Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Брезденюк О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Брезденюк О. Вплив бігових навантажень різного спрямування на функціональну підготовленість юнаків 17-21 років з "високим" вмістом жирового компоненту [Електронний ресурс] / О. Брезденюк, Ю. Фурман // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2016. - Вип. 20. - С. 424-428. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2016_20_86
| 2. |
Брезденюк О. Фізична підготовленість студентів 17-21 року з різним компонентним складом маси тіла в залежності від статі [Електронний ресурс] / О. Брезденюк, Ю. Фурман // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2014. - Вип. 18(1). - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2014_18(1)__6
| 3. |
Фурман Ю. Оцінка фізичної підготовленості студентської молоді 18–20 років [Електронний ресурс] / Ю. Фурман, В. Мірошніченко, О. Брезденюк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2018. - № 2. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2018_2_14 Перші результати тестування фізичної підготовленості студентів засвідчили, що за окремими тестами значна кількість осіб (понад 50 % досліджених) не можуть виконати мінімальні нормативи. Така невідповідність може виникати за відсутності об'єктивних критеріїв оцінки фізичних якостей. Мета дослідження полягала в розробці методики нормативів оцінки фізичної підготовленості студентської молоді. Методом педагогічного тестування визначено показники фізичної підготовленості студентів 18 - 20 років. Проведено аналіз відповідності чинних нормативів фізичної підготовленості реальним можливостям молоді проявляти фізичні якості. Користуючись "правилом трьох сигм", розроблено оцінні нормативи фізичної підготовленості. На основі даних, установлених дослідженням великої кількості однорідного контингенту, пропонуємо оцінювати результат, який відповідає середньому арифметичному вибірки (<$E sigma>) у "3" бали. Результат, який відповідає значенню <$E +1 sigma > і <$E -1 sigma>, відповідає оцінці "4" і "2" бали відповідно, <$E +2 sigma> і <$E -2 sigma> - "5" і "1" бал. Розроблено нормативи оцінки фізичних якостей, які відповідають рівню фізичної підготовленості сучасної молоді. Висновки: на підставі результатів тестування рівня фізичної підготовленості студентів (2017 р.) установлено, що за окремими нормативами більшість результатів не перевищують мінімальний бал. Це вказує на те, що наявна методика оцінки фізичної підготовленості молоді 18 - 20 років не надає змоги об'єктивно оцінити фізичні якості. Запропонована методика розробки нормативів грунтується на основі "правила трьох сигм". Розроблені за авторською методикою нормативи оцінки фізичної підготовленості забезпечують можливість близько 95 % студентів виконати тести в межах оцінної шкали.
| 4. |
Фурман Ю. Оцінка функціональної підготовленості організму молоді 20–22 років [Електронний ресурс] / Ю. Фурман, В. Мірошніченко, О. Брезденюк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2019. - № 2. - С. 41-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2019_2_9 Стандарти функціональної підготовленості осіб різного віку й статі потребують систематичного оновлення, оскільки з часом утрачають свою об'єктивність. Мета дослідження - установлення стандартів оцінки аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 20 - 22 років Подільського регіону. Методи дослідження - педагогічне спостереження; педагогічний експеримент із використанням методів велоергометрії, пульсометрії, сфігмоманометрії, хронометрії; методи математичної статистики. Досліджено показники аеробної й анаеробної продуктивності 842-х чоловіків і 678 жінок 20 - 22 років, які проживають у межах Подільського регіону. Порівнювались індивідуальні значення показників потужності та ємності аеробної й анаеробної продуктивності організму з розробленими нами стандартами функціональної підготовленості, які сформовано на основі середніх арифметичних таких показників, як максимальне споживання кисню (VO2 max), поріг анаеробного обміну (ПАНО), максимальна кількість зовнішньої механічної роботи за 10 с (ВАнТ10), 30 с (ВАнТ30), за 1 хв (МКЗР) і середніх квадратичних відхилень (<$E sigma>). Розроблени критерії функціональної підготовленості за рівнями: "середній"; "вищий від середнього"; "нижчий від середнього"; "високий"; "низький"; "дуже високий"; "дуже низький". За середній рівень узяли діапазон похибки середнього квадратичного відхилення від середнього арифметичного варіаційного ряду значень дослідженого контингенту (+-<$E sigma>). На основі даних, отриманих експериментальним шляхом, розроблено критерії оцінки аеробної й анаеробної продуктивності організму молоді 20 - 22 років Подільського регіону. Висновки: нові стандарти функціональної підготовленості потрібно розробляти за середнім значенням показника, отриманого в результаті обстеження великої кількості осіб однорідного контингенту. Градація стандартів установлюється в межах діапазону середнього квадратичного відхилення - <$E sigma>. Розроблені стандарти функціональної підготовленості охоплюють увесь спектр показників аеробної та анаеробної продуктивності організму молоді 20 - 22 років Подільського регіону.
| 5. |
Брезденюк О. Удосконалення функціональної підготовленості студентів із "високим” вмістом жирового компоненту біговими навантаженнями різного спрямування [Електронний ресурс] / О. Брезденюк, Н. Гаврилова // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. - 2017. - Вип. 25-26. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vpnu_fiz_kult_2017_25-26_8
| 6. |
Фурман Ю. М. Застосування комп'ютерної програми "Health calculation" для визначення й оцінки аеробної продуктивності людини, а також максимально допустимої величини енерговитрат під час занять оздоровчим бігом [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, О. Ю. Брезденюк, О. О. Брезденюк // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. - 2015. - Вип. 18. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2015_18_12
| 7. |
Фурман Ю. М. Вплив бігових навантажень в аеробному режимі енергозабезпечення на функціональну підготовленість та компонентний склад маси тіла дівчат 17-21 років із "високим" умістом жирового компонента [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, О. Ю. Брезденюк // Молодіжний науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Фізичне виховання і спорт. - 2015. - Вип. 18. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnv_2015_18_20 Вивчення впливу бігових тренувань в аеробному та змішаному режимах енергозабезпечення на біоелектричну активність серця жінок віком 18 - 22 років показало, що позитивні зміни ЕКГ відбуваються лише за умов збільшення аеробної продуктивності організму. Тренування в змішаному режимі були більш ефективними, зокрема, спостережено підвищення економічності роботи серця в стані спокою, збільшення хронотропного резерву, покращання кровопостачання та скоротливої здатності міокарда.
| 8. |
Фурман Ю. М. Оцінка функціональної підготовленості підлітків 11–12 років за показниками аеробної й анаеробної продуктивності [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, О. Ю. Брезденюк, В. М. Мірошніченко // Спортивна медицина і фізична реабілітація. - 2020. - № 1. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smed_2020_1_6
| 9. |
Фурман Ю. М. Вплив циклічної роботи помірної інтенсивності на функціональну підготовленість студентів 17–21 років з "високим" вмістом жирового компоненту [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, О. Ю. Брезденюк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2015. - № 11. - С. 55-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PPMB_2015_11_10
| 10. |
Фурман Ю. Анаеробна продуктивність юнаків 17 - 21 років з різним компонентним складом маси тіла [Електронний ресурс] / Ю. Фурман, О. Брезденюк // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2015. - Вип. 19(1). - С. 667-672. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2015_19(1)__130
| 11. |
Фурман Ю. Вплив елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення функції серцево-судинної системи плавчинь [Електронний ресурс] / Ю. Фурман, В. Головкіна, С. Сальникова, О. Брезденюк // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2021. - № 3. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fvs_2021_3_19 Зростання результатів з усіх видів спорту зумовлене підвищенням ефективності навчально-тренувальних занять за рахунок упровадження в системній підготовці спортсменів новітніх технологій. Оздоровча дія фізичних вправ у воді пов'язана з високою енергетичною вартістю роботи, гравітаційним розвантаженням тіла, позитивним впливом на функцію серцево-судинної та дихальної систем, наявністю стійкого ефекту загартовування. Вдосконалення майстерності плавців повинно відбуватися шляхом комплексного застосування додаткових засобів з урахуванням вікових і функціональних можливостей спортсменів. Досліджено вплив занять із плавання з застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на динаміку відновлення частоти серцевих скорочень (ЧСС) після дозованих фізичних навантажень циклічного характеру дівчат-плавчинь 11 - 12 років. Мета дослідження - визначення динаміки відновлення ЧСС після дозованих фізичних навантажень шляхом застосування в навчально-тренувальному процесі (НТП) плавчинь 11 - 12 років елементів аквафітнесу та методики інтервального гіпоксичного дихання (ІГД). Методи дослідження - педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; фізіологічні методи; методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 62 спортсменки жіночої статі віком 11 - 12 років, спортивний стаж яких становив 2 - 3 роки. Протягом 24 тиж. на різних етапах дослідження вивчали динаміку відновлення ЧСС після дозованих фізичних навантажень в осіб, які застосовували в НТП елементи аквафітнесу й методику ІГД. Установлено, що застосування елементів аквафітнесу та методики ІГД із спортсменками основної групи прискорює відновлення показників ЧСС після навантажень циклічного характеру. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з плавчинями 11 - 12 років, що підтверджено прискоренням відновлення показників ЧСС після дозованих циклічних навантажень.
| 12. |
Галандзовський С. М. Удосконалення професійно-прикладної фізичної підготовки студентів транспортного коледжу за показниками кардіо-респіраторної системи [Електронний ресурс] / С. М. Галандзовський, А. С. Сулима, О. Ю. Брезденюк // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2019. - Вип. 7. - С. 26-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2019_7_6 Уперше науково обґрунтовано та розроблено програму професійно-прикладної фізичної підготовки студентів транспортного коледжу, в якій використано бігові навантаження в аеробному і змішаному режимах енергозабезпечення. Уперше визначено професійно важливі фізичні якості, які є основою професійно-прикладної фізичної підготовленості студентів транспортного коледжу. Розроблено програму занять професійно-прикладної фізичної підготовки студентів транспортного коледжу, особливістю якої є комплексне застосування бігових навантажень в аеробному й змішаному режимах енергозабезпечення і методики «ендогенно-гіпоксичного дихання». Запропонована програма може бути використана у навчальному процесі підготовки студентів виробничих спеціальностей першого та другого років навчання для підвищення рівня фізичної та функціональної підготовленості. Матеріали дослідження використано на факультеті фізичного виховання і спорту Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського на кафедрі фізичного виховання під час викладання дисципліни «Фізичне виховання» та на кафедрі медико-біологічних основ фізичного виховання і фізичної реабілітації у процесі викладання таких дисциплін, як «Спортивна медицина», «Діагностика і моніторинг стану здоров’я», що засвідчено відповідними актами впровадження.
| 13. |
Фурман Ю. М. Адаптація студентів Подільського регіону 17 – 21 року до фізичної роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, М. О. Зуграва, О. Ю. Брезденюк, А. С. Сулима, С. Ю. Нестерова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 3. - С. 235-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_3_44
| 14. |
Фурман Ю. М. Адаптація підлітків чоловічої статі Вінниччини до фізичної роботи в аеробному й анаеробному режимах енергозабезпечення [Електронний ресурс] / Ю. М. Фурман, О. Ю. Брезденюк, В. Є. Онищук // Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. - 2022. - № 2. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smed_2022_2_16
|
|
|