Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Заруцький Оцінка результатів застосування сучасних$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Заруцький Я. Л. Оцінка результатів застосування сучасних методик хірургічного лікування компресійнотрофічних виразок у постраждалих з наслідками хребетноспинномозкової травми [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, І. Б. Пліс // Хірургія України. - 2018. - № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_1_4 Мета роботи - оцінити ефективність застосування сучасних методик доопераційної підготовки компресійно-трофічних виразок у постраждалих із наслідками хребетно-спинномозкової травми (ХСМТ). Проведено порівняльний аналіз лікування 178 постраждалих із наслідками ХСМТ, яка ускладнилася розвитком компресійно-трофічних виразок (КТВ) у реабілітаційний період травматичної хвороби. Постраждалих було розподілено на три групи залежно від методу доопераційної підготовки. В першій групі (n = 76) застосовували методики пелоїдотерапії та озонотерапії, в другій (n = 44) - ультразвукову кавітацію з наступним накладанням VAC-систем. У групі порівняння (n = 58) доопераційну підготовку проводили з використанням мазевих пов'язок, ранових покриттів і розчинів антисептиків. Закриття дефектів м'яких тканин КТВ виконували за методом автодермопластики, місцевої пластики або переміщеними клаптями. Виявлено закономірність виникнення КТВ залежно від рівня пошкодження. У постраждалих із шийним рівнем ураження КТВ локалізувалися найчастіше в крижовій ділянці (в 48,9 % випадків), у пацієнтів з грудним і поперековим рівнем ураження - в ділянці сідничних горбів (32,1 %). Використання озонотерапії, пелоїдотерапії, ультразвукової кавітації ран і VAC-терапії скоротило доопераційний період у середньому до (12,1 +- 1,1) доби у першій групі та до (10,4 +- 0,9) доби - в другій. У разі застосування традиційних методів готовності КТВ до пластики досягнуто на (15,9 +- 1,4) доби. Пластику розщепленим шкірним клаптем використано в 11 (6,2 %) постраждалих, місцевими тканинами - у 46 (25,9 %), перемішеними клаптями - у 121 (67,9 %). Ранній післяопераційний період ускладнився нагноєнням у 19,1 % випадків, розходженням країв післяопераційної рани - в 10,7 %, крайовим некрозом клаптя - в 10,1 %. В другій групі спостерігали найменшу частоту ранніх ускладнень за рахунок зменшення кількості розходжень країв рани (4,5 %) та нагноєнь (11,4 %). Висновки: застосування VAC-терапії та ультразвукової кавітації надає змогу в стислий термін досягти готовності тканин компресійно-трофічних виразок до шкірної пластики. Оптимальний метод закриття компресійно-трофічних виразок - пластика переміщеними шкірно-м'язовими клаптями з осьовим типом кровопостачання у поєднанні з анатомо-функціональною резекцією підлеглих кісток. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |