Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Макаренко Глибинна будова Закарпатського прогину$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Макаренко І. Глибинна будова Закарпатського прогину (українська частина) за даними густинного моделювання [Електронний ресурс] / І. Макаренко, О. Савченко, Я. Дерерова, Г. Муровська, В. Старостенко, М. Бієлік, О. Легостаєва // Геофизический журнал. - 2023. - Т. 45, № 4. - С. 43-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2023_45_4_5 Стаття присвячена побудові та розрахункам густинної моделі вздовж регіонального профілю КМПВ-ГСЗ РП-17 (Чоп - Великий Бичків), який перетинає Закарпатський прогин уздовж його простягання. За результатами густинного моделювання отримано розподіл густини в земній корі відповідно до її сейсмічної структури і гравітаційного поля, виявлено закономірності будови окремих шарів земної кори, подано тектонічну інтерпретацію матеріалів. Мукачівська та Солотвинська западини характеризуються своїми особливостями будови, дещо автономним геологічним розвитком, відрізняються неогеновою геодинамікою. Аналіз густинних властивостей показав, що в неогеновій осадовій товщі обох западин густина різних порід змінюється в інтервалах глибин 200 - 950; 950 - 1450; 1450 - 2050 м. Цей показник збільшується з глибиною, але в Солотвинській западині в інтервалах глибин 200 - 950 та 1450 - 2050 м він більший, ніж у Мукачівській через наявність пісковиків, туфів, аргілітів та алевролітів. В інтервалі глибин 950 - 1450 м густина, навпаки, менша, що пов'язане з наявністю в цьому шарі солі та глини із сіллю і ангідритом. З'ясовано, що Мукачівська западина більш ущільнена, оскільки вміщує "базальтовий" шар. Солотвинська западина має діоритовий склад консолідованої кори і складається з двох частин: одна, північно-західна, більш ущільнена і однорідна, інша, південно-східна, розущільнена в усьому розрізі кори, з великою кількістю порушень і блоків різної густини. Межа розущільненої зони (ПК 105 - 110) проходить по південно-східній гільці Стрийсько-Латорицької зсувної зони, яка на густинному розрізі хоч і виявляється фрагментарно, але, можливо, подібна до розлому мантійного закладання, оскільки спостерігається латеральна диференціація значень густини, тобто різка зміна в бік їх зменшення, а також найбільше скупчення гіпоцентрів землетрусів, особливо у верхній частині кори. Ймовірно, розущільнена ділянка пов'язана з переходом від Солотвинської западини до структур, що розміщуються на південний схід від неї. Так, блок з найменшою густиною (2,38 г/см<^>3 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |