Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>AT=Ліхтарьов Інтерпретація результатів вимірювань вмісту$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 1
|
1. |
Ліхтарьов І. А. Інтерпретація результатів вимірювань вмісту радіойоду у щитоподібній залозі мешканців України (1986 рік) [Електронний ресурс] / І. А. Ліхтарьов, Л. М. Ковган, М. І. Чепурний, С. В. Масюк // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2015. - Вип. 20. - С. 185-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2015_20_14 Мета роботи - аналіз, ревізія, оцінка надійності і точності результатів усіх вимірювань радіойоду у щитоподібній залозі (ЩЗ) мешканців України, що було здійснено у 1986 р., та обгрунтування коефіцієнтів калібрування, які мають бути застосовані у разі інтерпретації вимірювань, виконаних некаліброваними приладами. На основі даних 150 тис. прямих вимірювань вмісту 131I у ЩЗ, одержаних в межах тиреодозиметричного моніторингу 1986 р., розраховано активність радіойоду у ЩЗ мешканців найбільш забруднених регіонів України. Розроблено методику розрахунку похибок вимірювань і визначено їх точність у припущенні, що щільність розподілу похибок основних параметрів вимірювання близька до гаусівської. За результатами лабораторних вимірювань визначено калібрувальні коефіцієнти інтегральних радіометрів СРП-68-01 - приладів, що найчастіше використовувались під час проведення тиреодозиметричного моніторингу. Розподіл оцінок вмісту радіойоду в ЩЗ є близьким до логнормального з середнім геометричним - 4,8 кБк та геометричним стандартним відхиленням - 3,8. Більшість цих оцінок (90 %) лежить в інтервалі 0,58 - 47 кБк, а основний масив значень їх відносних похибок (90 %) знаходиться у межах 0,1 - 0,6. Таким чином, одержано модель спостереження радіоактивності ЩЗ з класичною адитивною похибкою.
|
|
|