Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (35) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Ашукіна Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 36 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Ашукіна Н. О. Особливості репаративного остеогенезу в діафізарних дефектах стегнових кісток щурів за умов моделювання гіпотиреозу [Електронний ресурс] / Н. О. Ашукіна, Н. В. Дєдух, М. М. Гелета // Таврический медико-биологический вестник. - 2013. - Т. 16, № 1(1). - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tmbv_2013_16_1(1)__3 | |||
| 2. | 
Ашукіна Н. О. Морфологія кісткового дефекту в умовах моделювання гіпотиреозу [Електронний ресурс] / Н. О. Ашукіна // Український морфологічний альманах. - 2012. - Т. 10, № 2. - С. 6-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2012_10_2_4 | |||
| 3. |
Ашукіна Н. О. Морфологія стегнової кістки щурів в умовах екзогенного L-тироксину [Електронний ресурс] / Н. О. Ашукіна // Український морфологічний альманах. - 2011. - Т. 9, № 2. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2011_9_2_5 | |||
| 4. | 
Радченко В. О. Моделювання фіксації хребців з використанням транспедикулярних конструкцій на поперековому відділі хребта щурів [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, А. Г. Скіданов, Г. В. Іванов, Н. О. Ашукіна, П. Б. Левицький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 3. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2014_3_16 Несмотря на значительный прогресс развития вертебрологии, проблема лечения дегенеративных заболеваний позвоночника остается актуальной из-за значительного количества людей, страдающих от боли в спине. Одним из подходов к изучению этиопатогенеза дегенеративных заболеваний позвоночника является проведение экспериментальных исследований с использованием методов гистологии с целью разработки новых способов предупреждения и лечения этой патологии. Цель исследования - разработать экспериментальную модель транспедикулярной фиксации поясничного отдела позвоночника крыс. Для воспроизведения экспериментальной модели использованы лабораторные крысы в возрасте 5 мес., массой тела 430 - 500 г популяции экспериментально-биологической клиники ИППС им. проф. М. И. Ситенко. Хирургические вмешательства животным выполняли в условиях асептики под общим обезболиванием (аминазин - 10 мг/кг, кетамин - 50 мг/кг). После обработки операционного поля раствором йода и хирургического доступа выделяли задние отделы 2-х прилегающих позвонков, скелетировали. Далее моделировали нарушение иннервации паравертебральных мышц (ПВМ), которое обычно возникает в условиях компрессионно-корешковых синдромов, путем разрушения задней ветви спинномозгового нерва. Выполняли костную аутопластику. Для изучения морфологических особенностей ПВМ в условиях фиксации смежных тел позвонков создана соответствующая конструкция с инструментарием, которую установили экспериментальным крысам. Рентгенография непосредственно после операции и через 3 мес. после нее обнаружила стабильность фиксации. Вывод: разработанная конструкция для фиксации тел позвонков крыс позволяет моделировать операции задней транспедикулярной стабилизации, раскрывает возможности для изучения факторов, влияющих на качество спондилодеза, в частности состояние ПВМ. | |||
| 5. | 
Малишкіна С. В. Вплив імпульсного низькоінтенсивного ультразвуку на остеорепарацію в ділянці введення титанових імплантатів [Електронний ресурс] / С. В. Малишкіна, В. І. Маколінець, О. А. Нікольченко, Н. О. Ашукіна // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 289. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_73 | |||
| 6. |
Попсуйшапка О. К. Клініко-морфологічні стадії процесу зрощення відламків кістки [Електронний ресурс] / О. К. Попсуйшапка, В. О. Літвішко, Н. О. Ашукіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_1_4 Регенерация кости - это каскад клеточных и молекулярных событий, которые приводят к образованию в области перелома костной ткани, идентичной первоначальной. Процесс разделяют на стадии, между которыми невозможно провести четкой границы. Цель работы - выделить ключевые клинические и морфологические явления, определяющие стадийность процесса сращения отломков после перелома кости, уточнить сущность первой стадии, установить сроки каждой стадии у человека. Эксперименты выполнены на 8-ми взрослых овцах породы каракульская курдючная массой 35 - 40 кг, которым выполняли закрытый перелом правой бедренной кости. Участок перелома исследовали с помощью методов гистологии через 5 ч, 1, 4 и 15 суток. Изучено околоотломковое пространство у 43-х пострадавших с закрытыми переломами длинных костей конечностей, которым выполняли открытую репозицию отломков. Ретроспективно оценен клинический материал 546-ти пострадавших с диафизарными переломами костей конечностей, накопленный за последние 30 лет. Доказано, что фибрин-кровяной сгусток является закономерно необходимой структурой для пролиферации и дифференциации клеток и образования новой костной ткани. В результате проведения УЗИ установлено, что форма и локализация костного регенерата соответствует форме и локализации фибрин-кровяного сгустка. На основе исследования угловой подвижности костных отломков и образования костного регенерата установили сроки заживления переломов плечевой кости в период от 4-х до 8-ми недель, бедренной - от 8-ми до 12-ти, костей голени - от 8-ми до 17-ти. Вывод: предложено как первую важную стадию регенерации кости выделить формирование фибрин-кровяного сгустка, который заполняет полностью или частично околоотломковое пространство. Примерный срок образования и стабилизации его структуры составляет от 12-ти до 24 часов. Установлены сроки стадий заживления диафизарных переломов длинных костей у человека. | |||
| 7. |
Скіданов А. Г. Структурні особливості багатороздільного м’яза щурів після транспедикулярної фіксації хребців за умов різної рухової активності [Електронний ресурс] / А. Г. Скіданов, Н. О. Ашукіна, З. М. Данищук, І. О. Батура, В. О. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 2. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2015_2_16 | |||
| 8. |
Романенко К. К. Структурні особливості чотириголового м’яза стегна щурів за умов формування деформації стегнової кістки [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Н. О. Ашукіна, Д. В. Прозоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_1_16 | |||
| 9. |
Попсуйшапка О. К. Переміщення відламків під час лікування діафізарних переломів та їх значення для процесу регенерації кістки [Електронний ресурс] / О. К. Попсуйшапка, В. О. Литвишко, Н. О. Ашукіна, С. М. Яковенко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 31-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_2_7 Для лечения диафизарных переломов используют методы фиксации, при которых образуются конструкции "отломки - фиксатор" с различными механическими свойствами и диапазоном перемещений отломков. Цель работы - обосновать концепцию влияния перемещений отломков на процесс формообразования регенерата при лечении диафизарных переломов ортезом или стержневым аппаратом (АВФ). Перемещение отломков с помощью ультрасонографии оценено у 18-ти больных с диафизарными переломами плечевой (9), бедренной (5) и большеберцовой (5) костей. Среди них 8 пострадавших со свежими переломами плечевой кости лечили консервативно с использованием ортеза, у 5-ти со свежими переломами бедренной кости и костей голени использовали АВФ, 6 пациентов были с несросшимися переломами после металлоостеосинтеза. Установлено, что отломки имеют многовекторную траекторию перемещений в пространстве. У больных со свежими переломами плечевой кости, которым применяли ортез, линейные перемещения концов отломков были в пределах 1,1 - 6 мм (10 - 40 % от исходного расстояния), амплитуда угловых составила <$E2~-~8~symbol Р>. При фиксации АВФ линейные перемещения отломков до 2 мм (13 %) выявлены только у больных с переломом бедренной кости. В случае несросшихся переломов под действием осевой нагрузки появлялась или увеличивалась (на вершине деформации на 37 - 61 %) угловая деформация сегмента. Вывод: механические свойства фибрин-клеточно-коллагеновой бластемы позволяют ей деформироваться на растяжение без негативных последствий в пределах 13 - 40 %. Подвижность отломков в первые 3 недели после диафизарного перелома вызывает деформацию и напряжение бластемы, что обуславливает в дальнейшем структуру полноценного периостального костного регенерата. При несращении диафизарного перелома подвижность отломков не оказывает стимулирующего и формообразующего эффекта. | |||
| 10. |
Радченко В. О. Формування заднього спондилодезу залежно від різної фізичної активності у тварин [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, А. Г. Скіданов, Н. О. Ашукіна, З. М. Данищук, П. Б. Левицький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_2_10 К факторам риска развития дегенеративных заболеваний поясничного отдела позвоночника относят нарушения структуры паравертебральных мышц - стабилизаторов позвоночных двигательных сегментов. Специалисты уделяют внимание их состоянию после хирургического лечения - спондилодеза. Однако влияние мышечной активности на результат хирургического лечения остается неизученным. Цель работы - после выполнения на поясничном отделе позвоночника крыс заднего спондилодеза с применением транспедикулярной конструкции оценить результаты хирургических вмешательств в зависимости от мышечной активности животных. Эксперимент выполнен на 20-ти лабораторных крысах (возраст 5 мес., масса от 430 до 500 г), которых в зависимости от физической активности разделили на 4 группы по 5 животных: плавали до и после (I), до (II), после (III) хирургического вмешательства, не плавали (IV). Тела смежных L | |||
| 11. |
Корж М. О. Структурно-функціональні особливості суглобового хряща під впливом різних режимів навантаження (огляд літератури) [Електронний ресурс] / М. О. Корж, К. К. Романенко, Н. О. Ашукіна, Д. В. Прозоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 115-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_24 Формирование внесуставных посттравматических деформаций является осложнением, которое наблюдается примерно в трети случаев при псевдоартрозе или несращении после изолированных диафизарных переломов длинных костей конечностей. Цель работы - на основе анализа научной информации определить структурно-функциональные особенности суставного хряща (СХ) в условиях физиологической и нефизиологической нагрузки для выяснения влияния на него внесуставных посттравматических деформаций длинных костей. Информационный поиск проведен по электронным базам (PubMed, Medline, Google Scholar, РИНЦ), монографиям, диссертациям, авторефератам диссертаций за последние 20 лет. Физиологическая нагрузка играет ключевую роль в развитии, функционировании, питании и поддержании гомеостаза СХ. Ее повышение, понижение или нефизиологическое перераспределение является одним из весомых факторов возникновения структурно-функциональных нарушений в СХ и, соответственно, развития остеоартроза. Сегодня продолжаются исследования влияния механических стимулов различной продолжительности и силы на функционирование клеток и структурные особенности матрикса СХ. Описаны некоторые пути механотрансдукции. Установлено, что чрезмерная физическая нагрузка, иммобилизация конечности, ее удлинение с помощью метода дистракционного остеосинтеза приводит к развитию структурно-функциональных нарушений в СХ коленного и голеностопного суставов, которые прогрессируют со временем. Впоследствии деструктивные изменения отмечают и в СХ контралатеральной конечности. В клинических условиях изучают взаимосвязь между существованием устойчивых посттравматических деформаций длинных костей конечностей и развитием остеоартроза. Однако не исследованы сроки возникновения деструктивных нарушений в суставах, их выраженность в связи с величиной деформации, обратимость после восстановления анатомической оси конечности. | |||
| 12. |
Романенко К. К. Морфологія суглобового хряща колінного суглоба щурів за умов позасуглобової деформації стегнової кістки [Електронний ресурс] / К. К. Романенко, Н. О. Ашукіна, І. О. Батура, Д. В. Прозоровський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 1. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_1_11 Цель работы - оценить структурно-функциональное состояние коленного сустава крыс после моделирования посттравматической внесуставной деформации бедренной кости. Эксперименты выполнены на 39 белых половозрелых (возраст 6 мес.) крысах-самцах. Для моделирования деформации varus (опытная группа, 15 крыс) после поперечной остеотомии бедренной кости в костномозговой канал вводили изогнутый под углом 35<$E symbol Р> стержень, контрольным животным (15) - прямой. Группой сравнения были интактные крысы (9) соответствующего возраста и пола. Через 1, 3 и 6 мес. после операции выполнено гистологическое исследование. Через 1 мес. после моделирования деформации в суставном хряще (СХ) коленного сустава отмечены деструктивные изменения 1 - 2 степени по OARSI. В контралатеральной конечности СХ имел характерное для возрастной нормы строение. Через 3 мес. установлено уменьшение ширины СХ (по сравнению с интактной группой в 1,21 раза, p << 0,01), потерю гликозаминогликанов, нарушение структуры и упорядоченности коллагеновых волокон, накопление коллагена I типа. Через 6 мес. наиболее выраженные нарушения выявлены в СХ на медиальном мыщелке деформированной бедренной кости - уменьшение его ширины по сравнению с интактной группой в 1,63 раза (p << 0,001), местами замещение волокнистым хрящом. Выводы: у животных с моделированной внесуставной деформацией бедренной кости в СХ коленного сустава травмированной конечности через 1 мес. выявлены деструктивные изменения, которые прогрессировали со временем. Через 1 мес. максимальное проявление нарушений отмечено в зоне поверхности бедренной кости под надколенником, а через 3 и 6 мес. - медиального мыщелка. В СХ коленного сустава контралатеральной конечности деструктивные изменения зафиксированы через 3 мес. после воспроизведения деформации, однако выраженность проявлений была меньше. | |||
| 13. |
Григор’єв В. В. Локалізація фактора росту ендотелію судин і трансформувального фактора росту-β в тканинах навколовідламкової зони після переломів довгих кісток кінцівок у людини [Електронний ресурс] / В. В. Григор’єв, О. К. Попсуйшапка, Н. О. Ашукіна, Ф. М. Галкін // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_11 | |||
| 14. |
Попсуйшапка К. О. Визначення ролі збагаченого тромбоцитами фібрину в процесі регенерації дефекту тіла хребця (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / К. О. Попсуйшапка, Н. О. Ашукіна, В. О. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 3. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_3_6 В процессе разработки способов лечения переломов тел позвонков, в частности в случае травматического повреждения, необходимо понимать биологию процессов образования и реорганизации регенерата для возможности оптимизации репаративного остеогенеза. Цель работы - оценить влияние обогащенного тромбоцитами фибрина на заживление дефекта тела позвонка в эксперименте на кроликах. Проведено моделирование на 18 беспородных кроликах- самцах в возрасте 4 - 5 мес. со средней массой тела (4 +- 0,5) кг. Животным выполняли дырчатый дефект (диаметр и глубина по 3 мм) в каудальном апофизе тел позвонков LIII, LIV. Дефекты у 9 кроликов опытной группы заполняли обогащенным тромбоцитами фибрином, контрольной (9 животных) - оставляли незаполненными и закрывали в обоих случаях гемостатической пленкой "Fibrilar". Обогащенный тромбоцитами фибрин изготавливали по методике D. M. Dohan Ehrenfest непосредственно перед операцией. Через 14 сут, 1 и 3 мес. после моделирования выполняли гистологическое исследование с морфометрией площадей тканей регенерата в области травматического повреждения. Через 14 сут в зоне дефекта тел позвонков кроликов контрольной группы преобладали грануляционная и фиброретикулярная ткани. Относительная площадь новообразованной костной ткани в дефектах кроликов опытной группы была больше в 2,16 раза (<$E p~<<~0,01>) по сравнению с контролем. Через 1 мес. она заполняла всю территорию дефекта и превышала показатели контроля в 1,2 раза (<$E p~<<~0,05>), а в дефектах тел позвонков кроликов контрольной группы сохранялись участки фиброретикулярной ткани. Через 3 мес. у кроликов обеих групп зона дефекта была заполнена пластинчатой костной тканью. Выводы: введение в дырчатый дефект тела позвонка кроликов обогащенного тромбоцитами фибрина способствует ускорению костеобразования через 14 дней и 1 мес. после травмы. | |||
| 15. | 
Радченко В. О. Морфологія формування поперекового задньобічного спондилодезу в кролів за умов використання кісткових трансплантатів і збагаченого тромбоцитами фібрину [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, О. В. Палкін, В. А. Колесніченко, Н. О. Ашукіна, З. М. Данищук // Травма. - 2018. - Т. 19, № 4. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_4_5 Для збільшення частоти формування кісткового блока після операцій спондилодезу необхідні нові біоматеріали, що підвищують остеогенний потенціал трансплантата. Мета дослідження - вивчити формування кісткового зрощення за умов експериментального задньобічного спондилодезу з використанням кісткових ало- та місцевих автотрансплантатів і збагаченого тромбоцитами автологічного фібрину (PRF). Поперековий задньобічний спондилодез виконано 42 статевозрілим самцям кролів каліфорнійської породи, яких розподілили на 6 груп по 7 тварин: контрольна 1 - трансплантати не застосовували; 2 - місцеві автотрансплантати; 3 - місцеві автотрансплантати в поєднанні з PRF; 4 - алотрансплантати з крила клубової кістки; 5 -алотрансплантати з крила клубової кістки в поєднанні з PRF; 6 - PRF. Через 8 тижнів виконували гістологічне дослідження (з морфометрією) ділянки спондилодезу (LIV - LV). У групі 1 кісткового зрощення в зоні спондилодезу не виявлено. В інших групах регенерат, що розташовувався між поперечними відростками та з'єднував суміжні тіла хребців, складався з пластинчастої кісткової, сполучної та хрящової тканин. Найбільшу кількість пластинчастої кісткової тканини зафіксовано в регенератах кролів груп 2 та 3, більшої зрілості - у групі 3. Найширший регенерат (<$E р~<<~0,001>) виявлено у випадку використання автотрансплантатів у поєднанні з PRF порівняно з іншими групами. Ало- та автотрансплантати, які використано в експерименті, повністю не заміщувалися новоутвореними тканинами, а процес їх перебудови тривав. Висновки: використання пластичних матеріалів (PRF, ало- та автотрансплантати самостійно й у поєднанні з PRF) під час поперекового міжпоперечного спондилодезу сприяло формуванню зрощення на рівні операції. | |||
| 16. | 
Піонтковський В. К. Вплив радіочастотної абляції на міжхребцевий диск щурів після нуклеотомії [Електронний ресурс] / В. К. Піонтковський, Н. О. Ашукіна, В. Є. Мальцева, Г. В. Іванов // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 4(2). - С. 291-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_4(2)__68 | |||
| 17. |
Бець І. Г. Особливості регенерації кісткової та хрящової тканини після травматичних внутрішньосуглобових ушкоджень (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / І. Г. Бець, Н. О. Ашукіна, В. Є. Мальцева, О. А. Нікольченко // Травма. - 2018. - Т. 19, № 6. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_6_13 На сьогодні в лікуванні внутрішньосуглобових переломів домінують технології відкритої репозиції і заглибного остеосинтезу. За наявності безлічі позитивних якостей, характерних для цих технологій, об'єктивним негативним чинником є їх висока травматичність, що обумовлює значну кількість ранніх гнійно-некротичних ускладнень і пізніх порушень регенерації. Ці обставини змушують знову загострити увагу на об'єктивізації свідчень щодо відкритих хірургічних втручань при тяжких внутрішньосуглобових травматичних ушкодженнях. Закриті технології лікування внутрішньосуглобових переломів не викликають питань стосовно травматичности і ризику гнійно-некротичних ускладнень, але репозиційні можливості позавогнищевого остеосинтезу і фіксаційного методу вважаються обмеженими. Один із шляхів поліпшення функціональних результатів закритих технологій - використання ефекту функціонального ремоделювання. Це явище помічено в клінічній практиці, коли первинні сумнівні результати закритої репозиції відламків істотно поліпшувалися в процесі функціонального лікування і наступні функціональні результати лікування виявлялися цілком прийнятними. Такі позитивні перспективи зажадали поглибленого вивчення і визначення умов, необхідних для реалізації ефекту функціонального ремоделювання, і в першу чергу - оптимальних термінів для початку функціонального лікування. Питання про терміни виникло не випадково, тому що існуюча теза "чим раніше, тим краще" на практиці має сумнівний вигляд і, крім того, не має ніякої доказової бази. Мета роботи - на підставі вивчення структурних змін у повношаровому дефекті суглобової поверхні встановити оптимальні тимчасові параметри проведення реабілітаційного лікування для реалізації ефекту функціонального ремоделювання. Виконано експериментальне дослідження на 28 статевозрілих щурах, яким після артротомії колінного суглоба наносили стандартні травматичні ушкодження зовнішнього виростка стегнової кістки. Для стандартизації механізму травми розроблено спеціальний пристрій. Піддослідних тварин об'єднали в 4 групи по 7 особин, яких виводили з експерименту в терміни 3, 7, 14, 28 днів після травми, і виконували гістоморфологічне дослідження препаратів із зони ушкодження. Встановлено, що протягом перших двох тижнів після травми в зоні ушкодження проходять регенеративні процеси з утворенням органоспецифічних структур, однак механічні властивості регенерату ще не достатні для первинного знерухомлення країв хрящового дефекту, що, як доведено, є основною умовою для утворення хрящеподібної тканини. З цієї причини функціональне лікування в цей період може тільки сповільнити процес регенерації. Протягом останніх двох тижнів спостерігалося моделювання суглобових поверхонь шляхом замісного заповнення дефектів кістковою тканиною пластинчастої структури і формування волокнистого хряща; відновлення гіалінового хряща не відбувалося. Висновки: обгрунтованими термінами початку функціонального лікування є період із третього і не пізніше кінця четвертого тижня після травми, що є оптимальним для реалізації ефекту функціонального ремоделювання ушкоджених суглобових поверхонь. | |||
| 18. |
Хмизов С. О. Морфологічні зміни епіфізарного хряща дистального відділу стегнової кістки кролів в умовах його двобічного блокування пластинами з гвинтами [Електронний ресурс] / С. О. Хмизов, В. С. Рокутов, Д. В. Єршов, Н. О. Ашукіна, З. М. Данищук, В. Є. Мальцева // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 3. - С. 66-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_3_12 Для лечения умеренной разницы (2 - 6 см) длины нижних конечностей у детей используют временное блокирование зоны роста (ЗР или эпифизарный хрящ) пластинами с винтами. Цель работы - исследовать морфологические изменения ЗР дистального отдела бедренной кости кроликов при ее двустороннем блокировании неблокируемыми пластинами с винтами. Блокировали дистальную ЗР правой бедренной кости 9 кроликов в возрасте 8 нед. Через 3, 5 и 7 нед выполнен гистологический анализ (с морфометрией) дистальных отделов обеих бедренных костей. Через 3 нед после операции высота кости с блокированием была сниженной в латеральном и медиальном отделах в 2,06 и 1,98 раза (p << 0,001), в центральном - наоборот, увеличенной в 1,18 раза (p << 0,001) по сравнению с контралатеральной конечностью (КК). Через 5 нед на всей территории ЗР прооперированной кости выявлены нарушения структуры, уменьшение высоты по сравнению с КК в латеральном отделе в 1,3 раза (p << 0,001), медиальном - в 1,14 (p << 0,01). Через 7 нед деструктивные нарушения в ЗР прогрессировали, ее высота была сниженной по сравнению с КК в латеральном отделе в 3,29 раза, медиальном - в 3,5 (p << 0,001). Выводы: через 3, 5 и 7 нед после двустороннего блокирования дистальной ЗР бедренной кости кроликов в ней выявлены все характерные зоны. Деструктивные изменения (нарушение гистоархитектоники, плотности клеток и т. д.) прогрессировали с увеличением срока эксперимента. Высота ЗР и зоны первичного остеогенеза уменьшались по сравнению с КК с увеличением срока наблюдения, что свидетельствует о задержке линейного роста кости. | |||
| 19. |
Касатка О. В. Регенерації ахілового сухожилля щурів за умов використання збагаченої тромбоцитами плазми та кортикостероїдів [Електронний ресурс] / О. В. Касатка, Н .О. Ашукіна, Г. В. Іванов, Д. Є. Петренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 4. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_4_13 Тендопатия ахиллова сухожилия - одно из распространенных заболеваний нижней конечности у лиц, занимающихся спортом, составляет около 60 % в структуре всех подобных патологий, возникающих в области стопы. В большинстве случаев лечение этого состояния консервативное, с использованием методов физической реабилитации, а также нестероидных противовоспалительных препаратов. Цель работы - изучить особенности регенерации ахиллова сухожилия крыс после его травматического повреждения в условиях местного использования кортикостероидов и ксеногенной обогащенной тромбоцитами плазмы (PRP). Моделировали травму ахиллова сухожилия на 1/3 его ширины хирургическим путем по артротомическому типу у 24 лабораторных крыс массой 300 - 350 г. После операции животных случайно разделили на 3 группы: без лечения в послеоперационном периоде - 1-я (контрольная), введение на 3-й день после операции и затем каждый 7-й бетаметазона - 2-я, PRP - 3-я. Животных выводили из эксперимента через неделю после 3 и 4-й инъекций препаратов, контрольных - на 31 и 38-й дни после операции. Материал исследовали с помощью методови гистологии с анализом коллагена в поляризованном свете. У крыс всех групп в области дефекта ахиллова сухожилия на 38-й день после травмы установлено образование сухожилиеподобной ткани. У животных 2 и 3-й групп в ней располагались плотно упакованные пучки коллагеновых волокон, построенных из коллагена I типа. Коллаген III типа занимал небольшие территории, его было больше у крыс 2-й группы. В контроле выявлены признаки хронического воспаления и максимальное отклонение от структуры нормального сухожилия. Выводы: лечение травматического повреждения ахиллова сухожилия крыс путем местного введения гормонального препарата и ксеногенный PRP позволяют предотвратить развитие воспаления и оптимизировать репаративный процесс. | |||
| 20. | 
Вирва О. Є. Адамантинома – рідкісна кісткова пухлина (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / О. Є. Вирва, Я. О. Головіна, Р. В. Малик, Н. О. Ашукіна, З. М. Данищук // Патологія. - 2019. - Т. 16, № 2. - С. 299-304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2019_16_2_24 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |