Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (10)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (21)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Баюрка С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
1.

Баюрка С. В. 
Розробка умов аналітичної діагностики отруєнь пароксетином [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, В. І. Степаненко, В. П. Мороз, І. А. Сокуренко // Клінічна фармація. - 2013. - Т. 17, № 3. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2013_17_3_13
Вивчено розрізняльну спроможність відносно пароксетину загальноприйнятих у судово-токсикологічному аналізі методів ізолювання лікарських речовин за О. О. Васильєвою, Стасом-Отто, В. П. Крамаренком, які дозволили виділити, відповідно, <$E 20,7~symbol С~3,1>, <$E 8,2~symbol С~0,9>, <$E 11,8~symbol С~1,1> % досліджуваного антидепресанта. Показано можливість використання методу тонкошарової хроматографії (ТШХ), кольорових реакцій, УФ-спектроскопії для виявлення пароксетину, виділеного з біологічного матеріалу, після попередньої додаткової очистки витяжок від супутніх домішок за допомогою методів екстракції та ТШХ. Кількісний вміст препарату в екстрактах встановлено за допомогою УФ-спектрофотометричного методу за рівнянням залежності оптичної густини від концентрації: А = 0,0094С - 0,02 (межі виконання лінійної залежності у межах концентрацій 10 - 110 мкг/мл; r = 0,999; <$Eroman S sup 2~ =~ 1,4~cdot~10 sup -4>; LOQ = 10 мкг/мл (RSD = 7,4 %)). Одержані результати можна використати для судово-токсикологічних досліджень біологічного матеріалу на пароксетин.
Попередній перегляд:   Завантажити - 310.98 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Баюрка С. В. 
Розробка методу ізолювання пароксетину з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, Л. І. Рибалка // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 5-6. - С. 118-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_5-6_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.884 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Баюрка С. В. 
Ізолювання Тразодону з біологічного матеріалу за допомогою хлороформу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, В. С. Бондар // Український біофармацевтичний журнал. - 2010. - № 2. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2010_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 165.401 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Баюрка С. В. 
Розробка методів ідентифікації та кількісного визначення пароксетину, придатних для хіміко-токсикологічного аналізу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, C. А. Карпушина, А. М. Семенов // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 1-2. - С. 104-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_1-2_24
Вивчено умови ідентифікації сульпіриду за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій, УФ-спектроскопії. Розроблено методики УФ-спектрофотометричного та екстракційно-спектрофотометричного визначення сульпіриду реакцією з метиловим оранжевим.Вивчено умови ідентифікації міансерину за допомогою тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій, УФ-спектроскопії. Розроблено методики УФ-спектрофотометричного і екстракційно-спектрофотометричного в видимій області визначення міансерину за реакцією з метиловим оранжевим. Відносна невизначеність середнього результату для запропонованих методів складала <$E symbol С~1,1~%> та <$E symbol С~2,3~%> відповідно.
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.26 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Баюрка С. В. 
Розробка методів ідентифікації флувоксаміну придатних для хіміко-токсикологічного аналізу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, В. І. Степаненко, В. П. Мороз // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 4. - С. 60-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 406.876 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Баюрка С. В. 
Розроблення методів ідентифікації та кількісного визначення есциталопраму, придатних для хіміко-токсикологічного аналізу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, В. В. Болотов, С. А. Карпушина, М. М. Івашура // Фармацевтичний журнал. - 2012. - № 6. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2012_6_14
Изучены условия идентификации эсциталопрама с помощью тонкослойной хроматографии, цветных реакций, УФ-спектроскопии. Разработаны методики УФ-спектрофотометрического и екстракционно-спектрофотометрического (по реакции с метиловым оранжевым) определения эсциталопрама. Относительная неопределенность среднего результата для предложенных методов составляла <$Esymbol С~2,1~%> и <$Esymbol С~1,6~%> соответственно.
Попередній перегляд:   Завантажити - 713.852 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Баюрка С. В. 
Розробка УФ-спектрофотометричного та екстракційно-спектрофотометричного методів кількісного визначення венлафаксину, придатних для хіміко-токсикологічного аналізу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, C. А. Карпушина, В. І. Степаненко, Л. Ю. Томаровська // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_1_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 344.442 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Баюрка С. В. 
Аналіз венлафаксину в крові методами тонкошарової хроматографії та УФ-спектрофотометрії [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, C. А. Карпушина, В. І. Степаненко, С. М. Полуян, Т. О. Томаровська // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 6. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_6_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 217.98 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Баюрка С. В. 
Розробка методів ідентифікації міртазапіну, придатних для хіміко-токсикологічного аналізу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, C. А. Карпушина, В. С. Бондар, В. І. Степаненко, С. М. Полуян, О. Г. Погосян, В. П. Мороз // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 333.185 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Томаровська Л. Ю. 
