Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>AT=Зорій Нейрофізіологічні особливості спастичного синдрому$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Зорій І. А. 
Нейрофізіологічні особливості спастичного синдрому в дітей із дитячим церебральним паралічем залежно від вираженості моторних порушень [Електронний ресурс] / І. А. Зорій, В. М. Пашковський, Н. В. Васильєва, О. М. Ніка // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_4_6
Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - збірний термін, який об'єднує численні тяжкі захворювання нервової системи. 80 % дітей з ДЦП страждають від спастичних форм, основним симптомом яких є підвищення м'язового тонусу - спастичність. Об'єктивізацію стану м'язового тонусу та контроль за динамікою спастичності можна проводити за допомогою методів біомеханіки та електронейроміографічного (ЕНМГ) дослідження, що надає змогу якісно та кількісно вивчити стан нервово-м'язової системи. Мета роботи - встановити клінічно-нейрофізіологічні особливості спастичного синдрому в дітей з ДЦП залежно від вираженості моторних порушень. Обстежені 122 дитини з ДЦП (середній вік 8,8 +- 3,7 року), що були розподілені на групи згідно з результатами шкали великих моторних функцій, розширеної та доповненої (Gross Motor Function Classification (GMFCS EandR)). Усім пацієнтам проведене ретельне неврологічне обстеження та було здійснене ЕНМГ-дослідження. Для оцінки надсегментарного (верхнього мотонейрона) та сегментарних (<$E alpha>-мотонейронів спинного мозку й периферичних нервів) рівнів ураження аналізували параметри Н-рефлексу і F-хвилі. У більшості обстежених дітей були діагностовані спастичні форми ДЦП: у 40 (32,8 %) дітей - спастична диплегія, у 25 (20,5 %) - геміпаретична форма, у 6 (4,9 %) - спастичний трипарез, у 34 (27,9 %) - спастичний тетрапарез. У дітей з ДЦП з вираженими моторними порушеннями значно частіше спостерігалася ортопедична патологія, а саме еквіновальгусна установка та плосковальгусні деформації стоп. За даними ЕНМГ-параметрів у хворих з ДЦП реєструвалися порушення надсегментарних впливів, що проявлялися підвищенням амплітуди М-відповіді, особливо при тестуванні великогомілкового нерва, збільшенням співвідношення Нmах/Мmах, підвищенням амплітуди Н-рефлексу та F-хвилі. Висновки: зі збільшенням вираженості рухових порушень за шкалою великих моторних функцій (GMFCS E and R) у дітей з дитячим церебральним паралічем вірогідно поглиблювалися нейрофізіологічні зміни.
Попередній перегляд:   Завантажити - 290.468 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського