1. |
Горбатюк І. Р. Вплив регуляторів росту на регенераційну здатність калюсу м'якої пшениці сорту Зимоярка [Електронний ресурс] / І. Р. Горбатюк, І. С. Гнатюк, М. О. Банникова, А. М. Тараненко, Б. В. Моргун // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 6. - С. 514-525. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_6_9 Досліджено залежність морфогенетичних реакцій калюсних тканин пшениці (утворення первинних меристематичних кластерів, регенерантів, коренів) від вмісту в поживному середовищі синтетичних регуляторів росту ауксинової природи (піклорам, дикамба) та 6-бензиламінопурину (БАП). Первинними експлантатами для каллюсогенезу слугували апікальні меристеми пшениці Triticum aestivum. Для встановлення впливу регуляторів росту на частоту регенерації використано поживне середовище МС, доповнене різними концентраціями дикамби (0,2, 0,4, 0,6 мг/л), піклораму (0,15, 0,25, 0,5 мг/л) і БАП (0,5, 0,75, 1 мг/л). За концентрацій піклораму 0,15 мг/л і БАП 0,5 мг/л утворювалась найбільша кількість (до 70 %) калюсів з морфогенними осередками. Найефективнішим для одержання регенерантів (до 35 %) виявилося середовище МСРП4 (0,5 мг/л БАП і 0,15 мг/л піклораму). Також для одержання регенерантів ефективно поєднувати 0,2 мг/л дикамби та 1 мг/л БАП (до 15 %). Пагони, одержані з калюсу, утворювали корені in vitro й адаптувалися до нестерильних умов. Рослини-регенеранти за культивування в умовах теплиці виявляли високу життєздатність і досягали генеративної стадії розвитку.
|