Розробка умов аналітичної діагностики отруєнь атомоксетином [Електронний ресурс] / Л. Ю. Томаровська, С. В. Баюрка, С. А. Карпушина // Клінічна фармація. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2019_23_1_8
Атомоксетин є одним з основних лікарських препаратів для лікування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності. Препарат неодноразово був причиною летальних отруєнь. Дані з визначення атомоксетину в біологічному матеріалі в літературі відсутні. Мета дослідження - встановлення розрізняльної спроможності відносно атомоксетину загальноприйнятих у хіміко-токсикологічному аналізі методів ізолювання лікарських речовин з біологічного матеріалу. Дослідження проведено з модельними пробами печінки тварини, які містили досліджуваний препарат. Виявлення та кількісне визначенням атомоксетину в екстрактах проведено за допомогою методів тонкошарової хроматографії, кольорових реакцій та УФ-спектрофотометрії. Ефективність ізолювання препарату за методом А. О. Васильєвої складала 31,6 +- 3,0 %, за методом Стаса-Отто - 25,6 +- 2,9 %, за методом В. П. Крамаренка - 26,8 +- 2,8 %. Встановлені межі виявлення (LOD) та кількісного визначення (LOQ) УФ-спектрофотометричного методу визначення атомоксетину в біологічному матеріалі в залежності від методу пробопідготовки. Значення LOD та LOQ складали відповідно 5,3 та 16,2 мкг/мл (при використанні методу А. О. Васильєвої) і 2,3 та 7,1 мкг/мл (при використанні методу В. П. Крамаренка), що перевищувало відповідні значення, одержані для стандартних розчинів атомоксетину (1,8 та 5,6 мкг/мл, відповідно). Значення LOD та LOQ, що відповідали ізолюванню за методом Стаса-Отто, становили 1,7 та 5,3 мкг/м, відповідно. Висновки: найвищу селективність УФ-спектрофотометричного методу визначення атомоксетину у біологічному матеріалі по відношенню до матричних компонентів забезпечувало ізолювання за методом Стаса-Отто.
Попередній перегляд:   Завантажити - 335.853 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Карпушина С. А. 
Лабораторна токсикологічна діагностика отруєнь флуоксетином [Електронний ресурс] / С. А. Карпушина, С. В. Баюрка // Клінічна фармація. - 2020. - Т. 24, № 4. - С. 55–60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2020_24_4_9
Провідне значення для встановлення причини отруєнь антидепресантами (АД) мають результати лабораторної діагностики, отримані при проведенні токсикологічного дослідження біологічних рідин людини на присутність у них лікарських речовин. Мета дослідження - розробка біоаналітичного методу визначення АД флуоксетину в крові та сечі на основі високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатного для лабораторної токсикологічної діагностики отруєнь АД. Досліджено модельні проби крові та сечі, які містили досліджуваний АД. Екстракцію препарату з біологічних рідин проведено хлороформом із лужного середовища за рН 8 - 9 за присутності висолювача амонію сульфату. Форменні елементи крові осаджували 10 % розчином кислоти трихлороацетатної. Біологічні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером із кислого середовища та методом ТШХ. Хроматографічний аналіз проведено на мікроколоночному хроматографі з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектором на колонці з оберненою фазою C18. Час утримування флуоксетину в екстрактах із крові та сечі становив (23,35 +- 0,03) хв. Кількісне визначення проведено за <$E lambda sub max> 260 нм за градуювальним графіком залежності площі піку від концентрації (мкг/мл) y = (9,2 x 10<^>-5 +- 1 x 10-6)x. За допомогою розробленої методики пробопідготовки з крові виділено 58 +- 4 % флуоксетину, з сечі - 72 +- 4 % препарату. Розроблені методики визначення флуоксетину в крові та сечі методом оберненофазової ВЕРХ із мультихвильовим УФД після рідинно-рідинної екстракції на стадії пробопідготовки надали можливість виявити та визначити очікувані токсичні та летальні концентрації вказаного АД у біологічних рідинах і, таким чином, є придатними для цілей клінічної та судової токсикології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.69 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Баюрка С. В. 
Розробка умов ізолювання вортіоксетину з біологічних рідин [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, С. І. Мерзлікін // Вісник фармації. - 2021. - № 1. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2021_1_5
Хіміко-токсикологічне значення лікарських речовин антидепресивної дії неухильно зростає. Розробка ефективних методів пробопідготовки біологічного матеріалу є актуальним аналітичним аспектом токсикології антидепресантів нової генерації. Мета дослідження - розробка умов пробопідготовки біологічних рідин для використання у хіміко-токсикологічному аналізі новітнього антидепресанту вортіоксетину. Дослідження проводили з модельними пробами крові та сечі, що містили вортіоксетин. Під час дослідження крові попередньо осаджували формені елементи додаванням 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Проводили екстракційне очищення гексаном за рН 1 - 2 та екстрагували препарат із біологічних рідин хлористим метиленом за рН 8 - 9. Отримані екстракти додатково піддавали ТШХ-очищенню. Визначення вортіоксетину в елюатах із хроматограм проводили УФ-спектрофотометричним методом. Значення Rf вортіоксетину в рухомій фазі етилацетат - метанол - 25 % розчин амонію гідроксиду (85:10:5) становило 0,77 +- 0,05. УФ-спектри елюатів із хроматограм мали максимуми світлопоглинання за довжин хвиль 229 +- 2 і 232 +- 2 нм і за характером світлопоглинання збігалися з УФ-спектром стандартного розчину вортіоксетину в метанолі. Кількісне визначення проводили за <$E lambda sub max> 232 нм за рівнянням калібрувального графіка y = (0,0172 +- 3 x 10<^>-4)x + (0,027 +- 0,008). У розроблених умовах пробопідготовки з крові виділено 27 +- 1 % вортіоксетину, з сечі - 62 +- 2 % препарату. Доведено ефективність пробопідготовки біологічних рідин методом рідинно-рідинної екстракції щодо новітнього антидепресанту вортіоксетину. Розроблені методики рекомендовано для використання у судовій і клінічній токсикології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 539.293 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Баюрка С. В. 
Лабораторна токсикологічна діагностика інтоксикацій тразодоном [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, С. І. Мерзлікін // Клінічна фармація. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2021_25_1_9
При встановленні причини отруєння антидепресивними препаратами важливе значення мають дані лабораторних токсикологічних досліджень біорідин на наявність у них зазначеної групи лікарських речовин. Мета дослідження - розробка методик визначення антидепресивного препарату тразодону в зразках крові та сечі з використанням методу високоефективної рідинної хроматографії з УФ-спектрофотометричним детектуванням, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Досліджено модельні зразки проб біорідин людини, до яких попередньо додавали тразодон. Ізолювали антидепресант із крові та сечі методом рідинно-рідинної екстракції метиленхлоридом із лужного середовища при рН 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером із кислого середовища при рН 1. При дослідженні крові попередньо осаджували еритроцитарну масу за допомогою 10 % розчину кислоти трихлорацетатної. Хроматографування проводили на мікроколоночному хроматографі з використанням колонки з оберненою фазою C18. Абсолютний час утримування тразодону в екстрактах із модельних зразків біорідин становив 17,91 +- 0,09 хв. Кількісний вміст препарату визначали при 250 нм за градуювальною залежністю площі хроматографічного піку від концентрації (мкг/мл) y = (1,74 x 10<^>-3 +- 1 x 10<^>-5)x. В наведених умовах екстракції було виділено з крові та сечі 35 +- 4 і 78 +- 4 % тразодону відповідно. Розроблено методики ізолювання тразодону з біорідин методом рідинної екстракції з наступним визначенням препарату за допомогою високоефективної рідинної хроматографії з мультихвильовим УФ-спектрофотометричним детектуванням. Методики рекомендовані для використання у практиці судової та клінічної токсикології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 381.742 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Баюрка С. В. 
Виявлення продуктів біотрансформації мілнаципрану в сечі за умов ТШХ-скринінгу [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина, Е. Ю. Ахмедов // Медична та клінічна хімія. - 2021. - Т. 23, № 4. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2021_23_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 531.8 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Баюрка С. В. 
Розробка умов ідентифікації піразидолу в сечі в присутності продуктів його біотрансформації методами тонкошарової хроматографії та мас-спектрометрії [Електронний ресурс] / С. В. Баюрка, С. А. Карпушина // Вісник фармації. - 2022. - № 1. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPhC_2022_1_4
Для аналітичної діагностики отруєнь лікарськими препаратами важливе значення має розробка умов виявлення в біологічних об'єктах як нативних сполук, так і продуктів їх біотрансформації. Мета дослідження - розробка методики ізолювання препарату антидепресивної дії піразидолу з сечі людини в присутності продуктів його біотрансформації та визначення умов їх виявлення методом тонкошарової хроматографії, придатних для проведення аналітичної діагностики інтоксикацій тимолептиками. Дослідженння проведено з пробами сечі людини, зібраними після вживання разової терапевтичної дози піразидолу. Сечу піддавали кислотному гідролізу та екстрагували антидепресант і його метаболіти з гідролізату хлороформом з лужного середовища за pH 8 - 9. Супутні ендогенні домішки видаляли екстракцією діетиловим етером з кислого середовища за pH 1. Для хроматографічного дослідження екстрактів використовували чотири рухомі фази, рекомендовані Міжнародною асоціацією судових токсикологів для тонкошарової хроматографії (ТШХ)-скринінгу лікарських речовин, та хроматографічні пластини Merck. Кольорові реакції проводили на шматочках хроматографічних пластин з низкою найбільш поширених у хіміко-токсикологічному аналізі хромогенних реактивів. Метаболіти ідентифікували методом мас-спектрометрії електронного удару. У гідролізатах сечі методом ТШХ було виявлено нативну речовину та дегідропіразидол, визначено параметри їх хроматографічної рухливості в чотирьох скринінгових ТШХ-системах, а також результати реакцій їх візуалізації хромогенними реактивами. Висновки: запропоновано умови ізолювання піразидолу та продукту його біотрансформації з сечі. Розроблено методику виявлення нативної сполуки та дегідропіразидолу в екстрактах з сечі методом ТШХ та мас-спектрометрії після вжиття разової терапевтичної дози препарату. Методики рекомендовано для використання у практиці судової та клінічної токсикології.
Попередній перегляд:   Завантажити - 623.536 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського