERT, та довжини теломер при опроміненні людини в інтервалі малих доз. Розроблено моделі системи "джерело - розсіюючі/екрануючі структури - людина" для розрахунку парціальних значень доз на кришталик ока, адаптовано та розроблено нові методи оцінювання радіаційних ризиків. В когорті учасників ЛНА опубліковано радіаційні ризики лейкемії, в тому числі хронічної лімфоцитарної за даними досліджень "випадок - контроль" за 20 років спостереження. У ліквідаторів встановлено зростання упродовж 1988 - 2011 рр. непухлинної захворюваності з максимальними рівнями через 12 - 21 років після опромінення. Захворюваність евакуйованого населення має 2 хвилі підйому - у перші роки після аварії та через 12 років. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи, у населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 03.03.2014 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2014 р. Епідеміологічними когортними дослідженнями встановлено зростання захворюваності (1990 - 2012 рр.) на рак щитоподібної залози (РЩЗ) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА - у 4,6 разу, евакуйованих - у 4,0 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 разів) та зростання частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986 - 1987 рр. (у 1994 - 2012 рр. SIR = 160,0 %, 95 % ДІ: 142,4 - 177,6). Спільно з Національним Інститутом раку США продовжено ретроспективне дослідження РЩЗ "випадок - контроль" в когорті 152 тис. ліквідаторів. Встановлено радіаційні ризики мієломної хвороби та хронічної лімфоцитарної лейкемії. Молекулярні ефекти віддаленого періоду після опромінення включали зміни експресії генів TERF1, TERF2, CCND1, довжини теломер, експресії білка cyclin D1, гістону гамма-H2AX. Визначено асоціацію молекулярних змін з когнітивним дефіцитом. Вивчено генетичні поліморфізми rs2981582 гена FGFR2, rs12443621 гена TNRC9, rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена TNRC9 і rs889312 гена MAP3K1 та їх асоціацію з раком молочної залози; експресію клітинами пухлини рецепторів естрогену та прогестерону, антигенів c-kit, цитокератину 5/6, TP53 та ki67, ампліфікаційний статус гена Her2/neu, мутаційний статус генів BRCA1 (мутації 185delAG та 5382insC) і BRCA2 (мутація 6174delT). Доведено можливість персистенції радіаційно-модифікованої прихованої хромосомної нестабільності у послідовних генераціях соматичних клітин людини. У населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. В межах виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. вперше в Україні розроблено й успішно виконано інтеркалібрування для 18 лабораторій індивідуального дозиметричного контролю. Розпочато дослідження ефектів медичного опромінення у інтервенційних кардіологів. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2015 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2015 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2016 р.Щорічний звіт відображає основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2016 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального і прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 20.04.2017 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2017 р. У звіті наведено результати виконання науковоідослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в галузі вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 23.03.2018 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях у 2018 р. У звіті представлені результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. В звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 21.03.2019 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2019 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів і медичних наслідків аварії на ЧАЕС. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено Науковою радою НАМН України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 223.18 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Бузунов В. О. 
Смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України внаслідок аварії на ЧАЕС залежно від доз радіаційного опромінення та віку. 1988-2010 роки спостереження [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. Є. Прикащикова, Г. В. Костюк, І. Г. Губіна, С. О. Терещенко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 59-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_8
Епідеміологічне оцінювання рівня смертності від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на ЧАЕС проведено у післяаварійному періоді (1988 - 2010) для встановлення залежності рівня смертності від накопичених доз сумарного радіаційного опромінення за 1986 - 2010 рр. та статі постраждалих віком до 60 років на момент Чорнобильської катастрофи. Залежно від параметрів нагромаджених доз сумарного радіаційного опромінення мешканців радіоактивно забруднених територій стратифіковано на 2 когорти: особи з дозою опромінення 5,6 - 20,99 мЗв (86 787 жінок, 68 805 чоловіків) та з 21,00 - 50,99 мЗв (52 640 жінок, 46 190 чоловіків). За роки спостереження виявлено достовірно вищу смертність від хвороб системи кровообігу в осіб другої когорти у порівнянні з особами першої когорти (ID на 103 людино-років становить <$E8,08~symbol С~0,10> і <$E6,29~symbol С~0,06> відповідно). У жінок і чоловіків другої когорти смертність від хвороб серця і судин вище (ID на 103 людино-років у жінок становить <$E6,80~symbol С~0,12>, у чоловіків - <$E9,43~symbol С~0,15>), ніж у жінок і чоловіків першої когорти (ID на 103 людино-років у жінок становить <$E5,34~symbol С~0,08, у чоловіків - <$E7,37~symbol С~0,10>). У чоловіків смертність від хвороб системи кровообігу достовірно вища, ніж у жінок, незалежно від параметрів накопичених доз сумарного радіаційного опромінення. Висновки: смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій залежить від доз сумарного радіаційного опромінення та статі. Про це свідчить достовірно (p << <0,05) вищий рівень смертності у осіб з вищими дозами опромінення, ніж у осіб з меншими дозами. У чоловіків незалежно від параметрів доз сумарного радіаційного опромінення смертність достовірно вища у порівнянні зі смертністю у жінок. Основними причинами смертності від хвороб системи кровообігу у досліджуваних є ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, гіпертонічна хвороба, хвороби серця, хвороби артерій, артеріол та капілярів.Мета дослідження - дескриптивний епідеміологічний аналіз рівня смертності від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України з урахуванням рівня сумарних нагромаджених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС. Залежно від параметрів сумарних нагромаджених ефективних доз радіаційного опромінення за 1988 - 2010 рр. мешканців радіоактивно забруднених територій України розподілено на 2 когорти: особи з дозами опромінення 5,6 - 20,99 та 21,00 - 50,99 мЗв (кожна стратифікована за віковими категоріями - до 18 років, 18 - 39, 40 - 60 років). Для оцінювання смертності від хвороб системи кровообігу за 1988 - 2010 рр. визначалися показник рівня смертності (ID/103 людино-років), середня похибка (+-m) та достовірності за критерієм Стьюдента (t). За 1988 - 2010 роки спостереження виявлено достовірно вищу (ID/103 людино-років становить 8,08 +- 0,10) смертність від хвороб системи кровообігу в мешканців радіоактивно забруднених територій з нагромадженими ефективними дозами радіаційного опромінення 21,00 - 50,00 мЗв у порівнянні з мешканцями радіоактивно забруднених територій (ID/103 людино-років становить 6,29 +- 0,06) із сумарними нагромадженими ефективними дозами радіаційного опромінення 5,6 - 20,99 мЗв за той же період. У вікових категоріях мешканців (до 18 років, 18 - 39, 40 - 60) з дозами 21,00 - 50,00 мЗв рівень смертності достовірно вищий, ніж у тотожних вікових категоріях мешканців з дозами 5,6 - 20,99 мЗв (відповідно 1,31 +- 0,08 ID/103 людино-років, 8,50 +- 0,19; 48,95 +- 0,33 проти 0,75 +- 0,04; 5,00 +- 0,11; 23,52 +- 0,24). У старших вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (p << 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення: у осіб віком до 18 років ID/103 людино-років становила 1,31 +- 0,08 проти 0,75 +- 0,04; у осіб віком 18 - 39 років - 8,50 +- 0,19 проти 5,00 +- 0,11; у осіб віком 40 - 60 років - 48,95 +- 0,33 проти 23,54 +- 0,24. У мешканців з вищими дозами опромінення рівень смертності від ішемічної хвороби серця, цереброваскулярних хвороб, гіпертонічної хвороби, хвороб артерій, артеріол, капілярів достовірно більший, ніж у мешканців з меншими дозами. Висновки: смертність від хвороб системи кровообігу мешканців радіоактивно забруднених територій України залежить від сумарних накопичених ефективних доз радіаційного опромінення та віку на момент аварії на ЧАЕС. Про це свідчить достовірно вищий (p << 0,05) рівень смертності в осіб з дозами опромінення в діапазоні 21,00 - 50,00 мЗв, ніж у осіб з дозами 5,6 - 20,99 мЗв. У вікових категоріях з вищими дозами опромінення смертність достовірно вища (p << 0,05), ніж у осіб з меншими дозами опромінення. Найвищий рівень смертності становив у мешканців віком 40 - 60 років, найменший рівень смертності - у осіб віком до 18 років. Можливо також припустити, що радіаційний фактор у цьому випадку є фактором прискорювання процесів старіння та розвитку патофізіологічних змін в організмі постраждалих. Основними причинами смертності від хвороб системи кровообігу у досліджуваних є ішемічна хвороба серця, цереброваскулярні хвороби, гіпертонічна хвороба, хвороби артерій, артеріол і капілярів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 206.84 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Краснікова Л. І. 
Вплив радіаційного й нерадіаційних факторів на розвиток ішемічної хвороби серця у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Результати епідеміологічних досліджень [Електронний ресурс] / Л. І. Краснікова, В. О. Бузунов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 67-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_9
Мета роботи - визначення ризиків розвитку ішемічної хвороби серця серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з урахуванням дози зовнішнього опромінення всього тіла, а також нерадіаційних факторів (біологічних, соціально-гігієнічних, поведінкових). За даними клініко-епідеміологічного реєстру ННЦРМ проведено ризик-аналіз на когорті УЛНА 1986 - 1987 р. чоловічої статі (8625 осіб, у т.ч. 3623 осіб з дозами зовнішнього опромінення всього тіла). Період моніторингу 1992 - 2013 рр. Використовувалася внутрішня контрольна група з дозами менше 0,05 Гр. В УЛНА, опромінених у віці до 40 років, встановлено статистично достовірні радіаційні ризики розвитку ішемічної хвороби серця за доз 0,15 - 0,249; 0,25 - 0,99; 1 Гр і більше (в дозовій групі 0,15 - 0,249 Гр RRY = 1,9 (1,2; 3,1), ERR = 4,6 (1,5; 14,9) Гр-1, EAR = 64,2 випадків на 1000 людино-років, Гр); у опромінених у віці 40 років і старше - за доз 0,5 - 0,99 Гр (RRY = 1,4 (1,05; 1,81), ERR = 0,5 (0,03; 1,1) Гр-1, EAR = 30,5 випадків на 1000 людино-років, Гр). Визначено також статистично достовірні ризики розвитку досліджуваної патології з урахуванням нерадіаційних факторів - паління, нераціональних фізичних навантажень, несприятливих умов праці, наявних хвороб і ін., причому найбільш впливовими є вік і психоемоційна перенапруга. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця визначальною мірою зумовлений нерадіаційними факторами. Тому для оцінки впливу саме радіаційного фактора потрібен контроль потенційних факторів змішування як на етапі формування груп порівняння, так і на етапі аналізу з використанням, наприклад, методу Мантел - Ханзела.
Попередній перегляд:   Завантажити - 370.584 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Базика Д. А. 
Результати роботи ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" у 2015 році [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, В. О. Сушко, А. А. Чумак, В. О. Бузунов, В. В. Талько, Л. А. Янович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 10-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_3
Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни й епідеміології, співпраці з ВО ОЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2013 р. Основні результати досліджень включали дослідження поліморфізму генів XRCC1 та XPD у хворих на рак щитоподібної залози, генотипу GG гена CD38 як фактору ризику розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії; частоти мутацій 185delAG та 5382insC у гені BRCA1 у жінок з раком грудної залози, когнітивної функції та експресії генів TERF1, TERF2, TERT, та довжини теломер при опроміненні людини в інтервалі малих доз. Розроблено моделі системи "джерело - розсіюючі/екрануючі структури - людина" для розрахунку парціальних значень доз на кришталик ока, адаптовано та розроблено нові методи оцінювання радіаційних ризиків. В когорті учасників ЛНА опубліковано радіаційні ризики лейкемії, в тому числі хронічної лімфоцитарної за даними досліджень "випадок - контроль" за 20 років спостереження. У ліквідаторів встановлено зростання упродовж 1988 - 2011 рр. непухлинної захворюваності з максимальними рівнями через 12 - 21 років після опромінення. Захворюваність евакуйованого населення має 2 хвилі підйому - у перші роки після аварії та через 12 років. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи, у населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 03.03.2014 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2014 р. Епідеміологічними когортними дослідженнями встановлено зростання захворюваності (1990 - 2012 рр.) на рак щитоподібної залози (РЩЗ) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА - у 4,6 разу, евакуйованих - у 4,0 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 разів) та зростання частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986 - 1987 рр. (у 1994 - 2012 рр. SIR = 160,0 %, 95 % ДІ: 142,4 - 177,6). Спільно з Національним Інститутом раку США продовжено ретроспективне дослідження РЩЗ "випадок - контроль" в когорті 152 тис. ліквідаторів. Встановлено радіаційні ризики мієломної хвороби та хронічної лімфоцитарної лейкемії. Молекулярні ефекти віддаленого періоду після опромінення включали зміни експресії генів TERF1, TERF2, CCND1, довжини теломер, експресії білка cyclin D1, гістону гамма-H2AX. Визначено асоціацію молекулярних змін з когнітивним дефіцитом. Вивчено генетичні поліморфізми rs2981582 гена FGFR2, rs12443621 гена TNRC9, rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена TNRC9 і rs889312 гена MAP3K1 та їх асоціацію з раком молочної залози; експресію клітинами пухлини рецепторів естрогену та прогестерону, антигенів c-kit, цитокератину 5/6, TP53 та ki67, ампліфікаційний статус гена Her2/neu, мутаційний статус генів BRCA1 (мутації 185delAG та 5382insC) і BRCA2 (мутація 6174delT). Доведено можливість персистенції радіаційно-модифікованої прихованої хромосомної нестабільності у послідовних генераціях соматичних клітин людини. У населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. В межах виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. вперше в Україні розроблено й успішно виконано інтеркалібрування для 18 лабораторій індивідуального дозиметричного контролю. Розпочато дослідження ефектів медичного опромінення у інтервенційних кардіологів. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2015 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2015 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2016 р.Щорічний звіт відображає основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2016 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального і прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 20.04.2017 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2017 р. У звіті наведено результати виконання науковоідослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в галузі вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 23.03.2018 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях у 2018 р. У звіті представлені результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. В звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 21.03.2019 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2019 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів і медичних наслідків аварії на ЧАЕС. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено Науковою радою НАМН України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 660.114 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Бузунов В. О. 
Соціально-психологічний стан учасників ЛНА на Чорнобильській АЕС. Фактори ризику негативних змін [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 106-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_8
Загальновизнано, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу, якого зазнало практично все населення України і, насамперед, контингенти, залучені в її наслідки. Однак, які причини цього явища? Яка структура стресогенних факторів? Які соціальні і медико-біологічні наслідки дії цих факторів, яка стратегія і заходи профілактики? Питання, що потребують спеціальних досліджень і розробки. Мета дослідження - вивчення соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр., та визначення закономірностей змін і небезпечних факторів ризику. На базі поліклініки радіаційного реєстру ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціально-психологічного стану учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. Використано метод інтерв'ювання за спеціально розробленою для цієї мети "анкетою-опитувальником". Дослідження проведено в період жовтень 2013 р. - травень 2015 р. Чисельність вибірки - 235 осіб чоловічої статі, віком на момент аварії 18 - 50 років. Середній вік обстежених на момент аварії (31,3 +- 5,3) років, на момент опитування - (58,9 - 5,3) років. За результатами досліджень встановлено, що ядерна аварія на ЧАЕС та її наслідки виявились причиною розвитку у учасників ЛНА 1986 - 1987 рр. потужного соціально-психологічного стресу. Визначено блок факторів, безпосередньо пов'язаних з аварією на ЧАЕС, що стали причиною розвитку стійкого психічного синдрому - "Тривога за особисте здоров'я і здоровія членів родини, насамперед, дітей". Другий блок стресогенних факторів, безпосередньо не пов'язаних з аварією на ЧАЕС, є наслідком соціально-економічних, соціально-політичних обставин в країні, який, однак, виявився причиною розвитку такого психологічного стану, як "незадоволеність повнотою і якістю життя". Висновки: соціально-психологічний стан учасників ЛНА на ЧАЕС 1986 і 1987 рр. оцінюється як "неблагополучний" та інтегрально може бути охарактеризований, як стан стійкого хронічного психосоціального стресу. Основними наслідками цього стану виявляються такий психічний синдром, як "Тривога за особисте здоров'я і здоров'я членів родини", і психологічний синдром "Незадоволеність умовами життя". Визначено основні стресогенні фактори, безпосередньо пов'язані з наслідками Чорнобильської катастрофи, і не пов'язані з аварією, однак такі, що суттєво впливають на рівень психічного, соціального і фізичного благополуччя. Результати проведених досліджень є суттєво важливими для організації та забезпечення соціального, протирадіаційного і медичного захисту населення за умов надзвичайних радіаційних ситуацій.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.204 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Базика Д. А. 
Результати роботи ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" у 2014 році [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, В. О. Сушко, А. А. Чумак, В. О. Бузунов, В. В. Талько, Л. А. Янович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 12-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_3
Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни й епідеміології, співпраці з ВО ОЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2013 р. Основні результати досліджень включали дослідження поліморфізму генів XRCC1 та XPD у хворих на рак щитоподібної залози, генотипу GG гена CD38 як фактору ризику розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії; частоти мутацій 185delAG та 5382insC у гені BRCA1 у жінок з раком грудної залози, когнітивної функції та експресії генів TERF1, TERF2, TERT, та довжини теломер при опроміненні людини в інтервалі малих доз. Розроблено моделі системи "джерело - розсіюючі/екрануючі структури - людина" для розрахунку парціальних значень доз на кришталик ока, адаптовано та розроблено нові методи оцінювання радіаційних ризиків. В когорті учасників ЛНА опубліковано радіаційні ризики лейкемії, в тому числі хронічної лімфоцитарної за даними досліджень "випадок - контроль" за 20 років спостереження. У ліквідаторів встановлено зростання упродовж 1988 - 2011 рр. непухлинної захворюваності з максимальними рівнями через 12 - 21 років після опромінення. Захворюваність евакуйованого населення має 2 хвилі підйому - у перші роки після аварії та через 12 років. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи, у населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 03.03.2014 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2014 р. Епідеміологічними когортними дослідженнями встановлено зростання захворюваності (1990 - 2012 рр.) на рак щитоподібної залози (РЩЗ) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА - у 4,6 разу, евакуйованих - у 4,0 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 разів) та зростання частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986 - 1987 рр. (у 1994 - 2012 рр. SIR = 160,0 %, 95 % ДІ: 142,4 - 177,6). Спільно з Національним Інститутом раку США продовжено ретроспективне дослідження РЩЗ "випадок - контроль" в когорті 152 тис. ліквідаторів. Встановлено радіаційні ризики мієломної хвороби та хронічної лімфоцитарної лейкемії. Молекулярні ефекти віддаленого періоду після опромінення включали зміни експресії генів TERF1, TERF2, CCND1, довжини теломер, експресії білка cyclin D1, гістону гамма-H2AX. Визначено асоціацію молекулярних змін з когнітивним дефіцитом. Вивчено генетичні поліморфізми rs2981582 гена FGFR2, rs12443621 гена TNRC9, rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена TNRC9 і rs889312 гена MAP3K1 та їх асоціацію з раком молочної залози; експресію клітинами пухлини рецепторів естрогену та прогестерону, антигенів c-kit, цитокератину 5/6, TP53 та ki67, ампліфікаційний статус гена Her2/neu, мутаційний статус генів BRCA1 (мутації 185delAG та 5382insC) і BRCA2 (мутація 6174delT). Доведено можливість персистенції радіаційно-модифікованої прихованої хромосомної нестабільності у послідовних генераціях соматичних клітин людини. У населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. В межах виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. вперше в Україні розроблено й успішно виконано інтеркалібрування для 18 лабораторій індивідуального дозиметричного контролю. Розпочато дослідження ефектів медичного опромінення у інтервенційних кардіологів. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2015 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2015 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2016 р.Щорічний звіт відображає основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2016 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального і прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 20.04.2017 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2017 р. У звіті наведено результати виконання науковоідослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в галузі вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 23.03.2018 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях у 2018 р. У звіті представлені результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. В звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 21.03.2019 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2019 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів і медичних наслідків аварії на ЧАЕС. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено Науковою радою НАМН України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 724.374 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Бузунов В. О. 
Післяаварійні зміни стану здоров’я учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986–1987 рр. (період спостереження 1988–2012 рр.) [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, Ю. С. Войчулене, Т. Є. Домашевська, Т. П. Хабарова, Г. І. Картушін // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 157-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.24 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Маєвська І. О. 
Вікові особливості захворюваності жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на хвороби репродуктивної системи (за даними ДРУ, період спостереження 1988–2012 рр.) [Електронний ресурс] / І. О. Маєвська, В. О. Бузунов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 366-375. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_27
Мета роботи - визначити й оцінити особливості захворюваності статевої системи у жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. залежно від репродуктивного віку на момент опромінення та часу після опромінення. Наведено дані Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Проведено аналіз рівня і структури захворюваності статевої системи у 17 237 жінок-учасниць ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. залежно від часу перебування під ризиком після опромінення і репродуктивного віку в момент опромінення. Період моніторингу 1988 - 2012 рр. Для визначення рівня захворюваності, довірчих інтервалів і вірогідності різниці використано пробну версію програми ОpenEpiversion 2.3.1., вірогідність різниці визначалась з використанням критеріїв zscore і t. Результати когортного епідеміологічного дослідження виявили особливості розвитку хвороб жіночої статевої системи залежно від репродуктивного віку на момент опромінення та часу перебування під ризиком після опромінення. Проведено порівняльний статистичний аналіз рівня і структури захворюваності статевої системи за різний період часу спостереження. Висновок: фактором ризику збільшення захворюваності на лейоміоми матки, доброякісні дисплазії молочної залози, сальпінгоофорити може бути опромінення у репродуктивному віці (18 - 45 р.). Можна припустити, що тканини матки та молочної залози у жінок, опромінених у репродуктивному віці, більш чутливі на вплив радіаційного опромінення, ніж у жінок, які були опроміненні у пременопаузі та менопаузі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 701.74 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Пострелко В. М. 
Клінічні та епідеміологічні дослідження синдрому залежності від алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / В. М. Пострелко, К. М. Логановський, В. О. Бузунов, О. І. Чорний, С. І. Солонович // Український медичний часопис. - 2012. - № 2. - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_2_11
Здійснено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо оцінки психічних і поведінкових розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС. Воно полягає у визначенні клініко-епідеміологічних закономірностей виникнення та розвитку синдрому залежності від алкоголю (СЗА) внаслідок Чорнобильської катастрофи. Визначено вторинність виникнення зловживання алкоголем і СЗА в УЛНА механізмом "замкненого психосоматичного кола"?. На підставі когортного епідеміологічного дослідження виявлено, що СЗА страждають 26,8 % пацієнтів, з них 12,2 % перебували у стані ремісії, а у 14,6 % діагностовано активну симптоматику СЗА. Визначено групу ризику щодо розвитку СЗА, до якої включено 17,2 % УЛНА. Тобто проблеми з алкоголем виявлено у 44 % УЛНА.
Попередній перегляд:   Завантажити - 321.896 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Капустинська О. А. 
Гіпертонічна хвороба у дорослого населення, евакуйованого із зони відчуження Чорнобильської АЕС. Результати епідеміологічних досліджень [Електронний ресурс] / О. А. Капустинська, В. О. Бузунов // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2017. - № 1. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2017_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 293.005 Kb    Зміст випуску     Цитування
19.

Базика Д. А. 
Результати роботи ДУ "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" у 2016 році [Електронний ресурс] / Д. А. Базика, В. О. Сушко, А. А. Чумак, В. О. Бузунов, В. В. Талько, Л. А. Янович // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_4
Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни й епідеміології, співпраці з ВО ОЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2013 р. Основні результати досліджень включали дослідження поліморфізму генів XRCC1 та XPD у хворих на рак щитоподібної залози, генотипу GG гена CD38 як фактору ризику розвитку хронічної лімфоцитарної лейкемії; частоти мутацій 185delAG та 5382insC у гені BRCA1 у жінок з раком грудної залози, когнітивної функції та експресії генів TERF1, TERF2, TERT, та довжини теломер при опроміненні людини в інтервалі малих доз. Розроблено моделі системи "джерело - розсіюючі/екрануючі структури - людина" для розрахунку парціальних значень доз на кришталик ока, адаптовано та розроблено нові методи оцінювання радіаційних ризиків. В когорті учасників ЛНА опубліковано радіаційні ризики лейкемії, в тому числі хронічної лімфоцитарної за даними досліджень "випадок - контроль" за 20 років спостереження. У ліквідаторів встановлено зростання упродовж 1988 - 2011 рр. непухлинної захворюваності з максимальними рівнями через 12 - 21 років після опромінення. Захворюваність евакуйованого населення має 2 хвилі підйому - у перші роки після аварії та через 12 років. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи, у населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 03.03.2014 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2014 р. Епідеміологічними когортними дослідженнями встановлено зростання захворюваності (1990 - 2012 рр.) на рак щитоподібної залози (РЩЗ) у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА - у 4,6 разу, евакуйованих - у 4,0 рази, мешканців забруднених територій - у 1,3 разів) та зростання частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986 - 1987 рр. (у 1994 - 2012 рр. SIR = 160,0 %, 95 % ДІ: 142,4 - 177,6). Спільно з Національним Інститутом раку США продовжено ретроспективне дослідження РЩЗ "випадок - контроль" в когорті 152 тис. ліквідаторів. Встановлено радіаційні ризики мієломної хвороби та хронічної лімфоцитарної лейкемії. Молекулярні ефекти віддаленого періоду після опромінення включали зміни експресії генів TERF1, TERF2, CCND1, довжини теломер, експресії білка cyclin D1, гістону гамма-H2AX. Визначено асоціацію молекулярних змін з когнітивним дефіцитом. Вивчено генетичні поліморфізми rs2981582 гена FGFR2, rs12443621 гена TNRC9, rs3817198 гена LSP1, rs3803662 гена TNRC9 і rs889312 гена MAP3K1 та їх асоціацію з раком молочної залози; експресію клітинами пухлини рецепторів естрогену та прогестерону, антигенів c-kit, цитокератину 5/6, TP53 та ki67, ампліфікаційний статус гена Her2/neu, мутаційний статус генів BRCA1 (мутації 185delAG та 5382insC) і BRCA2 (мутація 6174delT). Доведено можливість персистенції радіаційно-модифікованої прихованої хромосомної нестабільності у послідовних генераціях соматичних клітин людини. У населення вивчено стан репродуктивної функції, особливості дитячого харчування на радіоактивно забруднених територіях. В межах виконання Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. вперше в Україні розроблено й успішно виконано інтеркалібрування для 18 лабораторій індивідуального дозиметричного контролю. Розпочато дослідження ефектів медичного опромінення у інтервенційних кардіологів. Експериментальні дослідження стосувалися впливу радіомодифікаторів на клітинні системи. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2015 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2015 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 17.03.2016 р.Щорічний звіт відображає основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2016 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального і прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 20.04.2017 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги під час радіаційних аварій у 2017 р. У звіті наведено результати виконання науковоідослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в галузі вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 23.03.2018 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях у 2018 р. У звіті представлені результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів та медичних наслідків аварії на ЧАЕС, виконання завдань Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014 - 2018 рр. В звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено на засіданні Наукової ради НАМН України 21.03.2019 р.Щорічний звіт відображує основні результати діяльності Державної установи "Національний науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України" (ННЦРМ) з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології, радіаційної гігієни та епідеміології, співпраці з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги за радіаційних аварій у 2019 р. У звіті представлено результати виконання науково-дослідних робіт фундаментального та прикладного характеру в області вивчення радіаційних ефектів і медичних наслідків аварії на ЧАЕС. У звіті також відображено результати науково-організаційної, лікувально-профілактичної роботи, підготовки кадрів та впровадження. Звіт ННЦРМ затверджено Науковою радою НАМН України.
Попередній перегляд:   Завантажити - 519.404 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Бузунов В. О. 
Соціально-психологічний стан дорослого евакуйованого населення. фактори ризику негативних змін [Електронний ресурс] / В. О. Бузунов, К. М. Логановський, Л. І. Краснікова, М. О. Бомко, Ю. М. Бєляєв, Ж. С. Ярошенко, Т. Є. Домашевська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 79-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_8
За післяаварійний період проведено багато наукових досліджень, які свідчать про те, що ядерна аварія на ЧАЕС стала причиною потужного психосоціального стресу у постраждалих. Дослідження охоплювали населення радіоактивно забруднених територій, відселених із зони жорсткого радіаційного контролю, учасників ліквідації наслідків аварії 1986 - 1987 рр. Природа стресу полігенна і включає фактори, безпосередньо пов'язані з Чорнобильською катастрофою, та фактори, які є наслідками соціальних, економічних обставин. Дане повідомлення присвячене результатам досліджень соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС. Мета дослідження - вивчення й оцінка соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС у віці 18 років і старше, визначення потенціальних психосоціальних факторів ризику втрат здоров'я. На базі поліклініки радіаційного реєстру і відділення радіаційної психоневрології ННЦРМ проведено вибіркове епідеміологічне дослідження соціально-психологічного стану населення, евакуйованого із 30-км зони ЧАЕС у віці 18 - 50 років. Чисельність вибірки - 258 осіб, в основному (98 %) жіночої статі. Дослідження проведено в період - жовтень 2013 - травень 2015 рр. Всі особи, включені до вибірки, перебувають на обліку в системі пожиттєвого медичного моніторингу і клініко-епідеміологічному реєстрі ННЦРМ з 1992 р. Застосовано метод інтерв'ювання за спеціально розробленою для даної мети "анкетою-опитувальником". Математичну обробку результатів виконано з використанням програмного пакету Epi Info-7. За результатами дослідження встановлено: ядерна аварія на ЧАЕС для евакуйованого населення стала потужним психосоціальним стресом. Соціально-психологічний стан евакуйованих, що сформувався за післяаварійний період, з повною підставою можна визначити як стан стійкого, хронічного соціально-психологічного стресу. Природа факторів, що зумовили розвиток стресу, полігенна. Визначено Блок факторів-стресорів, безпосередньо пов'язаних з аварією - "зміна радіаційно-екологічної ситуації", "радіаційне опромінення", "евакуація", "корінна ломка динамічного стереотипу поведінки і життєдіяльності", і Блок факторів-стресорів, породжених тим фоном - психологічним, соціальним, економічним, культурним, на який наклалася ядерна катастрофа. Наслідки стресу проявилися у вигляді стійкого синдрому "тривоги" за особисте здоров'я і здоров'я членів родини, насамперед, дітей і стійкого стану "незадоволеності" повнотою і якістю життя. Висновки: ядерна аварія на ЧАЕС виявилась причиною розвитку у дорослого евакуйованого населення, зокрема жінок, потужного психосоціального стресу, який у віддаленому періоді трансформувався в стійку хронічну форму. Природа стресу полігенна і включає фактори-стресори, безпосередньо пов'язані з аварією, і фактори-стресори, які безпосередньо не пов'язані з наслідками аварії, а зумовлені рівнем соціального, економічного, медичного, інформаційного захисту постраждалих. Наведені матеріали є доволі важливими для формування стратегії і заходів соціально-психологічного захисту населення на випадок ядерних аварій та інцидентів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.679 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського