Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>AT=Мощич Особливості складу мікробіоти кишківника$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Мощич О. П. 
Особливості складу мікробіоти кишківника у дітей раннього віку хворих на гострий обструктивний бронхіт [Електронний ресурс] / О. П. Мощич, В. А. Плахута, О. І. Сміян // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(3). - С. 344-352. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(3)__53
Хвороби респіраторної системи, зокрема, ураження нижніх дихальних шляхів реєструють майже у кожної 4-ої дитини, при чому більшість з них складають бронхіти. Поряд з тим, кожне п'яте захворювання на бронхіт у дітей перебігає на фоні обструктивного синдрому. Мета роботи - дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт (ГОБ). Для визначення стану мікробіоценозу кишківника проведено мікробіологічні дослідження випорожнень з визначенням видового складу та популяційного рівня мікрофлори за методикою Р. Б. Епштейн - Літвак (1977). Обстежено 106 дітей віком 1 - 3 роки, хворих на ГОБ у поєднанні з дисбактеріозом товстої кишки. Залежно від віку хворих розподілили на 3 групи. У всіх дітей було виявлено симптоми диспепсичного синдрому, а також зниження кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшення числа дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори. Найбільш виражені клінічні зміни спостерігалися у дітей першої групи (p << 0,05).
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.19 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського