Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Милиця Особливості накладання та укріплення$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Милиця М. М. Особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу у хворих з інсулінорезистентністю [Електронний ресурс] / М. М. Милиця, В. В. Стеблянко, Т. В. Олійник // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 73-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_13 Мета роботи - дослідити особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу (ТКА) у хворих з інсулінорезистентністю (ІР) з використанням сучасних адгезивних матеріалів. З метою визначення особливостей накладання та укріплення ТКА у хворих з ІР з використанням сучасних адгезивних матеріалів обстежено та прооперовано 80 осіб (медіана віку - 64 (57; 71) роки). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи, залежно від методу укріплення шва ТКА: 1-ша група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва (ОБШ) ТКА (медіана віку - 65 (57; 75) років, 2-га група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва ТКА, та з метою герметизації та укріплення зони анастомозу додавали сучасний адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) (медіана віку хворих - 63,5 (58,5; 70,5) року. Проведено визначення спектра мікробної флори виділень із дренажів поблизу анастомозу та аналіз післяопераційних ускладнень. У хворих з ІР, яким з метою додаткового укріплення зони ТКА після накладання ОБШ використовували адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат, траплялася достовірно менша кількість пацієнтів з поєднанням двох різних штамів мікроорганізмів у порівнянні з хворими, яким накладали ОБШ ТКА без додаткового укріплення, [2 (5,0 %) хворих проти 9 (22,5 %)) (<$Echi sup 2 ~=~5,17>, df = 1; p << 0,05], а також достовірно більше пацієнтів з відсутнім ростом мікроорганізмів у посівах із зони анастомозу [11 (27,5 %) хворих проти 3 (7,5 %) хворих відповідно) (<$Echi sup 2 ~=~5,54>, df = 1; p << 0,05]. В обох групах, незалежно від методу накладання анастомозу, відзначалися гнійно-запальні ускладнення, проте у хворих з додатковим укріпленням зони ТКА кількість гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА було достовірно меншою у порівнянні з пацієнтами без додаткового укріплення 2,5 %, проти 17,5 % відповідно (<$Echi sup 2 ~=~6,65>, df = 1; p << 0,05 та <$Echi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05 відповідно). Висновок: використання сучасного адгезиву для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) для додаткового укріплення зони ТКА у хворих з інсулінорезистентністю сприяє достовірному зниженню забруднення зони довкола анастомозу, а також зменшенню кількості гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА.Мета роботи - дослідити особливості накладання та укріплення товстокишкового анастомозу (ТКА) у хворих з інсулінорезистентністю (ІР) з використанням сучасних адгезивних матеріалів. З метою визначення особливостей накладання та укріплення ТКА у хворих з ІР з використанням сучасних адгезивних матеріалів обстежено та прооперовано 80 осіб (медіана віку - 64 (57; 71) роки). Усіх пацієнтів було розподілено на дві групи, залежно від методу укріплення шва ТКА: 1-ша група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва (ОБШ) ТКА (медіана віку - 65 (57; 75) років, 2-га група - 40 осіб, яким виконано накладання однорядового безперервного шва ТКА, та з метою герметизації та укріплення зони анастомозу додавали сучасний адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) (медіана віку хворих - 63,5 (58,5; 70,5) року. Проведено визначення спектра мікробної флори виділень із дренажів поблизу анастомозу та аналіз післяопераційних ускладнень. У хворих з ІР, яким з метою додаткового укріплення зони ТКА після накладання ОБШ використовували адгезив для тканин H-бутилціаноакрилат, траплялася достовірно менша кількість пацієнтів з поєднанням двох різних штамів мікроорганізмів у порівнянні з хворими, яким накладали ОБШ ТКА без додаткового укріплення, [2 (5,0 %) хворих проти 9 (22,5 %)) (<$Echi sup 2 ~=~5,17>, df = 1; p << 0,05], а також достовірно більше пацієнтів з відсутнім ростом мікроорганізмів у посівах із зони анастомозу [11 (27,5 %) хворих проти 3 (7,5 %) хворих відповідно) (<$Echi sup 2 ~=~5,54>, df = 1; p << 0,05]. В обох групах, незалежно від методу накладання анастомозу, відзначалися гнійно-запальні ускладнення, проте у хворих з додатковим укріпленням зони ТКА кількість гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА було достовірно меншою у порівнянні з пацієнтами без додаткового укріплення 2,5 %, проти 17,5 % відповідно (<$Echi sup 2 ~=~6,65>, df = 1; p << 0,05 та <$Echi sup 2 ~=~5,00>, df = 1; p << 0,05 відповідно). Висновок: використання сучасного адгезиву для тканин H-бутилціаноакрилат (катсил) для додаткового укріплення зони ТКА у хворих з інсулінорезистентністю сприяє достовірному зниженню забруднення зони довкола анастомозу, а також зменшенню кількості гнійно-запальних змін рани та випадків неспроможності ТКА. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |