Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Ткачишин Зміна показників добового моніторування$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Ткачишин О. В. 
Зміна показників добового моніторування артеріального тиску під впливом лікування у пацієнтів із гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду [Електронний ресурс] / О. В. Ткачишин // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 40-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_2_7
Мета роботи - порівняти показники добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у хворих на гіпертонічну хворобу через <$Esymbol У~6> міс після геморагічного інсульту до та після лікування комбінацією амлодипіну, валсартану, гідрохлортіазиду (за потреби) і магнію оксиду моногідрату. До основної групи було залучено 33 хворих, до групи порівняння - 13. У першій групі офісний артеріальний тиск (АТ) - 140/90 мм рт. ст. і більше, у другій - менше. Групи були порівнянні за основними показниками. Особам основної групи проведено ДМАТ двічі (до та після лікування), а пацієнтам групи порівняння - одноразово. В основній групі до лікування та після середній систолічний АТ (САТ) становив відповідно вдень (<$E110,1~symbol С~16,0>) та (<$E102,3~symbol С~12,6>) мм рт. ст., вночі - (<$E102,6~symbol С~17,3>) і (<$E83,9~symbol С~8,1>) мм рт. ст., за добу - (<$E109,7~symbol С~15,7>) та (<$E96,3~symbol С~11,9>) мм рт. ст. (p << 0,05). Максимальний САТ удень в основній групі був більшим до лікування ((<$E169,3~symbol С~18,4>) мм рт. ст., p << 0,05). Величина середньоквадратичного відхилення для САТ і пульсового АТ зменшилася після лікування (p << 0,05). Значення середньої реальної варіабельності САТ в основній групі до лікування становило (<$E11,27~symbol С~2,73>) мм рт.ст., після - (<$E9,74~symbol С~1,84>) мм рт.ст. (p << 0,05). Показник Diurnal index САТ в основній групі до лікування - (<$E4,95~symbol С~9,67>) %, після лікування - (<$E11,44~symbol С~5,43>) %. Висновки: лікування хворих на гіпертонічну хворобу, котрі перенесли геморагічний інсульт <$Esymbol У~6> міс тому і в яких офісний АТ становив <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт. ст., комбінацією амлодипіну (5 - 10 мг/добу), валсартану (80 - 160 мг/добу), гідрохлортіазиду в дозі 12,5 мг (за потреби) на основі хронотерапевтичного підходу та магнію оксиду моногідрату в дозі 456 мг/добу впродовж 1 міс надає змогу досягти контролю АТ за даними ДМАТ у 73 % хворих та статистично значущо зменшити короткотермінову варіабельність АТ, зокрема середньоквадратичне відхилення в усіх часових інтервалах і середню реальну варіабельність для САТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.535 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського