Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Акимишин М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Акимишин М. М. Особливості дихальної активності мітохондрій яєчників корів [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин, Д. Д. Остапів, Р. Г. Сачко // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 1. - С. 175-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_1_36 Досліджено інтенсивність споживання кисню мітохондріями яєчників корів залежно від фізіологічного стану й окремих форм патології статевої залози. Встановлено, що високою дихальною активністю характеризуються мітохондрії яєчників "пізнього жовтого тіла" та "фолікулярного росту", а найнижчою - "раннього жовтого тіла". Інтенсивність споживання кисню мітохондріями яєчників за патології (персистентного жовтого тіла і гіпофункції) не відрізняється від фізіологічних станів "пізнього жовтого тіла" та "фолікулярного росту". Встановлено значні коливання дихальної активності мітохондрій, які зумовлені як станами яєчника, так й індивідуальними особливостями корів. Виявлено, що додавання естрофану до суспензії мітохондрій знижує споживання кисню за фізіологічних станів "пізнього жовтого тіла" та "фолікулярного росту",не впливає за "свіжої овуляції" та "раннього жовтого тіла" і проявляє тенденцію до підвищення за патології яєчників. | ||
| 2. |
Мартин Ю. В. Гістоморфологічна характеристика та концентрація гормонів тканини яєчника корів і телиць залежно від фізіологічного стану [Електронний ресурс] / Ю. В. Мартин, М. М. Акимишин, Р. Г. Сачко, В. Я. Віщур, Д. Д. Остапів // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 2-3. - С. 190-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_2-3_41 Досліджено гістоморфологічні особливості та концентрацію статевих гормонів у тканині яєчників корів залежно від фізіологічного стану статевої залози. Установлено, що гістоморфологічна картина і концентрація статевих гормонів у тканині залежать від фізіологічного стану яєчника. Виявлено, що за "раннього жовтого тіла" на фоні концентрацій: підвищеної - тестостерону і прогестерону та зниженої - естрадіолу гальмується оогенез і відмирають (атрезують) фолікули і відбувається підготовка статевої залози до вагітності після запліднення. Для "пізнього жовтого тіла" характерно зменшення розміру жовтого тіла - жовте тіло статевого циклу регресує, понижуються концентрації тестостерону і прогестерону і зростає - естрадіолу - активуються процеси оогенезу. За фізіологічного стану "фолікулярного росту" у тканині статевої залози встановлено збільшення кількості антральних фолікулів і максимально висока концентрація естрадіолу - інтенсифікується фолікулогенез. Для гіпофункції яєчників характерна мала кількість вторинних фолікулів, їх атрезія, понижена концентрація статевих гормонів у тканині залози. | ||
| 3. | 
Акимишин М. М. Активність ензимів антиоксидантного захисту в репродуктивних органах корів за норми та патології [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин, Н. В. Кузьміна, Р. Г. Сачко, Д. Д. Остапів // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2014. - Т. 16, № 2(2). - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2014_16_2(2)__3 | ||
| 4. | 
Мартин Ю. В. Мікроструктура яєчників великої рогатої худоби залежно від віку [Електронний ресурс] / Ю. В. Мартин, Д. Д. Остапів, Р. Г. Сачко, А. З. Пилипець, М. М. Акимишин // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 530-534. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_87 Вивчено мікроструктуру яєчників телиць і корів української чорно-рябої молочної породи. В яєчниках корів, у порівнянні з телицями, виявлено зниження числа примордіальних і первинних фолікулів, розростання сполучної тканини та запальні процеси, звуження просвіту артеріальних і венозних судин, нагромадження в їх стінках колагенових волокон. Везикулярні фолікули в яєчниках корів характеризуються нерівномірним ростом фолікулярних клітин, частковою відсутністю і складчастістю фолікулярного шару. | ||
| 5. |
Пилипець А. З. Ліпідний склад тканини матки за різного фізіологічного стану яєчника [Електронний ресурс] / А. З. Пилипець, Ю. В. Мартин, Д. Д. Остапів, Р. Г. Сачко, М. М. Акимишин // Біологія тварин. - 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 155-158. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2011_13_1-2_22 Наведено результати досліджень вмісту ліпідів у тканині матки корів за різного фізіологічного стану яєчника. Встановлено, що для тканини матки є характерним вміст фосфоліпідів - 14,3 - 31,9 %, холестеролу - 18,4 - 27,9 %, моно- та диацилгліцеролів - 15,6 - 23,2 %, неетерифікованих вільних жирних кислот (НЕЖК) - 7,7 - 13,0 %, триацилгліцеролів - 4,34 - 12,6 %, ефірів холестеролу - 7,9 - 22,6 %. Виявлено прямолінійну кореляцію між вмістом фосфоліпідів, обернену - з вмістом диацилгліцеролів та криволінійну - з вмістом триацилгліцеролів, НЕЖК, холестеролу та його етерифікованої форми у тканині матки та зміною фізіологічного стану яєчників корів: фолікулярний ріст <$E symbol О> раннє жовте тіло <$E symbol О> пізнє жовте тіло. | ||
| 6. |
Акимишин М. М. Мікроструктура матки та інтенсивність споживання кисню мітохондріями ендометрію корів [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин, Ю. В. Мартин, Р. Г. Сачко, О. С. Грабовська, А. З. Пилипець, Д. Д. Остапів // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 1. - С. 284-289. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_1_48 Вивчено дію утеростимулятора "Міметон" на інтенсивність поглинання кисню мітохондріями ендометрія у зв'язку з запальними процесами слизової оболонки матки та фізіологічним станом яєчників у корів. Ендометрит (серозний та серозно-катаральний) у корів характеризується зменшенням числа та величини маткових залоз, їх атрофією, нагромадженням ексудату, потовщенням м'язових волокон за умов зменшення товщини м'язової (міометрія) та слизової (ендометрія) оболонок. За умов морфологічних змін мазка виявлено зміни дихальної активності мітохондрій, що зумовлено як запальними процесами у слизовій матки, так і фізіологічним станом яєчника. Препарат "Міметон" стимулює споживання кисню та ресинтез АТФ у слизовій матки за ендометриту, що прискорює процеси її відновлення під час запальних процесів. | ||
| 7. | 
Акимишин М. М. Активність та вміст ізозимів аспартатамінотрансферази в репродуктивних органах корів [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин, Н. В. Кузьміна, Д. Д. Остапів // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія: : Ветеринарні науки. - 2017. - Т. 19, № 77. - С. 27-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2017_19_77_9 | ||
| 8. |
Акимишин М. М. Активність і вміст ізозимів малатдегідрогенази у тканинах яєчників і матки корів впродовж статевого циклу [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин // Біологія тварин. - 2017. - Т. 19, № 2. - С. 9-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2017_19_2_3 Досліджено активність і вміст ізозимів малатдегідрогенази (МДГ) у тканинах яєчників й ендометрію та антральній рідині фолікулів на різних стадіях фолікуло- і лютеогенезу та за гіпофункції гонад. Встановлено, що активність МДГ у тканині яєчника висока у фолікулярній фазі (1,0 +- 0,21 нмоль/хв-мг білка), на 20,0 % нижча за раннього жовтого тіла і найнижча за пізнього жовтого тіла (0,6 +- 0,16 нмоль/хв-мг білка). У слизовій матки за активних яєчників величина значення перебуває в межах 0,9 - 1,3 нмоль/хв-мг білка і на 55,6 - 69,3 % нижча за гіпофункції. В антральній рідині фолікулів залежно від фізіологічних станів яєчника встановлено, що активність МДГ висока (1,6 +- 0,46 нмоль/хв-мг білка) з фолікулів розмірами до 4 мм за фолікулярного росту, з 4 - 7 мм (0,6 - 0,7 нмоль/хв-мг білка) за пізнього і раннього жовтого тіла і найнижча (0,4 +- 0,06 нмоль/хв-мг білка) за гіпофункції. У тканинах репродуктивних органів і антральній рідині з фолікулів яєчників корів виявлено три смуги активних протеїнів МДГ, з яких за електрофоретичною рухливістю дві відповідають цитозольним ізозимам (МДГ1 і МДГ2) і одна - мітохондріальному (МДГ3). Встановлено, що у тканині яєчника високий вміст МДГ1 та МДГ2 (33,7 - 44,9 %) і низький - МДГ3 (18,8 - 27,1 %), в ендометрії основна частина вмісту припадає на МДГ2 (36,0 - 56,7 %) і менша - на МДГ1 (26,5 - 35,2 %) та МДГ3 (16,7 - 29,0 %). В антральній рідині з фолікулів статевих залоз найвищий вміст МДГ1 з яєчника за раннього жовтого тіла (52,5 - 60,9 %), МДГ2 - за пізнього жовтого тіла (43,9 - 56,1 %), а МДГ3 - за фолікулярного росту (27,7 - 41,8 %). Аналізом кореляцій встановлено, що активність МДГ від зміни фізіологічного стану і за гіпофункції яєчника у тканині статевої залози проявляє залежність середньої сили (<$E eta~=~0,353>), в ендометрії - сильну (<$E eta~=~0,799>). Вміст МДГ3 у тканині статевої залози і МДГ2 в ендометрії зі зміною фізіологічного стану та за гіпофункції яєчників корелює з середньою силою (відповідно, <$E eta~=~0,509> і 0,325). Кореляційне відношення за розміром фолікулів яєчника раннього жовтого тіла для вмісту МДГ2 в антральній рідині криволінійне середньої сили (<$E eta~=~0,382>).Досліджено активність і вміст ізозимів супероксиддисмутази (СОД) в репродуктивних органах корів залежно від фізіологічного стану та за гіпофункції яєчників. Встановлено, що активність СОД у тканині яєчника за "фолікулярного росту" становить <$E18,5~symbol С~0,95> MО/мг протеїну, вища на 21,0 % (p << 0,05) за "пізнього жовтого тіла" і найвища за "раннього жовтого тіла" (<$E25,6~symbol С~1,25> МО/ мг протеїну). У тканині яєчника за "гіпофункції" активність СОД - <$E10,6~symbol С~1,93> MО/мг протеїну, що свідчить про порушення окисного метаболізму і ймовірне гальмування активності чи понижений синтез ензиму. У тканинах репродуктивних органів корів (статевої залози і ендометрію) та антральній рідині фолікулів виявлено 5 ізозимів СОД: Cu,Zn-СОД (СОД1, СОД2, СОД3) - цитозольні, Mn-СОД (МСОД) - мітохондрійний і ЕСОД - позаклітинний. У корів за гіпофункції яєчника у порівнянні з фізіологічними станами, тканини репродуктивних органів (статевої залози і ендометрію) характеризуються низьким вмістом СОД2 і підвищеним СОД3, МСОД і ЕСОД, що може характеризувати процеси інтенсивного утворення <$Eroman O sub 2 sup { symbol Ч - }> у мітохондріях і позаклітинному просторі та понижену здатність перетворювати їх у цитозолі клітин. Встановлено неоднозначну за силою та напрямком кореляцію між вмістом окремих ізозимів СОД у антральній рідині та величиною фолікула і фізіологічним станом яєчника. При цьому, вищий вміст МСОД в антральній рідині малих фолікулів яєчника за гіпофункції у порівнянні з аналогами за фізіологічних станів, може свідчити про активне утворення <$Eroman O sub 2 sup { symbol Ч - }> у мітохондріях клітин гранульози й ооцита та зниження потенційної здатності до роста, дозрівання перетворення в домінуючий фолікул. | ||
| 9. |
Акимишин М. М. Активність і вміст ізозимів супероксиддисмутази в тканинах репродуктивних органів корів [Електронний ресурс] / М. М. Акимишин, Н. В. Кузьміна, Д. Д. Остапів // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2017. - Вип. 18, № 1. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2017_18_1_3 Досліджено активність і вміст ізозимів малатдегідрогенази (МДГ) у тканинах яєчників й ендометрію та антральній рідині фолікулів на різних стадіях фолікуло- і лютеогенезу та за гіпофункції гонад. Встановлено, що активність МДГ у тканині яєчника висока у фолікулярній фазі (1,0 +- 0,21 нмоль/хв-мг білка), на 20,0 % нижча за раннього жовтого тіла і найнижча за пізнього жовтого тіла (0,6 +- 0,16 нмоль/хв-мг білка). У слизовій матки за активних яєчників величина значення перебуває в межах 0,9 - 1,3 нмоль/хв-мг білка і на 55,6 - 69,3 % нижча за гіпофункції. В антральній рідині фолікулів залежно від фізіологічних станів яєчника встановлено, що активність МДГ висока (1,6 +- 0,46 нмоль/хв-мг білка) з фолікулів розмірами до 4 мм за фолікулярного росту, з 4 - 7 мм (0,6 - 0,7 нмоль/хв-мг білка) за пізнього і раннього жовтого тіла і найнижча (0,4 +- 0,06 нмоль/хв-мг білка) за гіпофункції. У тканинах репродуктивних органів і антральній рідині з фолікулів яєчників корів виявлено три смуги активних протеїнів МДГ, з яких за електрофоретичною рухливістю дві відповідають цитозольним ізозимам (МДГ1 і МДГ2) і одна - мітохондріальному (МДГ3). Встановлено, що у тканині яєчника високий вміст МДГ1 та МДГ2 (33,7 - 44,9 %) і низький - МДГ3 (18,8 - 27,1 %), в ендометрії основна частина вмісту припадає на МДГ2 (36,0 - 56,7 %) і менша - на МДГ1 (26,5 - 35,2 %) та МДГ3 (16,7 - 29,0 %). В антральній рідині з фолікулів статевих залоз найвищий вміст МДГ1 з яєчника за раннього жовтого тіла (52,5 - 60,9 %), МДГ2 - за пізнього жовтого тіла (43,9 - 56,1 %), а МДГ3 - за фолікулярного росту (27,7 - 41,8 %). Аналізом кореляцій встановлено, що активність МДГ від зміни фізіологічного стану і за гіпофункції яєчника у тканині статевої залози проявляє залежність середньої сили (<$E eta~=~0,353>), в ендометрії - сильну (<$E eta~=~0,799>). Вміст МДГ3 у тканині статевої залози і МДГ2 в ендометрії зі зміною фізіологічного стану та за гіпофункції яєчників корелює з середньою силою (відповідно, <$E eta~=~0,509> і 0,325). Кореляційне відношення за розміром фолікулів яєчника раннього жовтого тіла для вмісту МДГ2 в антральній рідині криволінійне середньої сили (<$E eta~=~0,382>).Досліджено активність і вміст ізозимів супероксиддисмутази (СОД) в репродуктивних органах корів залежно від фізіологічного стану та за гіпофункції яєчників. Встановлено, що активність СОД у тканині яєчника за "фолікулярного росту" становить <$E18,5~symbol С~0,95> MО/мг протеїну, вища на 21,0 % (p << 0,05) за "пізнього жовтого тіла" і найвища за "раннього жовтого тіла" (<$E25,6~symbol С~1,25> МО/ мг протеїну). У тканині яєчника за "гіпофункції" активність СОД - <$E10,6~symbol С~1,93> MО/мг протеїну, що свідчить про порушення окисного метаболізму і ймовірне гальмування активності чи понижений синтез ензиму. У тканинах репродуктивних органів корів (статевої залози і ендометрію) та антральній рідині фолікулів виявлено 5 ізозимів СОД: Cu,Zn-СОД (СОД1, СОД2, СОД3) - цитозольні, Mn-СОД (МСОД) - мітохондрійний і ЕСОД - позаклітинний. У корів за гіпофункції яєчника у порівнянні з фізіологічними станами, тканини репродуктивних органів (статевої залози і ендометрію) характеризуються низьким вмістом СОД2 і підвищеним СОД3, МСОД і ЕСОД, що може характеризувати процеси інтенсивного утворення <$Eroman O sub 2 sup { symbol Ч - }> у мітохондріях і позаклітинному просторі та понижену здатність перетворювати їх у цитозолі клітин. Встановлено неоднозначну за силою та напрямком кореляцію між вмістом окремих ізозимів СОД у антральній рідині та величиною фолікула і фізіологічним станом яєчника. При цьому, вищий вміст МСОД в антральній рідині малих фолікулів яєчника за гіпофункції у порівнянні з аналогами за фізіологічних станів, може свідчити про активне утворення <$Eroman O sub 2 sup { symbol Ч - }> у мітохондріях клітин гранульози й ооцита та зниження потенційної здатності до роста, дозрівання перетворення в домінуючий фолікул. | ||
| 10. |
Стронський І. Ю. Вплив стресу на якість м’яса свиней [Електронний ресурс] / І. Ю. Стронський, М. Р. Сімонов, Ю. С. Стронський, М. М. Акимишин // Біологія тварин. - 2021. - Т. 23, № 1. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2021_23_1_8 На якість і безпечність свинини впливає велика кількість факторів - як до забою тварини, так і після. Впродовж терміну дозрівання м'яса забійних тварин відбуваються складні біохімічні та фізико-хімічні процеси. Одним із провідних чинників, які впливають на якість м'яса забійних тварин, є рівень кортизолу в крові, оскільки цей глюкокортикоїдний гормон є пусковим механізмом розвитку ланцюга стресових біохімічних реакцій. Наведено результати дослідження концентрації кортизолу та лактату в крові свиней і рівень pH м'яса. Матеріали для досліджень відбирали у двох груп свиней. Тварин першої групи утримували і їх забій провели у промислових умовах, а другої групи - в дрібних присадибних господарствах. У крові забійних свиней за промислового утримання, у порівнянні з домашніми, концентрація кортизолу є вірогідно вищою - на 39,9 %, як і вміст лактату - у 2,3 разу. Основною причиною є стрес, якого зазнають тварини за транспортування та передзабійного утримання. Привертає увагу значна різниця між максимальним і мінімальним рівнем кортизолу в плазмі крові свиней в межах однієї групи. За умови стресу розщеплення глюкози та глікогену в печінці та м'язах проходило за анаеробним шляхом з утворенням лактату. На 1-, 24- і 48-у год. дозрівання м'яса свиней за промислового утримання та забою рівень pH нижчий у порівнянні з домашнім. Отримані результати досліджень свідчать про нижчу якість отриманої свинини за промислового вирощування і забою свиней, ніж за домашнього. | ||
| 11. | 
Мартин Ю. В. Гістоморфологічні особливості та вміст класів ліпідів у яєчниках корів різного фізіологічного стану [Електронний ресурс] / Ю. В. Мартин, А. З. Пилипець, Р. Г. Сачко, І. М. Яремчук, М. М. Акимишин, Н. В. Кузьміна // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - 2011. - № 23(2.1). - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pzvm_2011_23(2 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |