Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Євсєєва В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Черній В. І. Перспективи малоінвазивних методів анестезіологічного посібника при лапароскопічних баріатричних втручаннях у пацієнтів з морбідним ожирінням за принципами прискореної реабілітації [Електронний ресурс] / В. І. Черній, В. В. Євсєєва // Семейная медицина. - 2017. - № 2. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_2_8 Наведено клінічні приклади успішної реалізації програми з прискореного ведення післяопераційного періоду пацієнтів з морбідним ожирінням після проведення лапароскопічної поздовжньої резекції шлунка (ЛПРШ) із застосуванням комбінованої анестезії на тлі внутрішньовенного уведення пропофолу, інгаляційної низькопоточної анестезії севофлюраном, проведення періопераційної мультимодальной аналгезії. Мета дослідження - оптимізувати методи загального знеболювання баріатричних хірургічних втручань у пацієнтів з морбідним ожирінням. У дослідженні взяли участь 26 пацієнтів з індексом маси тіла 36 - 45, яким було виконано ЛПРШ з використанням комбінованої інгаляційної низькопоточної анестезії севофлюраном і мультимодальної аналгезії. У всіх пацієнтів було реалізовано концепцію малоінвазивного інтраопераційного анестезіологічного моніторингу та програму прискореної післяопераційної реабілітації. Динаміка величин центральної гемодинаміки свідчить про високу гемодинамічну стабільність на всіх етапах операції з тенденцією до нормалізації початково підвищеного артеріального тиску. Показники адекватності оксигенації і вентиляції (SpO2 і EtCO2) відповідали нормальним значенням і не відрізнялися від рівня стрес-норми. У всіх пацієнтів відновлення спонтанного дихання відбувалося у середньому через 8 хв після закінчення операції. Екстубацію здійснювали на операційному столі через 8 - 2 хв (p = 0,05), проведення продовженої штучної вентиляції легенів не було потрібно. При цьому рівень післяопераційного болю на операційному столі ВАШ був мінімальним - 0 - 2 бали. У ранній післяопераційний період рівень болю за ВАШ у пацієнтів становив у середньому 3 +- 2 бали (p = 0,05), у наркотичних аналгетиках необхідності не виникало. Усі хворі були активізовані протягом першої доби після операції. Пацієнтів було виписано на 2,9 +- 0,25 добу після операції (p = 0,05). Заключення: інгаляційна низькопоточна анестезія севофлюраном із застосуванням мультимодальної попереджувальної аналгезії за лапороскопічної поздовжної резекції шлунка у пацієнтів з морбідним ожирінням не вимагає проведення продовженої штучної вентиляції легень і є гідною альтернативою комбінованій епідуральній анестезії. Відмова від інвазинвного моніторингу надає змогу здійснити ранню активізацію і реабілітацію пацієнтів, що значно скорочує термін перебування пацієнтів у стаціонарі.
| 2. |
Євсєєва В. В. Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії [Електронний ресурс] / В. В. Євсєєва // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 5. - С. 104-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_5_18 Мета роботи - порівняння аналгетичних ефектів налбуфіну гідрохлориду та фентанілу як основних компонентів у схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань. У дослідженні брали участь 18 пацієнтів із морбідним ожирінням, рандомізовані на дві рівнозначні групи (n = 9). У першій групі пацієнти як основний аналгетичний компонент під час анестезії отримували фентаніл, у другій групі - налбуфіну гідрохлорид. Рівень післяопераційного болю оцінювався за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) протягом першої післяопераційної доби. Рівень післяопераційного болю за ВАШ у першу післяопераційну добу статистично не відрізнявся між пацієнтами обох груп. Висновки: відповідно до отриманих даних налбуфіну гідрохлорид є ефективною альтернативою фентанілу як основний аналгетичний компонент в схемі мультимодальної інтраопераційної аналгезії у пацієнтів з морбідним ожирінням при лапароскопічних баріатричних втручаннях.
| 3. |
Черній В. І. Вплив карбоксиперитонеуму на серцевий індекс у пацієнтів з морбідним ожирінням та супутньою серцево-судинною патологією під час лапароскопічних баріатричних втручань [Електронний ресурс] / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, В. Г. Гур’янов // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 2. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_2_4 Мета роботи - дослідити вплив карбоксиперитонеуму на показники центральної гемодинаміки у пацієнтів з морбідним ожирінням (МО) та супутньою серцево-судинною патологією (ССП) під час лапароскопічних баріатричних втручань. В дослідження включено 45 хворих з МО та індексом маси тіла 37 - 58 кг/м<^>2 віком від 18 до 61 року, яким були виконані лапароскопічні баріатричні втручання. Супутня ССП виявлена у 100 % пацієнтів. Всім пацієнтам під час операції проведена комбінована інгаляційна низькопотокова анестезія севофлюраном у поєднанні з періопераційною мультимодальною аналгезією. Проаналізовано показники центральної гемодинаміки, одержані математичним шляхом. Статистичне опрацювання результатів дослідження здійснено за допомогою пакета аналізу статистичних даних MedCalc v. 18.11 (MedCalc Software Inc, Broekstraat, Бельгія). Проведеним кореляційним аналізом встановлено, що зміна абсолютного значення показника серцевого індексу (СІ) корелює із внутрішньочеревним тиском (ВЧТ) в умовах карбоксиперитонеуму. Виявлено сильний позитивний лінійний зв'язок (r = 0,83; p << 0,001) величини А СІ та ВЧТ. Критичне значення ВЧТ за умови карбоксиперитонеуму становить 15 мм рт. ст.: чутливість - 93,1 % (95 % вірогідний інтервал - ВІ 77,2 - 99,2 %), специфічність - 100 % (95 % ВІ 79,4 - 100 %), прогностичність позитивного результату - 100 % (95 % ВІ 93,2 - 100 %), прогностичність негативного результату - 88,9 % (95 % ВІ 67,7 - 96,8 %). Висновки: тривалий карбоксиперитонеум за тиску 15 мм рт. ст. не призводить до значних гемодинамічних змін у хворих з МО та супутньою ССП і є для них оптимальним.
| 4. |
Євсєєва В. В. Успішна імплементація протоколу ERABS у пацієнтів із морбідним ожирінням під час лапароскопічних баріатричних втручань [Електронний ресурс] / В. В. Євсєєва // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 191-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_85
| 5. |
Черній В. І. Періопераційний менеджмент у баріатричній хірургії за принципами ERAS [Електронний ресурс] / В. І. Черній, В. В. Євсєєва, М. М. Сербул // Клінічна та профілактична медицина. - 2019. - № 1. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Clinprevmed_2019_1_10
| 6. |
Шептуха С. А. Досвід використання електрозварювальної технології в тиреоїдній хірургії [Електронний ресурс] / С. А. Шептуха, М. М. Сербул, В. В. Євсєєва // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_2_10 Мета роботи - порівняльний аналіз ефективності хірургічних втручань на щитоподібній залозі, виконаних традиційним способом з використанням монополярної діатермокоагуляції та шовного матеріалу та за допомогою апарата для зварювання живих тканин "Патонмед ЕК-300М1". Ретроспективно вивчено 335 історій хвороб пацієнтів, прооперованих з приводу різної тиреоїдної патології в хірургічному відділенні ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС за період з 2016 по 2018 рр. У дослідження було включено 319 пацієнтів. Їх розподілено на групи за обсягом та способом виконання оперативного втручання. Серед них: гемітиреоїдектомія - 82 випадки, тиреоїдектомія - 132 випадки, тиреоїдектомія, доповнена центральною дисекцією шиї, - 105 випадків. Сумарно за традиційною методикою виконано 216 оперативних втручань, за допомогою "Патонмед ЕК-300М1" - 103. За результатами дослідження встановлено, що при використанні апарата "Патонмед ЕК-300М1" тривалість оперативних втручань скорочувалась на 35 - 39 %, а термін перебування в стаціонарі - з 2,46 до 1,43 доби. Випадки післяопераційної кровотечі виникли у 4 пацієнтів першої групи. У другій групі випадків кровотечі зафіксовано не було. Явища транзиторного парезу гортані в першій групі виникли у 1,4 % випадків, у другій - 0,9 %. За час подальшого спостереження в обох групах випадків паралічу поворотного гортанного нерва не виявлено. Висновки: використання електрозварювальної технології надає можливість значно зменшити тривалість і травматичність оперативних втручань, забезпечити надійний гемостаз під час операції, знизити ризик ускладнень і зменшити термін перебування пацієнта в стаціонарі.Мета роботи - порівняльний аналіз ефективності хірургічних втручань на щитоподібній залозі, виконаних традиційним способом з використанням монополярної діатермокоагуляції та шовного матеріалу та за допомогою апарата для зварювання живих тканин "Патонмед ЕК-300М1". Ретроспективно вивчено 335 історій хвороб пацієнтів, прооперованих з приводу різної тиреоїдної патології в хірургічному відділенні ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС за період з 2016 по 2018 рр. У дослідження було включено 319 пацієнтів. Їх розподілено на групи за обсягом та способом виконання оперативного втручання. Серед них: гемітиреоїдектомія - 82 випадки, тиреоїдектомія - 132 випадки, тиреоїдектомія, доповнена центральною дисекцією шиї, - 105 випадків. Сумарно за традиційною методикою виконано 216 оперативних втручань, за допомогою "Патонмед ЕК-300М1" - 103. За результатами дослідження встановлено, що при використанні апарата "Патонмед ЕК-300М1" тривалість оперативних втручань скорочувалась на 35 - 39 %, а термін перебування в стаціонарі - з 2,46 до 1,43 доби. Випадки післяопераційної кровотечі виникли у 4 пацієнтів першої групи. У другій групі випадків кровотечі зафіксовано не було. Явища транзиторного парезу гортані в першій групі виникли у 1,4 % випадків, у другій - 0,9 %. За час подальшого спостереження в обох групах випадків паралічу поворотного гортанного нерва не виявлено. Висновки: використання електрозварювальної технології надає можливість значно зменшити тривалість і травматичність оперативних втручань, забезпечити надійний гемостаз під час операції, знизити ризик ускладнень і зменшити термін перебування пацієнта в стаціонарі.
| 7. |
Черній В. І. Перспективи застосування протоколів ERAS у бариатричній хірургії [Електронний ресурс] / В. І. Черній, В. В Євсєєва // Pain, anaesthesia & intensive care. - 2018. - № 1. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2018_1_4
| 8. |
Євсєєва В. В. Порівняння ефектів комбінованої нейроаксіальної анестезії та багатокомпонентної низькопотокової інгаляційної анестезії у структурі періопераційного анестезіологічного забезпечення при артроскопічних втручаннях на колінному суглобі [Електронний ресурс] / В. В. Євсєєва, Є. О. Скобенко, Л. М. Зенкіна, М. О. Малімоненко, С. О. Савченко // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_4_14 Артроскопічні втручання на колінному суглобі (АКС) - найпоширеніший вид хірургічного втручання у світі. Але питання щодо найкращого анестезіологічного забезпечення при цьому поки не вирішене. Мета роботи - покращення якості анестезіологічного забезпечення артроскопічних втручань на колінному суглобі шляхом удосконалення персоніфікованого періопераційного анестезіологічного менеджменту. У дослідженні взяли участь 142 пацієнти віком від 18 до 78 років, яким було зроблено АКС, рандомізовані на дві групи за видом обраного пацієнтом анестезіологічного забезпечення. У першій групі (n1 = 82) пацієнтам проводили нейроаксіальну анестезію у поєднанні з внутрішньовенним уведенням дексмедетомідину, у другій групі (n2 = 60) - багатокомпонентну низькопотокову інгаляційну анестезію севофлюраном у поєднанні з мультимодальною аналгезією. До операції оцінювали рівень передопераційного стресу. Протягом перших 24 годин після оперативного втручання оцінювали рівень післяопераційного болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), частоту виникнення післяопераційної нудоти і блювання (ПОНБ), загальну задоволеність пацієнта оперативним втручанням. Рівень болю за ВАШ, частота випадків ПОНБ, рівень задоволеності в піддослідних групах суттєво не відрізнялися. На вибір пацієнта виду анестезіологічного забезпечення суттєвий вплив мав рівень доопераційного стресу. Висновки: нейроаксіальна та загальна анестезія при артроскопічній хірургії колінного суглоба мають переваги та недоліки. Прийняття рішення про метод анестезіологічного забезпечення повинно базуватися на бажанні пацієнта та на його можливому попередньому оперативному досвіді.
| 9. |
Лісун Ю. Б. Варіабельність серцевого ритму як маркер максимального фізичного навантаження у людей з ожирінням [Електронний ресурс] / Ю. Б. Лісун, В. В. Євсєєва, Л. М. Полюхович // Pain, anaesthesia & intensive care. - 2023. - № 2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2023_2_7
|
|
|