Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Жук Чи можливе прогнозування плацентарної$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Жук С. І. Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції? [Електронний ресурс] / С. І. Жук, Ю. М. Мельник, Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2016. - № 7. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_5 Мета дослідження - вивчення ініціювальних механізмів розвитку порушень плодово-плацентарних взаємовідносин (ППВВ) для розроблення прогностичних критеріїв, тактики ведення вагітності та пологів у жінок високого ризику. У період з 2013 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи. У контрольну групу увійшли 236 вагітних із неускладненим перебігом гестаційного періоду, без морфологічних ознак плацентарної дисфункції. В основну групу (ОГ) увійшли 98 пацієнток із ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлено порушення ППВВ, що підтверджувалося морфологічним дослідженням плацент у післяпологовий період. Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа 1 - 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа II - 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції (ПД); підгрупа III - 34 вагітні з загрозою переривання вагітності та передчасних пологів. Окрім того, з метою оцінювання ефективності прогнозування та діагностики порушень ППВВ виділено групу порівняння, у яку ввійшли 32 вагітні з факторами ризику виникнення ПД, яким виконували моніторинг вагітності за запропонованим алгоритмом. Виявлено, що одним із проявів ПД за даними високочастотної доплерометрії є зниження індексу цереброплацентарного відношення. У жінок з плацентарною недостатністю встановлено підвищену продукцію ендотеліну-1, вірогідне зниження рівня судинного ендотеліального фактора росту та плацентарного фактора росту, збільшення концентрації інтерлейкіну-1<$Ebeta> і зменшення вмісту інтерлейкіну-3. Доведено, що у випадку погіршення позаплацентарного кровотоку за відсутності епізодів високої варіабельності зі значенням STV нижче 4,0 необхідне дострокове розродження. Запропонований моніторинг перебігу вагітності з визначенням прогностичних маркерів і динамічного контролю за станом плода надає можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та знизити її клінічні прояви під час вагітності у 2,5 разу, несприятливі наслідки пологів - в 1,7 разу. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |