Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (66) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Безруков Л$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 30 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Безруков Л. О. Показники лабільності бронхів у дітей, хворих на фенотипово неоднорідну залежно від часу дебюту бронхіальну астму [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, М. Н. Гарас // Астма та алергія. - 2013. - № 2. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2013_2_5 У ході комплексного клінічного, лабораторного й інструментального дослідження 51 дитини, що страждають на бронхіальну астму, встановлено, що у хворих на атопічну астму наявність повільного ацетиляторного статусу підвищувала шанси реєстрації виразних показників лабільності бронхів (ПЛБ понад 30 %) у 4,4 разу у порівнянні зі швидкими "ацетиляторами". Для атопічного фенотипу хвороби установлено наявність вірогідних кореляційних зв'язків ПЛБ із тяжкістю обструкції бронхів (r = 0,7, p << 0,005), тривалістю перебігу хвороби (r = 0,8, p << 0,001), частотою повторних госпіталізацій хворих (r = 0,6, p << 0,05). У пацієнтів з неатопічною формою хвороби залежно від ацетиляторного статусу не зареєстровано зв'язків між ПЛБ та клінічними особливостями її перебігу. | |||
| 2. | 
Безруков Л. О. Діагностична цінність клінічних і окремих лабораторних показників у виявленні сальмонельозу у дітей [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, М. Н. Гарас, В. Л. Болтенков, Л. І. Гук, О. В. Хуторна // Інфекційні хвороби. - 2013. - № 2. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2013_2_15 | |||
| 3. | 
Безруков Л. О. Оцінка ефективності дезобструктивної терапії нападу бронхіальної астми у школярів із різною тяжкістю захворювання [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, М. Н. Гарас, О. Я. Чепура, Х. І. Бойко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 2. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_2_11 | |||
| 4. | 
Колюбакіна Л. В. Застійна серцева недостатність у новонароджених. Частина 2 [Електронний ресурс] / Л. В. Колюбакіна, О. В. Власова, Л. О. Безруков, О. К. Колоскова // Здоровье ребенка. - 2012. - № 7. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2012_7_24 | |||
| 5. | 
Безруков Л. О. Лабільність бронхів у дітей, хворих на атопічну та неатопічну бронхіальну астму [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, О. К. Колоскова, М. Н. Гарас // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_2_7 Наведено результати аналізу показників лабільності бронхів у 64 дітей із фенотипами атопічної та неатопічної бронхіальної астми (БА). Встановлено, що в дітей, хворих на атопічну БА, характерною є тенденція до виразнішої лабільності бронхів, здебільшого, за рахунок бронходилатаційної реакції на <$Ebeta sub 2>-адреноміметик короткої дії на рівні бронхів середнього та дрібного калібру. | |||
| 6. |
Безруков Л. О. Показники лабільносі бронхів у дітей із атопічним фенотипом бронхіальної астми залежно від ацетилярного статусу [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, С. І. Тарнавська, М. Н. Гарас, О. О. Шахова // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_1_5 | |||
| 7. |
Безруков Л. О. Особливості перебігу неатопічного фенотипу бронхіальної астми в дітей залежно від характеру їх ацетиляторного статусу [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, С. І. Тарнавська // Здоровье ребенка. - 2014. - № 2. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_2_7 Проведення комплексного клініко-параклінічного дослідження 34-х дітей із неатопічним фенотипом бронхіальної астми надало змогу встановити, що наявність повільного ацетиляторного статусу у порівнянні зі швидкими ацетиляторами підвищувала шанси розвитку тяжкої неатопічної астми у 3,9 разу, а повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій - у 2,4 разу. Швидкий тип ацетилювання у хворих із неатопічним фенотипом бронхіальної астми за наявності переважно грудного вигодовування в анамнезі асоціювали із частішими клінічними ознаками атопії в ранньому віці (відносний ризик 2,1 (95 % ДІ 1,5 - 2,7) за співвідношення шансів 3,4 (95 % ДІ 1,9 - 6,2)). | |||
| 8. |
Колоскова О. К. Історія педіатричної науки на теренах Буковини [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 241-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_3_60 На основі архівних документів та історичних публікацій досліджено та висвітлено історію становлення, а також розвиток педіатричної науки на теренах Буковини, і, зокрема, кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. | |||
| 9. |
Колоскова О. К. Значення поліморфізму генів глутатіон-S-трансфераз (GSTM1, GSTT1) при різних запальних фенотипах бронхіальної астми в дітей [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус, О. Г. Григола, Є. П. Ортеменка // Здоровье ребенка. - 2014. - № 6. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_6_9 Мета дослідження - вивчити особливості гетерогенного запалення дихальних шляхів у дітей, які страждають від бронхіальної астми (БА), за делеційного поліморфізму генів GSTM1 та GSTT1. Обстежені 102 хворих шкільного віку, які страждають від БА, з яких у 46-ти дітей (I клінічна група) встановлено еозинофільний характер запалення бронхів, у 33-х пацієнтів (II клінічна група) - нейтрофільний варіант, а у 23-х (III група) - пауцигранулоцитарний характер запальних змін у бронхах. У хворих на БА гомозиготна делеція гена GSTT1 визначалася у кожної п'ятої дитини незалежно від характеру запалення бронхів. У хворих з еозинофільним субтипом запалення бронхів делецію гена GSTМ1 відмічено у 32,6 % випадків, за нейтрофільного - у 51,1 % та пауцигранулоцитарного - у 21,7 % спостережень. У дітей із генотипом T1delM1+ тяжкий перебіг БА у I групі визначався у 37,5 % випадків, у II - у 50,0 % та у III групі - у 100 % спостережень (Р III : I, II <$E<<~0,05>). Висновки: у дітей із різними запальними фенотипами БА є певні особливості перебігу захворювання за наявності делеційного поліморфізму генів GSTM1 і GSTT1, що слід враховувати під час вибору тактики лікування цих пацієнтів. | |||
| 10. | 
Колоскова О. К. Клінічні та окремі імунологічні фактори ризику генералізованих інфекційнозапальних процесів у новонароджених [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус, Р. І. Гончарук // Актуальная инфектология. - 2014. - № 4. - С. 22-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2014_4_7 На підставі комплексного обстеження 100 новонароджених дітей показані клінічні та окремі імунологічні особливості, що асоціюються з розвитком раннього неонатального сепсису, найбільш вагомими з них є недоношеність, маргінальні показники маси тіла при народженні й проведення інвазивних маніпуляцій та обстежень. Показано, що вміст С-реактивного білка в сироватці крові >> 60,0 мг/л вірогідно асоціюється з ризиком сепсису в новонародженого віком до 48 годин зі співвідношенням шансів 1,9. | |||
| 11. |
Безруков Л. О. Фенотипова неоднорідність відповіді на лікування тяжкої бронхіальної астми за результатами кластерного аналізу [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, В. С. Хільчевська, М. Н. Гарас, В. В. Паладюк // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_1_6 За результатами кластерного аналізу показників комплексного обстеження 57-ми хворих на тяжку персистувальну бронхіальну астму (БА) дітей виділено 3 підгрупи пацієнтів із різними фенотиповими характеристиками й ефективністю лікування захворювання. Показано, що недостатня ефективність базисної терапії відзначається в дітей, хворих на тяжку БА з нееозинофільним варіантом захворювання "раннього початку" та повільними ацетиляторними механізмами, що обгрунтовує проведення лікування відповідно до рекомендацій "сходинка вгору". Водночас лікування нападу в школярів, хворих на тяжку БА з ознаками атопії, еозинофільного характеру запалення бронхів та їх високої гіперсприйнятливості, доцільно проводити шляхом призначення триденного курсу системних глюкокортикостероїдів у вікових терапевтичних дозах. | |||
| 12. |
Безруков Л. О. Алельний поліморфізм гена eNOS у дітей, які страждають від бронхіальної астми, за еозинофільного та пауцигранулоцитарного субтипу запалення бронхів [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, O. K. Колоскова, Т. М. Білоус, Н. К. Богуцька // Здоровье ребенка. - 2015. - № 3. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2015_3_4 Мета роботи - вивчити вплив алельного поліморфізму гена eNOS, що кодує активність ендотеліальної NO-синтази та синтез монооксиду нітрогену в дихальних шляхах, на окремі клінічно-параклінічні показники бронхіальної астми в дітей шкільного віку за еозинофільного і пауцигранулоцитарного запального фенотипу. Обстежені 22 хворі на бронхіальну астму з еозинофільним характером запалення дихальних шляхів та 15 пацієнтів - із пауцигранулоцитарним. Проведено імунологічні, спірометричні дослідження, генотипування ендотеліальної NOS. Тяжкість бронхіальної астми у хворих із різним типом запалення бронхів суттєво не залежить від алельного поліморфізму гена eNOS. Відсутність мутацій гена eNOS у вигляді генотипу GG виявилася характернішою для хворих із пауцигранулоцитарним характером запалення бронхів, алельний поліморфізм GT/TT - для дітей з еозинофільним запаленням. За наявності алельного поліморфізму гена eNOS за генотипу GT/TT дітям із пауцигранулоцитарним характером запалення бронхів притаманні частіші клінічні прояви атопічного дерматиту й алергічного риніту, більший індекс лабільності бронхів та нижча концентрація метаболітів NO в конденсаті повітря, що видихається. | |||
| 13. |
Безруков Л. О. Особливості цитологічного складу індукованого мокротиння в дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму фізичного навантаження [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, Є. П. Ортеменка // Здоровье ребенка. - 2016. - № 1. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_1_14 На базі обласної дитячої клінічної лікарні м. Чернівці в 41 школяра, які хворі на персистуючу бронхіальну астму (БА), вивчено характер запалення дихальних шляхів (ДШ) із метою диференційованого вибору протизапальної базисної терапії. Першу (I) клінічну групу сформували 22 дитини з фенотипом БА фізичного навантаження, а решта 19 хворих без наявності фенотипу БА фізичного навантаження увійшли до складу другої (II) клінічної групи. Цитологічний аналіз індукованого мокротиння проводився за методом I. D. Pavord (1996 р.). Хворим на БА фізичного навантаження притаманне гіпогранулоцитарне запалення ДШ із переважанням еозинофілопосередкованої реакції, асоційованої з гіперлімфоцитарною інфільтрацією бронхів. Так, бронхіальна еозинофілія (<$E symbol У~2> % еозинофілів у мокротинні) зареєстрована в 81,8 % школярів I групи та в 63,2 % - II групи (Рj >> 0,05). Водночас гіперлімфоцитарна (кількість лімфоцитів у клітинному осаді мокротиння <$E symbol У~11> %) запальна реакція ДШ удвічі частіше реєструвалася у хворих на БА фізичного навантаження (22,7 % дітей) порівняно з пацієнтами II групи (<$E symbol У~10,5> %) (Pj >> 0,05). У хворих без наявності фенотипу БА фізичного навантаження втричі частіше (36,8 % випадків) відмічалася значна нейтрофільна запальна відповідь ДШ (відносний вміст нейтрофілів в індукованому мокротинні 69 %) порівняно з пацієнтами I клінічної групи (13,6 %) (Pj << 0,05). Водночас нейтрофільний варіант запальної реакції ДШ асоціювався з вираженішим пошкодженням слизової оболонки бронхів, що проявлялося збільшенням кількості (<$E symbol У~40>% циліндричних епітеліоцитів в індукованому мокротинні) злущеного епітелію в даної когорти хворих (68,4 %) порівняно з I групою (40,9 % дітей; Pj << 0,05). | |||
| 14. |
Колоскова О. К. Генетичні предиктори бронхіальної астми фізичної напруги в дитячому віці [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 2. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_2_5 | |||
| 15. |
Безруков Л. О. Ризик персистувального перебігу фенотипу ранньої бронхіальної астми у дітей (результати проспективного когортного спостереження) [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, О. К. Колоскова, Т. Л. Безрукова, Н. О. Шевченко // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 3. - С. 9-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_3_4 Для оптимізації діагностики та лікування бронхіальної астми (БА) у дітей на підставі аналізу даних проспективного спостереження встановлено особливості перебігу окремих фенотипів захворювання. Обстежено 312 дітей, в яких після стаціонарного лікування бронхообструктивний синдром (БОС) мав персистувальний характер (I група, середня тривалість катамнестичного спостереження сягала 12,5 +- 0,36 року) і 388 пацієнтів, у яких після стаціонарного лікування повторних нападів БА не траплялося (II група, середня тривалість катамнестичного спостереження склала 15,1 +- 0,2 року). У процесі спостереження за дітьми з персистуванням БОС лише у 13,1 +- 2,3 % випадків відзначено значне погіршення перебігу захворювання, у 38,5 +- 3,3 % хворих спостерігалося виразне покращання, а в 48,4 +- 3,4 % пацієнтів захворювання характеризувалося постійною тяжкістю. Варто відзначити, що в 7,4 +- 1,5 % осіб визначалося відновлення рецидивування БОС після його припинення та відсутності впродовж, у середньому, 1 - 7 років. Щодо формування фенотипу персистувальної астми, то найбільш чутливими є наступні клінічно-анамнестичні маркери: частота БОС більше 4-х епізодів на рік (чутливість тесту 71 %), а найбільш специфічними - обтяженість алергологічного анамнезу за обома родоводами, сезонність нападів астми та супутній алергічний риніт (специфічність 99 %). | |||
| 16. | 
Безруков Л. О. Особливості перебігу тяжкої бронхіальної астми у школярів із надлишковою масою тіла [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, М. Н. Гарас, О. Я. Кухта // Молодий вчений. - 2016. - № 8. - С. 190-193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2016_8_45 | |||
| 17. | 
Безруков Л. О. Особливості базисної протизапальної терапії неатопічного фенотипу бронхіальної астми у дітей з урахуванням ацетиляторного статусу [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, С. І. Тарнавська, О. О. Шахова // Современная педиатрия. - 2017. - № 2. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_2_16 Мета роботи - оцінити ефективність контролюючої протизапальної терапії у дітей, хворих на неатопічну бронхіальну астму (БА) залежно від ацетиляторного поліморфізму. Проведено комплексне клінічно-імунологічне обстеження I - II рівня 45 дітей, що страждають на неатопічну БА. Всім дітям визначали генетичний маркер - тип ацетилювання за допомогою методу В. М. Пребстинг - В.І. Гаврилова у модифікації Тимофеєвої. Сформовано дві клінічні групи: I група - 22 пацієнти з неатопічним варіантом захворювання та повільним ацетиляторним фенотипом, II група - 23 хворих на неатопічну БА зі швидким характером ацетилювання. Виразний контролюючий ефект інгаляційних глюкокортикостероїдів спостерігався за наявності повільного ацетиляторного статусу, про що свідчило зростання на 57,6 % відносного ризику та на 45,0 % абсолютного ризику втримання контролю неатопічного фенотипу БА, за мінімальної кількості хворих, яких необхідно пролікувати для досягнення хоча б одного позитивного результату, - 1,7. Зроблено висновки, що наявність повільного ацетиляторного статусу у хворих на неатопічну БА підвищувала шанси втримання контролю над захворюванням за допомогою інгаляційних глюкокортикостероїдів у 4,9 - 6,9 разу. | |||
| 18. |
Колоскова О. К. Оптимізація персоналізованої невідкладної терапії нападів бронхіальної астми фізичної напруги у школярів з альтернативними ацетиляторними фенотипами [Електронний ресурс] / О. К. Колоскова, Л. О. Безруков, Т. М. Білоус, С. І. Тарнавська // Современная педиатрия. - 2017. - № 3. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2017_3_15 Мета роботи - дослідити вплив характеру ацетиляторних процесів на особливості невідкладної терапії нападів бронхіальної астми (БА) у хворих шкільного віку з ознаками фенотипу астми фізичної напруги. Проведено комплексне клінічно-імунологічне обстеження I - II рівня 84 дітей, що страждають на ВА. Всім дітям визначали генетичний маркер - тип ацетилювання за допомогою методу В. М. Пребстинг - В. І. Гаврилова у модифікації Тимофеєвої. Сформовано дві клінічні групи: I - 41 дитина з ознаками фенотипу БА фізичної напруги (ФН), II - 43 хворих без бронхоспазму фізичного навантаження (БСФН). Встановлено, що у хворих із БАФН ризик збереження виразної обструкції бронхів на 3-й день лікування нападу астми був меншим у швидких ацетиляторів. У цьому випадку найбільш ефективною була стартова терапія нападу астми, що передбачала комбінацію системних глюкокортикостероїдів з <$E beta sub 2>-агоністами швидкої дії та/або похідними теофілінів за наявності швидкого ацетиляторного фенотипу. Натомість у хворих без ознак БСФН траплялася зворотна тенденція до збереження тяжкості нападу та необхідності призначення комбінованої терапії нападу за повільного ацетиляторного фенотипу. Висновки. У дітей з ознаками БА ФН невідкладна терапія нападів астми виявилася ефективнішою у хворих зі швидким ацетиляторним фенотипом, натомість у пацієнтів із БСФН - за наявності повільного ацетиляторного фенотипу.Мета роботи - дослідити вплив характеру ацетиляторних процесів на особливості невідкладної терапії нападів бронхіальної астми (БА) у хворих шкільного віку з ознаками фенотипу астми фізичної напруги. Проведено комплексне клінічно-імунологічне обстеження I - II рівня 84 дітей, що страждають на ВА. Всім дітям визначали генетичний маркер - тип ацетилювання за допомогою методу В. М. Пребстинг - В. І. Гаврилова у модифікації Тимофеєвої. Сформовано дві клінічні групи: I - 41 дитина з ознаками фенотипу БА фізичної напруги (ФН), II - 43 хворих без бронхоспазму фізичного навантаження (БСФН). Встановлено, що у хворих із БАФН ризик збереження виразної обструкції бронхів на 3-й день лікування нападу астми був меншим у швидких ацетиляторів. У цьому випадку найбільш ефективною була стартова терапія нападу астми, що передбачала комбінацію системних глюкокортикостероїдів з <$E beta sub 2>-агоністами швидкої дії та/або похідними теофілінів за наявності швидкого ацетиляторного фенотипу. Натомість у хворих без ознак БСФН траплялася зворотна тенденція до збереження тяжкості нападу та необхідності призначення комбінованої терапії нападу за повільного ацетиляторного фенотипу. Висновки. У дітей з ознаками БА ФН невідкладна терапія нападів астми виявилася ефективнішою у хворих зі швидким ацетиляторним фенотипом, натомість у пацієнтів із БСФН - за наявності повільного ацетиляторного фенотипу. | |||
| 19. |
Безруков Л. О. Інфекційна складова нейропсихіатричного синдрому дитячого віку з гострим початком (PANS) із позицій доказової медицини (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, Н. К. Богуцька // Актуальная инфектология. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 134-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2017_5_3_5 Перші клінічні випадки обсесивно-компульсивного та/або тикозного розладу в дітей із гострим раптовим початком пов'язували з перенесеними інфекційними захворюваннями, що зумовило назву "автоімунний нейропсихіатричний розлад дитячого віку, спричинений інфекційними факторами" (Pediatric Infection-Triggered Autoimmune Neuropsychiatric Disorders, PITANDS). Найбільш значущим був взаємозв'язок подібних нейропсихіатричних проявів із перенесеною інфекцією, спричиненою бета-гемолітичним стрептокококом групи А, звідси назва "педіатричний автоімунний нейропсихіатричний розлад, асоційований зі стрептококовою інфекцією" (Paediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorder Associated with Streptococcal Infection, PANDAS). Через низький рівень доказовості досліджень взаємозв'язку інфекційних чинників і неврологічної та поведінкової симптоматики з гострим початком у дітей із 2014 р. діагностують PANS (Pediatric Neuropsychiatric Syndrome with Acute Onset) - нейропсихіатричний педіатричний синдром із гострим початком. На сьогодні дискусійним залишається питання інфекційної етіології та автоімунних механізмів патогенезу описаних синдромів дитячого віку.Перші клінічні випадки обсесивно-компульсивного та/або тикозного розладу в дітей із гострим раптовим початком пов'язували з перенесеними інфекційними захворюваннями, що зумовило назву "автоімунний нейропсихіатричний розлад дитячого віку, спричинений інфекційними факторами" (Pediatric Infection-Triggered Autoimmune Neuropsychiatric Disorders, PITANDS). Найбільш значущим був взаємозв'язок подібних нейропсихіатричних проявів із перенесеною інфекцією, спричиненою бета-гемолітичним стрептокококом групи А, звідси назва "педіатричний автоімунний нейропсихіатричний розлад, асоційований зі стрептококовою інфекцією" (Paediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorder Associated with Streptococcal Infection, PANDAS). Через низький рівень доказовості досліджень взаємозв'язку інфекційних чинників і неврологічної та поведінкової симптоматики з гострим початком у дітей із 2014 р. діагностують PANS (Pediatric Neuropsychiatric Syndrome with Acute Onset) - нейропсихіатричний педіатричний синдром із гострим початком. На сьогодні дискусійним залишається питання інфекційної етіології та автоімунних механізмів патогенезу описаних синдромів дитячого віку. | |||
| 20. |
Безруков Л. О. Показники запалення та гіперреактивності дихальних шляхів у дітей, хворих на тяжку бронхіальну астму фізичної напруги [Електронний ресурс] / Л. О. Безруков, М. Н. Гарас, О. Я. Кухта, Х. І. Климюк // Молодий вчений. - 2017. - № 3. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2017_3_18 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |