Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Боднар Б$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 38
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Боднар Б. Є. Визначення методу фільтрації сигналу нерівномірності частоти обертання колінчастого вала дизеля [Електронний ресурс] / Б. Є. Боднар, О. Б. Очкасов, Д. В. Черняєв // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2013. - Вип. 1. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2013_1_12 Однією з реалізацій стратегії розробки та впровадження систем нерозбірного діагностування тепловозних двигунів у процесі експлуатації є метод нерозбірного діагностування та контролю технічного стану тепловозного дизеля за нерівномірністю частоти обертання колінчастого валу. Проаналізовано недоліки методу усереднення даних і запропоновано методику оцінки невідтворності робочих циклів дизеля. Одержання сигналу нерівномірності частоти обертання виконується за допомогою датчика кутової швидкості - інкрементального енкодера. Наведено структурну схему пристрою та параметри одержаного сигналу. Наведено типові графічні інтерпретації сигналу кутової швидкості. Запропоновано використання КІХ-фільтру та визначено його параметри. Проаналізовано спектрограми сигналів на обох режимах вимірювання сигналу частоти обертання та обрано частоти зрізу фільтра. Наведено рішення проблеми фазового зсуву результату фільтрації. Обгрунтовано важливість виконання цифрової фільтрації. Розроблено підхід, що надає змогу використовувати показник невідтворності циклів як додатковий показник сталої роботи дизеля. Вирішення задачі обробки сигналу дозволяє одержати корисний сигнал без врахування шумового впливу, що спотворює відображення дійсної картини фізичного процесу. Вирішення задачі обробки сигналу надає змогу одержати корисний сигнал без врахування шумового впливу, що спотворює відображення дійсної картини фізичного процесу.
| 2. |
Боднар Б. Є. Діагностування тягових електродвигунів за нерівномірністю обертання якоря [Електронний ресурс] / Б. Є. Боднар, О. Б. Очкасов, Д. В. Черняєв, Я.І. Шевченко // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2013. - Вип. 3. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2013_3_4 Запропоновано комплексний діагностичний параметр (або систему параметрів), який надає змогу визначати несправності тягового електродвигуна (ТЕД) як електромагнітного, так і механічного характеру. Останні роки у світовій практиці найбільш швидко розвиваються технології переходу на обслуговування та ремонт обладнання відповідно до його фактичного технічного стану. Основу таких технологій складає контроль обладнання і прогнозування його технічного стану з використанням методів неруйнівного контролю та безрозбірного діагностування. З умов експлуатації необхідний рівень надійності електричних машин, у тому числі й ТЕД, підтримувати дуже складно. Аналізуючи несправності рухомого складу, що виникають у процесі експлуатації, можна переконатися, що ТЕД є найменш надійними вузлами. Запропоновано діагностування ТЕД за нерівномірністю обертання якоря. Розроблено пристрій для вимірювання нерівномірності обертання якоря. Проведено експериментальне дослідження з метою визначення нерівномірності обертання вала якоря та зв'язку нерівномірності обертання якоря з пошкодженнями вузлів ТЕД. Одержано експериментальні залежності форми сигналу нерівномірності обертання якоря для двигунів з різним технічним станом. Вперше запропоновано метод діагностування ТЕД за нерівномірністю обертання вала якоря. Запропонований метод після подальшого удосконалення може бути використаний під час проведення стендових випробувань двигунів у разі їх роботи без навантаження, а також для оцінки якості проведеного ремонту. Пристрій для виявлення дефектів вузлів ТЕД як електромагнітного, так і механічного характеру без розбирання двигуна, може використовуватись під час проведення контролю складання двигуна після ремонту та у разі випробувань ТЕД без навантаження.
| 3. |
Шестобуз С. В. Стан екскреторної та кислотовидільної функції нирок у дітей, хворих на гострий брижовий лімфаденіт [Електронний ресурс] / С. В. Шестобуз, Б. М. Боднар // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 3. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2003_3_27
| 4. |
Боднар Б. Є. Визначення сили тяги локомотива з урахуванням нерівномірності навантаження колісно-моторних блоків [Електронний ресурс] / Б. Є. Боднар, М. І. Капіца, Д. М. Кислий // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2013. - № 6. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2013_6_7 Розглянуто найбільш поширені способи визначення сили тяги локомотива. Рішення задач тягових розрахунків передбачає визначення сил, що діють на поїзд у кожній точці шляху. Під час вибору раціональних траєкторій руху поїзда й у разі розробки режимних карт ведення поїзда необхідно визначати фактичне значення сили тяги локомотива. З урахуванням різних факторів, значення потужності ТЕД локомотива можуть мати значну різницю. Мета дослідження - вдосконалення системи оперативного визначення сили тяги локомотива під час тягових розрахунків по електричним параметрам ТЕД за рахунок урахування нерівномірності навантаження КМБ. Запропоновано методику визначення сили тяги електровозів та тепловозів з електричною передачею, в основу якої покладено одержання первинних даних про режим роботи тягових електричних двигунів постійного струму. Наведено датчики й схему їх включення в електричну схему тепловоза для одержання даних у цифровому вигляді й оперативного розрахунку режиму роботи кожного тягового електродвигуна, а також визначення сили тяги локомотива. Проведено експериментальне дослідження системи визначення сили тяги на тяговому електродвигуні ЕД-105. Проведено порівняння електричної та механічної потужностей електродвигуна. Запропоновано систему оперативного визначення сили тяги локомотивів, яка враховує змінні електромеханічні фактори колісно-моторних блоків і збільшує точність розрахунків. Система є складовою частиною бортового комплексу визначення енергоефективних режимів ведення поїздів та забезпечує визначення прискорюючих та сповільнюючих сил.
| 5. |
Боднар Б. Є. Визначення необхідної кількості піврейсів для виконання заданого обсягу роботи маневровими локомотивами на пасажирській станції [Електронний ресурс] / Б. Є. Боднар, Я. В. Болжеларський // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2006. - Вип. 11. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2006_11_22
| 6. |
Боднар Г. Б. Особливості мікроструктури товстої кишки у дітей за хронічного запору, спричиненого її вродженою аномалією [Електронний ресурс] / Г. Б. Боднар, Б. М. Боднар // Клінічна хірургія. - 2014. - № 4. - С. 30–33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2014_4_11 Проведено пошарове електронно-мікроскопічне дослідження мікроструктури товстої кишки у дітей у випадку хронічного запору (ХЗ), зумовленого її вродженою аномалією - доліхосигмою. Досліджено 20 інтраопераційних зразків сигмоподібної ободової кишки. Виявлено суттєві зміни в усіх оболонках товстої кишки. Так, у разі ХЗ у стадії декомпенсації характерними були: зміни епітелію слизової оболонки, пригнічення секреторної активності келихоподібних клітин, набряк власної пластинки та підслизової основи, порушення волокнистих структур. Пошкодження кровоносних судин, стінки гемокапілярів спричиняло погіршення трофіки оболонок стінки кишки. Деструктивні зміни гладеньких міоцитів у м'язовій оболонці відображають порушення скоротливої функції органа. Деструктивні зміни структури товстої кишки супроводжуються гіперемією лімфатичних вузлів, дифузною лейкоцитарною інфільтрацією, що свідчить про реакцію лімфоїдної тканини на патологічні зміни органа. Особливості клінічного перебігу ХЗ, стадійність доліхосигми у дітей зумовлені морфологічними змінами стінки товстої кишки. Виявлену її структурну реорганізацію можна трактувати як "критичні чинники", за яких пропульсивна функція сигмоподібної ободової кишки значно пригнічена і не забезпечує адекватний пасаж вмісту товстої кишки.
| 7. |
Боднар О. Б. Сторонні тіла шлунково-кишкового тракту (магніти) у 4-річної дитини [Електронний ресурс] / О. Б. Боднар, Б. М. Боднар, В. С. Хащук, О. О. Збанчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_2_8 На сьогоднішній день із розвитком іграшкової продукції виникає безліч випадків проковтування сторонніх тіл дітьми, які зазвичай проходять по шлунково-кишковому тракту безсимптомно та без негативних наслідків. Найнебезпечнішими вважаються магнітні вироби, що призводять до тяжких ускладнень та оперативного втручання.
| 8. |
Боднар Б. Б. Особливості елементного статусу при хронічній патології товстої кишки у дітей [Електронний ресурс] / Б. Б. Боднар // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. - Вип. 3(2). - С. 128-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2013_3(2)__27
| 9. |
Боднар Б. М. Застосування озонованого фізіологічного розчину в комплексному лікуванні перитонітів у дітей [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар, А. М. Унгурян, О. Б. Боднар, Л. І. Ватаманеску // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 2. - С. 61-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_2_18 Проаналізовано результати досліджень мікрофлори очеревинної порожнини у дітей, хворих на перитоніт апендикулярного походження, та визначено чутливість виділених клінічних штамів бактерій щодо антибіотиків.
| 10. |
Боднар О. Б. Аномалії розвитку та положення ободової кишки у дітей: діагностика та показання до хірургічного лікування [Електронний ресурс] / О. Б. Боднар, Б. М. Боднар, Л. І. Ватаманеску, С. О. Сокольник, А. М. Унгурян // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 39-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_3_15 Проаналізовано результати обстеження 338-ми дітей з хронічними запорами. В 211-ти (62,43 %) пацієнтів виявлено аномалії розвитку та фіксації ободової кишки. Проведений аналіз показав, що показаннями до хірургічного лікування доліхосигми, хвороби Пайра та синдрому Хілаідіті слід вважати: хронічні запори, рецидивуючій біль в животі, каломазання та неефективність консервативного лікування впродовж року.
| 11. |
Боднар О. Б. Сторонні тіла шлунково-кишкового тракту (магніти) у 4-річної дитини [Електронний ресурс] / О. Б. Боднар, Б. М. Боднар, Л. І. . Хащук В. С. Ватаманеску // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 90-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_4_22 На сьогоднішній день із розвитком іграшкової продукції виникає безліч випадків проковтування сторонніх тіл дітьми, які зазвичай проходять по шлунково-кишковому тракту безсимптомно та без негативних наслідків. Найнебезпечнішими вважаються магнітні вироби, що призводять до тяжких ускладнень та оперативного втручання.
| 12. |
Боднар Б. М. Новий метод лікування обмежених форм контагіозного молюску у дітей [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар, О. І. Денисенко, Г. Б. Боднар // Клінічна та експериментальна патологія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2015_14_2_11
| 13. |
Левицька С. А. Сучасні аспекти лікування келоїдних рубців (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. А. Левицька, Б. М. Боднар, О. Б. Боднар, К. І. Яковець // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 194-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_1_46
| 14. |
Боднар Б. Є. Визначення енергозаощаджуючих режимів розгону поїздів [Електронний ресурс] / Б. Є. Боднар, М. І. Капіца, А. М. Афанасов, Д. М. Кислий // Наука та прогрес транспорту. Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. - 2015. - № 5. - С. 40-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdnuzt_2015_5_6 Розглянуто способи рушання з місця та набору швидкості поїзда. Тягові розрахунки з визначенням енергозаощаджуючих траєкторій передбачають пошук раціональної залежності витрат енергоресурсів від часу ходу поїзда. Під час вибору енергозаощаджуючих траєкторій руху поїзда та при розробці режимних карт ведення поїздів необхідно враховувати змінні параметри, такі як: профіль ділянки, масу складу, серію локомотива та ін. Розглянуто одержання енергозаощаджуючої функції управління тягою при рушанні та розгоні з метою зменшення питомих витрат енергоресурсів за рахунок удосконалення алгоритму розрахунку багатоваріантних траєкторій руху поїзда. Запропоновано методику вибору енергозаощаджуючої траєкторії руху при розгоні поїзда та управлінні потужністю електровозів і тепловозів із електричною передачею, в основу якої покладено математичні методи рівномірного пошуку та параметричної оптимізації. Для змінних параметрів складу та поїзної ситуації побудовано двохпараметричну функціональну залежність управління потужністю локомотива та аналітично визначено ефективність запропонованого алгоритму. За результатами роботи одержано енергозаощаджуючу функцію управління тягою, яка залежить від маси складу та ухилу. На відміну від існуючих розробок раціонального ведення поїздів дана функція потребує значно менше машинного часу при високій точності розрахунків, що надає можливість її впровадження в бортову систему керування локомотивом та економії енергоресурсів. Експериментально визначений вченими алгоритм, який є складовою частиною бортового програмного комплексу визначення енергозаощаджуючих режимів ведення поїздів, сприятиме зниженню витрат енергоресурсів.
| 15. |
Боднар Б. М. Лікувальна тактика при набутих долонно-підошовних мозолях у дітей [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар, Г. Б. Боднар // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 1. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_1_18 Мета роботи - вивчити поширеність набутих долонно-підошовних мозолів шкіри серед дітей, проаналізувати досвід лікування залежно від їх характеристик. Оглянуто 15000 дітей у районах Чернівецької області. Мозолі в результаті механічних та хімічних травм виявлені у 8 % дітей віком від 8 до 18 років. Кріохірургічним методом лікували 30 дітей (20 хлопчиків і 10 дівчаток) з набутими мозолями шкіри долонно-підошовних ділянок в стадії активного росту, площа яких склала 0,3 - 0,5 см<^>2. Відсутність ускладнень колоїдних рубців, хороші косметичні результати підтвердили переваги кріоаплікаційного методу перед існуючими методами, що дозволяє рекомендувати його в комплексному лікуванні долонно-підошовних мозолів у дітей. Висновки: збільшення кількості хворих вимагає спільної розробки дитячими хірургами, дерматологами, травматологами-ортопедами чіткіших показань до лікування та профілактики утворення механічних мозолів, кровотеч та інфікування.
| 16. |
Боднар Б. М. Патофізіологічні механізми розвитку келоїдних рубців у дітей (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар, С. А. Левицька // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 2. - С. 97-101 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_2_21 Наведено огляд сучасних даних літератури про основні патофізіологічні механізми розвитку та особливості розвитку келоїдних рубців у дітей. Систематизовано основні теорії щодо утворення келоїдних рубців, проведено аналіз наукових праць останніх років щодо спадкових і набутих патогенетичних чинників їх виникнення.
| 17. |
Боднар Б. М. Дитяча хірургія – це любов, опора і надія [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 1. - С. 116-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_1_23
| 18. |
Боднар О. Б. Хвороба Пайра у дітей: порушення місцевого імунітету та хірургічне лікування [Електронний ресурс] / О. Б. Боднар, Б. М. Боднар, Л. І. Ватаманеску, Г. Б. Боднар, В. С. Хащук // Хірургія дитячого віку. - 2017. - № 4. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2017_4_18
| 19. |
Боднар О. Б. Ілеостома та резекція термінального відділу клубової кишки у дітей: способи хірургічного лікування та заходи реабілітації [Електронний ресурс] / О. Б. Боднар, Л. І. Ватаманеску, А. В. Бочаров, В. С. Хащук, Б. М. Боднар, М. В. Хома // Хірургія дитячого віку. - 2018. - № 3. - С. 51-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2018_3_12 Мета роботи - оптимізувати методи хірургічного лікування та реабілітаційні заходи дітей з резекцією клубової кишки (КК) і виведенням ілеостоми. Проаналізовано результати хірургічного лікування 23 дітей, яких прооперовано з приводу завороту, травматичного ушкодження та атрезії КК, виразково-некротичного ентероколіту, некрозу КК за спайкової кишкової непрохідності та ілеоцекальної інвагінації. Усі пацієнти потребували виконання ілеостоми та проведення реконструктивно-відновлювальних операцій у подальшому. Після виведення ілеостоми у 13,04 % пацієнтів спостерігалася евагінація, у 13,04 % - стеноз ілеостоми, у 4,35 % - ретракція ілеостоми та евентрація, у 73,91 % - парастомальна мацерація, у 13,04 % - поширений автоліз шкіри. Накладання кінце-бокового ілеоілеоанастомозу проведено у 11 (47,83 %) дітей. Це було зумовлено малою довжиною "сліпого кінця" КК (менше ніж 5 см від ілеоцекальної заслінки) та (або) зменшенням діаметра її дистального відділу (більше ніж на половину по відношенню до проксимального). У 12 (52,17 %) пацієнтів вдалося сформувати кінце-кінцевий ілеоілеоанастомоз. Удосконалено лікувально-реабілітаційні заходи у післяопераційному періоді. Висновки: резекція КК та необхідність виведення ілеостоми у дітей мають супроводжуватися максимальним збереженням довжини її термінальної частини за мінімально припустимої ділянки її видалення. З метою визначення хірургічної тактики запропоновано враховувати відстань дистального відділу КК від ілеоцекальної заслінки та діаметр "сліпого кінця" КК по відношенню до проксимального.
| 20. |
Боднар Б. М. Тактика при набутих долонно-підошвенних мозолях у дітей [Електронний ресурс] / Б. М. Боднар, Г. Б. Боднар // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 4. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2016_15_4_13 Вивчено розповсюдженість набутих долонно-підошвенних мозолів шкіри серед дітей та проаналізовано досвід кріохірургічного лікування 30-ти дітей з набутими мозолями шкіри долонно-підошвенних ділянок віком 8 - 18 років, що були в стадії активного росту, площею 0,3 - 0,5 см. Відзначено переваги кріохірургічного методу лікування за рахунок добрих косметичних результатів лікування.Вивчено розповсюдженість набутих долонно-підошвенних мозолів шкіри серед дітей та проаналізовано досвід кріохірургічного лікування 30-ти дітей з набутими мозолями шкіри долонно-підошвенних ділянок віком 8 - 18 років, що були в стадії активного росту, площею 0,3 - 0,5 см. Відзначено переваги кріохірургічного методу лікування за рахунок добрих косметичних результатів лікування.
| | |
|
|