Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Бадогіна Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Бадогіна Л. П. Обґрунтування ранньої нейрореабілітації в дітей неонатального віку [Електронний ресурс] / Л. П. Бадогіна, О. Ю. Оболонська, В. О. Кондратьєв, М. В. Ширикіна // Здоров'я дитини. - 2017. - Т. 12, № 7. - С. 827-831. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2017_12_7_14 | ||
| 2. |
Борисова Т. П. Клінічний випадок діагностики пізньої стадії ВІЛ-інфекції у підлітка з хореєю [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, Л. П. Бадогіна, З. С. Аллахвердієва, Т. О. Ніколаєнко, Л. Д. Заболотна, Н. В. Герасимова // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 8. - С. 485-489. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_8_8 ВІЛ-інфекція серед можливих етіологічних факторів неврологічної патології поки розглядається рідко, що призводить до пізньої діагностики захворювання та несвоєчасного початку специфічної терапії. Неврологічні прояви захворювання можуть виникати у зв'язку з прямим впливом ВІЛ на нервову систему, опортуністичними інфекціями та злоякісними новоутвореннями, нейротоксичними ефектами антиретровірусного лікування та іншими системними ускладненнями. ВІЛ-асоційовані неврологічні розлади варіабельні та представлені нейрокогнітивними порушеннями, енцефалопатією, мієлопатією, полінейропатією, асептичним менінгітом (менінгоенцефалітом). ВІЛ-енцефалопатія в дітей проявляється у формі емоційних, когнітивних, рухомих, мовних порушень. У дорослих хворих як можливий клінічний варіант ВІЛ-енцефалопатії розглядається синдром хореї. У доступній літературі ми не зустріли повідомлень щодо розвитку хореєподібного синдрому у ВІЛ-інфікованих дітей. Описаний клінічний випадок демонструє діагностику пізньої стадії ВІЛ-інфекції в дитини 13 років із синдромом хореї. Представлене клінічне спостереження демонструє складності діагностики ВІЛ-енцефалопатії в дитини, що було пов'язано з рідкісним проявом даного захворювання в дитячому віці у вигляді генералізованих гіперкінезів, а також із приховуванням матір'ю анамнестичних даних щодо наявності в неї ВІЛ-інфекції. Таким чином, у дітей із хореєю діагноз можливий лише при виключенні захворювань, що її викликають, а саме гострої ревматичної лихоманки, системного захворювання сполучної тканини, демієлінізуючих захворювань, об'ємно-органічної патології центральної нервової системи, хвороби Вільсона - Коновалова, а також ВІЛ-інфекції. | ||
| 3. |
Борисова Т. П. Цитомегаловірусний езофагіт у підлітка з ВІЛ-інфекцією: клінічний випадок [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, Л. П. Бадогіна, З. С. Аллахвердієва, Л. Д. Заболотня, С. О. Щудро // Здоров'я дитини. - 2020. - Т. 15, № 4. - С. 266-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2020_15_4_10 Ураження шлунково-кишкового тракту є одним з основних елементів у низці патологічних змін за ВІЛ-інфекції в дітей. Таке пошкодження може бути викликане прямим впливом вірусу, опортуністичними інфекціями, тривалим прийомом лікарських препаратів (антибіотики, противірусні, протигрибкові). У випадку прогресування ВІЛ-інфекції ймовірність патології травної системи зростає. Серед опортуністичних захворювань на увагу заслуговує цитомегаловірусна (ЦМВ) інфекція, за якої у патологічний процес залучаються всі органи й системи дитини, у тому числі шлунково-кишковий тракт. Езофагіт - друге за частотою після коліту ураження системи травлення в таких хворих. У разі ЦМВ-езофагіту у ВІЛ-інфікованих дітей клінічні симптоми неспецифічні. Достатньо інформативним є ендоскопічне обстеження. У доступній літературі є описи езофагіту в дітей із ВІЛ-інфекцією, однак увага приділяється ураженню стравоходу, викликаному грибами. Поданий клінічний випадок демонструє розвиток ЦМВ-езофагіту в підлітка з ВІЛ-інфекцією. Порушення прихильності до терапії в дитини надало змогу захворюванню розвиватися природно, з прогресуючим зниженням показників імунного статусу, виникненням опортуністичної ЦМВ-інфекції з переважним ураженням стравоходу й розвитком тяжкого ЦМВ-езофагіту. Розвиток даного ушкодження не надавав змоги проводити корекцію антиретровірусної терапії. Даний клінічний випадок ілюструє прогресуючий перебіг ВІЛ-інфекції з розвитком тяжкого ЦМВ-езофагіту в підлітка на тлі відсутності прихильності до антиретровірусної терапії. | ||
| 4. | 
Борисова Т. П. Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою [Електронний ресурс] / Т. П. Борисова, О. Ю. Оболонська, Т. К. Мавропуло, Л. П. Бадогіна, Д. Г. Волков // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - № 7. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2021_7_4 Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) у недоношених новонароджених призводить до гіпоперфузії нирок у зв'язку з феноменом "обкрадання" великого кола кровообігу, що може спричинити розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН). Застосування ультразвукової доплерографії судин нирок може надати ефективну допомогу в оцінці ренального кровотоку та ранній діагностиці ГПН. Мета роботи - оцінити прогностичну значущість стану ренального кровотоку на першу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП у ранній діагностиці ГПН. Обстежено 40 недоношених новонароджених (гестаційний вік - 29 - 36 тиж) із ГЗВАП. Розподіл обстежених: група з ГПН - 23 дитини, група без ГПН - 17 дітей. Період спостереження - 10 діб. Пацієнтам проведено ехокардіографію з доплерометрією за допомогою широкосмугового мікроконвексного датчика з частотою 5 - 8 МГц ("TOSHIBA" Nemso XG) на 5 - 11-ту годину життя. Кольорове ультразвукове доплерівське сканування судин нирок виконано на 1, 3 і 10-ту добу життя. Вивчено параметри кровотоку на магістральній та інтерлобарній ниркових артеріях: пікова систолічна швидкість (PSV) і кінцева діастолічна швидкість (EDV) кровотоку, індекс резистентності (RI). Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН відповідали критеріям неонатальної модифікації KDIGO. На 3 - 5-ту добу життя ГПН діагностовано у 23 (57,5 %) дітей, але вже на 1-шу добу в них у порівнянні з пацієнтами без ГПН відмічено суттєве зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії (20,6 +- 5,87 см/с проти 25,4 +- 6,17 см/с у дітей без ГПН, p >> 0,02). Крім того, основні зміни на 1-шу добу життя пацієнтів із ГПН виявлено на рівні інтерлобарної ренальної артерії: зниження PSV кровотоку (11,10 +- 3,329 см/с проти 18,48 +- 3,014 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001) та EDV кровотоку (2,83 +- 2,063 см/с проти 6,16 +- 2,447 см/с у дітей без ГПН, p << 0,001), підвищення RI (0,758 +- 0,137 проти 0,666 +- 0,1216 у дітей без ГПН, p << 0,02). На 3-тю добу життя при ГПН зберігалися порушення параметрів кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії, які на 10-ту добу життя не відрізнялися від показників дітей без ГПН. Висновки. У недоношених новонароджених з ГЗВАП, яким на 3 - 5-ту добу життя діагностовано ГПН, на 1-шу добу виявлено зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії, зміни кровотоку на інтерлобарній ренальній артерії: зниження PSV та EDV кровотоку, підвищення RI. Отже, оцінка стану кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії на 1-шу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП має діагностичне значення для своєчасного визначення групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 5. |
Оболонська О. Ю. Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей [Електронний ресурс] / О. Ю. Оболонська, Л. І. Вакуленко, Л. П. Бадогіна, О. І. Оболонський, І. А. Ліхачова, О. В. Коврига // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2022_17_3_6 Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження - визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28 - 34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група I - 29 дітей з ретинопатією, II група - 21 дитина без ретинопатії. Серед 50 дітей переважна більшість - 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28 - 31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З I стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з II стадією - 6 (20,7 %), з III - 5 (17,2 %), з IV - 4 (13,8 %). Виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (<$E rho> = 0,64, р << 0,001), потребою в дотації кисню >> 40 % (<$E rho> = 0,59, р << 0,001), розвитком бронхолегеневої дисплазії (<$E rho> = 0,34, р << 0,01), сепсисом (<$E rho> = 0,59, р << 0,001), внутрішньошлуночковими крововиливами (<$E rho> = 0,56, р << 0,001). Визначено, що наявність обтяженого материнського анамнезу у вигляді хронічних вогнищ інфекції та хоріоамніоніту є вагомим фактором ризику розвитку ретинопатії (<$E rho> = 0,56, р << 0,001). Наявність інфекції у матері у 3,8 раза (р << 0,05) збільшувала шанс розвитку ретинопатії III - IV ст. у дитини та у 5 разів - ретинопатії I - II стадії. При поєднанні хоріоамніоніту та хронічних вогнищ інфекції ризик розвитку тяжкої ретинопатії становив майже 95 % (p << 0,007). Висновки: обтяжений материнський анамнез у вигляді хронічних вогнищ інфекції та/або хоріамніоніту є вагомим фактором ризику розвитку ретинопатії у дітей. Хоріоамніоніт є предиктором тяжкої ретинопатії. Лікування хронічних вогнищ інфекції у вагітних має розглядатися як обов'язковий захід профілактики ретинопатії у недоношених новонароджених. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |