Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Маренич Особливості управління врожайністю кукурудзи$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Маренич М. М. Особливості управління врожайністю кукурудзи в умовах нестійкого зволоження [Електронний ресурс] / М. М. Маренич, В. О. Капленко, К. В. Коба, О. Р. Голуб // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - 2019. - № 4. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDAA_2019_4_7 У трирічному виробничому експерименті досліджено особливості формування врожайності кукурудзи: аналіз урожайності в сівозміні; вплив передпосівної обробки насіння; вплив системи удобрення, густоти сівби та швидкості руху посівного агрегату на врожайність. Встановлено, що застосування органічних добрив у вигляді гною великої рогатої худоби (ВРХ) в кількості 50 т/га компенсує негативний вплив небажаного попередника, наприклад, соняшнику, під який ця норма вноситься. Урожайність кукурудзи в такому разі була найбільшою і становила 9,7 - 11,1 т/га, показники врожайності після пшениці становили 9,4 - 10,5 т/га. В умовах використання великої кількості добрив, особливо застосування гною ВРХ, попередники неістотно впливають на формування врожайності зерна. Зокрема врожайність гібридів кукурудзи ТМ Pioneer після пшениці озимої становила в середньому 9,83 т/га, а після соняшнику - 10,2 т/га, що має різницю лише 3,7 %. Найменшу врожайність одержано в разі розміщення кукурудзи після посівів цієї ж культури на зерно та силос - відповідно 9,3 та 9,57 т/га. Найменша врожайність спостерігалася в повторних посівах кукурудзи, що підтверджують узагальнені попередні дослідження. Встановлено, що за умови інтенсивного забезпечення посівів органо-мінеральними добривами гібриди кукурудзи реалізують свій генетичний потенціал незалежно від умов року вирощування. Використання норми азотних добрив у кількості 150 кг/га виявилося найефективнішим незалежно від умов року вирощування. Ефективним прийомом управління врожайністю кукурудзи є передпосівна обробка насіння сумішшю протруйників і гумінових стимуляторів, що сприяє кращому формуванню кореневої та надземної частини й надає змогу більшою мірою контролювати ураження проростків хворобами. В умовах нестійкого зволоження найбільша врожайність досягнута за норм висіву 80 - 85 тис. насінин на 1 га, проте норми висіву доцільно обгрунтовувати економічно. Оптимальною швидкістю руху агрегату для сівби кукурудзи є 10 км/год. Зменшення чи збільшення цього параметру призводило до зменшення врожайності, що пояснюється нерівномірним розподілом насіння та неоднаковою глибиною його розміщення у грунті. Швидкість руху необхідно встановлювати залежно від технічних характеристик агрегату та стану грунту на момент сівби.У трирічному виробничому експерименті досліджено особливості формування врожайності кукурудзи: аналіз урожайності в сівозміні; вплив передпосівної обробки насіння; вплив системи удобрення, густоти сівби та швидкості руху посівного агрегату на врожайність. Встановлено, що застосування органічних добрив у вигляді гною великої рогатої худоби (ВРХ) в кількості 50 т/га компенсує негативний вплив небажаного попередника, наприклад, соняшнику, під який ця норма вноситься. Урожайність кукурудзи в такому разі була найбільшою і становила 9,7 - 11,1 т/га, показники врожайності після пшениці становили 9,4 - 10,5 т/га. В умовах використання великої кількості добрив, особливо застосування гною ВРХ, попередники неістотно впливають на формування врожайності зерна. Зокрема врожайність гібридів кукурудзи ТМ Pioneer після пшениці озимої становила в середньому 9,83 т/га, а після соняшнику - 10,2 т/га, що має різницю лише 3,7 %. Найменшу врожайність одержано в разі розміщення кукурудзи після посівів цієї ж культури на зерно та силос - відповідно 9,3 та 9,57 т/га. Найменша врожайність спостерігалася в повторних посівах кукурудзи, що підтверджують узагальнені попередні дослідження. Встановлено, що за умови інтенсивного забезпечення посівів органо-мінеральними добривами гібриди кукурудзи реалізують свій генетичний потенціал незалежно від умов року вирощування. Використання норми азотних добрив у кількості 150 кг/га виявилося найефективнішим незалежно від умов року вирощування. Ефективним прийомом управління врожайністю кукурудзи є передпосівна обробка насіння сумішшю протруйників і гумінових стимуляторів, що сприяє кращому формуванню кореневої та надземної частини й надає змогу більшою мірою контролювати ураження проростків хворобами. В умовах нестійкого зволоження найбільша врожайність досягнута за норм висіву 80 - 85 тис. насінин на 1 га, проте норми висіву доцільно обгрунтовувати економічно. Оптимальною швидкістю руху агрегату для сівби кукурудзи є 10 км/год. Зменшення чи збільшення цього параметру призводило до зменшення врожайності, що пояснюється нерівномірним розподілом насіння та неоднаковою глибиною його розміщення у грунті. Швидкість руху необхідно встановлювати залежно від технічних характеристик агрегату та стану грунту на момент сівби. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |