Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Багацька Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Багацька Н. В. Імуногенетичні та дерматогліфічні маркери схильності до гіпоталамічного синдрому пубертантного періоду у хлопчиків [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, Л. І. Глотка // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2011. - № 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2011_4_13
| 2. |
Багацька Н. В. Генетичні особливості дифузного нетоксичного зоба у підлітковому віці [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, І. Г. Дємєнкова, Л. І. Глотка // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2010_3_10
| 3. |
Багацька Н. В. Характеристика дерматогліфічних параметрів у пробандів із ювенільним ревматоїдним артритом [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, Є. М. Зайцева // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 3(1). - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_3(1)__19
| 4. |
Багацька Н. В. Негативні спадкові та середовищні чинники в сім'ях хворих на дифузний нетоксичний зоб з урахуванням ефективності застосованої терапії [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, О. І. Плехова, Л. І. Глотка, С. І. Турчина, Т. П. Костенко // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 2. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_2_5 Мета роботи - визначити частоту негативних чинників середовища і спадковості в родоводах хворих на дифузний нетоксичний зоб (ДНЗ) з урахуванням ефективності застосованої терапії. Генеалогічний аналіз проведено в 95 сім'ях дітей і підлітків 8 - 17 років обох статей з ДНЗ. У 67 хворих лікування було неефективним (1-ша група), у 28 - ефективним (2-га група). Статистичну обробку проведено загальноприйнятими методами в пакеті статистичних програм Excel і SPSS Statistics 17.0. Спадкову обтяженість щодо захворювань щитоподібної залози реєстрували в 55,2 % сімей хворих 1-ї групи і в 57,1 % сімей хворих 2-ї групи. У сім'ях дітей з ДНЗ, лікування яких було неефективним, виявлено достовірні відмінності в частоті таких факторів середовища, як: народження дитини в асфіксії, штучне вигодовування дитини й недостатнє харчування в подальшому, професійна шкідливість і наявність шкідливих звичок (зловживання алкоголем і куріння) у батьків до настання вагітності в матерів пробандів. Встановлено сімейне накопичення мультифакторних хвороб (серцево-судинних, ендокринних та ін.). Висновки: на підставі проведеного дослідження в сім'ях дітей з ДНЗ виявлено негативні середовищні фактори в батьків до настання вагітності в матерів, зареєстровано сімейне накопичення окремих неінфекційних захворювань.
| 5. |
Начьотова Т. А. Особливості розподілу дерматогліфічних ознак в ядерних сім’ях дівчат-підлітків із вторинною аменореєю [Електронний ресурс] / Т. А. Начьотова, Н. В. Багацька // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2015. - № 2. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2015_2_7
| 6. |
Михайлова Е. А. Клініко-генетичний аспект тривожно-фобічних розладів у дітей у контексті первинної та вторинної профілактики [Електронний ресурс] / Е. А. Михайлова, Т. Ю. Проскуріна, Н. В. Багацька, Д. А. Мітельов, Т. М. Матковська, Л. І. Глотка // Український вісник психоневрології. - 2017. - Т. 25, вип. 1. - С. 136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2017_25_1_137
| 7. |
Шутова О. В. Оцінка ендогенних та екзогенних факторів ризику формування жовчнокам’яної хвороби в дитячому та підлітковому віці [Електронний ресурс] / О. В. Шутова, Н. В. Багацька // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Вип. 4(3). - С. 245-249. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2017_4(3)__53
| 8. |
Шутова О. В. Генеалогічні особливості сімей дітей і підлітків, які хворі на жовчнокам’яну хворобу [Електронний ресурс] / О. В. Шутова, Н. В. Багацька // Запорожский медицинский журнал. - 2018. - Т. 20, № 5. - С. 655-659. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2018_20_5_12 Одна из распространенных патологий гепатобилиарного тракта - желчнокаменная болезнь (ЖКБ). Особую обеспокоенность вызывает распространение этого заболевания среди детского и подросткового населения. Цель работы - установление семейной агрегации патологии гепатобилиарного тракта и других мультифакторных болезней в родословных детей и подростков с ЖКБ. Генеалогический анализ проведен в 105 семьях больных детей (БД) в возрасте от 2 до 17 лет, которых обследовали и лечили по поводу нарушений гепатобилиарного тракта в гастроэнтерологическом и соматическом отделениях. Группу сравнения составили родословные 75 семей сверстников, жителей Харьковской области, у которых не диагностировали ЖКБ и другие тяжелые неинфекционные заболевания. В структуре патологии желудочно-кишечного тракта у членов семей БД первое место занимала гастродуоденальная патология (ГДП) (14,29 % против 6,19 % у родственников здоровых детей (РЗД), p << 0,001); второе место - ЖКБ (13,19 % против 0,44 % у РЗД, p << 0,001), третье место - другие заболевания пищеварительной системы (7,21 % против 5,59 % у РЗД, p >> 0,05). В наших исследованиях расчет формирования ЖКБ в зависимости от пола родственников БД также подтвердил, что у лиц женского пола риск формирования холелитиаза выше в 6,7 раза по сравнению с лицами мужского пола (OR = 6,69; ДИ = 3,71 - 12,06; p << 0,05). У родственников I степени родства детей, больных ЖКБ, превалировали такие болезни, как желчнокаменная и другие заболевания пищеварительной системы, ГДП, сердечно-сосудистые нарушения по сравнению с обнаружением этих болезней у РЗД. Выводы: на основании анализа родословных в семьях больных и здоровых детей определена наследственная предрасположенность к ЖКБ у 63,81 % семей БД, что 15,9 раза превышало частоту этой болезни в семьях здоровых детей и позволило рассматривать этот показатель как прогностический признак в формировании ЖКБ. Установлено семейное накопление ЖКБ, других заболеваний пищеварительной системы и ГДП у родственников I степени родства; ЖКБ и ГДП у родственников II степени родства; ЖКБ у родственников III степени родства по сравнению с частотой этих болезней у здоровых детей. Наследование ЖКБ происходило достоверно чаще по материнской, чем по отцовской линии и двух линиях одновременно. Значение показателя отношения шансов при наличии ЖКХ в семьях БД росло в 24,7 раза; при наличии ГДП - в 2,6 раза; при наличии других заболеваний пищеварительной системы - в 1,5 раза по сравнению с частотой этих болезней в семьях здоровых детей; для лиц женского пола - в 6,7 раза.
| 9. |
Багацька Н. В. Оцінка рівня хромосомних аберацій у лімфоцитах крові хворих з різними формами тривожних розладів in vitro [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 4(2). - С. 124-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_4(2)__28
| 10. |
Михайлова Е. А. Клінічний, психологічний, генетичний, нейрофізіологічний та соціальний прогноз депресивного розладу у підлітків [Електронний ресурс] / Е. А. Михайлова, Н. В. Багацька, Т. М. Матковська, О. Е. Беляєва, Д. А. Мітельов // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 2(1). - С. 163-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_2(1)__36
| 11. |
Багацька Н. В. Аналіз родоводів хворих із психічними розладами [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, Л. І. Глотка, В. А. Сухов // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 24. - С. 188-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2019_24_33
| 12. |
Багацька Н. В. Особливості хромосомного апарату у пацієнтів із ювенільним ідіопатичним артритом із супутньою мультифакторною патологією [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова, О. В. Медзяновська // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2019. - Т. 24. - С. 193-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2019_24_34
| 13. |
Михайлова Е. А. Клініко-біологічний аспект депресивного розладу поведінки у підлітків [Електронний ресурс] / Е. А. Михайлова, Н. В. Багацька, Т. Н. Матковська, Д. А. Митєльов, Л. І. Глотка // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 1. - С. 337-341. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_1_76
| 14. |
Багацька Н. В. Щодо ролі спадкових та середовищних чинників ризику у формуванні отеоартрозу в підлітків [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 4. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_4_6 Мета роботи - виявити негативні чинники спадковості та середовища в сім'ях підлітків, хворих на остеоартроз (ОА). Аналіз родоводів проведено в 94 сім'ях підлітків обох статей, хворих на ОА, віком від 12 до 17 років, які перебували на обстеженні в ДУ "ІОЗДП НАМН". Групу порівняння становили родоводи 75 здорових однолітків без тяжкої мультифакторної патології, обстежених в інституті. На підставі генеалогічного аналізу в сім'ях підлітків із ОА визначено негативні перинатальні та постнатальні чинники. Виявлено сімейну агрегацію мультифакторних хвороб у родичів трьох ступенів спорідненості: патологію опорно-рухового апарату, у тому числі ОА; серцево-судинної системи (гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця, інсультів та ін.); ендокринної системи (цукрового діабету, хвороб щитоподібної залози, ожиріння); шлунково-кишкового тракту; онкопатології тощо. За наявності ОА в родичів хворих підлітків ризик розвитку захворювання зростав у 21 раз. Аналіз родоводів у сім'ях підлітків, хворих на ОА, показав, що вагоме значення мають такі показники, як вік матері до 20 років, нефропатія та стимуляція пологової діяльності в матері хворого підлітка, штучне вигодовування дитини, заняття підлітка у спортивних секціях, сімейне накопичення захворювань суглобів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
| 15. |
Багацька Н. В. Цитогенетичні особливості у дітей та підлітків, хворих на остеоартроз [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2007. - № 768, Вип. 5. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2007_768_5_9
| 16. |
Багацька Н. В. Дерматогліфічні особливості у підлітків, хворих на дифузний нетоксичний зоб [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, Л. І. Глотка // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2011. - № 947, Вип. 13. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2011_947_13_12
| 17. |
Багацька Н. В. Обтяжений сімейний анамнез – фактор ризику формування порушень менструальної функції у дівчат-підлітків [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, І. Г. Дємєнкова, Т. А. Начьотова // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Біологія. - 2016. - Вип. 27. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhb_2016_27_7
| 18. |
Багацька Н. В. До питання про роль середовищних та спадкових чинників у формуванні гіпоменструального синдрому у дівчат [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова, А. Є. Дружиніна // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2020. - Т. 27. - С. 174-178. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2020_27_32
| 19. |
Багацька Н. В. Хромосомні аномалії в дівчат-підлітків із первинною олігоменореєю [Електронний ресурс] / Н. В. Багацька, В. Є. Нефідова // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 8. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_8_6 В Україні, як і в більшості розвинених країн світу, зростає кількість порушень менструальної функції серед дівчат-підлітків, що в подальшому може спричинити відхилення в репродуктивній системі в оптимальному фертильному віці. Найчастішим варіантом таких порушень є олігоменорея (ПО) (первинна та вторинна). Серед факторів ризику розвитку патологічних змін менструального циклу визначають медико-біологічні (генетичні), екологічні, соціально-гігієнічні тощо. Мета роботи - вивчити цитогенетичні особливості в лімфоцитах крові дівчат-підлітків із ПО для поліпшення ефективності діагностики захворювання. Цитогенетичний аналіз проведено у 25 дівчат-підлітків віком 12 - 17 років із ПО. Діагноз ПО встановлено у відділенні дитячої гінекології на підставі локальних протоколів, розроблених в інституті; цитогенетичне обстеження дівчат проведено в лабораторії медичної генетики інституту. До групи контролю ввійшли 25 здорових дівчат-однолітків із регулярним менструальним циклом без соматичної патології, яких виявили спеціалісти інституту під час профілактичних оглядів в школах і ліцеях м. Харків. Статистичну обробку отриманих даних здійснено з застосуванням програм Excel за критерієм Стьюдента. За результатами цитогенетичного аналізу, серед обстежених дівчат-підлітків із ПО нормальний жіночий каріотип (46,XX) виявлено у 95,45 %, каріотип 47,XXX - у 4,55 % випадків. Спонтанний рівень хромосомних аберацій у хворих дівчат дорівнював 6,52 % і перевищував цей показник у 3,4 разу у здорових дівчат (1,92 %). Рівень аберацій хроматидного типу в лімфоцитах крові хворих дівчат становив 4,84 %, що в 4,9 разу перевищувало рівень аберацій у здорових дівчат (0,97 %, p << 0,001). Частота аберацій хромосомного типу також відрізнялася в дівчат основної групи (1,68 %) у порівнянні з дівчатами контрольної (0,94 %) групи. Порушення геномного типу (поліплоїдні клітини та клітини з ендоредуплікаціею) у дівчат із ПО реєструвалися втричі частіше, ніж у здорових дівчат. Серед дівчат із ПО виявлено пацієнтку з каріотипом 47,XXX і описано клінічний випадок. Встановлено, що 95,45 % дівчат із ПО мали нормальний жіночий каріотип - 46,XX, а 4,55 % - каріотип 47,XXX. Зареєстровано суттєве підвищення загального рівня хромосомних аберацій і всіх типів порушень (хромосомного, хроматидного, геномного) в лімфоцитах крові хворих дівчат, що свідчить про дестабілізацію їхнього геному та потребує подальшого спостереження в генетика з призначенням препаратів, які стабілізують ДНК. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
| 20. |
Дружиніна А. Є. Екзогенні та ендогенні чинники в сім'ях дівчат з різною масою тіла при олігоменореї [Електронний ресурс] / А. Є. Дружиніна, Н. В. Багацька, В. О. Диннік // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 4. - С. 306-310. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_4_58
| | |
|
|