Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Шидловська Показники довголатентних слухових викликаних$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Шидловська Т. А. Показники довголатентних слухових викликаних потенціалів у хворих з функціональною дисфонією з різною вираженістю порушення голосової функції [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шевцова, Мохамед Шемлі // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2013. - № 2. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Jvngkh_2013_2_9 Обстежено дві групи хворих, по 20 осіб у кожній, з прогресуючою, помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) шумового та радіаційного генезу, а також дві групи, по 20 осіб у кожній, з відносно аналогічним слухом за даними суб'єктивної аудіометрії та стабільним перебігом захворювання. Виявлено, що у пацієнтів з прогресуючою СНП у разі впливу шуму та радіації спостерігалось більш виражене порушення у корковому відділі слухового аналізатора, ніж у випадку стабільного перебігу захворювання. Найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку у потиличному відділі виявлено за прогресуючої СНП радіаційного генезу.Обследованы две группы больных, по 20 лиц в каждой, с прогрессирующей, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухостью (СНТ) шумового и радиационного генеза, а также две группы, по 20 лиц в каждой, с относительно аналогичным слухом по данным субъективной аудиометрии и стабильным течением заболевания. Выявлено, что у пациентов с прогрессирующей СНТ как при действии шума, так и радиации наблюдалось более выраженное нарушение в корковом отделе слухового анализатора, чем при стабильном течении заболевания. Наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в затылочном отделении обнаружено при прогрессирующей СНТ радиационного генеза.Проведено дослідження часових характеристик довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у хворих на функціональні дисфонії та з різним ступенем прояву порушення функціонального стану голосового апарату. Проведені дослідження свідчать про наявність змін у функціонуванні коркових структур головного мозку у хворих з функціональними порушеннями голосу. До того ж, зі збільшенням прояву функціональних порушень голосового апарату за даними відеоларингостробоскопії спостерігаються більш суттєві зміни у стані коркових структур за даними ДСВП, що вказує на взаємозв'язок між станом цих структур головного мозку та ступенем порушення голосової функції у разі функціональних порушень голосу.Проведено исследование временных характеристик длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у больных функциональными дисфониями и с разной степенью проявления нарушения функционального состояния голосового аппарата. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии изменений в функционировании корковых структур головного мозга у больных с функциональными нарушениями голоса. К тому же, с увеличением проявления функциональных нарушений голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопии наблюдаются более существенные изменения в состоянии корковых структур по данным ДСВП, что указывает на взаимосвязь между состоянием этих структур головного мозга и степенью нарушения голосовой функции при функциональных нарушениях голоса.З впливом потужних звуків, які нерідко супроводжуються ударною хвилею у разі застосування різних типів озброєння, стикаються під час виконання службових обов'язків військовослужбовці, що робить акубаротравматичне ураження слухової системи професійною патологією для даного контингенту. Мета дослідження - визначити зміни у стані центральних відділів слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у військовослужбовців, які одержали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Проведено дослідження функції центральних відділів слухового аналізатора у військовослужбовців з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО. Основну групу складали 50 військово службовців з акутравмою з найтиповішими формами аудіометричних кривих і ступенем вираженості сенсоневральної приглухуватості, з асиметричним порушенням слухової функції та низхідним типом тональної аудіометричної кривої. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Усього обстежено 65 осіб. Реєстрація довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів проводилася з використанням загальноприйнятої методики за допомогою аналізуючої системи "Eclipse" фірми "Interacoustics" (Данія). Під час аналізу одержаних кривих брали до уваги чіткість одержаної відповіді, форму кривої, латентні періоди піків (ЛПП) хвиль P1, N1, P2 і N2 ДСВП. Під час вивчення стану центральних відділів слухової системи у військовослужбовців з акутравмою за даними реєстрації слухових викликаних потенціалів було виявлено порушення в корковому відділі слухового аналізатора за даними ДСВП у всіх (100 %) обстежених і в 84 % випадків (42 чоловіки) - у стовбуромозкових структурах за даними КСВП. Було виявлено достовірне збільшення середньостатистичних значень ЛПП компонентів P2 і N2 ДСВП у обстежених у порівнянні з контрольною групою. Так, ЛПП компонента Р2 у військовослуж бовців з акутравмою склав (189,6 +- 2,4) мс у разі значення в контрольній групі (175,9 +- 2,6) мс (t = 3,87; P << 0,05), а N2 - (302,2 +- 3,8) мс за норми (251,4 +- 3,1) мс (t = 10,36; P << 0,01). Висновки: застосування об'єктивних методів обстеження слухової системи, зокрема ДСВП, має велике значення у плані топічної діагностики, розв'язання експертних питань, визначення та об'єктивізації тяжкості перебігу захворювання у військовослужбовців з акутравмою з зони АТО та під час проведення лікувально-профілактичних заходів. За даними ДСВП у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, виявлено порушення в коркових і підкоркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне подовження ЛПП компонента P2 та N2 ДСВП до (189,6 +- 2,4) мс та (302,2 +- 3,8) мс відповідно. Одержані дані свідчать про важливу роль стану коркових відділів слухового аналізатора в розвитку сенсоневральних порушень у випадку акутравми, одержаної за реальних бойових умов. | ||
| 2. | 
Шидловська Т. А. Показники довголатентних слухових викликаних потенціалів у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції [Електронний ресурс] / Т. А. Шидловська, Т. В. Шидловська, Л. Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 3. - С. 46-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_3_6 Обстежено дві групи хворих, по 20 осіб у кожній, з прогресуючою, помірно вираженою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) шумового та радіаційного генезу, а також дві групи, по 20 осіб у кожній, з відносно аналогічним слухом за даними суб'єктивної аудіометрії та стабільним перебігом захворювання. Виявлено, що у пацієнтів з прогресуючою СНП у разі впливу шуму та радіації спостерігалось більш виражене порушення у корковому відділі слухового аналізатора, ніж у випадку стабільного перебігу захворювання. Найбільш виражене зниження біоелектричної активності головного мозку у потиличному відділі виявлено за прогресуючої СНП радіаційного генезу.Обследованы две группы больных, по 20 лиц в каждой, с прогрессирующей, умеренно выраженной сенсоневральной тугоухостью (СНТ) шумового и радиационного генеза, а также две группы, по 20 лиц в каждой, с относительно аналогичным слухом по данным субъективной аудиометрии и стабильным течением заболевания. Выявлено, что у пациентов с прогрессирующей СНТ как при действии шума, так и радиации наблюдалось более выраженное нарушение в корковом отделе слухового анализатора, чем при стабильном течении заболевания. Наиболее выраженное снижение биоэлектрической активности головного мозга в затылочном отделении обнаружено при прогрессирующей СНТ радиационного генеза.Проведено дослідження часових характеристик довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у хворих на функціональні дисфонії та з різним ступенем прояву порушення функціонального стану голосового апарату. Проведені дослідження свідчать про наявність змін у функціонуванні коркових структур головного мозку у хворих з функціональними порушеннями голосу. До того ж, зі збільшенням прояву функціональних порушень голосового апарату за даними відеоларингостробоскопії спостерігаються більш суттєві зміни у стані коркових структур за даними ДСВП, що вказує на взаємозв'язок між станом цих структур головного мозку та ступенем порушення голосової функції у разі функціональних порушень голосу.Проведено исследование временных характеристик длиннолатентных слуховых вызванных потенциалов (ДСВП) у больных функциональными дисфониями и с разной степенью проявления нарушения функционального состояния голосового аппарата. Проведенные исследования свидетельствуют о наличии изменений в функционировании корковых структур головного мозга у больных с функциональными нарушениями голоса. К тому же, с увеличением проявления функциональных нарушений голосового аппарата по данным видеоларингостробоскопии наблюдаются более существенные изменения в состоянии корковых структур по данным ДСВП, что указывает на взаимосвязь между состоянием этих структур головного мозга и степенью нарушения голосовой функции при функциональных нарушениях голоса.З впливом потужних звуків, які нерідко супроводжуються ударною хвилею у разі застосування різних типів озброєння, стикаються під час виконання службових обов'язків військовослужбовці, що робить акубаротравматичне ураження слухової системи професійною патологією для даного контингенту. Мета дослідження - визначити зміни у стані центральних відділів слухового аналізатора за даними довголатентних слухових викликаних потенціалів (ДСВП) у військовослужбовців, які одержали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Проведено дослідження функції центральних відділів слухового аналізатора у військовослужбовців з акутравмою, які постраждали в зоні проведення АТО. Основну групу складали 50 військово службовців з акутравмою з найтиповішими формами аудіометричних кривих і ступенем вираженості сенсоневральної приглухуватості, з асиметричним порушенням слухової функції та низхідним типом тональної аудіометричної кривої. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не мали контакту зі звуками високої інтенсивності. Усього обстежено 65 осіб. Реєстрація довголатентних (коркових) слухових викликаних потенціалів проводилася з використанням загальноприйнятої методики за допомогою аналізуючої системи "Eclipse" фірми "Interacoustics" (Данія). Під час аналізу одержаних кривих брали до уваги чіткість одержаної відповіді, форму кривої, латентні періоди піків (ЛПП) хвиль P1, N1, P2 і N2 ДСВП. Під час вивчення стану центральних відділів слухової системи у військовослужбовців з акутравмою за даними реєстрації слухових викликаних потенціалів було виявлено порушення в корковому відділі слухового аналізатора за даними ДСВП у всіх (100 %) обстежених і в 84 % випадків (42 чоловіки) - у стовбуромозкових структурах за даними КСВП. Було виявлено достовірне збільшення середньостатистичних значень ЛПП компонентів P2 і N2 ДСВП у обстежених у порівнянні з контрольною групою. Так, ЛПП компонента Р2 у військовослуж бовців з акутравмою склав (189,6 +- 2,4) мс у разі значення в контрольній групі (175,9 +- 2,6) мс (t = 3,87; P << 0,05), а N2 - (302,2 +- 3,8) мс за норми (251,4 +- 3,1) мс (t = 10,36; P << 0,01). Висновки: застосування об'єктивних методів обстеження слухової системи, зокрема ДСВП, має велике значення у плані топічної діагностики, розв'язання експертних питань, визначення та об'єктивізації тяжкості перебігу захворювання у військовослужбовців з акутравмою з зони АТО та під час проведення лікувально-профілактичних заходів. За даними ДСВП у військовослужбовців, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, виявлено порушення в коркових і підкоркових структурах слухового аналізатора, про що свідчать достовірне подовження ЛПП компонента P2 та N2 ДСВП до (189,6 +- 2,4) мс та (302,2 +- 3,8) мс відповідно. Одержані дані свідчать про важливу роль стану коркових відділів слухового аналізатора в розвитку сенсоневральних порушень у випадку акутравми, одержаної за реальних бойових умов. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |