Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Бацевич Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
1.

Бацевич Н. В. 
Петрохімічні особливості вулканітів трапової формації зони зчленування волинського палеозойського підняття і волино-подільської монокліналі [Електронний ресурс] / Н. В. Бацевич, І. М. Наумко, Л. К. Білик // Геодинаміка. - 2016. - № 1. - С. 75-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2016_1_9
Мета роботи - дослідження петрохімічних особливостей вулканітів як передумови встановлення причин локалізації промислової міднорудної мінералізації в певних ділянках окремих товщ і світ трапової формації Західної Волині. Для визначення горизонтів, збагачених самородною міддю, за вертикаллю, а також за латераллю (площею) відібрано та охарактеризовано 150 зразків із кожного стратиграфічного підрозділу різних потужностей від підошви до покрівлі потоків і проведено геохімічні та петрохімічні дослідження, а саме: здійснено валовий хімічний аналіз, за даними якого розраховано найпоширеніші петрохімічні ознаки, що визначають металогенічну оцінку базальтів (глиноземистість, лужність, магнезіальність, фемічність, коефіцієнт фракціонування тощо), визначено у водних витяжках вміст хлор-іону, встановлено ізотопний склад карбону й оксигену кальциту прожилково-вкрапленої мінералізації. Перенесення самородної міді у приповерхневі ділянки виливів відбувалося за наступними механізмами: газовими бульбашками, високотермобаричними потоками рідкого діоксиду вуглецю, у хлоридних комплексах типу CuCl(водн.), <$E roman CuCl sub 2 sup ->, <$E roman CuCl sub 3 sup 2->, <$E roman CuCl sub 4 sup 3-> у широкому інтервалі температури та тиску. Переважальним видається перенесення міді у складі сполук з хлором та її подальше відновлення до самородного стану на геохімічних бар'єрах. Відсутність органічної речовини унеможливлює створення нею потужних окисно-відновних бар'єрів, як це проявилося на низці подібних родовищ у Світі. Натомість такими бар'єрами можуть бути місця змішування безкисневих і безсульфідних вод (з огляду на збідненість порід сіркою) з насиченими киснем водами, збільшений вміст кальцію у приповерхневих ділянках виливів, а також затверділі кірки загартування, на яких проходить зупинка флюїдів. Аналіз одержаних даних надав змогу дійти висновку, що неоднорідність у хімічному складі, а, отже, коливання вмісту практично всіх петрогенних оксидів, зумовлена процесами флюїдно-лікваційної взаємодії, оскільки ця характерна особливість власне й відображає ці процеси. Максимальні концентрації міді зосереджені у верхах виливів, отже, мідь у вигляді дрібних крапель рудної рідини існувала у розплаві на момент становлення трапової формації, в процесі ліквації крапельки міді відокремилися від силікатного розплаву, а потім зазнали перерозподілу і перенесення у верхні горизонти лавового утворення, де на геохімічних бар'єрах відбувалося відкладання міді. Це безпосередньо підтверджують проведені петрографічні та мінералофлюїдологічні дослідження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.333 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Наумко І. М. 
Флюїдно-лікваційна гіпотеза походження самородномідної мінералізації у вулканітах трапової формації Західної Волині [Електронний ресурс] / І. М. Наумко, Ю. І. Федоришин, Н. В. Бацевич // Доповіді Національної академії наук України. - 2016. - № 9. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2016_9_11
Доведено визначальну роль флюїдно-лікваційної диференціації у формуванні самородномідного зруденіння в базальтах нижньовендських трапових комплексів Західної Волині. Оскільки встановлено, що кристалізація плагіоклазу відбувалася за 1200 - 1135 <^>oC, і в лейстах плагіоклазу виявлено вкрапленість самородної міді, то можна стверджувати, що мідь на момент становлення базальтової товщі існувала в розплаві у вигляді дрібних крапель рудної речовини. Вони в процесі ліквації відділилися від силікатного розплаву за тих самих температурних умов із подальшим перерозподілом і перенесенням у середовищі глибинного високотемпературного флюїду та відкладанням на геохімічних бар'єрах. Це стало підставою для обгрунтування флюїдно-лікваційної гіпотези походження самородномідної мінералізації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 584.335 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Бацевич Н. 
Про роль вуглеводнів у формуванні мідно-нафтогазоносного потенціалу породно-рудних комплексів Західної Волині [Електронний ресурс] / Н. Бацевич, І. Наумко, Ю. Федоришин // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.802 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Бацевич Н. 
Роль летких сполук у формуванні і перетворенні лавових потоків деяких стратифікованих одиниць Ратно–Камінь-Каширської площі (трапова формація венду Західної Волині) [Електронний ресурс] / Н. Бацевич // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2018. - № 1-2. - С. 62-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2018_1-2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.011 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Наумко І. 
Вуглеводневі сполуки та вірогідний механізм газогенерації у перспективних на "сланцевий” газ відкладах силуру львівського палеозойського прогину) [Електронний ресурс] / І. Наумко, І. Куровець, М. Зубик, Н. Бацевич, Б. Сахно, П. Чепусенко // Геодинаміка. - 2017. - № 1. - С. 26-41 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2017_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.464 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського