Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>AT=Осьодло Комплексна терапія гастроезофагеальної рефлюксної$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Осьодло Г. В. 
Комплексна терапія гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у поєднанні з тривожно-депресивними станами в учасників антитерористичної операції [Електронний ресурс] / Г. В. Осьодло, М. В. Радушинська, В. Г. Гур’янов // Гастроентерологія. - 2018. - Т. 52, № 2. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2018_52_2_4
Мета роботи - встановлення частоти та вираженості тривожно-депресивних розладів в учасників антитерористичної операції (АТО), хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ) із різними ендоскопічними формами, та оцінювання впливу психокорегувальних препаратів у разі їх додаткового призначення. Для оцінки психічного стану 108 військовослужбовців - учасників АТО, хворих на ГЕРХ, чоловічої статі у перший день загальноклінічного обстеження використовувалася госпітальна шкала тривоги та депресії HADS за градацією визначення тривоги та депресії. Як психокорегувальні засоби обрано сульпірид і флуоксетин. У результаті дослідження психоемоційні розлади мали місце у 108 військовослужбовців - учасників АТО. Астеноневротичний синдром встановлено у 14 хворих на неерозивну рефлюксну хворобу (НЕРХ) та у 28 пацієнтів з ерозивною формою ГЕРХ (ЕРХ), тривожно-депресивний синдром діагностовано у 26 військовослужбовців із НЕРХ і 40 чоловіків, хворих на ЕРХ. У ході проведення аналізу не виявлено зв'язку ефективності лікування з ендоскопічною формою ГЕРХ у разі застосування як сульпіриду, так і флуоксетину. Встановлено, що застосування флуоксетину надає можливість знизити ризик недосягнення ефекту: від 38,2 % (95 % вірогідний інтервал (ВІ) 22,3 - 55,6 %) у разі лікування сульпіридом до 9,1 % (95 % ВІ 1,7 - 21,6 %) у разі лікування флуоксетином. Зроблено висновки, що комплексне призначення стандартної терапії з корекцією психоемоційних проявів надає можливість покращити перебіг ГЕРХ, сприяє більш швидкій регресії клінічних проявів. Порівняння клінічної ефективності додаткового призначення психотропних препаратів показало переваги флуоксетину (відносний ризик = 0,24 (95 % ВІ 0,07 - 0,76)) у порівнянні з сульпіридом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 373.507 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського