Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Деменіна Вплив пробіотиків на стан$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Деменіна Н. К. Вплив пробіотиків на стан плацентарного бар'єру у вагітних із хронічним пієлонефритом [Електронний ресурс] / Н. К. Деменіна, О. І. Єщенко, Г. І. Іщенко, О. В. Мілєвський // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 12-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_2_5 Мета роботи - вивчити морфологічні особливості плаценти у вагітних із хронічним пієлонефритом (ХП). Для вивчення морфологічних особливостей плаценти досліджено такі групи: 1-а група - плаценти від жінок, хворих на ХП, які одержували курс лікування цієї хвороби відповідно до діючих рекомендацій - 70 жінок; 2-а група - плаценти жінок із ХП, яким додатково проводилося відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишечнику пробіотичною композицією живих штамів L. plantarum ВКПМ В-5002 і Str. Salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813 у співвідношенні 8:2, у дозі 10М09 КУО/мл напередодні пологів - 50 жінок; 3-я група (контроль) - плаценти здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Для вивчення морфологічних особливостей плаценти в обстежених жінок використано такі методи: органометричний, макроскопічний, загальногістологічний. У групі жінок із хронічним пієлонефритом (1-а група), за сукупністю органометричних, макроскопічних та гістологічних особливостей плацент, у 60 % випадків відмічено плацентарну дисфункцію вогнищевого характеру з елементами незрілості по типу проміжних диференційованих ворсин і дисоційованого розвитку ворсин на фоні компенсаторних реакцій як на клітинному, так і на тканинному рівні, середнього ступеня виразності. У 36 % плацент виявлено вогнищеві зміни децидуальної оболонки у вигляді набряку, повнокров'я судин та децидуїту, явища парієнтального мембраніту в плідних оболонках та інтервілузіту в міжворсинчастому просторі. У групі жінок із ХП (2-а група), які додатково одержували пробіотичну композицію, в 60 % плацент не відмічено запальних змін вогнищевого характеру, лише в 34 % плацент виявлено вогнища запальної інфільтрації в децидуальній оболонці та в міжворсинчастому просторі під децидуальною оболонкою, а в 16 % плацент - тільки в децидуальній оболонці. Висновки: у плацентах від жінок із ХП у 60 % відмічено вогнищеві прояви плацентарної дисфункції на фоні запальних змін у міжворсинчастому просторі, децидуальній та плідній оболонках. При застосуванні пробіотичної композиції прояви плацентарної дисфункції виявлено в 40 % на фоні зменшення запальних змін у децидуальній оболонці і мідворсинчастому просторі. У 16 % плацент встановлено тільки вогнищеві зміни запального характеру в децидуальній оболонці (децидуїт). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |