Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Sidorenko Global and European Research$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Sidorenko A. V. Global and European Research Priorities for Evidence-Based Policy on Ageing [Електронний ресурс] / A. V. Sidorenko // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 2. - С. 3-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2020_2_3 Визначено найперспективніші підходи і моделі для подолання розриву між дослідженнями і політикою щодо старіння. Загальна мета представленого аналізу міжнародного досвіду розробки доказової інформаційної політики щодо старіння - упровадження цього досвіду в країнах Східної Європи та Центральної Азії. Формулювання відповідних стратегічних пріоритетів є надзвичайно важливим для забезпечення доказової бази у процесі розробки, реалізації та моніторингу політичних дій щодо старіння. З методологічної точки зору стаття - аналітичний огляд міжнародних політичних документів і науково-дослідних ініціатив у галузі старіння. Основну увагу приділено загальносвітовому (Організація Об'єднаних Націй та Всесвітня організація охорони здоров'я) досвіду та досвіду Європейського Союзу в розробці потенційних моделей національної політики щодо старіння. Огляд зосереджено на дослідницьких компонентах основних міжнародних стратегій політики щодо старіння, зокрема Віденському міжнародному плані дій щодо старіння (1982), Мадридському міжнародному плані дій щодо старіння (2002) і концептуальних документах Всесвітньої організації охорони здоров'я. Аналіз дослідницьких пріоритетів щодо старіння в документах глобального рівня і регіональних документах Європейського Союзу, а також у європейських програмах і проєктах щодо досліджень і інновацій виявляє універсальну поширеність соціальних, біомедичних (охорона здоров'я та догляд) й економічних пріоритетів. Протягом поточного десятиліття активне старіння стало основним змістом політики щодо старіння у різних частинах світу. Стверджено, що для подолання наявних прогалин між науковими розробками та політичними процесами потрібні взаємні дії основних національних зацікавлених сторін, насамперед - науковців і розробників політики. Така взаємність вимагає узгодження науково-дослідних проєктів із основними напрямами політики, щоб забезпечити доказову основу для політичних дій. Головний висновок стверджує, що поінформована доказова політика допомогла б запобігти необдуманим маніпуляціям громадською думкою та викривленню змісту політики під час нинішнього наростання популізму і необізнаності.Визначено найперспективніші підходи і моделі для подолання розриву між дослідженнями і політикою щодо старіння. Загальна мета представленого аналізу міжнародного досвіду розробки доказової інформаційної політики щодо старіння - упровадження цього досвіду в країнах Східної Європи та Центральної Азії. Формулювання відповідних стратегічних пріоритетів є надзвичайно важливим для забезпечення доказової бази у процесі розробки, реалізації та моніторингу політичних дій щодо старіння. З методологічної точки зору стаття - аналітичний огляд міжнародних політичних документів і науково-дослідних ініціатив у галузі старіння. Основну увагу приділено загальносвітовому (Організація Об'єднаних Націй та Всесвітня організація охорони здоров'я) досвіду та досвіду Європейського Союзу в розробці потенційних моделей національної політики щодо старіння. Огляд зосереджено на дослідницьких компонентах основних міжнародних стратегій політики щодо старіння, зокрема Віденському міжнародному плані дій щодо старіння (1982), Мадридському міжнародному плані дій щодо старіння (2002) і концептуальних документах Всесвітньої організації охорони здоров'я. Аналіз дослідницьких пріоритетів щодо старіння в документах глобального рівня і регіональних документах Європейського Союзу, а також у європейських програмах і проєктах щодо досліджень і інновацій виявляє універсальну поширеність соціальних, біомедичних (охорона здоров'я та догляд) й економічних пріоритетів. Протягом поточного десятиліття активне старіння стало основним змістом політики щодо старіння у різних частинах світу. Стверджено, що для подолання наявних прогалин між науковими розробками та політичними процесами потрібні взаємні дії основних національних зацікавлених сторін, насамперед - науковців і розробників політики. Така взаємність вимагає узгодження науково-дослідних проєктів із основними напрямами політики, щоб забезпечити доказову основу для політичних дій. Головний висновок стверджує, що поінформована доказова політика допомогла б запобігти необдуманим маніпуляціям громадською думкою та викривленню змісту політики під час нинішнього наростання популізму і необізнаності. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |