Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Жук Проспективне обсерваційне дослідження застосування$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Жук С. І. Проспективне обсерваційне дослідження застосування ультратонкої голки для амніоцентезу: первинні результати [Електронний ресурс] / С. І. Жук, В. І. Ошовський, О. Г. Бикова // Здоровье женщины. - 2017. - № 1. - С. 127-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_1_27 Наведено досвід та первинні результати використання пункційної голки малого діаметра з олівцеподібним типом гострення для проведення амніоцентезу у II триместрі вагітності. Мета дослідження: визначення ефективності та безпечності використання надтонкої голки діаметром 29 G для амніоцентезу у II триместрі вагітності. Проведено проспективне наглядове дослідження 80 випадків одноплідних та 3 багатоплідних вагітностей, під час яких проводили амніоцентез у період з серпня 2013 до серпня 2016 рр. на базах Кафедри акушерства, гінекології та медицини плода НМАПО ім. П. Л. Шупика та медичного центру "Уніклініка". В основну групу увійшли жінки віком від 21 до 42 років у терміні вагітності від 16 до 20 тиж. Критеріями виключення були: наявність вагінальних кровотеч менше ніж за дві доби до процедури, індекс маси тіла вище 35, одержання препаратів, що містять гепарин або ацетилсаліцилову кислоту, за 12 год до процедури. Від кожної пацієнтки було одержано інформовану згоду на проведення процедури. Окрім того, кожна пацієнтка перед амніоцентезом заповнювала спеціально розроблений опитувальник, в якому за допомогою бальної оцінки (від 1 до 10) можна було зазначити критерії загального сприйняття процедури, зокрема рівень схвильованості щодо потенційних ускладнень та впевненості у правильності вибору. Групою порівняння показників сприйняття процедури були 100 пацієнток, які заповнювали ідентичні анкети перед процедурою амніоцентезу голкою діаметром 200, що проводили на клінічних базах у 2011 - 2013 рр. У всіх об'ємах амніотичної рідини була достатня кількість клітин плода для визначення каріотипу. У 8 плодів виявлено патологічні зміни у кількості хромосом. Жінки переносили процедуру добре. Жодного випадку скарг не зафіксовано. Пацієнтки відзначали, що інформація про атравматичну ультратонку голку, яка була надана під час попередньої консультації, суттєво зменшила хвилювання перед операцією. В одному випадку діагностовано брадикардію плода, що тривала декілька хвилин і потім спонтанно минула. Протягом 7 діб не зафіксовано жодного ускладнення. Заключення: наведена техніка є адекватною та безпечною альтернативою амніоцентезу з використанням голок більшого діаметра і надає змогу не тільки зменшити травматизацію амніотичних оболонок, але й знизити рівень хвилювання жінки перед процедурою та полегшити прийняття нею рішення щодо пренатальної інвазивної діагностики. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |