Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>AT=Дибкалюк Вплив екстравазальної компресії хребтової$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 1
1.

Дибкалюк С. В. 
Вплив екстравазальної компресії хребтової артерії на перебіг травматичної хвороби в період реабілітації [Електронний ресурс] / С. В. Дибкалюк, В. Г. Мішалов, В. А. Черняк, В. Ю. Зоргач // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(1). - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(1)__38
Вибухова травма призводить до контузійного ураження. Наслідком "прихованої" травми стає результат вторинних трофічних порушень у вигляді ураження хребта. Особливу складність у плані інструментальної діагностики являють внутрішні травматично-контузійні пошкодження м'язів, які формують м'язово-фасціальні футляри судинно-нервових пучків. Мета роботи - визначити роль гострого (підгострого) перебігу синдрому компресії хребтової артерії (СКХА) у формуванні клінічної картини ускладнень реабілітаційного періоду вибухової травми; оцінити можливості хірургічних методів лікування гострого (підгострого) перебігу СКХА. Під спостереженням знаходилось 17 пацієнтів чоловічої статі віком 23,2 +- 2,5 роки (p << 0,05), які одержали вибухову травму у вигляді контузії в термін 73,1 +- 10,3 доби (p << 0,05). Всім пацієнтам було проведено ультразвукову доплерографію магістральних артерій шиї з позиційними ортопедичними пробами, мультиспіральну комп'ютерну томографію (МСКТ) голови, шиї, та брахіоцефальних артерій з дугою аорти. Результати УЗДГ ХА після проведення курсу медикаментозних блокад показали: зменшення синхронного зниження об'ємного кровотоку в сегментах V1 обох ХА у разі обертання голови в правий (лівий) бік у порівнянні з сумарним об'ємним кровотоком в сегментах V1 обох ХА у прямому положенні голови. Тривалість ремісії в I групі хворих при цьому становила 10,8 +- 2,2 доби (p << 0,01, n = 5), в II групи - 8,3 +- 2,4 доби (p << 0,01, n = 12), що, в середньому, перевищувало термін ремісії, який був досягнутий за використання традиційної медикаментозної терапії та мультимодального знеболення. Аналіз одержаних даних надав змогу обгрунтувати показання для хірургічного лікування - екстравазальної декомпресії домінуючої у функціонально-клінічному відношенні ХА в сегменті V1 (область скалено-вертебрального трикутника). Висновки: вибухова травма може призводити до розвинення гострого (підгострого) синдрому компресії хребтової артерії; симптоми вертебро-базилярної недостатності, статико-динамічні порушення, що значно впливають на якість життя хворих, як наслідки вибухової травми, потребують використання інструментальної діагностики на предмет виявлення позиційної екстравазальної компресії брахіоцефальних артерій; у разі неефективності комплексного консервативного лікування хірургічна екстравазальна декомпресія єметодом вибору та надає змогу значною мірою покращити якість життя хворих у віддаленому періоді вибухової травми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 383.898 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського