Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Анікін І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Анікін І. О. Визначення показань до лікування відкритої артеріальної протоки у недоношених з критичною вагою [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, В. І. Снісарь // Запорожский медицинский журнал. - 2012. - № 3. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2012_3_13 Показаны изменения мозгового, почечного и системного кровотока, которые возникают у недоношенных с критической массой на фоне открытого артериального протока. Установлена корреляционная связь этих нарушений с дисфункцией соответствующих органов. Полученные показатели предложено использовать как дополнительные для получения показаний к оперативной коррекции порока. | ||
| 2. |
Анікін І. О. Відкрита артеріальна протока у недоношених новонароджених з критичною вагою: сучасний погляд на проблему [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, B. I. Снісарь // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 6. - С. 76-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_6_24 Рассмотрены современные взгляды на актуальную проблему неонатологии - открытого артериального протока у недоношенных новорожденных. На основании отечественного и мирового опыта последних лет освещены вопросы этиологии, патогенеза, диагностики и лечения этого критического состояния. | ||
| 3. | 
Анікін І. О. Клінічний випадок: вроджений хілоторакс та хілоперітонеум у недоношеного новонародженого [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, О. В. Спахі, Н. А. Міренкова, Ю. К. Самара, Ю. С. Голдобіна, О. Ю. Клєвакіна, О. М. Ващенко, М. М. Левченко, В. С. Лісова, К. Г. Павелко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 3. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2019_9_3_12 | ||
| 4. | 
Клєвакіна О. Ю. Застосування ранньої неінвазивної штучної вентиляції легень у доношених новонароджених із помірною та важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 3. - С. 338-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_3_11 Поиск и использование альтернативных стратегий дыхательной поддержки перспективен для улучшения близких и отдаленных результатов выхаживания новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией (ГИЭ). Цель работы - исследование эффективности и безопасности применения ранней экстубации с последующей неинвазивной вентиляцией легких у доношенных новорожденных с тяжелой и умеренной гипоксически-ишемической энцефалопатией. Проведено проспективное, когортное, рандомизированное исследование, в которое включили 60 доношенных младенцев. Все пациенты находились на лечении в отделении интенсивной терапии новорожденных КНП "Запорожская областная детская клиническая больница" по поводу ГИЭ II и III степени по шкале Sarnat и наличием дыхательных расстройств и потребностью в искусственной вентиляции легких (ИВЛ). В основную группу вошли 30 (50 %) пациентов, которым через 72 часа после рождения выполнили раннюю экстубацию трахеи и перевели на неинвазивную назальную вентиляцию легких с перемежающимся положительным давлением (NIPPV). Группа сравнения - 30 (50 %) новорожденных, которым проведена традиционная ИВЛ в режиме P-SIMV через интубационную трубку до восстановления уровня сознания, отсутствия судорог и установления регулярного паттерна самостоятельного дыхания. При проведении неинвазивной ИВЛ в режиме NIPPV использованы параметры, которые соответствовали параметрам стандартной эндотрахеальной вентиляции. Уровень SpO | ||
| 5. | 
Клєвакіна О. Ю. Дослідження рівню ІЛ–6 та ІЛ–8 у новонароджених з гіпоксично–ішемічною енцефалопатією на тлі використання різних стратегій вентиляції легень [Електронний ресурс] / О. Ю. Клєвакіна, І. О. Анікін // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 1. - С. 346-350. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_1_80 | ||
| 6. |
Стрижак Л. С. Ризик розвитку гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених при використанні метилксантинів [Електронний ресурс] / Л. С. Стрижак, І. О. Анікін, О. В. Спахі // Патологія. - 2021. - Т. 18, № 2. - С. 152-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2021_18_2_6 | ||
| 7. |
Стрижак Л. С. Застосування спектроскопії ближнього інфрачервоного випромінювання в гострій фазі гіпоксично-ішемічної енцефалопатії в новонароджених [Електронний ресурс] / Л. С. Стрижак, І. О. Анікін // Запорізький медичний журнал. - 2022. - Т. 24, № 5. - С. 565-573. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2022_24_5_12 Актуальним є виявлення нових маркерів ниркової гіпоперфузії в доношених новонароджених під час терапевтичного охолодження з приводу помірної або важкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії для запобігання прогресуванню гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета роботи - оцінити значущість застосування безперервного периферичного NIRS-моніторингу в доношених новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією для раннього виявлення ниркової гіпоперфузії на тлі профілактичного застосування метилксантинів. Проспективне рандомізоване контрольоване дослідження здійснили у 2019 - 2022 рр. на базі відділення інтенсивної терапії новонароджених КНП "Запорізька обласна клінічна дитяча лікарня" ЗОР. Залучено 50 доношених новонароджених, яким призначили програму тотальної лікувальної гіпотермії з приводу помірної або тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Немовлят поділили на 2 групи, кожна з яких отримувала препарат групи метилксантинів для запобігання прогресуванню ГПН. Безперервний NIRS-моніторинг ниркової та мозкової тканин здійснювали протягом всієї фази охолодження та до завершення періоду зігрівання. Вивчено зв'язок між показниками NIRS і розвитком ГПН, яке визначали відповідно до модифікованої неонатальної шкали KDIGO (2012) за підвищенням рівня сироваткового креатиніну та зниженням темпу діурезу протягом перших 5 діб. Висновки: комбіноване використання метилксантинів і підтримання оптимальної постнатальної гемодинаміки за допомогою NIRS-діагностики життєво важливе для профілактики та лікування ГПН у новонароджених із помірною або тяжкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. | ||
| 8. |
Анікін І. О. Безпека та якість внутрішньовенних ліпідів для новонароджених: сучасні знання та майбутні перспективи (частина I) [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, В. І. Снісарь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2021_11_2_9 | ||
| 9. |
Анікін І. О. Безпека та якість внутрішньовенних ліпідів для новонароджених: вплив на критичні захворювання та метаболічні розлади (частина II) [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, В. І. Снісарь // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 4. - С. 68-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2021_11_4_13 | ||
| 10. |
Анікін І. О. Вплив підвищеного споживання білка та дотації L-карнітину на результати виходжування доношених новонароджених в інтенсивній терапії [Електронний ресурс] / І. О. Анікін, Л. С. Стрижак // Патологія. - 2023. - Т. 20, № 3. - С. 271-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2023_20_3_13 Вивчено можливості підвищеної дотації протеїнів і L-карнітину в доношених новонароджених із захворюваннями перинатального періоду для покращення результатів інтенсивної терапії. Мета роботи - оцінити вплив короткотривалого підвищеного споживання білка доношеними новонародженими та дотації L-карнітину на основні показники ефективності лікування у відділенні інтенсивної терапії. Для перевірки впливу запропонованого методу харчування новонароджених у дослідження залучили 59 доношених дітей, яких рандомно поділили на дві групи. Діти першої групи (n = 30) отримували стандартне харчування молоком матері або формулою, пацієнти другої групи (n = 29) одержували фортифікований білковою добавкою харчовий продукт і дотацію L-карнітину протягом перебування в лікарні. Немовлята обох груп мали статистично зіставні антропометричні характеристики на початку дослідження. Пропорції дітей обох статей відповідали межам 50 % перцентилю. Починаючи з третього тижня, споживання калорій у групі стандартного харчування (СХ) та групі збагачення (ГЗ) становило 111,83 +- 7,19 ккал/кг/добу та 113,44 +- 5,61 ккал/кг/добу відповідно, p = 0,0667. На 1 г білка діти у ГЗ споживали кількість небілкових калорій на рівні 28,68 (27,50; 29,80) ккал/кг/добу, а пацієнти із групи СХ - 42,37 (41,60; 38,00) ккал/кг/добу (U = 28,0000, p = 0,0001). Дотація карнітину в ГЗ сприяла підвищенню рівня вільного карнітину в зразках плазми крові, що одержали безпосередньо перед випискою дітей додому. Загалом запропонована стратегія харчування сприяла поліпшенню показників фізичного розвитку малюків, статистично вірогідно швидшому відновленню маси тіла в групі фортифікації. Так, узагальнений показник маси тіла дітей із ГЗ становив 3966,90 +- 439,08 г, а в групі СХ - 3554,62 +- 452,28 г (p = 0,0033). Встановлено, що діти, які споживали більше білка, були раніше переведені з відділення інтенсивної терапії (10,00 (8,00; 12,00) дня проти 12,00 (11,00; 16,00) дня, U = 235,00, p = 0,0024); раніше виписані зі стаціонара (21,00 (19,00; 27,00) дня проти 26,50 (22,00; 31,00) дня, U = 267,00, p = 0,0109). Запропонована стратегія безпечна. Це підтверджено нормальними рівнями фенілаланіну та сечовини на всіх етапах обстеження дітей. Висновки: короткотривале підвищене споживання білка на тлі дотації карнітину сприяє покращенню результатів фізичного розвитку новонароджених і показників перебування у стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії. Актуальними є дослідження з більшою кількістю учасників і катамнестичне спостереження за дітьми. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |