Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (2)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Шумик Інтродукційний прогноз як важлива$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Шумик М. І. 
Інтродукційний прогноз як важлива складова проекту будівництва садів Світу в Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка НАН України. Частина 1 [Електронний ресурс] / М. І. Шумик, П. Є. БулаХ, Н. І. Попіль // Інтродукція рослин. - 2019. - № 4. - С. 3-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/IR_2019_4_3
В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті.В історичній послідовності висвітлено роль і місце наукового прогнозування в інтродукції рослин та ландшафтному будівництві. Розроблені іншими науковцями засади "Загальної прогностики" та її положення прийнято авторами для формування прогностичного апарату інтродукції рослин. Прогноз розглянуто як теоретичну базу та необхідний початковий етап інтродукційного процесу. Науковий напрям з передбачення наслідків переселення рослин остаточно не сформувався, але немає сумнівів у необхідності запровадження прогностичних технологій у ботанічних садах та дендропарках для виявлення адаптаційних можливостей іноземних рослин, які є прикрасою ландшафтів нових для них регіонів. В історичному аспекті розглянуто значення прогнозу адаптаційної здатності рослин у дослідженні природної та культурної спадщини народів світу. Стисло проаналізовано світову історію етноботаніки, яка надала поштовх до поширення цього напряму досліджень у ботанічних закладах України. Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України став провідною установою з демонстрації експозицій за таким принципом. Увагу приділено відбору методів прогнозу для створення етноботанічних експозицій. Оскільки таких методів багато, наведено принципи та систему їх класифікації. За прийнятою схемою проаналізовано: класичні методи інтродукції рослин, які мають прогностичне значення; непоширені екстраполяційні методи прогнозування; фізіолого-біохімічні та генетичні передумови інтродукції; особливості інтродукційного прогнозування для рослин захищеного грунту; інтерполяційні методи; методи математичного моделювання. Пояснено необхідність створення бази даних щодо методів прогнозування. Наведено алгоритми побудови й основні вимоги до бази даних. Використання "Електронної експертної системи методів прогнозування" надає інформацію про існуючі способи прогнозування та сприяє вибору оптимального з них за конкретних умов проведення інтродукційного експерименту. Практичну реалізацію апробованих авторами зазначених методів та їх модифікацій для створення садів Світу розглянуто у другій частині статті.
Попередній перегляд:   Завантажити - 218.161 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського