![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Березняков В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Кононенко Н. М. Вплив антиоксидантів на структурні компоненти клітин слизової оболонки шлунка при експериментальній виразці шлунка [Електронний ресурс] / Н. М. Кононенко, В. І. Березняков // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 152-154. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_1_40 Отмечено, что мелаксен при язвенной болезни желудка способствует процессам регенерации белков и липидов в клетках слизистой оболочки желудка, что приводит к восстановлению структурно-функционального состояния слизистой оболочки.
| 2. |
Лебединская М. Н. Внебольничная пневмония у больных с хронической сердечной недостаточностью: трудности диагностики [Електронний ресурс] / М. Н. Лебединская, В. И. Березняков // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 6. - С. 555-570. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_6_69
| 3. |
Березняков В. И. Содержание прокальцитонина и галектина-3 в крови больных с внебольничной пневмонией с сопутствующей хронической сердечной недостаточностью и без нее [Електронний ресурс] / В. И. Березняков, А. Н. Корж // Міжнародний медичний журнал. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2015_21_4_4
| 4. |
Снопков Ю. П. Вклад Харьковского медицинского общества (ассоциации) в оптимизацию первичной медицинской помощи в регионе [Електронний ресурс] / Ю. П. Снопков, А. Н. Корж, Л. М. Цогоева, В. И. Березняков, Г. И. Кочуев // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_47
| 5. |
Березняков В. И. Опрос врачей практического здравоохранения о ступенчатой терапии [Електронний ресурс] / В. И. Березняков // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2015. - Т. 15, Вип. 3(1). - С. 67-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2015_15_3(1)__16
| 6. |
Корж А. Н. Динамика симптомов внебольничной пневмонии и качество жизни у больных с хронической сердечной недостаточностью и без нее при использовании разных режимов антибактериальной терапии [Електронний ресурс] / А. Н. Корж, В. И. Березняков // Сучасні аспекти військової медицини. - 2013. - Вип. 20. - С. 391-401. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Savm_2013_20_56
| 7. |
Березняков И. Г. Эффективность эрдостеина для лечения кашля у больных внебольничными пневмониями: результаты исследования МУКАСТАТ [Електронний ресурс] / И. Г. Березняков, М. Н. Лебединская, В. И. Березняков, И. Д. Ломино // Семейная медицина. - 2017. - № 4. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_4_22 Цель исследования - изучение эффективности и переносимости мукоактивных препаратов для лечения кашля у госпитализированных больных с внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии. В открытом сравнительном исследовании приняли участие 103 больных (36 мужчин и 67 женщин) в возрасте 27 - 82 лет. Все пациенты получали стандартную антибактериальную терапию курсом 7 - 10 дней и были рандомизированы в группы дополнительного применения эрдостеина (Муцитус) и амброксола в стандартных дозах сроком 5 - 10 дней. Для оценивания связанных с пневмонией симптомов использовали опросник CAP-Sym-12. Спустя 2 - 3 суток от начала терапии больные группы лечения эрдостеином стали оценивать свое самочувствие (состояние) и интенсивность кашля (по данным опросника CAP-Sym-12) лучше, чем в группе лечения амброксолом. Через 7 +- 1 и 12 +- 2 дня от начала лечения превосходство эрдостеина документировалось как объективными (меньшее количество больных с жалобами на кашель и на выделение мокроты), так и субъективными методами (опросник CAP-Sym-12). Заключение: эрдостеин эффективен, превосходит амброксол и отличается хорошей переносимостью при лечении кашля у госпитализированных больных с внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии.
| 8. |
Березняков В. И. Опыт использования эрдостеина в лечении кашля у больных внебольничными пневмониями [Електронний ресурс] / В. И. Березняков, М. Н. Лебединская, О. В. Дорошенко, Ю. В. Левадная, В. И. Пожар // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 3. - С. 58-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_3_14
| 9. |
Кочуев Г. И. Проблема запора в общеклинической практике [Електронний ресурс] / Г. И. Кочуев, А. Н. Корж, М. Н. Кочуева, В. И. Березняков // Східноєвропейський журнал внутрішньої та сімейної медицини. - 2018. - № 1. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/easeurj_2018_1_12
| 10. |
Березняков И. Г. Сравнение представлений врачей-терапевтов и семейных врачей о диагностике и лечении острого бронхита [Електронний ресурс] / И. Г. Березняков, Н. И. Іманова, В. И. Березняков, М. Н. Лебединская, Ю. В. Левадная, К. В. Шепитько // Світ медицини та біології. - 2019. - № 3. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_3_5
| 11. |
Березняков И. Г. О лечении кашля у больных внебольничными пневмониями: результаты исследования МУКАСТАТ ПЛЮС [Електронний ресурс] / И. Г. Березняков, М. Н. Лебединская, В. И. Березняков, О. В. Дорошенко, В. И. Пожар // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 64-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_14 Цель исследования - изучение эффективности и переносимости свободного назначения врачами эрдостеина и амброксола для лечения кашля у госпитализированных больных с нетяжелыми внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии после завершения исследования мукастат. В проспективном открытом нерандомизированном исследовании приняли участие 245 больных (110 мужчин и 135 женщин) в возрасте 21 - 82 лет. Все пациенты получали стандартную антибактериальную терапию курсом 7 - 10 дней и мукоактивные средства эрдостеин (муцитус) и амброксол в стандартных дозах курсом не менее 6 дней. Для оценки связанных с пневмонией симптомов использовали опросники CAP-Sym-12 и "Шкала оценки внебольничной пневмонии" (ШОВП). Спустя 2 - 3 сут от начала терапии больные группы лечения эрдостеином стали оценивать свое самочувствие (состояние) и интенсивность кашля (по данным опросника CAP-Sym-12 лучше, чем в группе лечения амброксолом. В последующие сроки наблюдения (через <$E7~symbol С~1> и <$E12~symbol С~2> дня от начала лечения) превосходство эрдостеина подтверждалось как объективными (меньшее количество больных с жалобами на кашель и на выделение мокроты), так и субъективными методами (опросники CAP-Sym-12 и ШОВП). Заключение: в исследовании мукастат плюс подтверждены эффективность, хорошая переносимость и превосходство эрдостеина над амброксолом при лечении кашля и продукции мокроты у госпитализированных больных с внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии.Цель исследования - изучение эффективности и переносимости свободного назначения врачами эрдостеина и амброксола для лечения кашля у госпитализированных больных с нетяжелыми внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии после завершения исследования мукастат. В проспективном открытом нерандомизированном исследовании приняли участие 245 больных (110 мужчин и 135 женщин) в возрасте 21 - 82 лет. Все пациенты получали стандартную антибактериальную терапию курсом 7 - 10 дней и мукоактивные средства эрдостеин (муцитус) и амброксол в стандартных дозах курсом не менее 6 дней. Для оценки связанных с пневмонией симптомов использовали опросники CAP-Sym-12 и "Шкала оценки внебольничной пневмонии" (ШОВП). Спустя 2 - 3 сут от начала терапии больные группы лечения эрдостеином стали оценивать свое самочувствие (состояние) и интенсивность кашля (по данным опросника CAP-Sym-12 лучше, чем в группе лечения амброксолом. В последующие сроки наблюдения (через <$E7~symbol С~1> и <$E12~symbol С~2> дня от начала лечения) превосходство эрдостеина подтверждалось как объективными (меньшее количество больных с жалобами на кашель и на выделение мокроты), так и субъективными методами (опросники CAP-Sym-12 и ШОВП). Заключение: в исследовании мукастат плюс подтверждены эффективность, хорошая переносимость и превосходство эрдостеина над амброксолом при лечении кашля и продукции мокроты у госпитализированных больных с внебольничными пневмониями на фоне стандартной антибактериальной терапии.
| 12. |
Березняков И. Г. Анализ представлений врачей-терапевтов Украины о диагностике и лечении острого бронхита [Електронний ресурс] / И. Г. Березняков, Н. И. Иманова, В. И. Березняков, Д. Ю. Сидоров, М. Н. Лебединская, Ю. В. Левадная // Ліки України. - 2019. - № 2. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2019_2_8
| 13. |
Березняков В. І. Кислі глікозидази лейкоцитів хворих, що страждають на негоспітальну пневмонію, та їхнє значення в прогнозі перебігу хвороби [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Family medicine. - 2021. - № 5-6. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2021_5-6_13
| 14. |
Березняков В. І. Кислотно-основний стан крові та змішаної слини порожнини рота у хворих на негоспітальну пневмонію та його значення в діагностиці та прогнозуванні захворювання [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Т. 22, Вип. 1. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2022_22_1_4
| 15. |
Березняков В. І. Еритроцити та їх значення в патогенезі негоспітальної пневмонії [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2022. - Т. 7, № 1. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2022_7_1_12
| 16. |
Березняков В. І. Участь механізмів адаптації організму до нестачі кисню за оцінкою вмісту фетгемоглобіну в периферійній крові хворих на нешпитальну пневмонію [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_8 Нешпитальна пневмонія (НП) є глобальною соціально-медичною проблемою. У разі виникнення НП настає гіпоксія, що призводить до формування компенсаційної перебудови. Фетальний гемоглобін (FetHb) має істотне значення для адаптації організму до нових умов зі зміненим газовим середовищем, а отже, актуальним є визначення FetHb у дорослих, які страждають на НП. Мета роботи - з'ясувати участь механізмів адаптації організму до нестачі кисню за оцінкою вмісту фетгемоглобіну в периферійній крові хворих на нешпитальну пневмонію. Обстежені 34 хворі (18 жінок і 16 чоловіків), що страждали на НП середнього ступеня тяжкости (III клінічна група), віком від 18 до 65 років, які перебували в терапевтичному відділі міської клінічної лікарні N 25 м. Харкова. Контрольну групу сформовано з 20 практично здорових осіб (ПЗО). Спірографію проводили за допомогою діагностичного комплексу "Валента", гематологічні дослідження - аналізатора ADVIA 60; вимірювання pO2 і pCO2, кисневої сатурації, вміст фетального гемоглобіну - апарата RAPIDLAB865. У хворих, що страждали на НП, виявлено послаблення вентиляційної функції зовнішнього дихання (зниження парціального тиску кисню); скорочення загального часу гемолізу, зрушення максимуму еритрограм вліво, що вказує на різке зниження стійкости еритроцитів. Констатовано зростання частки фетального гемоглобіну (з 2,90 +- 0,31 % у групі ПЗО до 5,43 +- 1,05 % у хворих, що страждають на НП) (p << 0,05). Висновки: підвищений показник фетального гемоглобіну в периферійній крові у хворих на нешпитальну пневмонію можна використовувати як індикатор гіпоксійного стану, що супроводжується послабленням доставки кисню тканинам, який доцільно застосовувати як додатковий критерій для діагностики тканинної гіпоксії та обгрунтування своєчасного призначення антигіпоксійних лікарських засобів.
| 17. |
Березняков В. І. Стан клітинної і гуморальної ланок імунітету при негоспітальній пневмонії [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Україна. Здоров'я нації. - 2022. - № 1. - С. 107-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2022_1_23 Мета дослідження - вивчення змін імунного статусу організму хворих на негоспітальну пневмонію, з'ясування ролі дисбалансу в системі цитокінів, які здійснюють регуляцію міжклітинних взаємодій усіх ланок імунної системи при цьому захворюванні. Обстежено 20 дорослих хворих на негоспітальну пневмонію, які перебували в терапевтичному відділенні Міської клінічної лікарні No 25 м. Харкова. Діагноз встановлювали на підставі епідеміологічних, клінічних, лабораторних, рентгенологічних даних. Хворі булі обстежені відповідно Медичним стандартам Національного Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України. Важливою ланкою в патогенезі негоспітальної пневмонії є зміни як клітинної, так і гуморальної ланок загального імунного статусу, що проявляється у вираженому зменшенні кількості загальних зрілих Т-лімфоцитів (CD3+) і Т-лімфоцитів-хелперів (CD4+); у збільшенні Т-супресорів (CD8+) і зменшенні відносної кількості В-лімфоцитів (CD20+). Найбільш виражені зміни імунної системи організму при негоспітальній пневмонії проявляються, в основному, в клітинній ланці імунної системи. Для успішного лікування негоспітальної пневмонії доцільним є призначення, крім стандартної терапії, загальнозміцнюючих і імунокорегуючих препаратів.
| 18. |
Березняков В. І. Окисний метаболізм еритроцитів у хворих на негоспітальну пневмонію та його значення в діагностиці та прогнозуванні захворювання [Електронний ресурс] / В. І. Березняков // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2022. - Т. 22, Вип. 3-4. - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2022_22_3-4_10
| 19. |
Подаваленко А. П. Виявлення впливу забруднювачів атмосферного повітря на тяжкість перебігу COVID-19 в адміністративно-промисловому м. Харкові [Електронний ресурс] / А. П. Подаваленко, М. А. Георгіянц, О. В. Висоцька, О. М. Корж, А. П. Порван, В. C. Маслова, В. І. Березняков, О. І. Бабаєва // Медицина невідкладних станів. - 2023. - Т. 19, № 6. - С. 427-436. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2023_19_6_10
|
|
|