Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Прилипко Екологічні детермінанти у формуванні$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Прилипко В. А. Екологічні детермінанти у формуванні ставлення населення до розвитку атомної енергетики [Електронний ресурс] / В. А. Прилипко, М. М. Морозова, І. В. Бондаренко, О. О. Пелюх, Ю. Ю. Озерова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 249-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_15 Мета роботи - визначення основних екологічних детермінант, що формують відгук соціального середовища на діяльність атомних електростанцій. Соціологічне опитування проводили в зоні спостереження (ЗС) Южно-Української АЕС (ЮУАЕС). Під час опитування населення було застосовано безповторний ймовірнісний відбір. Вибіркова сукупність респондентів населення ЗС ЮУАЕС складала 322 людини, де похибка вибірки становила 5,4 % за довірчого інтервалу 95,0 %. Для оцінки показників якості життя та занепокоєності застосовували порядкову 5-бальну шкалу вимірювання, а для інших питань - номінальні шкали вимірювання. Під час опитування було враховано всі вікові групи населення від 20 до 65 років. У процесі роботи було використано соціально-гігієнічні, соціологічні, статистичні та математичні методи дослідження (відносні величини, середні; достовірність парних відмінностей за критерієм Ст'юдента (t). Рівень сприйняття радіаційного ризику населенням ЗС АЕС є найнижчим серед респондентів міст-супутників Рівненської АЕС (РАЕС) і ЮУАЕС у порівнянні з населенням сільських населених пунктів та міст ЗС. Серед чинників, що формують екологічну загрозу для населення ЗС як наслідок діяльності АЕС, детермінантою є збереження і вивезення радіоактивних відходів. Соціальними чинниками, що визначають оцінку екологічної безпеки діяльності АЕС, є робота на АЕС і місце мешкання, стать, вік, рівень освіти населення та ін. Сформований у населення України "ІЧ-образ" екологічної катастрофи, внаслідок аварії на ЧАЕС, незалежно від місця мешкання на території України, впливає на поведінку, формування планів і оцінки, особливо населення, яке мешкає поряд з об'єктами і джерелами іонізуючого випромінювання. Висновок: чинне законодавство, що регламентує взаємовідносини між діючими АЕС та громадами, на території яких вони розташовані, потребує вдосконалення, керуючись основним принципом екологічного громадського здоров'я - соціальної справедливості - право людини на здорове довкілля: населені пункти ЗС (громади) отримують кошти на компенсацію ризику мешкання за дотримання певних правил безпеки для збереження здоров'я. Правове регулювання і постійна поінформованість населення - основні напрямки для формування адекватних оцінок. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |