Пошуковий запит: (<.>A=Аленін Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Аленін Ю. П. Початок досудового розслідування за КПК України 2012 року [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін // Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ . - 2013. - № 1. - С. 198-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aymvs_2013_1_36
|
2. |
Аленін Ю. Особливості відкриття матеріалів іншій стороні за новим КПК України: здобутки та прорахунки [Електронний ресурс] / Ю. Аленін // Юридичний вісник. - 2013. - № 4. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2013_4_17
|
3. |
Аленін Ю. П. Повідомлення про підозру: загальна характеристика та проблеми удосконалення [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, І. В. Гловюк // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. - 2014. - № 1. - С. 161-169 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vprc_2014_1_18
|
4. |
Аленін Ю. Кафедра кримінального процесу [Електронний ресурс] / Ю. Аленін, І. Гловюк // Юридичний вісник. - 2012. - № 4. - С. 99-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2012_4_18
|
5. |
Аленін Ю. П. Поняття та система принципів кримінального провадження [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, В. К. Волошина // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2014. - Т. 14. - С. 78-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2014_14_9
|
6. |
Аленін Ю. П. Особливості початку досудового розслідування за новим КПК України (позитивні і негативні аспекти) [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2012. - Т. 11. - С. 395-403. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2012_11_42
|
7. |
Аленін Ю. П. Шляхи вдосконалення початку досудового розслідування [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2013. - Т. 13. - С. 175-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2013_13_19
|
8. |
Аленін Ю. П. Щодо питання про правову природу преюдиції у кримінальному процесі [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, Д. В. Шилін // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2015. - Т. 15. - С. 105-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2015_15_13
|
9. |
Аленін Ю. Особливості визначення юридичної підстави огляду транспортного засобу за Кримінальним процесуальним кодексом України [Електронний ресурс] / Ю. Аленін, О. Торбас // Юридичний вісник. - 2016. - № 4. - С. 191-197. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2016_4_27
|
10. |
Тіщенко В. В. Теоретичні та практичні проблеми забезпечення ефективності досудового провадження [Електронний ресурс] / В. В. Тіщенко, Ю. П. Аленін, О. П. Ващук, А. В. Мурзановська, О. О. Торбас, Ю. М. Немно, А. О. Панасюк, М. В. Шкрибайло, О. А. Земляна // Наукові праці Національного університету "Одеська юридична академія". - 2015. - Т. 17. - С. 106-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nponyua_2015_17_6
|
11. |
Аленін Ю. П. Кафедра кримінального процесу [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, І. В. Гловюк, В. К. Волошина // Юридичний вісник. - 2017. - № 3-4. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urid_2017_3-4_15
|
12. |
Аленін Ю. П. Проблемні питання продовження строку досудового розслідування слідчим суддею [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, О. В. Малахова // Право України. - 2018. - № 8. - С. 60-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2018_8_7
|
13. |
Аленін Ю. П. Методологія кримінально-процесуальної науки: сучасний стан і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, А. В. Мурзановська // Право України. - 2019. - № 9. - С. 17-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2019_9_4
|
14. |
Аленін Ю. П. Ще раз до питання про самостійність і незалежність слідчого [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін // Актуальні проблеми держави і права. - 2008. - Вип. 44. - С. 149-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2008_44_31
|
15. |
Аленін Ю. П. Співвідношення процесуальної самостійності та розсуду слідчого у кримінальному процесі України [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, О. О. Торбас // Держава та регіони. Серія : Право. - 2020. - № 3. - С. 123-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drp_2020_3_23 Кримінальне процесуальне законодавство України надає слідчому досить широкі процесуальні можливості, які потрібні для проведення ефективного досудового розслідування. При цьому в деяких випадках слідчий може застосовувати такі повноваження на власний розсуд. Однак такий розсуд слідчого не є абсолютним, адже він обмежений як правовими нормами, так і поведінкою інших учасників кримінального процесу Відповідно, розсуд слідчого досить тісно пов'язаний з його процесуальною самостійністю, яка також гарантується кримінальним процесуальним законодавством. Зазначено, що процесуальна самостійність і розсуд - поняття нетотожні, проте наявний міцний зв'язок між ними. З аналізу суті процесуальної самостійності слідчого можна зробити висновок, що розсуд розглядається як один із способів реалізації самостійності. Процесуальна самостійність слідчого розглядається як елемент процесуального статусу слідчого, що надає йому змогу ухвалювати юридично значущі рішення та визначати хід всього досудового розслідування (у межах, встановлених кримінальним процесуальним законодавством). Відповідно, процесуальна самостійність передбачає цілий комплекс повноважень слідчого, а не лише конкретне повноваження. Розсуд, у свою чергу, передбачає можливість ухвалення конкретного процесуального рішення (або вчинення конкретної процесуальної дії) в конкретній ситуації, обираючи з декількох альтернатив. Отже, процесуальна самостійність є поняттям ширшим, ніж розсуд слідчого. Процесуальна самостійність передбачає можливість обрати необхідну сукупність процесуальних дій, які нададуть змогу досягнути кінцевої мети розслідування. Розсуд, у свою чергу, стосується способу та методу проведення конкретної процесуальної дії. Зроблено висновок, що зв'язок між розсудом і процесуальною самостійністю слідчого не є одностороннім. Отже, незважаючи на те, що розсуд є механізмом реалізації процесуальної самостійності, власне обсяг розсуду і формує обсяг такої самостійності. Чим більше повноважень, за яких слідчий може застосовувати розсуд, тим ширшою є процесуальна самостійність такого слідчого.
|
16. |
Аленін Ю. П. Сутність поняття "викривач" в кримінальному процесі України [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, І. Е. Смоляр // Держава та регіони. Серія : Право. - 2022. - № 1. - С. 112-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drp_2022_1_21 Проаналізовано кримінальний процесуальний статус викривача. Автори констатують розбіжності між визначеннями викривача відповідно до профільного закону та КПК України. Науковці зазначають, що такі розбіжності у визначенні є досить логічними відносно завдань законодавчих актів, в яких їх закріплено. Викривач відповідно до ЗУ "Про запобігання корупції" може повідомляти про факти корупції, які далеко не завжди будуть підставою для початку здійснення кримінального провадження, адже не всі корупційні правопорушення є кримінальними правопорушеннями. Таким чином в ЗУ "Про запобігання корупції" надається перелік випадків, за яких така особа могла дізнатися про ймовірні факти корупції. В даному випадку некоректним буде вказувати на колізії у визначенні викривача у цих двох нормативно-правових актів, особливо враховуючи положення ч. 3 ст. 9 КПК України. Власне викривач в кримінальному провадженні - це особа, яка в першу чергу повідомляє про потенційне кримінальне правопорушення. На первинному етапі досудового розслідування велике значення відіграє саме оцінка відомостей та правильна кваліфікація кримінального правопорушення, яке, відповідно, повинно бути корупційним. В подальшому має оцінюватися достовірність та значення інформації викривача, можливості його залучення до окремих процесуальних дій, захист, подальша можлива винагорода тощо. Власне інформація про корупційне правопорушення та ступінь її достовірності значною мірою надають змогу розмежувати заявника від викривача. Зазначено, що законодавець виділяє наступні ключові ознаки викривача в кримінальному процесі: викривач може бути лише фізичною особою; викривач повинен бути переконаний, що інформація, якою він володіє, є достовірною; викривач повинен звернутися із заявою або повідомленням про корупційне кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування. В той же час більш правильним буде формулювання окремої статті, в якій би надавався перелік прав та обов'язків викривача, що надало б змогу краще проаналізувати викривача як учасника кримінальних процесуальних правовідносин.
|
17. |
Аленін Ю. П. Теоретико-правові основи співробітництва України з міжнародними судовими установами [Електронний ресурс] / Ю. П. Аленін, А. В. Підгородинська // Право України. - 2017. - № 12. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prukr_2017_12_12
|