Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Приходько Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо Закарпатського$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Приходько М. Г. Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо Закарпатського внутрішнього прогину (сучасний аспект) [Електронний ресурс] / М. Г. Приходько, Н. М. Жабіна, М. І. Богданова // Геологічний журнал. - 2020. - № 1. - С. 34-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2020_1_5 Вперше представлено Схему неогенового вулканізму західної частини Вигорлат-Гутинського пасма (Закарпатський внутрішній прогин). В основу цієї схеми покладено нову комплексну методологію стратиграфічного розчленування та кореляції вулканічних утворень. Схема побудована за результатами докладного вивчення структури та еволюції магматизму шести вулканів центрального типу з дев'яти, відомих в українському Закарпатті - Попричний, Анталівський, Маковиця, Тростяниця, Синяк та Дехманов. Вперше в Україні виконано "міжвулканну" кореляцію вулканічних комплексів вулканів центрального типу, що значною мірою урунтується на визначеній нами циклічності (стадійності) розвитку неогенового вулканізму Закарпатського прогину. Встановлено, що Вигорлат-Гутинське пасмо сформоване в результаті третьої і четвертої вулканічних стадій протягом пізнього сармату - паннону. Кожна стадія відбувалась у два етапи (ранній і пізній). Лави і пірокластика вивержень ранніх етапів за хімічним складом кислі, а пізніх - середні (антидромний ряд). У всіх досліджених вулканічних спорудах виділено вулканічні комплекси, які відповідають кожному з цих етапів. Вік та етапність формування зазначених комплексів обгрунтовано за хімічним складом, абсолютним віком та положенням у розрізі. Визначено, що третя вулканічна стадія відбувалась у пізньому сарматі, комплекси раннього етапу виділені у розрізах вулканів Попричний, Анталівський, Маковиця, комплекси пізнього етапу - у вулканах Попричний, Анталівський, Синяк, Дехманов. В результаті четвертої вулканічної стадії були сформовані комплекси раннього етапу (кінець сармату - ранній паннон) - виділені у вулканах Попричний, Анталівський, Тростяниця, Синяк, Дехманов, комплекси пізнього етапу (пізня частина паннону) встановлені у всіх досліджених вулканічних спорудах. Проведено кореляцію стратифікованих відкладів центрального типу в межах західної частини Вигорлат-Гутинського пасма з Регіональною стратиграфічною схемою неогенових відкладів Закарпатського прогину. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |