Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Сулаєва Зв'язок Q223R поліморфізму гена$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Сулаєва О. М. Зв'язок Q223R поліморфізму гена рецепторів до лептину з ризиком розвитку цукрового діабету: гендерні аспекти [Електронний ресурс] / О. М. Сулаєва, Н. І. Белемець, С. В. Гончаров, В. Є. Досенко, К. Ю. Маслій, О. С. Ларін // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 29-34 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2018_4_6 Проведено оцінку гендерних особливостей ролі Q223R поліморфізму гена рецептору до лептину у розвитку ожиріння та діабету. У дослідження було включено 244 пацієнта (152 з ЦД 2 і 92 групи порівняння) з еквівалентним гендерним розподілом. Розвиток ЦД 2 асоційований з надлишковою масою тіла чи ожирінням, при цьому серед жінок визначено вищу частоту ожиріння у поєднанні з ЦД 2 (P = 0,031). Q223R поліморфізм LEPR був асоційований зі зростанням ризику розвитку ЦД 2 незалежно від статі (OR 2,23; 95 % ДI 1,27 - 3,90; P = 0,005). У жінок Q223R поліморфізм LEPR тісно пов'язаний з ризиком надлишкової маси та ожиріння: наявність алеля G (гомозиготи GG та гетерозиготи АG) була спряжена зі зростанням ІМТ >> 25 (P = 0,034), підвищенням рівнів ЛПНЩ та C-пептиду. На відміну від цього у чоловіків підвищення ІМТ >> 25 було визначено переважно у гомозигот GG (P = 0,02). Виявлено гендерні розбіжності асоціації Q223R поліморфізму LEPR та розвитку надлишкової маси стимулюють до подальшого вивчення стать-асоційованих механізмів регуляції адипогенезу та метаболізму ліпідів.
|
|
|