Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Шевченко Штучне засолення водоносного горизонту$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Шевченко О. Л. 
Штучне засолення водоносного горизонту у відкладах полтавської серії в селі Тарасівка Київської області [Електронний ресурс] / О. Л. Шевченко, Д. А. Безродний // Геохімія техногенезу. - 2020. - Вип. 4. - С. 40-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2020_4_6
Розглянуто безпрецедентний випадок навмисного штучного забруднення експлуатаційного водоносного горизонту місцевого значення в с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області скидами відпрацьованого розсолу. Джерело забруднення питних підземних вод у відкладах новопетрівської світи полтавської серії міоцену встановлено за результатами застосування експрес-методики та логічно-апріорного аналізу. Базуючись на гідрохімічних випробуваннях, аналізі результатів відкачувань води з свердловин і розрахунках швидкості міграції солі доведено, що джерелом забруднення може бути лише підприємство з фасування червоної ікри, на якому, згідно нормативної технології промивання сировини, утворюються значні об'єми стоків розсолу. Розглянкто кілька можливих варіантів підвищення мінералізації води, проте всі ознаки вказують лише на одне джерело. Зокрема: джерело забруднення, тобто вищезгадуване підприємство, розміщене вище за потоком підземних вод, - в області їх живлення; надлишковим у воді є лише вміст іонів кальцію, натрію та хлору, загальної жорсткості та мінералізації, що відкидає варіант забруднення горизонту внаслідок поширення від місця колишнього складування агрохімікатів за радянських часів (знаходиться також в області живлення, але далі, на вододільній частині, в 650 - 700 м від дослідної свердловини); мінералізація води (за рахунок вмісту NaCl) у приватній водозабірній свердловині, що розміщена в 440 м нижче за потоком від джерела забруднення, збільшується при збільшенні дебіту та тривалості відкачування і зменшується після дощів та інфільтрації талих вод, що нагадує інтрузію морських вод до прибережних водозаборів; мінералізація зростає водоносною товщею зверху до низу, відповідно питомої ваги та в'язкості розчину; підвищена мінералізація підземних вод даного водоносного горизонту на даній місцині явище не поодиноке, солоні води виявлено у свердловинах і колодязях лише вниз за потоком від вищеозначеного підприємства, до того ж вони з'являлись послідовно, спочатку в ближньому колодязі (365 м) - приблизно через 5 років, згодом у свердловині (440 м) - через 6 років, що відповідає розрахованій швидкості конвективного перенесення солі в піщаних відкладах за відповідних градієнтів потоку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 923.674 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського