Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Іващук С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 31
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Іващук С. Експортна стратегія в сучасній системі державного управління [Електронний ресурс] / С. Іващук // Міжнародна економічна політика. - 2009. - Вип. 1-2. - С. 102-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2009_1-2_6
| 2. |
Іващук С. І. Вікові та хронобіологічні аспекти частоти виникнення гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Медицина транспорту України. - 2013. - № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2013_2_7 Мета роботи - дослідити вікові аспекти та річні хроноритми частоти виникнення гострого панкреатиту (ГП) серед населення Північної Буковини. Досліджено історії хвороби 402 хворих з діагнозом ГП. Встановлено, що у віковій групі 18 - 35 років ГП у 5,67 разу частіше реєструвався в чоловіків, ніж у жінок; у віковій групі 36 - 60 років превалював у чоловіків (у 1,61 разу), а після 60 років, навпаки, в 1,51 разу частіше реєструвався в жінок. Середній вік жінок, хворих на ГП, по всій вибірці достовірно вищий порівняно з чоловіками. Оцінка річної частоти госпіталізації хворих показала, що серед чоловіків максимальний пік реєстрації хворих на ГП припадав на липень - зростання на 57,14 % у порівнянні із середньомісячним показником; ще три підйоми спостерігалися впродовж вересня - жовтня, березня та січня. У жінок наявний пік у червні - липні, проте максимальне зростання частоти реєстрації ГП спостерігається в листопаді, в інші періоди року піки практично не виражені. Висновки: чоловіки віком до 60 років у 2,24 разу частіше хворіли на ГП, ніж жінки, проте у віці після 60 років жінки випереджали чоловіків. Максимальний пік захворюваності серед чоловіків спостерігався в липні і ще три підйоми у вересні - жовтні, березні та січні, тимчасом як у жінок піки захворюваності спостерігалися в червні - липні та в листопаді.
| 3. |
Іващук С. І. Спосіб морфометричного дослідження частин підшлункової залози [Електронний ресурс] / С. І. Іващук, В. П. Сілко, М. А. Курікеру // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2013. - Т. 12, № 4. - С. 95-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2013_12_4_23 За результатами морфометричного дослідження параметрів підшлункової залози на 45 препаратах трупів людини встановлено, що глибина залягання задньої поверхні підшлункової залози на межі тіло - хвіст зі сторони задньої бокової стінки живота становить рівно половину відстані від мечеподібного відростка до кінця остистого відростка XII грудного хребця, або ж половину відстані від мечеподібного відростка до переднього кінця XII ребра.
| 4. |
Іващук С. І. Клітинна реактивність і рівень адаптаційного напруження організму хворих на гострий панкреатит, залежно від статі [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 79-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_3_18 Мета роботи - дослідити патогенез і патофізіологічні механізми клітинної реактивності та рівень адаптивного напруження організму хворих на гострий панкреатит (ГП). На підставі розширеного загальноклінічного аналізу крові 189 хворих на ГП розрахували лейкоцитарний індекс інтоксикації, індекс клітинної резистентності, ядерний індекс ступеня ендотоксикозу, показник інтоксикації, індекси зсуву лейкоцитів та співвідношення лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Розподілили хворих на ГП за зонами адаптаційного напруження та ступенем імунних порушень. У хворих на ГП на 99,84 % збільшується у периферійній крові абсолютна кількість лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, за лавиноподібним типом у 6,08 разу зростає ШОЕ. Адаптаційний індекс збільшується у 2,04 разу, і за значеннями зон адаптаційного напруження більшість (83,07 %) хворих перебувають у зонах реакції на тренування та стресу. За зростання індексу клітинної реактивності на 80,62 % індекс зсуву лейкоцитів підвищується у 2,52 разу, що свідчить про активний запальний процес і порушення механізмів імунної реактивності організму, а істотне зниження рівня індексу співвідношення лейкоцитів і ШОЕ вказує на інтоксикацію, пов'язану з інфекційним процесом, тобто фазу транслокації мікроорганізмів із кишечнику. Висновки: розвиток ГП супроводжується стимулюванням клітинної реактивності організму. Зростання адаптаційного напруження вказує на можливий негативний прогноз щодо перебігу хвороби.
| 5. |
Сидорчук Л. П. Молекулярно-генетичні аспекти патології – сучасний науковий напрямок Буковинського державного медичного університету: формування нової дослідницької школи [Електронний ресурс] / Л. П. Сидорчук, С. А. Левицька, О. В. Кушнір, І. Ю. Габорець, А. А. Соколенко, Ю. В. Урсуляк, О. М. Іфтода, С. І. Іващук, Л. В. Мельничук, Ю. М. Яринич // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 246-251. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_3_61
| 6. |
Іващук С. І. Спосіб профілактики розвитку та загострення панкреатиту [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 68-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_3_23 Наведено спосіб хронобіологічно узгодженої профілактики розвитку та загострення панкреатиту на підставі урахування періодів зростання захворюваності та періоду акрофази напруження підшлункової залози. Впровадження способу забезпечить зменшення захворюваності, сприятиме скороченню загальної непрацездатності населення та покращанню якості життя.
| 7. |
Іващук С. П. Експортний потенціал як ключовий фактор сучасної інтеграційної стратегії України [Електронний ресурс] / С. П. Іващук // Економічні науки. Cерія : Облік і фінанси. - 2011. - Вип. 8. - С. 186-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnof_2011_8_27
| 8. |
Іващук С. І. Імунологічна реактивність організму хворих на гострий панкреатит залежно від ґенезу [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_4_12 З метою вивчення особливостей патогенезу та патофізіологічних механізмів ефективності імунологічної реактивності організму хворих на гострий панкреатит, з урахуванням етіологічного чинника, обстежено 189 осіб. У хворих на біліарний панкреатит імунологічна реактивність підвищується на 56,86 %, за зниження неспецифічного протиінфекційного захисту на 47,72 %, тоді як за алкогольного панкреатиту спостерігається зниження активності як неспецифічного (на 71,36 %), так і специфічного імунного (у 2,35 разу) протиінфекційного захисту.
| 9. |
Іващук С. І. Реактивна відповідь нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові та імунологічна реактивність організму хворих на гострий панкреатит, залежно від статі [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2014_13_4_13
| 10. |
Іващук С. І. Клітинна реактивність і рівень адаптаційного напруження у хворих на гострий панкреатит [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Медицина транспорту України. - 2014. - № 3. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_3_5 Мета роботи - дослідити патогенез і патофізіологічні механізми клітинної реактивності та рівень адаптивного напруження організму хворих на гострий панкреатит (ГП). На підставі розширеного загальноклінічного аналізу крові 189 хворих на ГП розрахували лейкоцитарний індекс інтоксикації, індекс клітинної резистентності, ядерний індекс ступеня ендотоксикозу, показник інтоксикації, індекси зсуву лейкоцитів та співвідношення лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Розподілили хворих на ГП за зонами адаптаційного напруження та ступенем імунних порушень. У хворих на ГП на 99,84 % збільшується у периферійній крові абсолютна кількість лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, за лавиноподібним типом у 6,08 разу зростає ШОЕ. Адаптаційний індекс збільшується у 2,04 разу, і за значеннями зон адаптаційного напруження більшість (83,07 %) хворих перебувають у зонах реакції на тренування та стресу. За зростання індексу клітинної реактивності на 80,62 % індекс зсуву лейкоцитів підвищується у 2,52 разу, що свідчить про активний запальний процес і порушення механізмів імунної реактивності організму, а істотне зниження рівня індексу співвідношення лейкоцитів і ШОЕ вказує на інтоксикацію, пов'язану з інфекційним процесом, тобто фазу транслокації мікроорганізмів із кишечнику. Висновки: розвиток ГП супроводжується стимулюванням клітинної реактивності організму. Зростання адаптаційного напруження вказує на можливий негативний прогноз щодо перебігу хвороби.
| 11. |
Іващук С. І. Реактивна відповідь полімофноядерних нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові хворих на гострий панкреатит залежно від ґенезу [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Медицина транспорту України. - 2014. - № 4. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2014_4_5
| 12. |
Іващук С. І. Транслокація патогенних та умовно патогенних мікроорганізмів у тканини внутрішніх органів у процесі формування і перебігу експериментального набрякового гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 4. - С. 23-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_4_7
| 13. |
Іващук С. І. Зміни мікробіоти приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки білих щурів за умови експериментального гострого набрякового панкреатиту [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 1. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2015_1_4 В експерименті на білих щурах вивчено динаміку змін мікробіоти приепітеліальної біоплівки слизової оболонки товстої кишки за умови гострого набрякового панкреатиту. Виявлено порушення мукозної мікробіоти товстої кишки після 12 годин моделювання гострого панкреатиту.В эксперименте на белых крысах изучена динамика изменений микробиоты приэпителиальной биопленки слизистой оболочки толстой кишки при остром отечном панкреатите. Виявлено нарушения мукозной микробиоты толстой кишки через 12 часов моделирования острого панкреатита.
| 14. |
Іващук С. І. Дезінтеграційні механізми функціонування та структурні зміни підшлункової залози у хворих на гострий панкреатит з урахуванням ліпідного профілю та функції гепатоцитів [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Український журнал хірургії. - 2014. - № 2. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkh_2014_2_17
| 15. |
Білик І. С. Ліпідний спектр плазми крові хворих на набряковий панкреатит [Електронний ресурс] / І. С. Білик, С. І. Іващук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 1. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2016_15_1_5
| 16. |
Білик І. С. Структурні зміни підшлункової залози у хворих на гострий панкреатит з урахуванням ліпідного профілю [Електронний ресурс] / І. С. Білик, С. І. Іващук // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 1. - С. 3-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2016_20_1_3 Викладено результати дослідження структурного стану підшлункової залози (ПЗ), обміну ліпідів та системної запальної відповіді з урахуванням етіологічного чинника і статі у хворих на гострий і загострення хронічного панкреатиту. Встановлено, що біліарний гострий панкреатит (ГП) супроводжується сильнішою системною запальною реакцією за рівнем C-реактивного протеїну (p = 0,027) та суттєвими дисліпідемічними розладами. Структурні зміни за алкогольного ГП характеризуються помірно вираженою запальною реакцією паренхіми, парапанкреатичною гідрофільністю та появою дрібних кіст. Біліарний ГП асоціює з більшою частотою гострозапальних змін структури ПЗ: зниженням ехогенності та її неоднорідністю. Отже, на фоні загальних дисліпідемічних розладів і системної запальної реакції за ГП чи загострення хронічного панкреатиту, мають місце відмінності у ступені їх прояву та структурних змінах ПЗ, залежно етіологічних чинників.
| 17. |
Іващук С. І. Зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки білих щурів за експериментального гострого набрякового панкреатиту [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 6. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2014_6_8
| 18. |
Іващук С. І. Лейкоцитарні індекси інтоксикації у реалізації імунологічних механізмів формування гострого панкреатиту: новий погляд на "стару" проблему [Електронний ресурс] / С. І. Іващук // Сімейна медицина. - 2014. - № 5. - С. 120-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_5_33 Проаналізовано клітинну імунологічну реактивність у 189 хворих на гострий панкреатит (ГП) біліарного та алкогольного генезу. Встановлено, що формування ГП супроводжується стимуляцією клітинної реактивності організму із високою реакцією клітин на екзогенну та переважно ендогенну інтоксикацію, середнього ступеня тяжкості у 151 (79,9 %) особи. У хворих на алкогольний ГП переважає екзогенний шлях інтоксикації переважно інфекційного іенезу. У пацієнтів із біліарним ГП зростають всі індекси інтоксикації переважно за рахунок ендотоксикозу і стимуляції внутрішніх імунологічних механізмів реалізації запалення в підшлунковій залозі.
| 19. |
Бойчук Т. М. Роль університетських навчально-практичних центрів первинної медико-санітарної допомоги у підготовці сімейних лікарів на додипломному та післядипломному освітніх етапах [Електронний ресурс] / Т. М. Бойчук, Л. П. Сидорчук, І. В. Геруш, С. В. Білецький, О. А. Петринич, С. І. Іващук, Т. В. Казанцева, Л. В. Мельничук, Л. В. Никифор, А. А. Соколенко // Семейная медицина. - 2015. - № 2. - С. 173-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_2_38 Висвітлено результати організації та функціонування навчально-практичних центрів первинної медико-санітарної допомоги Буковинського державного медичного університету та їх роль у додипломній та післядипломній підготовці сімейних лікарів.
| 20. |
Сидорчук Л. П. Організація навчально-практичних центрів первинної медико-санітарної допомоги як крок до удосконалення підготовки сімейних лікарів на Буковині [Електронний ресурс] / Л. П. Сидорчук, С. В. Білецький, О. А. Петринич, С. І. Іващук, Т. В. Казанцева, Л. В. Мельничук, Л. В. Никифор, А. А. Соколенко, Л. Г. Крикливець, І. Г. Флюндра // Семейная медицина. - 2014. - № 6. - С. 6-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_6_4 Викладено інформацію про навчально-практичні центри первинної медико-санітарної допомоги Буковинського державного медичного університету та особливості проведення навчального процесу в даних умовах.
| | |
|
|