Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Боженко Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Боженко Н. Л. Больові синдроми спини: деякі психоемоційні аспекти і можливості їх корекції [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 8. - С. 103-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_8_15
| 2. |
Пшик С. С. Міофасціальний больовий синдром - деякі аспекти діаґностики та лікування [Електронний ресурс] / С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Р. С. Пшик, І. М. Боженко // Львівський клінічний вісник. - 2013. - № 3. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2013_3_12 Біль спини трапляється у 40,0 - 80,0 % популяції. Однією з найчастіших причин болю спини є міофасціальний больовий синдром (МФБС). Близько 84,0 % дорослого населення хоча б раз у житті має епізод болю в попереку, а 40,0 - 70,0 % - у шиї. МФБС може існувати як самостійно, так і в структурі вертеброгенного рефлекторного м'язово-тонічного синдрому. Мета роботи - подати основні оновлені діагностичні та терапевтичні аспекти МФБС. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно основних оновлених діагностичних та терапевтичних аспектів МФБС. У жінок МФБС виникає частіше, ніж у чоловіків. МФБС має чіткі клінічні ознаки - м'язовий спазм, болючі м'язові потовщення у напружених м'язах (тригерні точки), зниження обсягу рухів ураженого м'яза і зони відображеного болю. Діагностика МФБС складна. Лабораторні та інструментальні діагностичні процедури проводять з метою виключити захворювання, що мають подібні клінічні або якщо є ознаки компресійного (радикулярного, мієлопатичного) синдрому. З цією ж метою для уточнення діагнозу використовують методи нейровізуалізації (комп'ютерну та магніторезонансну томографію), рентгенографію, електроміографію. М'язовий біль вимагає насамперед виключення запальної етіології, а також вертеброгенних компресійних корінцевих і спінальних уражень. Діагностика МФБС потребує правильної техніки пальпації для виявлення тригерних точок. Рекомендовано розтягувати м'язи за довжиною на межі стимулювання болю, під час цього серед ослаблених м'язів пальпується тяж у вигляді тугого шнура, вздовж якого й виявляється точка найбільшої болючості (натискання на неї викликає відображений біль). Лікування МФБС має бути комплексним, впливати на основні етіологічні чинники, патогенетичні механізми та, звичайно, застосовуватись як симптоматичне. Лікування хворих із синдромом болю спини передбачає такий алгоритм: фіксувальний бандаж, фізичні вправи, нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, вітамінолікування. Висновки: лікуючи больові синдроми спини, потрібно брати до уваги патогенетичні механізми їх виникнення, зокрема, досить частий варіант цих синдромів - МФБС.
| 3. |
Боженко Н. Л. Застосування нейромідину в комплексі лікування пошкодження черепних нервів під час операцій на сонних артеріях [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко // Український нейрохірургічний журнал. - 2004. - № 3. - С. 118-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2004_3_20
| 4. |
Боженко Н. Л. Клопідогрель: антитромбоцитарна терапія при атеротромбозі [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко, Л. М. Федак, Л. В. Масняк, Н. Ю. Горон // Ліки України. - 2012. - № 2. - С. 98-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2012_2_21
| 5. |
Боженко Н. Л. Фітокорекція психоемоційних розладів у хворих у постінсультний період [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко // Ліки України. - 2011. - № 4. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2011_4_17
| 6. |
Боженко Н. Л. Посттравматичний стресовий розлад: в епіцентрі стресу [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко, М. І. Боженко // Інтегративна антропологія. - 2015. - № 2. - С. 60-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ia_2015_2_13
| 7. |
Пшик С. С. Деякі аспекти патогенетичної терапії болю спини [Електронний ресурс] / С. С. Пшик, Н. Л. Боженко, Р. С. Пшик, М. І. Боженко // Семейная медицина. - 2017. - № 1. - С. 127-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_1_29 Розглянуто проблему болю в ділянці спини - дорсалгію, її поширеність, причини формування, критерії діагностики та лікувальної тактики, проаналізовано основні патогенетичні механізми виникнення больового синдрому. Мета дослідження - вивчення впливу та безпеки застосування препаратів раптен і мідостад комбі від компанії STADA у комплексі лікування больового синдрому спини у пацієнтів з дорсопатіями в ході клінічного спостереження. Під спостереженням знаходилися 29 хворих з дорсалгією віком від 25 до 67 років. Згідно з протоколами надання медичної допомоги пацієнтам проводили загальноклінічне та неврологічне обстеження, рентгенограму хребта, комп'ютерну томографію або магнітно-резонансну томографію. За результатами проведеного дослідження доведено, що застосування у складі комплексної терапії дорсалгії нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) і міорелаксантів у комплексі з топікальними формами та фізіотерапією підвищує ефективність лікування та надає змогу скоротити відновлювальний період. Застосування препаратів раптен і мідостад комбі надає змогу усунути больовий синдром у разі дорсалгії у стислий термін. Використання комбінації даних препаратів є ефективним і безпечним методом знеболювання, дозволяє якісно виконувати завдання, які стоять перед лікарем, та досягти основної мети - підвищити якість життя пацієнтів з дорсопатією. Заключення: лікування має бути комплексним, тривалим, виваженим із застосуванням препаратів різних груп; раптен і мідостад комбі - ефективні препарати в комплексі терапії дорсалгій; застосування препарату мідостад комбі надає змогу скоротити відновлювальний період і запобігти, завдяки його гастропротективній дії, появі небажаних побічних ефектів НПЗП; мідостад комбі підвищує терапевтичну ефективність схем лікування дорсалгій. Поєднання різних форм НПЗП ефективніше від монотерапії.
| 8. |
Боженко Н. В. Поняття та ознаки адміністративно-правового спору [Електронний ресурс] / Н. В. Боженко // Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. - 2017. - Вип. 1(1). - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apvu_2017_1(1)__18
| 9. |
Боженко Н. В. Медіація як один із засобів врегулювання адміністративних спорів: теоретико-історичний аспект [Електронний ресурс] / Н. В. Боженко // Право.ua. - 2017. - № 1. - С. 95-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pravo_2017_1_19
| 10. |
Боженко Н. Л. Паранеопластичні синдроми у практиці невролога (клінічні випадки) [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко, М. І. Боженко, С. Я. Кирилюк, І. М. Боженко, А. О. Тютько // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 5. - С. 44-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_5_8 Паранеопластичні синдроми (ПС) - це рідкісні патологічні стани, спричинені зміною реакції імунної системи на новоутвори. Вони включають неметастатичні ефекти, які супроводжують злоякісні захворювання. Діагностика цих синдромів має певні труднощі. Проаналізовано клінічні випадки пацієнтів з ПС, проведено диференційну діагностику. Прискіпливий розбір кожного клінічного випадку надзвичайно важливий, адже це нагромадження досвіду, вдосконалення діагностики та уникнення помилок у майбутньому.
| 11. |
Негрич Т. Міастенія – труднощі діагностики та лікування (розбір клінічного випадку) [Електронний ресурс] / Т. Негрич, Н. Боженко, С. Кирилюк // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2019. - Т. 55, № 1. - С. 84-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2019_55_1_9
| 12. |
Івасюк Г. Кафедра неврології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького – історичні віхи [Електронний ресурс] / Г. Івасюк, Т. Негрич, Ю. Матвієнко, Н. Боженко, В. Криса // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2019. - Т. 55, № 1. - С. 149-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2019_55_1_15
| 13. |
Боженко Н. Л. Мігрень: деякі аспекти патогенезу, діагностики та лікування [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко // Ліки України. - 2016. - № 4. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2016_4_9
| 14. |
Боженко Н. В. Історико-правова природа процедури примирення [Електронний ресурс] / Н. В. Боженко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2017. - Вип. 45(1). - С. 148-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2017_45(1)__34
| 15. |
Боженко Н. Л. Особливості головного болю при COVID 19 [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко, М. І. Боженко, О. Б. Боженко // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2021. - Т. 9, № 1-2. - С. 92-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2021_9_1-2_12
| 16. |
Негрич Т. І. Вплив інтенсивності та нейропатичного компонента болю на якість життя хворих на розсіяний склероз [Електронний ресурс] / Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко, М. І. Боженко // Запорожский медицинский журнал. - 2021. - Т. 23, № 5. - С. 628-635. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2021_23_5_6 Цель работы - проанализировать влияние интенсивности и нейропатического компонента боли на характеристики структуры качества жизни больных рассеянным склерозом (РС). Во Львовском областном центре рассеянного склероза обследовали 104 больных РС с различными типами течения с жалобами на боль в течение последнего месяца. Пациенты опрошены с помощью стандартизированных опросников (Pain Detect, VAS, SF-36), после этого проведен анализ влияния характеристик боли на качество жизни. Выводы: у больных РС при увеличении интенсивности болевого синдрома снижается уровень и физического, и психологического компонентов качества жизни, наиболее выражено - таких составляющих психологического компонента качества жизни, как жизненная активность и эмоциональное самочувствие. Наличие нейропатического компонента боли, а также уровень его проявления в большей степени связаны со снижением психологического компонента структуры качества жизни как обобщающего показателя и социального функционирования как элемента его структуры.
| 17. |
Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом [Електронний ресурс] / М. І. Боженко, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2020. - Т. 8, № 1-2. - С. 98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2020_8_1-2_30
| 18. |
Боженко Н. Л. Мігренозний інсульт у клінічній практиці [Електронний ресурс] / Н. Л. Боженко, М. І. Боженко // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2020. - Т. 8, № 1-2. - С. 99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2020_8_1-2_31
| 19. |
Боженко Н. Удосконалення адміністративно-правового забезпечення медіації в адміністративному судочинстві [Електронний ресурс] / Н. Боженко // Підприємництво, господарство і право. - 2017. - № 9. - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pgip_2017_9_25
| 20. |
Шоробура М. С. Діагностика та лікування гострої постінфекційної демієлінізувальної хвороби. Випадок із практики [Електронний ресурс] / М. С. Шоробура, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко, Н. О. Негрич // Український неврологічний журнал. - 2022. - № 1-2. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2022_1-2_9 Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв'язок з вірусними інфекціями - дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-В, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях III фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу. Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов'язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Одержувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор за виконання пальценосової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів під час лікування гострого розсіяного енцефаломієліту, пов'язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення.
| | |
|
|