Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Попов Оригінальна методика задньої аортопластики$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Попов В. В. 
Оригінальна методика задньої аортопластики при протезуванні аортального клапана та одночасній хірургічній корекції поєднаної мітрально-аортальної вади [Електронний ресурс] / В. В. Попов, Р. М. Вітовський, Ю. В. Баховська, О. О. Большак, К. Є. Вакуленко, Н. В. Поворозник // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 9-10. - С. 40-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_9-10_9
Мета роботи - вивчення можливостей нового підходу до реконструкції кореня та висхідної аорти при протезуванні аортального клапана та одночасній корекції мітральної вади серця в умовах вузького гирла аорти. У дослідження включено 46 пацієнтів із мітрально-аортальною вадою серця в поєднанні з вузьким гирлом аорти, які були оперовані в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України за період з 1 січня 2006 до 1 січня 2020 рр. Усім хворим була виконана реконструкція кореня та висхідної аорти за оригінальною методикою задньої аортопластики. Чоловіків було 26 (56,5 %), жінок - 20 (43,5 %). Вік хворих коливався від 23 до 72 років і становив у середньому (58,4 +- 7,3) року. У 8 (17,4 %) пацієнтів діагностовано III функціональний клас серцевої недостатності відповідно до функціональної класифікації Нью-Йоркської асоціації кардіологів, у 38 (82,6 %) - IV функціональний клас. Із 46 оперованих пацієнтів через 30 діб після операції померли 4 (летальність становила 8,7 %). З приводу причин смерті пацієнтів не було зауважень до хірургічної корекції. Динаміка ехокардіографічних показників була такою: систолічний градієнт на аортальному клапані становив до операції (112,1 +- 15,2) мм рт. ст., на аортальному протезі при виписці - (23,2 +- 6,4) мм рт. ст.; кінцевий систолічний індекс лівого шлуночка до операції - (59,1 +- 7,6) мл/м<^>2, після операції - (48,3 +- 5,9) мл/м<^>2; фракція викиду лівого шлуночка до операції - (0,45 +- 0,04), після операції - 0,53 +- 0,04. Висновки: запропонована оригінальна методика задньої аортопластики дозволяє ефективно розширювати гирло аорти для подальшої імплантації штучного клапана серця більшого діаметра. Методика достатньо безпечна. Ускладнень, безпосередньо пов'язаних із технікою виконання методики, не відмічено. У ранньому післяопераційному періоді покращувались морфометричні показники лівого шлуночка (фракція викиду та кінцево-систолічний індекс). Методика може успішно використовуватись при корекції поєднаної мітрально-аортальної вади.
Попередній перегляд:   Завантажити - 197.171 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського